-
1 підданий
I пі́дданийподве́ргнутыйII підда́ний-ого; сущ.по́дданный -
2 безпідданий
беспо́дданный -
3 відданий
I прич.о́тданный; усту́пленный; предоста́вленный; помещённый; определённый; (только ж.) вы́данная (за́муж), о́тданная (за́муж); пре́данный; подве́ргнутый; пе́реданный, вы́раженныйII прил.пре́данный; ( надёжный) ве́рный; приве́рженный; ( испытывающий привязанность) привя́занный -
4 вірнопідданий
I прил.вернопо́дданныйII (род. -ого); сущ.вернопо́дданный -
5 самовідданий
самоотве́рженный; ( исполненный самозабвения) беззаве́тный, самозабве́нный
См. также в других словарях:
відданий — 1 дієприкметник від: віддати відданий 2 прикметник вірний, надійний … Орфографічний словник української мови
підданий — I п ідданий а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до піддати. II підд аний ного, ч. Особа, яка перебуває у підданстві певної держави, влади, правителя. || заст. Особа, економічно залежна від кого небудь … Український тлумачний словник
відданий — (який відзначається постійністю у своїх почуттях, нездатний на зраду), вірний, відданий, надійний, незрадливий, незмінний, певний, постійний, непідкупний, випробуваний … Словник синонімів української мови
вірнопідданий — дієприкметник рідко вірнопідданий прикметник … Орфографічний словник української мови
підданий — дієприкметник від: піддати підданий іменник чоловічого роду, істота у підданстві … Орфографічний словник української мови
самовідданий — прикметник … Орфографічний словник української мови
безпідданий — а, е. Який не має підданства … Український тлумачний словник
відданий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до віддати 1), 2), 4 9). || ві/ддано, безос. присудк. сл. || Який присвятив себе чому небудь. 2) прикм. Який, будучи пройнятий симпатією, любов ю до когось, чогось, відзначається постійністю, вірністю … Український тлумачний словник
вірнопідданий — а, е, заст. Вірний монархові. || у знач. ім. вірнопідда/ний, ного, ч.; вірнопідда/на, ної, ж. Про людину, яка вірно служить монархові … Український тлумачний словник
самовідданий — а, е. 1) Здатний на самовідданість; готовий пожертвувати собою, поступитися своїми особистими інтересами заради інших людей. 2) Сповнений самовідданості (про дії, вчинки, почуття і т. ін.) … Український тлумачний словник
відданий — [в’і/д:анией] м. (на) ному / н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови