вывести+в+люди+кого

• ВЫВОДИТЬ/ВЫВЕСТИ В ЛЮДИ кого

[VP, subj: human; more often pfv]

=====

⇒ to be actively involved in helping s.o. to achieve a secure or prominent position in society, in life:

- X вывел Y-а в люди≈ X set Y up in the world;

- X put (set) Y on Y's feet;

- X helped Y get on Y's feet.

     ♦ [Добротворский:] Ваш папенька... в люди меня вывел, я прежде очень маленький человек был (Островский 1). [D ] Your papa...set me up in the world: before that I was a very insignificant man (1b).

     ♦ А там, гляди, устроится попрочнее, заслужит награду, ему комнатку дадут, и возьмет он к себе кого-нибудь из братишек, чтобы и его в люди вывести (Мандельштам 1). Не... would soon settle in a more permanent way, get some kind of award and a room to himself, after which he would invite one of his younger brothers to join him and help him get on his feet as well (1a).

colloq. (кого-л.) dar l essere

1. сов. кого-что

кого-что

сығарыу, алып сығыу

2. сов. кого-что

кого-что

изобразить

һүрәтләү, тасуирлау, кәүҙәләндереү

3. сов. кого-что

кого-что

сығарыу

4. сов. кого-что

что

(килтереп) сығарыу, яһау

5. сов. кого-что

кого

(баҫып) сығарыу

6. сов. кого-что

кого-что

үҫтереү, килтереп сығарыу, барлыҡҡа килтереү

7. сов. кого-что

что

построить

төҙөү, һалыу, күтәреү

8. сов. кого-что

кого-что

уничтожить

бөтөрөү, (юҡҡа) сығарыу

9. сов. кого-что

что

старательно написать

тырышып һыҙыу (яҙыу), сығарыу

10. сов. кого-что

что

старательно спеть

(тырышып) сығарыу, башҡарыу, йырлау

сов.

1. кого-что баровардан, хориҷ кардан; вывести из состава президиума аз ҳайати президиум баровардан; вывести кого-л. из игры касеро аз бозӣ баровардан

2. кого-что баровардан, овардан, равондан; вывести на дорогу ба роҳ баровардан; тропинка вывела нас к озеру пайроҳа моро ба лаби кӯл овард

3. кого-что из чего баровардан, берун овардан; вывести кого-л. из оцепенения касеро ба ҳуш овардан, касеро ҳушьёр кардан

4. что (сделать вы-вод) хулоса баровардан; вывести общее заключение из всего сказанного аз суханҳои гуфташуда хулоса баровардан

5. кого баровардан, парвариш карда расоидан; вывести птенцов чӯҷа баровардан

6. кого-что сабзондан, рӯёндан, парвариш карда расондаи; вывести новую породу скота зоти нави чорворо ба вуҷуд овардан

7. что сохтан, бардоштан, рост кардан; вывести стены девор бардоштан

8. кого-что равондан, нест (нобуд) кардан; вывести пятно доғро ра-вондан; вывести мышей мушҳоро нест кардан

9. что бо ҳавсала кашидан (навиштан); вывести буквы ҳарфҳоро бо ҳавсала навиштан

10. кого-что (изобразить в литературном произведении) тасвир кардан <> вывести балл (отметку) баҳо мондан (гузоштан); вывести наружу (на свет божий) что ба рӯи об баровардан; ошкор кардан; вывести в люди кого одам кардан, ба қатори одамон даровардан; вывести в расход кого паррондан, куштан; вывести из равновесия кого бесаранҷом (безобита) кардан; нороҳат кардан; вывести из себя кого асабонӣ кардан; вывести из строя кого-что аз қатор баровардан; вывести из терпения кого-л. тоқати касеро ток кардан; вывести на дорогу (на путь) кого ба қатори мардум даровардан; \вывести на чистую (на свежую) воду кого-л. миси касеро баровардан; куда кривая выведет прост. ҳар чӣ бодо бод

мн. (ед. человек м)

1. ода-мон, мардум, халқ; молодые люди 1) одамони ҷавон 2) (чета) арӯсу домод; было много людей мардум бисёр буданд // аҳл; люди науки аҳли илм; люди искусства аҳли санъат

2. (кадры) коркунон, коргарон; нашему заводу нужны люди ба заводи мо коргарон даркоранд

3. воен. одамон, аскарон, ҷанговарон; командир заботился о своих людях командир ба ҷанговарони (аскарони) худ ғамхорӣ мекард

4. уст. хизматгорон, пешхизматҳо <> люди доброй воли одамони некирода (сулҳҷӯй); бывшие люди радди маъракашудагон; гулящие люди одамони озод; работные люд-и ист. аҳли кор, коргарон; на людях дар пеши назари мардум, дар байни одамон; на людях и смерть красна посл. марги бо ёрон тӯй аст; выбиться в люди бо машаққат ба қатори одамон даромадан; вывести в люди кого одам кардан, ба қатори одамон даровардан; выйти в люди ба қатори одам даромадан; жить (служить) в людях дар даргоҳи мардум кор кардащ. все мы люди одамизод - шири хомхӯрда; свет (мир) не без добрых люде посл. люд як дари баста, сад дари кушода; свой люди -сочтёмся погов. ҳисоби дӯстон - дар дил; поспешишь - людёи насмешишь погов. \люди дар кори шитоб пушаймонӣ бисьёр

1) ( кого-что) чыгару, алып чыгу

2) ( кого-что) чыгару

3) ( что) чыгару

4) чыгару

5) ( кого-что) китереп чыгару, барлыкка китерү

6) ( что) (построить) төзү, ясау, салу, чыгару

7) ( кого-что) (уничтожить) бетерү, юкка чыгару

8) ( что) (старательно написать) чыгару, язып кую

9) ( кого-что) (изобразить) тасвирлау, сурәтләү

•

- вывести отметку

367* Г сов.несов.

выводить 1. кого-что (välja, eemale) viima v juhatama v talutama v tooma; \вывестисти детей на прогулку lapsi jalutama viima, \вывестисти лошадь из конюшни hobust tallist välja tooma, \вывестисти из боя lahingust välja viima, дорожка \вывестила нас из рощи rada tõi meid salust välja;

2. кого из чего eemaldama, kõrvaldama, välja arvama; его \вывестили из состава президиума ta arvati presiidiumist välja;

3. кого-что hävitama; \вывестисти сорняки umbrohtu hävitama, \вывестисти мышей hiiri hävitama;

4. что eemaldama, kõrvaldama, välja võtma; \вывестисти пятна plekke välja võtma;

5. что järeldama; mat. tuletama; \вывестисти заключение järeldama, \вывестисти формулу valemit tuletama;

6. что (koondhinnet) välja panema; \вывестисти четвертной балл veerandihinnet panema;

7. что во что (sisse) kandma (näit. arveraamatusse); \вывестисти в расход (1) что maj. mida kuludesse kandma, (2) кого ülek. keda mullatoidule arvama (tapma, hukkama);

8. кого välja hauduma; \вывестисти цыплят tibusid välja hauduma;

9. что (välja) aretama; \вывестисти новые сорта пшеницы nisusorte aretama;

10. что ehitama, püstitama (näit. seinu), kõrgemaks tegema;

11. что selgelt ja püüdlikult välja kirjutama, (järele) joonistama v joonestama, välja maalima; он \вывестил заголовок крупными буквами ta maalis pealkirja suurte tähtedega;

12. кого-что kujutama, välja v esile tooma, kirjeldama; в романе \вывестидены интересные лица romaanis on kujutatud huvitavaid isikuid; ‚

\вывестисти v

выводить в люди кого järje peale v heale järjele aitama keda;

\вывестисти v

выводить из заблуждения кого kelle silmi avama, eksitusest päästma keda;

\вывестисти v

выводить из равновесия кого tasakaalust välja lööma v viima keda;

\вывестисти v

выводить из строя кого-что rivist välja viima v lööma,

\вывестисти v

выводить из терпения кого kelle kannatust katkema panema;

\вывестисти v

выводить на чистую v

свежую воду кого-что valge ette tooma keda, päevavalgele tooma mida

1) ( увести) condurre [portare] fuori

••

2) ( исключить) escludere, estromettere

3) ( уничтожить) distruggere, sterminare

••

4) ( умозаключить) dedurre, enunciare

5) ( тщательно выписать) scrivere [disegnare] accuratamente

6) ( из какого-либо состояния) togliere, mettere fuori

7) ( изобразить) descrivere, dipingere, raffigurare

1) ( произвести на свет) partorire, fare

2) ( селекционировать) selezionare

* * *

1) В condurre vt (fuori da qc), far uscire

2) ( исключить) radiare vt, espellere vt; cacciare vt

3) ( воздействовать)

4) В ( уничтожить) eliminare vt

5) ( умозаключить) dedurre vt, trarre una conclusione

6) В ( вырастить) allevare vt ( о животных); generare vt

7) (выращивая, создать) allevare vt, selezionare vt

8) ( изобразить) descrivere vt, dipingere vt, raffigurare vt

9)

••

* * *

liter. trarre

1) uomini, gente (f.), persone

2) (ant.) servitù (f.)

сущ.; мн. ч. от человек

1) people

2) воен. men

3) устар. ( прислуга) servants

•

••

1. people

2. уст. ( прислуга) servants

3. воен. men

90 (род. и вин. п. \людией, твор. п. \людиьми) С од. мн. ч. (ед. ч. человек м. р.)

1. inimesed, rahvas; молодые \людии (1) noored (inimesed), noorrahvas, (2) noormehed, \людии науки teadlasrahvas, \людии доброй воли hea tahte inimesed, лишние \людии kirj. liigsed v ülearused inimesed, присматриваться к \людиям inimesi jälgima;

2. teised, võõrad; \людии работают, а он бездельничает teised teevad tööd, tema lööb lulli;

3. aj. (talu-, mõisa-) teenijad, teenijaspere, teenijasrahvas; ‚

выходить v

выйти v

выбиваться v

выбиться в \людии haljale oksale jõudma;

идти v

пойти в \людии van. võõraid teenima minema;

жить в \людиях van. võõraste juures teenima;

выводить v

вывести кого

в \людии keda heale järjele aitama;

на \людиях teiste v võõraste nähes;

бывать в \людиях, показываться на \людиях väljas v inimeste hulgas v seltskonnas käima

General subject: raise from the dunghill

• ВЫВОДИТЬ/ВЫВЕСТИ В ЛЮДИ кого

[VP, subj: human; more often pfv]

=====

⇒ to be actively involved in helping s.o. to achieve a secure or prominent position in society, in life:

- X вывел Y-а в люди≈ X set Y up in the world;

- X put (set) Y on Y's feet;

- X helped Y get on Y's feet.

     ♦ [Добротворский:] Ваш папенька... в люди меня вывел, я прежде очень маленький человек был (Островский 1). [D ] Your papa...set me up in the world: before that I was a very insignificant man (1b).

     ♦ А там, гляди, устроится попрочнее, заслужит награду, ему комнатку дадут, и возьмет он к себе кого-нибудь из братишек, чтобы и его в люди вывести (Мандельштам 1). Не... would soon settle in a more permanent way, get some kind of award and a room to himself, after which he would invite one of his younger brothers to join him and help him get on his feet as well (1a).

X вывел Y-a в люди — X set Y up in the world

1) (физиономия) обличчя (-ччя), лице (-ця), вид (-ду), твар (-ри), образ (-зу), (персона, часто иронич.) парсуна, (морда) писок (-ску). [Звичайна маса людська має обличчя не типові (Крим.). Гарна, хоч з лиця води напитися (Номис). В його на делікатному виду зайнявся рум'янець (Н.-Лев.). Дзеркало, що об'єктивно показує скривлену твар (Єфр.). Парсуна розпухла (Борзенщ.). От вітер! так і смалить писок (Проскурівщ.)]. Большое -цо - велике (здорове) обличчя (лице), великий (здоровий) вид, -ка (-ва) твар. Здоровое -цо - здорове обличчя (лице). Красивое -цо - гарне (вродливе) обличчя (лице). Открытое -цо - відкрите обличчя (лице). Полное -цо - повне обличчя (лице), повний вид, -на твар. [Твар у діда Євмена була повна (Кониськ.)]. Светлое, чистое -цо - ясне, чисте обличчя (лице), ясний, чистий вид. [З ясним видом випустив останнє дихання (Франко)]. Убитое -цо - сумне обличчя (лице), сумний (приголомшений) вид. Умное, интеллигентное -цо - розумне, інтелігентне обличчя (лице), розумний, інтелігентний вид. [Розум проймав кожну риску на інтелігентному видові (Грінч.)]. Выражение -ца - вираз (-зу), вираз обличчя, вираз на лиці (на обличчі, на виду). [Супротивність у всьому, - в убраннях, у виразі обличчів, у поглядах (О. Пчілка)]. -цо его мне знакомо, незнакомо - його обличчя мені відоме, невідоме, по знаку, не по знаку. В -цо знать, помнить кого - в обличчя, в лице, в образ, у твар знати, пам'ятати (тямити) кого. [Хоч не бачила вас в образ, та чула й знала вас (Харківщ.). А козака ні однісінького у твар не знав і не тямив (Квітка)]. -цом, с -ца - з лиця, з виду, на виду, на лиці, на обличчя, на вроду, образом, в образ; (по виду) лицем, обличчям, видом. [Непоганий з лиця (Н.-Лев.). Висока й огрядна, повна на виду (Н.-Лев.). Моя мила миленька, на личеньку біленька! (Пісня). Бридкий на обличчя (Крим.) Хороша на вроду (Глібов). А який же він в образ? (Короленко). Він мені одразу не сподобався, перш усього обличчям (Крим.)]. -цом к кому, к чему - обличчям (лицем) до кого, до чого, очима до чого, куди, проти кого, чого. [Стояла вона очима до порога, коло вікон (Свидниц.)]. -цом к селу - обличчям (лицем) до села. -цом к -цу с кем - лицем до лиця, лицем (лице) в лице, віч-на-віч, очі-на-очі, око-на- око з ким, перед віччю в кого. [В писанні (М. Вовчка) сам народ, лицем до лиця, промовляє до нас (Куліш). Ми стали мовчки, лице в лице, око в око (Кониськ.). Вони стояли одна проти одної, віч-на-віч (Єфр.). Перед віччю в хижої орди (Куліш)]. -цом к -цу с чем - віч-на-віч, на-віч, лицем в лице з чим. [Віч-на-віч з неосяжним видовищем вічности (М. Зеров)]. Встретиться -цом к -цу - зустрітися (стрітися) лицем до лиця, лицем в лице, віч-на-віч. [Лицем в лице зустрівся з отим страхом (Кониськ.)]. Говорить с кем с -ца на -цо - розмовляти з ким віч-на-віч. Ставить, поставить кого -цом к -цу, с -ца на -цо - зводити, звести кого віч-на-віч (очі-на-очі, на-віч) з ким, з чим. [Нехай же я вас віч-на-віч зведу; тоді побачимо, хто бреше (Сл. Гр.). Письменник звів тих людей на-віч з обставинами, які вимагали жертв (Єфр.)]. Перед -цом кого, чего - перед лицем кого, чого, перед чолом чого, перед очима чиїми. Перед -цом всех присутствующих, всего света - перед лицем (перед очима) усіх присутніх, усього світу. По -цу - з лиця, з обличчя, з виду, з твари. [Видно це було з його лиця (Франко). З твари знати було, що Явдосі справді не гаразд (Кон.)]. Быть к - цу, не к -цу кому - бути до лиця (редко до твари), не до лиця, личити, не личити, лицювати, не лицювати кому, (поэтич.) подібно, не подібно кому, (подходить) приставати (пристати), не приставати (не пристати) кому, пасувати, не пасувати кому и до кого, (подобать) випадати, не випадати, впадати, не впадати кому; срв. Идти 7. [Тобі яка (шапка) до лиця: сива чи чорна? (Кониськ.). Червона гарасівка тобі до твари (Шейк.). Ці бинди їй дуже личать (Поділля). Так говорить не личить пуританам (Л. Укр.). Це сантименти, які не лицюють нам тепер (Єфр.). Дивися, ненько, чи хорошенько і подібненько (Чуб. III). Сидіти дома не пристало козакові (Бороз.). Землею владати не випадало людям не гербованим (Куліш)]. Она одета к -цу - вона вдягнена (вбрана) до лиця, її вбрання личить (лицює, до лиця, пристає) їй. Изменяться, измениться на -це - мінитися, змінитися, (о мн.) помінитися на лиці, на виду, (реже) з лиця. [Затремтів, аж на лиці змінився (Мирний). Вона, бідна, й з лиця змінилась та труситься (Тесл.)]. На нём -ца нет, не было - на йому образу нема(є), не було, він на себе не похожий (зробився, став), був. [На жадному не було свого образу: всі білі, аж зелені (Свидниц.)]. Вверх -цом - догори обличчям, горілиць, (диал.) горізнач. [Ниць лежить, рука під головою; повернув його Олекса горілиць (М. Левиц.)]. Вниз -цом - обличчям до землі, долілиць. Написано на -це у кого - написано (намальовано) на виду (на обличчі) у кого. Спадать, спасть с -ца - спадати, спасти з лиця, охлявати, охлянути на обличчі. Ударить в -цо, по -цу - ударити в лице (у твар, грубо у писок), ударити по лицю (по виду). [Як ударить у писок, так кров'ю й заллявся (Проскурівщ.). Вдарив конокрада по виду (Дм. Марков.)]. Не ударить -цом в грязь - і на слизькому не спотикнутися. С -ца не воду пить - байдуже врода, аби була робота;

2) обличчя, образ (-зу); срв. Облик. [Куліш каже, що москаль хоче загладити наше обличчя серед народів (Грінч.)];

3) (особа) особа, персона, (устар. или иронич.) парсуна. [Ач, яка висока парсуна! Харк.)]. Это что за -цо? - це що за особа (персона, людина)? (иронич.) що це за парсуна? Аппеллирующее -цо - особа, що апелює. Важное -цо - важна (поважна, велика) особа, велика персона (ирон. парсуна, моція). Видное -цо - видатна (поважна, значна, більша) особа. Видные -ца - видатні (більші) люди (особи), високі голови. Это одно из самых видных лиц в городе - це один з найвидатніших (найзначніших) людей в (цьому) місті. Действующее -цо - дійова (чинна) особа; (в драм., литер. произв.) дійова особа, діяч (-ча), (персонаж) персонаж (-жа). Главное действующее -цо - головна дійова особа; головний діяч, головний персонаж, герой, героїня. Доверенное -цо - (м. р.) вірник, повірник, (ж. р.) вірниця, повірниця. [Пан Дзерон, мій повірник, перший купець з Молдави (Маков.)]. Должностное -цо - урядова особа, урядовець (-вця), особа на (офіційнім) уряді. [Пильнував перейнятися видом значної урядової особи (Кониськ.)]. Должностные -ца - урядові люди (особи), урядовці. Духовное - цо, -цо духовного звания - духовна особа, духовник, особа духовного стану. Знатное -цо - значна (вельможна, висока) особа. Оффицальное -цо - офіційна особа. Подставное -цо - підставна особа. Постороннее -цо - стороння (чужа) особа. Посторонним -цам вход воспрещён - стороннім (особам) входити заборонено. Сведущее -цо - тямуща особа, (осведомленное) обізнана особа. Сведущие -ца - тямущі (обізнані) люди, (стар.) свідомі люди, досвідні особи (люди). Физическое, частное, юридическое -цо - фізична, приватна, юридична особа. -цо, принимающее участие в деле - особа, що бере участь у справі, учасник у справі. Три -ца Тройцы, церк. - три особи Трійці (торж. Тройці). Бог один, но троичен в -цах, церк. - бог один, але має три особи. В -це кого - в особі, в образі кого, (о двух или нескольких) в особах, в образі кого. [В його особі виправдано увесь єврейський народ (О. Пчілка). Такого він знайшов собі в образі Юрія Немирича (Грінч.). Українська нація в особах кращих заступників своїх (Єфр.). Голос народу, в образі кількох баб (Єфр.)]. От чьего -ца - від кого, від імення, від імени, (гал.) в імени кого. От своего -ца - від себе, від свого ймення. Торговать от своего -ца - торгувати від себе, держати крамницю на себе. От -ца всех присутствующих - від імени (в імени) всіх присутніх; від усіх присутніх. Представлять чьё -цо - репрезентувати (заступати) кого, чию особу. Смотреть на -цо - уважати на кого, на чию особу, сприяти чиїй особі, (возвыш.) дивитися на чиє лице. [Ти не догоджаєш нікому, бо не дивишся на лице людей (Єв. Мор.)]. Правосудие не должно смотреть на -ца - правосуддя не повинно вважати ні на чию особу, сприяти чиїйсь особі. Служить делу, а не -цам - служити ділу (справі), а не окремим особам (а не людям);

4) грам. - особа. Первое, второе, третье -цо - перша, друга, третя особа;

5) (поверхность) поверх (-ху), поверхня. -цо земли - поверхня (лице) землі. Стереть с -ца земли - см. Земля 7. Исчезнуть с -ца земли - зникнути (щезнути, зійти) із світу, з лиця землі. По -цу земли - по світах. [Пішла по світах чутка, що у пустелі… (Коцюб.)]. По -цу земли русской - по лицю землі руської. Сровнять что под -цо, запод -цо - зрівняти що врівень з чим, пустити що за-під лице. -цо наковальни - верх (-ху) ковадла;

6) (лицевая сторона) лице, личко, перед (-ду), правий (лицьовий, добрий, горішній, зверхній) бік (р. боку); срв. Лицевой 2. [Дав спід із золота, лице - з алмазів (Крим.). У ваших чоботях шкура на личко поставлена (Лебединщ.)]. -цом, на -цо - лицем на лице, з-переду, на добрий (на правий, на горішній) бік. [Хоч на лице, хоч навиворот, то все однаково (Кобеляч.). Не показуй з вивороту, покажи на лице (Кониськ.). На виворот сукно ще добре, а з-переду зовсім витерлося (Сл. Ум.). Та як бо ти дивишся? Подивись на добрий бік! (Звин.)]. Подбирать под -цо что - личкувати що. Показывать, показать товар -цом - з доброго кінця крам показувати, показати. Товар -цом продают - кота в мішку не торгують. Человек ни с -ца, ни с изнанки - ні з очей, ні з плечей; ні з переду, ні з заду нема складу. -цо карты, монеты - см. Лицевой 2;

7) (фасад здания) чоло, лице, перед. [Наняв великий двір і хату чолом на базар (М. Макаров.). Хата у його лицем на вулицю (Кониськ)]. Обращённый -цом к чему - повернутий (чолом) до чого. [Всі повернуті до моря будинки були зачинені (Кінець Неволі)]. Это здание имеет двадцать сажен по -цу - ця будівля має з чола двадцять сажнів;

8) лице; см. Поличное;

9) быть, состоять на -цо - (об одушевл.) бути присутнім; (о неодушевл.) бути наявним, бути в наявності, наявно; срв. В наличности (под Наличность). По списку сто человек, на -цо восемьдесят - за списком (за реєстром) сто чоловік(а), присутніх вісімдесят. Все ли служащие на -цо? - чи всі службовці тут? (є тут? присутні? тут присутні?). По счёту хлеба (зернового) много, а на -цо ничего - за рахунком збіжжя багато, а в наявності (наявно) нема нічого. По кассовой книге числится сто рублей, а на -цо только десять - за касовою книгою є (лічиться) сто карбованців, а в наявності (наявних, готових грошей, готівки) тільки десять. Вывести на -цо кого - вивести (витягти) на світ, на сонце (на сонечко), на чисту воду кого; (дать личную ставку) звести кого на очі з ким.

* * *

1) обли́ччя, лице́; вид, -у

2) (перен.: облик) обли́ччя, лице́

3) ( личность) осо́ба

4) ( лицевая сторона) лице́

5) грам. осо́ба

I. вывести

1) виводити (реже вивожати, вивождати), вивести; (выпроваживать) - випроваджувати, випровадити. [Вивів босу на морозець. Дуків-срібляників за лоб брали, із-за стола, наче волів, вивождали. Письменник виводить перед нами людей. Хочу тебе вивести з клопоту = из затруднения. Вона нитку виводить тонку та довгу];

2) в. детей (о животных, птицах) - плодити, виплоджувати, виплодити, виводити, вивести, навести, вилуплювати, вилупити [Кицька навела киценят. Ой біда, біда чайці-небозі, що вивела чаєняток при битій дорозі], (детей в люди) виводити (вивести) дітей в люди, на кого. [Треба буде дітей годувати та в люди виводити (Крим.). Скільки потягся мій батько, поки на вчителя вивів мене (Тесл.)];

3) выводить истребляя, уничтожая - вибавляти, вибавити, обавляти, обавити, витлумлювати, витлумляти, витлумити. [Повибавляй плями з одежі. Витлумила мухи з хати. Вибавили кукіль з пшениці];

4) в. заключение, вывод - висновувати, виснувати, робити (зробити) висновок, висновки;

5) в. голосом - виводити (вести) голос, пісню, спів. [Виводить голос, як лляну тонку нитку (Неч.-Лев.)];

6) в. стену - класти, скласти; (каменную, кирпичную) мурувати, змурувати;

7) в. из терпения - позбавляти, позбавити кого терпцю, уривати, урвати кому терпець;

8) в. на чистую воду - вивести на світ, на чисту воду, на слизьке;

9) в. из себя - дратувати, роздратувати;

10) в. верх (напр. в стоге) - вивершувати, вивершити. С невыведенным (незаконченным) верхом - недовершений.

II. виводити, обводити. [Виводила по всіх київських горах. Поки обводила, поки обходила ввесь садок, то й сонце сіло (Мирн.)].

* * *

1) (качество, свойство) нікчемність, мізерність, мізерія, (редко) нікчемство, мізерство, (тщета) марність (-ности), марнота. [Нікчемність нашого життя (М. Левиц.). Ваша нікчемність ростиме з літами (Куліш). Дай мені моє безсилля і мізерність зрозуміти (Куліш)];

2) (состояние) нікчемність, мізерність, (убожество) мізерія, убозтво, нужденність, (ничтожная жизнь) нікчемне (мізерне, злиденне) життя (животіння). Впадать (обращаться, превращаться), впасть (обратиться, превратиться) в -ство - нікчемніти, знікчемніти, зводитися (переводитися), звестися (перевестися, зійти) ні на що (на ніщо, шутл., зап.: на пси). [Доблесть нікчемніє в хуртовині фортуни (Куліш). Наші предки знікчемніли (Куліш). Був колись господар, тепер зійшов на пси (Зеркало)]. Выводить, вывести кого из -ства в люди - виводити, вивести кого з нікчемности (з мізерії, з убозства, з нікчемного или мізерного животіння, из нищеты: із злиднів) в люди;

3) (всё ничтожное) нікчемниця, мізерія, (пустяк) марниця, дрібниця, дрібничка; срв. Мелочь 6;

4) (ничтожный человек) нікчемність, нікчема, нікчемство, нікчемник, -ниця, мізерія, мізера, (бездарь) нездара. [Критики досить маю, щоб зрозуміти, що я нікчемність (Крим.). Я нікчемою сиджу в своїх маєтках, марнуючи весну життя (Грінч.). Якийсь крамар, тонконоге нікчемство (В. Підмог.). Рушниці звільнили найкращий із світів від десяти тисяч нікчем (Кандід). Мізерія, мізерія мені ім'я! (Крим.). Зійдіть на хвилину з парнаських сфер, із гамузу муз і музейних мізер! (Влизько)]. Абсолютное (полное, полнейшее, совершенное, сплошное) -ство - цілковита нікчемність.

* * *

1) ( крайняя незначительность) незна́чність, -ності; ( убожество) убо́гість, -гості, убо́зтво, мізе́рність, нікче́мство, нікче́мність

2) ( ничтожный человек) нікче́мна люди́на; нікче́ма, нікче́мник, убо́жество; прен. непо́тріб, -реба

3) ( небытие) небуття́