Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

выбиться+из+сил

  • 1 выбиваться

    выбиться
    1) вибиватися, вибитися, видиратися, видертися. [Травиця з-під торішнього листа вибивається. Тяжко з темряви до світла видиратися];
    2) выбиваться, выбиться из сил - висилюватися, висилитися, приставати, пристати, на силу знемагати, знемогтися, підбитися, із змоги (з мочи) вибитися. Выбившийся из сил - знеможений, знесилений;
    3) выбиться из нужды - вибитися з недостатків, вбитися в пера;
    4) выбиться (в люди) - вибитися. [Через обличчя я вибився в люди, зробивсь навіть генералом (Крим.). Вибилися в генеральство].
    * * *
    несов.; сов. - в`ыбиться
    1) вибива́тися, ви́битися, ( выбираться) вибира́тися ви́братися

    \выбиваться из сил — вибива́тися, ви́битися із сил, знеси́люватися, знеси́литися, сов. знемогти́ся

    2) страд. ( несов) вибива́тися, витоло́чуватися, вибива́тися, витрі́пуватися

    Русско-украинский словарь > выбиваться

  • 2 Изорудоваться

    (выбиться из сил орудуя) висилитися, знемогтися, знемогти на силу (на силі), перенатужитися.

    Русско-украинский словарь > Изорудоваться

  • 3 заметаться

    заместись
    I. замітатися, заместися, бути заметеним. [Чи у вас коли замітається в дворі?].
    II. Заметаться (б. вр. замечуся) - закидатися, почати кидатися, (засуетиться) заметушитися. Больной -лся на постели - хворий почав кидатися на ліжкові.
    * * *
    I
    заміта́тися
    II
    1) ( начать метаться) заки́датися, замета́тися, -мета́юся, -мета́єшся и -мечу́ся, -ме́чешся, забо́рсатися; ( суетливо) заметуши́тися, -шу́ся, -ши́шся; ( забегать) забі́гати, загаса́ти
    2) (выбиться из сил, суетясь) забі́гатися, замота́тися

    Русско-украинский словарь > заметаться

  • 4 исхлопотать

    виклопотати що, (выправить) виправити що; см. Исходатайствовать. [Вони поклопочуться, то й виклопочуть (Липовеч.). Виклопотав собі пашпорт (Київ)]. Исхлопотанный - виклопотаний. -ться (выбиться из сил хлопотами) - переклопотатися.
    * * *

    Русско-украинский словарь > исхлопотать

  • 5 приставать

    пристать
    1) приставати, пристати, липнути, прилипати, прилипнути, братися, взятися до чого, чіплятися, учепитися до чого и чого, наліплюватися, наліпитися на що, (во множ.) поприставати, поприлипати, почіплятися, поналіплюватися. [Багатий брат вимазав усередині кружку медом, щоб пристало те, що міритимуть (Грінч.). Болото береться до коліс (Хотин. п.). Як приложиш до тіла, так і візьметься (Радомиш. п.). Смола прилипла до рук (Ум.). По плечах було нахвоськає так, що аж сорочка до тіла прилипне (Кониськ.). Підеш на базар, наліпиться болото на чоботи, - хоч ножем зчищай (Звин.)]. -стал ко мне, как банный лист - пристав (прилип) до мене як шевська смола до чобота, узявсь до мене смолою, узявся (причепився) як реп'ях, реп'яхом узявся, причепою причепився, сльотою узявся (прив'яз);
    2) (присоединиться) приставати, пристати, прилучатися, прилучитися, (примкнуть) привернути, причалитися до кого, до чого, (во множ.) поприставати, поприлучатися до кого, до чого. [Ні до кого не пристає і до себе не приймає (Стор.). Хтось стиха завів пісню, до нього пристав ще один голос (Коцюб.). Сила людей привернулась до українства (Рідн. Край)];
    3) (привязаться, неотступно следовать) приставати, пристати, ув'язуватися, ув'язатися, ув'язнути, уплутуватися, уплутатися до кого и за ким, присотатися, присікатися, прикасатися, присахатися до кого, учепитися до кого и за ким, причепитися до кого, нав'язуватися, нав'язатися на кого; срв. Привязаться 2. [Ой ти, туго, ой ти, журбо, не пристань до мене (Метл.). Я пішла до них, а внучок уплутався за мною й собі (Новомоск. п.). Де не взялась собака в біса - чи з-під воріт, чи із-за ліси - присікалася, аж вищить (Гліб.). Раз прийшлось йому йти уночі вулицею, а відьма нав'язалась на його собакою (Драг.)];
    4) (надоедать кому; не давать покою, придираться) в'язнути, прив'язнути до кого, нав'язнути, в'язатися до кого, настирюватися и настирятися, (осою) лізти в вічі кому, (привязаться) чіплятися, причепитися до кого, учепитися до кого и кого, начепитися на кого, сікатися (н. вр. сікаюся, -каєшся…), присікуватися, присікатися до кого, сикатися (сичуся; -чешся…), скіпатися, прискіпатися до кого, наскіпуватися, наскіпатися на кого, присіпатися, присукатися до кого, накасатися на кого, навратитися на кого, ушняпитися до кого; срв. Привязываться 3. [Чого до мене в'язнеш, мов злий дух? (Грінч.). Та що це вона прив'язла до мене? (Васильч.). Чого нав'яз? (Коцюб.). Вередує та настиряється, як морочлива та настирлива дитина (Н.-Лев.). Найперше до Масі вчепилась: то ти, каже, вкрала (Свидн.). Мовчи! чого ти вчепилась душі моєї (Коцюб.). Та ну-бо годі! Чого ти причепився до його? (Грінч.). Чого ви, - каже, - начепились на мене (Тесл.). Вона як буде сікатися до тебе, то ти возьми груші і розсип (Рудч.). Присікався, як оса (Номис). Так і сичуться до нас, як чмара та (Г. Барв.). Скіпається до лісовика: нащо ти мою корову загнав? (Новомоск. п.). Чого це ти на парубка наскіпався? (Мирн.). Чого це він до мене присіпався? (Осн. 1862). Накасається на вас, як чорт на грішну душу (Козелец.). Навративсь, як собака (Манж.). Чого ти до мене вшняпився? (Липовеч.)]. Не -вай ко мне! - не в'язни, не лізь, не чіпляйся до мене! не клопочи (не мороч) мені голови! -вать, -тать к кому с требованиями, с просьбами, чтоб… - напосідати(ся), напосісти(ся) на кого, налягати, налягти, наполягати, наполягти на кого, щоб…, узятися до кого, намагати на кого, намагатися, намогтися, щоб… [Вона знає, що аби напосіла на батька, то чого хоче - того й доможеться (Мова). Люди напосідаються на мене: скликай громаду (Кониськ.). Що ти, причепо, налягаєш на мене? (Гр.). Чого се вони на мене намагають? (Кониськ.). Тепер уже наполягла, щоб купив їй оте бринькало (Мова). Раз пропала на степу в чумаків сокира; до їдного всі взялись: «Ти та й ти, псявіра» (Рудан.). Діти дуже намагались, щоб і їх узяти на храм (Грінч.)]. -стать к кому с ножём к горлу - з короткими гужами до кого приступити;
    5) (о болезни) приставати, пристати, прилипнути до кого, чіплятися и чіпатися, учепитися (диал. чепитися) кого, причепитися до кого, начепитися на кого, прикидатися, прикинутися, підкинутися, підсахнутися. [Щоби не чіпалися вроки чи дитини, чи худобини (Етн. Зб. V). Вже на кого начепиться ця погань, не скоро одчепиться (Звин.)];
    6) (к берегу) приставати, пристати, причалювати(ся), причалити(ся), привертати, привернути (до берега), (во множ.) поприставати, попричалювати(ся), попривертати (до берега); срв. Причаливать. Пароход -стаёт по пути в трёх местах - пароплав пристає дорогою в трьох місцях;
    7) (останавливаться) ставати, стати де, у кого, причалювати, причалити до кого. [Причалив до старого знайомого, щоб і Антося тут поставити, і самому перебути (Свидн.)];
    8) -стать кому, безл. (быть приличну кому) - пристати, личити, випадати, подобати кому (що робити). [Насамперед, як пристало порядному подорожному, подавсь він до коршми (Коцюб.)]. Не -стало - не пристало, не личить, не випадає, не подоба(є) (чого робити); см. Подобает, Приличествовать. [Сидіть дома на покої не пристало козакові (Боров.). Якось то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)];
    9) -стать кому и к кому (быть к лицу) - личити, пасувати кому и до кого, бути до лиця кому. К нему усы не -стали - йому вуса не до лиця, йому вуса не личать. -стало, как к корове седло - пристало, як свині наритники;
    10) (выбиться, из сил) приставати, пристати, (о многих) поприставати. [Ой став коник приставати (Метл.). Моєму миленькому волики пристали (Чуб. V)].
    * * *
    несов.; сов. - прист`ать
    1) (к кому-чему) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти (до кого-чого); ( прилипать) прилипа́ти, прили́пнути и прили́пти и поприлипа́ти (до кого-чого); ( о липких и красящих веществах) бра́тися, узя́тися (чого); ( о болезнях) чіпля́тися, вчепи́тися и причепи́тися (до кого)
    2) (назойливо преследовать, обращаться) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти; ( цепляться) чіпля́тися, причепи́тися; несов. чіпа́тися; ( придираться) присі́куватися и сі́катися, присі́катися
    3) ( присоединяться) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти; ( прибиваться) прибива́тися, приби́тися и поприбива́тися
    4) (на время где-л.) пристава́ти, приста́ти, става́ти, ста́ти
    5) ( о судах) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти; ( причаливать) прича́лювати, прича́лити и поприча́лювати
    6) (несов.: быть к лицу) бу́ти до лиця́
    7) (несов.: оказаться подходящим, соответствующим) ли́чити
    8) ( уставать), диал. пристава́ти, приста́ти и попристава́ти

    Русско-украинский словарь > приставать

См. также в других словарях:

  • Выбиться из сил — ВШЫБИТЬСЯ, бьюсь, бьешься; бейся; сов. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • выбиться из сил — стать бессил(ьн)ым, ног под собой не чуять, измотаться вусмерть, уработаться, остаться без ног, выдохшийся, замучиться, изнуриться, упыхаться, затормошиться, намориться, измучиться, сдать, затомиться, устать, пристать, выложиться, приустать,… …   Словарь синонимов

  • выбиться из сил — выбиваться/выбиться из сил 1. Очень уставать от какой либо работы, занятия; ослабевать от сильного или длительного напряжения. С сущ. со знач. лица: шахтер, альпинист… выбился из сил; от чего? от усталости, от трудного подъема… выбиться из сил;… …   Учебный фразеологический словарь

  • Выбиться из сил — ВЫБИВАТЬСЯ ИЗ СИЛ. ВЫБИТЬСЯ ИЗ СИЛ. Разг. Экспрес. 1. Предельно уставать, изнемогать от тяжёлой, длительной работы, ходьбы и т. д. Идут они сегодня по песку солнышко их жжёт; на другой день идут болотистым берегом ноги вязнут; выбились из сил… (Ф …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • выбиться из сил — Ослабеть от сильного или длительного напряжения; сильно устать …   Словарь многих выражений

  • ВЫБИТЬСЯ — ВЫБИТЬСЯ, выбьюсь, выбьешься, повел. выбейся, совер. 1. из чего. Выйти, выбраться откуда нибудь с трудом (разг.). Выбиться из грязи. Выбиться из толпы. || Освободиться от чего нибудь с трудом (разг.). Выбиться из долгов. 2. без доп. С трудом… …   Толковый словарь Ушакова

  • ВЫБИТЬСЯ — ВЫБИТЬСЯ, бьюсь, бьешься; бейся; совер. 1. из чего. С трудом выйти откуда н., освободиться. В. из толпы. В. из нужды. В. из долгов. 2. (1 ое лицо и 2 е лицо не употр.). Выступить, показаться наружу. Волосы выбились из под шапки. • Выбиться из сил …   Толковый словарь Ожегова

  • выбиться — бьюсь, бьешься; вы/бейся; св. см. тж. выбиваться 1) разг. С трудом выбраться откуда л., преодолеть что л. Вы/биться из окружения. Вы/биться из нищеты. Вы/биться из долгов. 2) Выбраться, пробиться вверх, наружу (о …   Словарь многих выражений

  • Выбиваться/ выбиться из сил — Разг. Сильно устать, утомиться. ФСРЯ, 423; АОС 6, 105 …   Большой словарь русских поговорок

  • выбиться из колеи — выбиваться/выбиться из колеи Не иметь сил вести привычный образ жизни. ≠ Входить/войти в колею. С сущ. со знач. лица: человек, товарищ… выбивается из колеи; как? совсем, совершенно… выбиться из колеи. Однажды выбившись из колеи, я долго не мог… …   Учебный фразеологический словарь

  • выбиться — бьюсь, бьешься; выбейся; св. 1. Разг. С трудом выбраться откуда л., преодолеть что л. В. из окружения. В. из нищеты. В. из долгов. 2. Выбраться, пробиться вверх, наружу (о струях воды, лучах света, языках пламени и т.п.). Пламя выбилось из окна.… …   Энциклопедический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»