-
21 вчиняти негарно
-
22 вчиняти несумлінно
( при укладанні угоди тощо) jobУкраїнсько-англійський юридичний словник > вчиняти несумлінно
-
23 вчиняти нетяжкий злочин
Українсько-англійський юридичний словник > вчиняти нетяжкий злочин
-
24 вчиняти нечесно
-
25 вчиняти новий позов
Українсько-англійський юридичний словник > вчиняти новий позов
-
26 вчиняти підліг документа
Українсько-англійський юридичний словник > вчиняти підліг документа
-
27 вчиняти підло
-
28 вчиняти по заслугах
( з кимсь) deal according to one's deserts, give smb. his deserts, treat smb. according to his desertУкраїнсько-англійський юридичний словник > вчиняти по заслугах
-
29 вчиняти побиття
-
30 вчиняти пограбування будинку
Українсько-англійський юридичний словник > вчиняти пограбування будинку
-
31 вчиняти пограбування квартири
Українсько-англійський юридичний словник > вчиняти пограбування квартири
-
32 вчиняти погром
-
33 вчиняти позов
put an action, instigate proceedings, maintain an action, mount a suit, present a plea -
34 вчиняти політичне вбивство
Українсько-англійський юридичний словник > вчиняти політичне вбивство
-
35 вчиняти проступок знову
Українсько-англійський юридичний словник > вчиняти проступок знову
-
36 вчиняти протест
-
37 вчиняти ритуальне вбивство
Українсько-англійський юридичний словник > вчиняти ритуальне вбивство
-
38 вчиняти самогубство
make quietus, commit suicide, destroy oneselfУкраїнсько-англійський юридичний словник > вчиняти самогубство
-
39 вчиняти ситуаційне вбивство
Українсько-англійський юридичний словник > вчиняти ситуаційне вбивство
-
40 вчиняти справедливо
Українсько-англійський юридичний словник > вчиняти справедливо
См. также в других словарях:
вчиняти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
вчиняти — (да) учреждавам; (да) узаконявам … Църковнославянски речник
вщинати — вчиняти, зчиняти; учинити, починати, підносити, збуджувати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
поискивати — вчиняти позов … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
гармидерувати — у/ю, у/єш, недок., зах. Вчиняти гармидер (у 1, 2 знач.) … Український тлумачний словник
зраджувати — ую, уєш, недок., зра/дити, джу, диш, док., перех., рідше кому, чому, а також без додатка. 1) Вчиняти зрадництво, діяти підступно, віроломно стос. до кого , чого небудь. 2) Порушувати вірність у коханні, дружбі. 3) Відмовлятися від попередніх… … Український тлумачний словник
киринити — ню, ниш, недок., заст. 1) Вчиняти розгардіяш. 2) Бруднити … Український тлумачний словник
лінчувати — у/ю, у/єш, недок., перех. Вчиняти самосуд, так званий суд Лінча; фізично розправитися з ким небудь … Український тлумачний словник
налітати — I а/ю, а/єш, недок., налеті/ти, лечу/, лети/ш, док., неперех. 1) Летячи, наштовхуватися, натикатися на кого , що небудь або наближатися до когось, чогось. || Наштовхуватися на кого , що небудь або наближатися до когось, чогось за швидкого руху.… … Український тлумачний словник
прогрішати — а/ю, а/єш, недок., прогріши/ти, шу/, ши/ш, док., розм. Вчиняти гріх (у 1, 2 знач.) … Український тлумачний словник
розворушувати — ую, уєш, недок., розворуши/ти, рушу/, ру/шиш, док., перех. 1) Ворушачи, перекидати, перевертати або розкидати що небудь. || Ворушачи що небудь, вчиняти розгардіяш. || Руйнувати, знищувати що небудь. || розм. Примушувати кого небудь рухатися. 2)… … Український тлумачний словник