вчерашнего+дня

м ἡ (ή)μέρα:

и Ото предл. с род. п. від (и од), з чого. От Киева до Львова - від Київа до Львова. От села до села - від села до села. От Кубани до (самого) Сана-реки - від Кубани (аж) до Сяна- річки (аж по Сян-ріку). Далеко от города - далеко від міста. Недалеко от города - недалеко міста, недалеко від міста. Ветер от севера - вітер із півночи. От оврага во все стороны шли разветвления - від яру на всі боки тяглися (розбігалися) рукави (відноги). От одного к другому - з рук до рук, з хати до хати. От понедельника до среды - від понеділка до середи. Время от времени - від часу до часу, часом, часами. День ото дня - з дня на день, з днини на днину, день одо дня. Час от часу - що-години. Год от году - від року до року. От самого утра - від (з) самісінького ранку. От вчерашнего дня - від (з) учорашнього дня. Письмо от 10 января - лист від (з) десятого січня (з дня десятого місяця січня). От 12-ти до 2-х часов - від (з) 12-ої до 2-ої години. Мои часы отстали от ваших на 10 минут - мій годинник зостався позад (проти) вашого на 10 хвилин. От первого до последнего - від (з) першого до останнього. Письмо от сына - лист від сина. Наследство от отца - спадщина (спадок) від батька. Евангелие от Матфея - євангелія від Матвія. Им должно быть предоставлено помещение от общества - вони повинні мати хату з громади. Я не ожидал этого от тебя - я не сподівався такого від тебе, не сподівався такого по тобі. Едва убежал от него - насилу від нього втік. Кланяйтесь ему от меня - вклоніться йому від мене. Отойди, отстань от меня - відійди, відчепися від мене. Отличить друга от врага - відрізнити друга від ворога. Убегать, исчезать от чьего лица, от кого - бігти, гинути з-перед кого. [Як зайці бігтимуть вороги з-перед тебе (Леонт.). І пішов сатана з-перед Господа]. Убери от лошади сено - прийми з-перед коня сіно. Не убегу ж я один от стольких людей - не втечу-ж я один перед стільки (стількома) людьми. Защищаться от врагов - боронитися проти ворогів. Укрыться, защититься от холода, от ветра - сховатися, захиститися від холоду, від вітру. Пострадать от засухи, от града - потерпіти від суші, від граду. Загореть от солнца - засмагнути від сонця, засмалитися на сонці. Спасти, -тись от смерти - вратувати, -ся від смерти. Оправиться от болезни - поправитися, одужати, вичуняти від хороби. Вылечить, - ться от ран - вигоїти, вигоїтися від (з) ран. Лекарство, средство от чего-л. - ліки, засіб проти чого и на що. Он получил отвращение от чего-л. - верне його від чого, відвернуло його від чого, взяла його нехіть (відраза) до чого. Умирать, погибать от голода - голодом, з голоду мерти, гинути. Умереть от тифа, от холеры, от тяжёлой болезни, от ран - умерти з тифу, з холери (на тиф, на холеру), з тяжкої хороби, з ран. Изнемогать от смертельных ран - на рани смертельні знемагати. Изнемогать от сна - на сон знемагати. Остолбенеть от ужаса, от страха, от неожиданности - скам'яніти з жаху, з страху, з переляку, з переполоху, з несподіванки. Плакать от радости, от счастья, от горя, от стыда и т. п. - плакати з радости (з радощів), з щастя, з горя, із (в)стиду, з сорома и т. п. Боль от жестокого оскорбления - біль з тяжкої образи. Посинеть от ярости, от холода - посиніти з лютости, з холоду. Задыхаться от гнева - задихатися з гніву. Глава опухли от плача (от слёз) - очі понапухали з плачу. От всего сердца, от души желаю вам (благодарю вас) - з (від) щирого серця, з душі бажаю вам (дякую вам). Горе от ума - горе з (великого) розуму. От глупости сделать что - з дуру зробити що. От чего это произошло - з чого це сталося (скоїлося). От этой песни у меня сердце холодеет - з цієї пісні в мене серце холоне. От одной мисли об этом у меня… - на саму згадку (з самої згадки) про це в мене… Произойти от кого - піти з кого. [З його усі ті і Савлуки пішли по світу (М. Вовч.)]. Это бычок от нашей коровы - це бичок з-під (и від) нашої корови. Доход от торговли, от продажи - прибуток із торговлі (з торгу), з продажу. От роду - з роду. От природы умный ребёнок - з природи розумна дитина. Отказываться, -заться от чего - відмовлятися, відмовитися від чого, зрікатися, зректися чого.

* * *

предл. с род. п.; тж. ото

1) від, од, з, із

2) (при обозначении причины, повода) від, од ( реже), з, із, зі, зо

3) (при обозначении источника чего-л.) від; з

1. прил. yesterday's

2. как сущ. с.:

* * *

* * *

искать вчерашнего дня

искать вчерашний день

искать руки

недалеко искать

(that which belongs to) the past: (be) a thing of the past

X ищет вчерашний день = X is trying to bring back yesterday.

• ВЧЕРАШНИЙ ДЕНЬ ( чего)

[NP; sing only; often subj-compl with copula (subj: abstr) or (when used in gen) nonagreeing postmodif; fixed WO]

=====

⇒ (that which belongs to) the past:

- (be) a thing of the past;

- (be) yesterday's [NP];

- [in limited contexts] (be) behind the times;

- (be living) in the past;

- (be) раввё (outmoded).

     ♦ "...Не считайте меня глухим консерватором, человеком вчерашнего дня" (Аксёнов 6). "You would be wrong...to regard me as a dull conservative, one of yesterday's men" (6a).

     ♦ Теория, на которую опирается ваш эксперимент, уже не представляет никакого интереса, это вчерашний день науки. The theory on which your experiment is based is no longer of any interest, it's a thing of the past.

• ИСКАТЬ ВЧЕРАШНИЙ ДЕНЬ < ВЧЕРАШНЕГО ДНЯ> coll

[VP; subj: human]

=====

⇒ to waste time trying to find or bring back sth. that is irretrievably gone:

- X ищет вчерашний день≈ X is trying to bring back yesterday.

Var.: Вчерашнего дня не воротишь. Прожито, что пролито - не воротишь. Прошлого не воротишь

A (The) mill cannot grind with the water that is passed (Br.). The mill cannot grind with the water that is past (Am.). No grist is ground with the water that is passed (Am.). No man can call again yesterday (Am., Br.). One cannot put back the clock (Br.). On Monday morning don't be looking for Saturday night (Br.). There are no birds in the last year's nest (Am.). The water that is past doesn't turn the wheel (Am.)

vb. tilbagelægge

* * *

vt, vi

1

проходить/жд

1 gå; passere

2 gå, tilbagelægge; køre; klare

3 gå, køre forbi ngt; gå, køre for langt

4 gå (igennem), løbe, ligge (om vej, gasledning o.l.)

5 f eks

6 forløbe, (hen)gå, gå til ende

7 gå over, holde op

8 forløbe, gå, spænde af

10 в + akk

komme, slippe ind ved ngt; blive ngt

1. (вн.) see* (d.)

2.:

учорашній, (зап.) вчорайший. Со вчерашнего дня - з-учора.

* * *

вчера ( abend вечером); seit gestern со вчерашнего дня; F ich bin/wir sind doch nicht von gestern сами с усами

тж. искать вчерашнего дня

ирон., пренебр.

cf. go on a wild-goose chase

видать ¹

ρ.δ.μ., παθ. μτχ. παρλθ. χρ. виданный, βρ: -дан, -а, -о

1. βλέπω,συναντώ, ανταμώνω, απαντώ•

|| γνωρίζω, περνώ, υποφέρω, δοκιμάζω•

2. βλ. видеть (1 σημ.)

εκφρ.

где это видано – που το είδες αυτό (επί απορίας, αγανάκτησης, αντικανονικότητας).

видаться

βλέπομαι, συναντιέμαι.

видать ²

ρ.δ.

(απλ.).

1. απρόσ. φαίνομαι, είμαι ορατός•

2. προφανώς, πιθανόν, он дома πιθανόν αυτός να είναι σπίτι.

1. вчерашний; бывший, происходивший или изготовленный вчера

2. перен. вчерашний; недавно бывший кем-чем-л.

3. в знач. сущ. вчерашнее; то, что было (происходило) вчера