-
1 ევრო
євро -
2 euro
євро -
3 euro
банк., міжторг. євроофіційна спільна валюта 11 країн Європейського Союзу з 1 січня 1999 р., що прийнята Австрією, Бельгією, Ірландією, Іспанією, Італією, Люксембургом, Нідерландами, Німеччиною, Португалією, Фінляндією, Францією; ♦ спочатку торгівля євровалютою велася електронно, а з 2002 р. банкноти і монети були випущені в обіг═════════□═════════euro-zone countries країни єврозони; euro-zone governments уряди єврозони; euro's launch випуск євро; to adjust for the euro урегульовувати/урегулювати курс євро; to deal in the euro торгувати євро; to launch the euro випускати/випустити євро* * *= Euro -
4 Euro
банк., міжторг. євроофіційна спільна валюта 11 країн Європейського Союзу з 1 січня 1999 р., що прийнята Австрією, Бельгією, Ірландією, Іспанією, Італією, Люксембургом, Нідерландами, Німеччиною, Португалією, Фінляндією, Францією; ♦ спочатку торгівля євровалютою велася електронно, а з 2002 р. банкноти і монети були випущені в обіг═════════□═════════euro-zone countries країни єврозони; euro-zone governments уряди єврозони; euro's launch випуск євро; to adjust for the euro урегульовувати/урегулювати курс євро; to deal in the euro торгувати євро; to launch the euro випускати/випустити євро* * *= euro -
5 ничего
1) мест. - см. Ничто;2) нрч. - а) (сносно) нічого, (не плохо) не погано, не зле. [Якби сама (гинула), ще-б нічого, а то й стара мати… мусить погибати (Шевч.)]. «Каковы дела?» - «-го» - «Як справи?» - «Нічого (собі).» Он ведёт себя -го - він нічого собі (не погано, не зле) поводиться. Это вино -го - це вино нічого собі (нічогеньке, нічогеньке собі). -го себе - нічого собі, нічогенько, нівроку, (прлг.) нічогенький (собі). [Озимина нічогенько показує (Коцюб.). Ач яке (немовля), - нівроку! (Шевч.). Дочка у його нічогенька собі дівчина була (Гуманщ.)]; б) (пустяки) дарма, пусте, дурниця. [«Це далеко?» - «Дарма!» (Грінч.). Дарма, дітки, потерпіть ще (Загірня). Ну, це - дарма, це пройде (Гр. Григор.)]; в) дарма, байдуже; см. Нипочём 2.* * *I1) нареч. нічо́го, нічоге́нько, нівро́ку\ничего го́ себе́ — а) нареч. нічо́го собі́, нічоге́нько (нівро́ку) [собі́]; б) прил. нічо́го собі́, нічоге́нький (нівро́ку) [собі́]
живёт \ничего го себе́ — живе́ нічого собі́ (нічоге́нько, нівро́ку)
стари́к \ничего го — діду́сь нівро́ку (нічоге́нький, нічо́го собі́)
2) (в знач. сказ.: всё равно) нічо́го, усилит. нічогі́сінько; ( не имеет значения) дарма́, да́рмо; (пусть, ладно) сі́лькісь\ничего го, что... — нічо́го (дарма), що
3) ( нисколько) нічо́го, усилит. нічогі́сінько, анічо́го, анічогі́сінькоII см. ничто -
6 laureate
['lɔːrɪɪt] 1. n1) лауреа́т2) (Laureate) придво́рний пое́т2. adj1) уві́нчаний ла́вро́вим вінко́м2) ла́вро́вийlaureate wreath — ла́вро́вий віно́к
-
7 retail
1. ['riːteɪl] n1) роздрібни́й про́дажat retail — вро́здріб
2) attr. роздрібни́й2. ['rɪteɪl] advretail dealer — роздрібни́й торго́вець
вро́здріб3. [riː'teɪl] v1) продава́ти(ся) вро́здріб (at, for)2) поши́рювати, передава́ти ( новини) -
8 врубка вразбежку
уруба́ння вро́згін, уруба́ння вро́збігРусско-украинский политехнический словарь > врубка вразбежку
-
9 европий
( элемент) Євро́пій, -пію; ( простое вещество) євро́пій, -пію -
10 врубка вразбежку
уруба́ння вро́згін, уруба́ння вро́збігРусско-украинский политехнический словарь > врубка вразбежку
-
11 европий
( элемент) Євро́пій, -пію; ( простое вещество) євро́пій, -пію -
12 denominated in euros
виражені в євро; деноміновані в євро -
13 вразброд
врозтіч, різно, урозпаш, (гал.) ніворотом. [Вівці ходять врозпаш. Худоба брела ніворотом (Франко)].* * *нареч.вро́збрід; ( врассыпную) вро́зтіч; ( порознь) на́різно, рі́зно -
14 вразброс
у розкидку, в розкид, розкидом. [П'яний був, усеньку одіж розкидом розкидав].* * *нареч.; тж. вразбр`оскувро́зкид, врозки́дку, вро́зкидь; ( разбросанно) розки́дано -
15 вразнобой
нареч.вро́збрід, вро́здріб; ( порознь) на́різно, рі́зно -
16 врассыпную
урозтіч, урозсип, урозпорошки, порозницею. [Почали ляхи порозницею куди- зря тікати (Куліш)].* * *нареч.вро́зтіч, вро́зсип -
17 евро
I фин.є́вро (нескл., м.)II( денежная единица) є́вро (нескл. с.) -
18 недурной
непоганий, (диал.) незгірший, несугірший, (ничего себе) нічогенький, байдуженький. [На селі в нас є непогані шевці (Житом.). Що-ж, і горщик непогана річ в потребі (Рада). Наче незгірші оселедці (Борз.). Чоловік він несугірший (Липовеч.). Нічогенький тютюн (Свидн.). Борщ байдуженький (Звин.)]. -рён собой - непоганий з себе (з лиця, на вроду, по виду: на вигляд), незгірший на вроду. [Чоловік років 35, непоганий з себе (Грінч.). Вона непогана на вроду (Звин.). Се був чоловік і на вроду незгірший і на вдачу (М. Вовч.)]. -но было бы пообедать - не погано (не зле) було-б пообідати, не завадило-б пообідати.* * *непога́ний, незли́й; ( ничего себе) нічоге́нький\недурной рной (\недурной рен, \недурной рён) собо́й — непога́ний з се́бе, непога́ний на вро́ду (по виду: на ви́гляд)
\недурной рно́й вне́шности (нару́жности) — непога́ної вро́ди, непога́ний з лиця́
-
19 полгода
півроку. Приеду через -да - приїду за півроку (через півроку).* * *півро́куо́коло \полгода — з півро́ку
-
20 себя
мест.себе́быть сами́м собо́й — бу́ти сами́м собо́ю
взять на \себя бя́ что — узя́ти (перебра́ти) на се́бе що
вне \себя бя́ — см. вне
не в \себябе́ — сам не свій; мов (яки́йсь, як) не свій; сам не при собі́
не по \себя бе́ — не по собі́; ( неловко) нія́ково
от \себя бя́ — від се́бе; ( от своего имени) від свого́ і́мені
по \себя бе́ — а) по собі́; ( по своему вкусу) до вподо́би, до смаку́; б) ( после себя) пі́сля себе́, по собі́
про \себя бя́ — ( не вслух) сам собі́, сам до се́бе, про се́бе; ( тихо) ни́шком; ( в уме) у ду́мці, у думка́х
\себя бе́ на уме́ — собі́ на умі́
собо́й, из \себя бя́ — (лицом, внешностью) на ви́гляд, на по́гляд, собо́ю, з се́бе; на вро́ду
хороша́ собо́й — га́рна на вро́ду, вродли́ва
у \себя бя́ — у се́бе
См. также в других словарях:
ВРО — волгоградское региональное объединение г. Волгоград Пример использования ВРО МОО «Ратники Отечества» ВРО вертикальное распределение озона Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. ВРО … Словарь сокращений и аббревиатур
вроїти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
євро — іменник чоловічого роду грошова одиниця Європейського Союзу … Орфографічний словник української мови
вроїти — (уро/їти), вро/ю, вро/їш, док. Уявити, подумати … Український тлумачний словник
вро́вень — вровень, нареч … Русское словесное ударение
вро́ссыпь — вроссыпь, нареч … Русское словесное ударение
вроїтися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
євроінтеграційний — прикметник … Орфографічний словник української мови
євроінтеграція — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
вроїтися — (уро/їтися), вро/юся, вро/їшся, док., кому. З явитися, виникнути в чиїйсь голові (про думку тощо). Вроїтися в голову … Український тлумачний словник
вро́де — предлог и частица. 1. предлог с род. п. (обычно в сочетании с неопр. мест. „что то“, „нечто“). Наподобие, в виде кого , чего л. Мне было лет двадцать пять, когда я начинал писать что то вроде воспоминаний. Герцен, Былое и думы. Он был чем то… … Малый академический словарь