-
1 вранішнє небо
у́треннее не́бо -
2 башенный вран
adjeng. grue à pylône -
3 пробный вран
adjeng. robinet à épreuve -
4 распределительный вран
adjmech.eng. robinet distributeurDictionnaire russe-français universel > распределительный вран
-
5 заря
Зорька, Зоренька, Зорюшка зоря, світова зоря. -ря утренняя - зоря світова, вранішня, заграва вранішня, (вечерняя) зоря вечірня, вечерова, заграва вечірня. [Досвітній огонь запали, коли ще зоря не заграла (Л. Укр.). Рожевих зор він більше не побачить (Грінч.). А молода не здрімалася, світової зорі дожидалася (Пісня). Вечірня зоря ще не погасне, а світова вже й занімається (Квітка). Вечірня заграва згасла і настала ніч (Країна Сліпих)]. На -ре - на світанку, удосвіта, на зорі. [Удосвіта встав я, ще темно надворі (Куліш). Прокинувся на зорі (Квітка)]. На -ре чего-л. - на світанку чого. [Яке-ж письменство було у нас тоді, на світанку нашого народнього життя (Єфр.)]. -ря занимается, занялась - світає, зоряє, зоряється, на світ благословляється, зазоріло, на світ благословилось. [Вже й зоряється, вже сонце, день (М. Вовч.). Лишень зазоріло - я встав та й пішов (Кам. п.)]. Занимается -ря чего - світає, зоряє на що. [Почало було світати на волю]. Ни свет, ни -ря - ще й на світ не зазоріло; ще й на світ не благословилось; (насмешл.) ще й чорти навкулачки не билися. Бывающий до -ри - дозірній, передзорній. [Я вмивала своє личко ранньою дозірньою росою (Н.-Лев.). В час передзорній (Дн. Чайка)].* * *1) зоря́; поэз. зірни́ця; ( рассвет) світа́нок, -нку, світа́ння, світ, -увече́рняя \заря ря — вечі́рня загра́ва (зоря́)
\заря ря́-заряни́ца — фольк. зоря́-зоряни́ця, род. п. зорі́-зоряни́ці, зоря́-зірни́ця
2) (перен.: зарождение чего-л.) світа́нок, світа́ння, зоря́на \заря ре́ жи́зни (де́ятельности) — на світа́нку (на світа́нні, на зорі́) життя́ (дія́льності)
3) ( сигнал) воен. зоря́бить (игра́ть) \заря рю́ — гра́ти (би́ти) зорю́
-
6 денница
1) світання, світанок (р. -нку);2) світова зоря, світова зірниця, порання, вранішня зоря.* * *зоряни́ця, ра́нішня (вра́нішня, світова́) зоря́ (зірни́ця) -
7 денной
денний, уденішній. [Оце молоко вранішнє, а оце вденішнє].* * *де́нний -
8 клубиться
клуботатися (-бочуся, -чешся), клубочитися, кублитися, кужелити(ся), вихоритися. [Дим почав клуботатися (Мирн.). Холодні осінні тумани клубочаться вгорі (Коцюб.). Пил клубочеться на сонці (Коцюб.). Дим од паровоза кублиться, кучерявиться, стелеться по землі (Гайсинщ.). Кублячись, несуться клаптики вранішнього туману (Єфр.). Дивлюсь, коли з-за садка дим кужелить (Лубенщ.). Чад і дим з нори кужелиться (Полтавщ.)]. Самовар -бился паром - самовар парував. Змея ревности -бится в груди - гадюка ревнощів в'ється у грудях. Капуста в вилок -бится - капуста, в головки в'яжеться.* * *клубота́тися, клуботі́тися, клубочи́тися, клубочі́ти, ку́блитися; диал. клубува́тися, куже́лити, куже́литися; ( валить) валува́ти -
9 прилаживать
приладить1) что к чему - (приспособить) приладжувати, приладити, прилаштовувати, прилаштувати, сов. приладнати и приладнувати, пририхтовувати, пририхтувати, прилагоджувати, прилагодити, (пригонять) припасовувати, припасувати, пристосовувати, пристосувати, модлувати, примодловувати, примодлувати що до чого, (примеривать) примірювати, примірити що до чого, (приделывать) приправляти, приправити, примощувати, примостити, примайстровувати, примайструвати, пристроювати, пристроїти, (о мног.) поприладжувати, поприлаштовувати, попририхтовувати и т. д. [Науку приладити до народа (Осн. 1861). Петро передягся й почав прилаштовувати постоли (Черкас.). Треба-б було приладнати примостку до лави (Кониськ.). Свої органи пририхтували до граня (Гн. I). Я модлую перечку в човні (Павлогр.). Дошки так припасовують, щоб щілин не було (Чигир. п.). Ніяк не пристосую дошки до стовпа (Чигир. п.). Треба до дверей ручку приправити (Звин.)];2) (приготовить) лагодити, налагоджувати, налагодити, лаштувати, налаштовувати, налаштувати, ладнати, наладнати що до чого. -ладь всё к утреннему выезду - налагодь (налаштуй, наладнай) все до вранішнього виїзду. Прилаженный -1) приладжений, прилаштований, приладнаний и приладнований, пририхтований, прилагоджений и т. д.;2) налагоджений, налаштований, наладнаний.* * *несов.; сов. - прил`адитьприла́джувати, прила́дити, приладно́вувати и прила́днувати, приладна́ти; ( приделывать) прилашто́вувати, прилаштува́ти, приправля́ти, припра́вити, пририхто́вувати, пририхтува́ти; ( пригонять) припасо́вувати, припасува́ти; ( приспосабливать) пристосо́вувати, пристосува́ти -
10 применяемый
прикладаний, уживаний, пристосовуваний до чого, де; прирівнюваний, примінюваний до кого, до чого. [Метод, прикладаний (уживаний) до студіювання фольклору. Методи, вживані в сучасній школі. Ліки, вживані до лікування сухіт. Помарніла краса, колись примінювана до вранішньої зорі (М. Грін.)].* * *застосо́вуваний; вжи́ваний -
11 приврать
ρ.σ., παθ. μτχ. παρλθ. χρ. привранный, βρ: -вран, -а κ. -а, -оρ.σ. ψευδολογώ, λέγω και δικά μου, βάζω και σάλτσα. -
12 вернуть
(кого-л.) мучӯвкан-мӣ (3-е лицо мучӯвка̄нэн); (что-л.) мучӯв-мӣ (3-е лицо мучӯвран) -
13 вспыхнуть
1. (о пламени) дя̄нӈэ-мӣ, куро̄-мӣ (3-е лицо куро̄ран), о̄румна-мӣ; (о молнии) гулӣв-мӣ (3-е лицо гулӣвран); (о порохе) пэко̄-мӣ2. (начинаться — о войне, эпидемии) нонов-мӣ3. (от гнева) хэкул-мӣ, чухиро̄-мӣ -
14 выстроиться
1. (быть построенным) о̄в-мӣ (3-е лицо о̄вран)2. (быть построенным в ряд) даранмусат ил-мӣ, илгима-мӣ -
15 вытолкнуть
тынӯв-мӣ (3-е лицо тынӯвран), ана-мӣ -
16 закоптеть
бучӣв-мӣ (3-е лицо бучӣвран) -
17 закрыться
со̄мӣв-мӣ (3-е лицо со̄мӣвран); (на запор) тыӈна̄в-мӣ; (со всех сторон) хакув-мӣ -
18 записаться
дукӯв-мӣ (3-е лицо дукӯвран) -
19 обглодать
улмэ-мӣ; обглодать кость чӣв-мӣ (3-е лицо чӣвран) -
20 облизать
чӣв-мӣ (3-е лицо чӣвран); (о собаке) дала-мӣ
- 1
- 2
См. также в других словарях:
ВРАН — ВРАН, враний, вранов церк., ·стар. ворон, вороний, воронов. | ·стар. счет, вран, десять миллионов. Вранье и пр. см. врать. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
Вран — Вран, или ворон число, обозначавшее в древнерусской системе счёта: десять миллионов, 107 в малом счете; леодр леодров (т.е. 1048) в великом счете. На письме обозначался буквой, обведенной в кружок из крестиков См. также Список именованных чисел… … Википедия
вран — ворон Словарь русских синонимов. вран сущ., кол во синонимов: 4 • ворон (13) • … Словарь синонимов
вран — а; м. Трад. поэт. = Ворон. * Чёрный вран, свистя крылом, Вьётся над санями (Жуковский) … Энциклопедический словарь
Вран (число) — Вран, или ворон число, обозначавшее в древнерусской системе счёта: десять миллионов, 107 в малом счете; леодр леодров (т.е. 1048) в великом счете. См. также Список именованных чисел Древнерусские числа Тьма | Легион | Леодр | Вран | … Википедия
вран — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;} сущ. ворон, коршун; нощный вранъ (νυκτικόραξ) филин (Пс. 101, 7). … Словарь церковнославянского языка
вранішній — (ура/нішній), я, є. Стос. до ранку; ранішній, ранковий … Український тлумачний словник
вран — ворон … Cловарь архаизмов русского языка
вран — а; м.; трад. поэт. = ворон … Словарь многих выражений
вранішній — прикметник … Орфографічний словник української мови
вран — ворона … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
