Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

враждебный

  • 1 враждебный

    ворожий, зловорожий, противний, супротивний кому. Враждебные отношения, действия к кому - ворожі вчинки (дії), ворогування до (проти) кого. Быть во враждебных отношениях с кем - ворогувати.
    * * *
    воро́жий; ( враждующий) ворогу́ючий

    Русско-украинский словарь > враждебный

  • 2 недоброжелательный

    недоброзичливий, незичливий, неприхильний; (враждебный) ворожий. [Співають наші селяни про таємничу, часом незичливу долю (Г. Барв.)].
    * * *
    недобрози́чливий, нези́чливий, неприхи́льний; ( злобный) злобли́вий; ( враждебный) воро́жий

    Русско-украинский словарь > недоброжелательный

  • 3 неприязненный

    неприязний, неласкавий, неприхильний, нелюбий, (враждебный) ворожий. [Де вона й уродилася така неприязна? (М. Вовч.). - «Ач, гладуха - трясе салом!» - проводила вона ковалиху неприязною думкою (Коцюб.)]. Питать -ные чувства к кому - мати неприязні (неприхильні, неласкаві) почуття, мати неприхильність до кого і проти кого, (образно) важким духом дихати, пеклом дихати на кого, лихої волі бути на кого.
    * * *
    непри́язний; ( враждебный) воро́жий

    Русско-украинский словарь > неприязненный

  • 4 настраивать

    настроить
    1) (строение) - см. Надстраивать;
    2) (строений) набудовувати, набудувати, наставити, (каменных, кирпичных) намуровувати, намурувати, (во множестве, о мног. или во мн. местах) понабудовувати, понамуровувати чого. [Будував, будував, - ото й набудував (Брацл.). Понабудовував комір повен двір (Сл. Ум.). Понабудовували і понамуровували собі пани замочків (Куліш)];
    3) (проказ) нароблювати, наробити, накоювати, накоїти (фіґлів, вредных: збитків, шкоди; пакостей: капостів), наброювати, наброїти; срв. Напроказить;
    4) (музык. инструмент) настроювати, строїти, настроїти (в лад, до ладу), наладжувати, ладити, наладити, налагоджувати, налагодити, наладновувати, наладнувати, вилагоджувати, вилагодити, направляти, направити, (о мног.) понастроювати и т. п. що. [Як дудку настроїш, так вона грає (Чуб. I). Настроїв ліру (Рудан.). Ой ти, Давиде, свої гусла стрій! (Колядка). Ти теж (зозуле) строїла струни моєї душі (Коцюб.). Налагоджує свою скрипку (Васильч.). Вилагодить скрипку (Федьк.). Взяла гітару, направила її, натягуючи струни (Н.-Лев.)]. -ть радио-антенну - настроювати, настроїти радіо-антену;
    5) (перен.) - а) кого, что как, на какой лад - настроювати, настроїти, наладжувати, наладити, направляти, направити кого, що як, на який лад (тон). [Се вже приятелі Виговського простих козаків так наладили (Куліш)]. -ить кого на враждебный лад - настроїти кого вороже; б) кого на что - (подговаривать) намовляти, намовити кого на що и (чаще) що (з)робити, підмовляти, підмовити, підбивати, підбити кого на що, до чого, що (з)робити, (направлять) направляти, направити кого на що, (насоветывать) нараювати, нараяти, (преимущ. на что- л. плохое) наструнчувати, наструнчити, настренчувати, настренчити кого на що, що (з)робити, (подстрекать) під'юджувати, під'юдити, підтроюджувати, підтроюдити, (наущать) наущати, наустити кого що (з)робити, призводити, призвести кого на що и що (з)робити, (науськивать) нацьковувати, нацькувати, підцьковувати, підцькувати кого що (з)робити. [То він намовив (підмовив, направив) її на це (Київщ.). Нараяли люд на святе діло (Стор.). То вони наструнчують та підшпиговують, то бо їх користь (Мирний). Все Васюту настренчує, щоб із тебе на вулиці знущався (Грінч.). Не хто й наустив Варку, як не Дмитрик (Кониськ.). То його панич підтроюдив (Харківщ.)]. -ить кого на тяжбу с кем - намовити (нараяти, настру[е]нчити, підбити) кого - позиватися з ким; в) кого против кого, чего - настроювати, настроїти, ставити, поставити кого проти кого, проти чого, (исподтишка) настру[е]нчувати, настру[е]нчити кого проти кого, (возбуждать) підбурювати, підбурити кого проти кого, проти чого. [Не наструнчуй других проти його (Мирний). Настренчила всіх дітей проти мене (Грінч.)]. Настроенный -
    1) см. Надстроенный;
    2) набудований, наставлений, намурований, понабудовуваний, понамуровуваний;
    3) нароблений, накоєний, наброєний;
    4) настроєний, наладжений, налагоджений, наладнований, вилагоджений, направлений, понастроюваний и т. п. [Струни тугі, наладжені (Коцюб.)];
    5) - а) настроєний, наладжений, направлений. [Було тут багато молоди, настроєної романтично (В. Петров). Поетично направлена душа (Н.-Лев.)]; б) намовлений, підмовлений, підбитий, направлений, нараяний, наструнчений, настренчений, під'юджений, підтроюджений, наущений, нацькований, підцькований; в) настроєний, настру[е]нчений, підбурений. -ться -
    1) см. Надстраиваться;
    2) набудовуватися, набудуватися, понабудовуватися; бути набудовуваним, набудованим, повабудовуваним и т. п.;
    3) (перен.) настроюватися, настроїтися, настру[е]нчуватися, настру[е]нчитися; бути настроюваним, настроєним, настру[е]нчуваним, настру[е]нченим и т. п.; (собираться) налагоджуватися, налагодитися, налаштовуватися, налаштуватися, збиратися, зібратися, (забрать себе в голову) навратитися, наповратитися. [Знаходити шлях до иншого серця, що й само настроюється в унісон до співця свого інтимного світа (Рада). Значні групи українського пролетаріяту, селянства та війська настроєні по-більшовицькому (Н. Рада). Коли думки наструнчилися так, то їх не легко збити з тієї стежки (Мирний). Уява у Василька настренчувалася вже заздалегідь (Корол.). Вже він навратився продати свою теличку, - нічим його не переконаєш (Звин.). Коли наповратилися вкрасти, то вкрадуть (Звин.)]. Вы сегодня хорошо -ны - ви сьогодні в гарному (доброму) настрої (в доброму гуморі), ви сьогодні гарно настроєні. [О! ви настроєні сьогодні гарно (Куліш)]. Всё общество явно было -но против этой авантюры - усе суспільство (громадянство) явно ((в)очевидячки) було настроєне (стояло) проти цієї аванту[ю]ри;
    4) (вдоволь, сов.) - а) (строя здания) набудуватися, наставитися, понабудувати (досхочу), (каменные, кирпичные) намуруватися, попомурувати (досхочу), (о мног.) понабудовуватися, понамуровуватися; б) (настраивая музык. инстр.) настроїтися, наладитися, налагодитися, наладнуватися, нанаправлятися, попостроїти (досхочу) и т. п., (о мног.) понастроюватися и т. п.; в) (строя в ряды) нашикуватися и т. п. Срв. Строить.
    * * *
    I несов.; сов. - настр`оить
    1) (строить в каком-л. количестве) набудо́вувати, -довую, -довуєш, набудува́ти, -дую, -дуєш и мног. понабудо́вувати; (из камня, кирпича) намуро́вувати, -ровую, -ровуєш, намурува́ти, -рую, -руєш и мног. понамуро́вувати
    2) ( надстраивать) надбудо́вувати, надбудува́ти и мног. понадбудо́вувати
    3) (озорничать, проказничать) витворя́ти и витво́рюґвати, -рюю, -рюєш, навитворя́ти, сов. напроку́дити, -джу, -диш
    II несов.; сов. - настр`оить
    1) муз., радио и пр. стро́їти и настро́ювати, -роюю, -роюєш, настроїти и мног. понастро́ювати, ла́дити, -джу, -диш, на́ладити, ла́днати, наладна́ти, наладно́вувати, -но́вую, -но́вуєш, нала́днувати, -ную, -нуеш, нала́годжувати, нала́годити, -джу, -диш; направля́ти, напра́вити, -влю, -виш и мног. понаправля́ти, настру́нчувати, настру́нчити
    2) ( приводить в нужное для работы состояние) нала́годжувати, нала́годити, настро́ювати, настро́їти
    3) перен. настро́ювати, настро́їти и мног. понастро́ювати; (возбуждать против кого-чего-л.) підбу́рювати, -рюю, -рюєш, підбурити; ( подговаривать) підмовля́ти, підмо́вити, -влю, -виш, намовля́ти, намо́вити, настре́нчувати, настре́нчити, настру́нчувати, настру́нчити

    Русско-украинский словарь > настраивать

  • 5 натянутый

    прлг. натягнутий и натягнений; (напряжённый) напружений; (принуждённый) силуваний, вимушений, примушений, невільний, (деланный) роблений, (притворный) вдаваний, вданий, (неестественный) неприродни[і]й, ненатуральний; (неискренний) нещирий; (неприязненный) неприязний, (враждебный) ворожий. -тая весёлость - силувана (роблена, вдавана, неприродна[я]) веселість. -тые отношения - напружені (нещирі, не надто приязні, відчужені) відносини. -тое сравнение - натягнуте (силуване, грубо: за вуха притягнуте) порівняння. [«Лялечка» (Коцюбинського) наслідує Андреєва з його вишуканими образами, натягнутими порівняннями (Єфр.)].
    * * *
    1) прич. натя́гнутий, натя́гнений, понатя́гуваний; напну́тий, нап'я́тий, понапи́наний
    2) в знач. прил. перен. натя́гнутий; ( напряжённый) напру́жений; ( принуждённый) си́луваний, ви́мушений; ( неестественный) неприро́дний; ( притворный) уда́ваний, нещи́рий

    \натянутыйое сравнение — натя́гнуте порівня́ння

    \натянутыйые отношения — натя́гнуті (напру́жені, нещи́рі) відно́сини (стосу́нки)

    \натянутыйый вид — неприро́дний ви́гляд

    \натянутыйый смех — уда́ваний (нещи́рий, неприро́дний) сміх

    Русско-украинский словарь > натянутый

  • 6 недружелюбный

    неприязний, (недружественный) недружній; (неблагосклонный) неприязний, неприхильний, неласкавий до кого. [Прощай, земле, неприязний краю! (Шевч.)].
    * * *
    недружелю́бний; ( неприязненный) непри́язний; ( враждебный) воро́жий

    Русско-украинский словарь > недружелюбный

См. также в других словарях:

  • враждебный — Злобный, злостный, злокозненный, злонамеренный, злоумышленный, противный, недоброжелательный, недружелюбный, неблагосклонный, нерасположенный, неприязненный, неприятельский. ... .. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред …   Словарь синонимов

  • ВРАЖДЕБНЫЙ — ВРАЖДЕБНЫЙ, враждебная, враждебное; враждебен, враждебна, враждебно. Исполненный вражды, ненависти, неприязненный. Враждебные отношения. Враждебные действия. || Вражеский, неприятельский. Враждебная сторона. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков …   Толковый словарь Ушакова

  • ВРАЖДЕБНЫЙ — ВРАЖДЕБНЫЙ, ая, ое; бен, бна. 1. Крайне неприязненный, полный вражды, ненависти. Враждебные отношения. В. взгляд. 2. Вражеский, неприятельский. Враждебная сторона. | сущ. враждебность, и, жен. (к 1 знач.). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н …   Толковый словарь Ожегова

  • враждебный — • в корне враждебный • глубоко враждебный • крайне враждебный • непримиримо враждебный • открыто враждебный • подчеркнуто враждебный • резко враждебный …   Словарь русской идиоматики

  • враждебный — прил., употр. сравн. часто Морфология: враждебен, враждебна, враждебно, враждебны; враждебнее; нар. враждебно 1. Враждебным вы называете то, что выражает ненависть, неприязнь, резко отрицательное отношение к кому либо, чему либо. Мальчик бросил… …   Толковый словарь Дмитриева

  • Враждебный терминатор (фильм) — Враждебный терминатор Alien Terminator Жанр фантастика Режиссёр Дэвид Пэйн …   Википедия

  • Враждебный терминатор — Alien Terminator Жанр фантастика Режиссёр Дэвид Пэйн …   Википедия

  • Враждебный пришелец (фильм) — Враждебный пришелец Alienator Жанр фантастика Режиссёр Фред Олен Рэй …   Википедия

  • Враждебный пришелец — Alienator Жанр фантастика Режиссёр Фред Олен Рэй …   Википедия

  • враждебный прогрессу — прил., кол во синонимов: 2 • реакционный (12) • ретроградный (6) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • Враждебный — прил. 1. Преисполненный вражды, неприязни. отт. Выражающий враждебность. 2. Относящийся недоброжелательно, неприязненно, стремящийся причинить вред. отт. Находящийся в состоянии вражды; вражеский, неприятельский. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»