впасть+в+кому

• В НЕМИЛОСТИ у кого быть; ВПАДАТЬ/ВПАСТЬ (ПОПАДАТЬ/ПОПАСТЬ) В НЕМИЛОСТЬ к кому у у кого

[PrepP, Invar, subj-compl with быть (1st var.) or VP; subj: human]

=====

1. to be or become regarded by one's sovereign or superior with strong disapproval, scorn etc:

- X в немилости у Y-a (X впал в немилость к Y-y) ≈ X is (has fallen) out of favor with Y;

- X is in disfavor (disgrace);

- X has fallen into disfavor (with Y);

- X has incurred Y's disfavor.

     ♦ [Дед Гришака] участвовал в турецкой кампании 1877 года, состоял ординарцем при генерале Гурко, попал в немилость и был отослан в полк (Шолохов 2). Не [Grandad Grishaka] had taken part in the campaign against the Turks in 1877. At one time he had been orderly to General Gurko, but had fallen out of favor and been sent back to his regiment (2a).

     ♦...Мне приходилось встречать и таких, которые, как только я попал в немилость у советских властей, сразу перестали меня узнавать (Войнович 1)....It was also my lot to encounter people who, as soon as I fell into disfavor with the Soviet authorities, immediately began pretending they did not know who I was (1a).

2. to lose, no longer enjoy s.o.'s amiable feelings toward one or favorable opinion of one:

- X в немилости у Y-a (X впал в немилость к Y-y) ≈ X has lost Y's favor;

- X is (has fallen) out of favor with Y;

- [in limited contexts] X is (has gotten) in Y's bad books.

     ♦...На тонком лице графа Малевского постоянно бродила какая-то недобрая улыбка; он действительно впал в немилость у Зинаиды и с особенным стараньем подслуживался старой княгине... (Тургенев 3). An unpleasant smile roved continually over Count Malevsky's thin features. The Count certainly had fallen out of favor with Zinaida and now waited diligently on the old princess... (3c).

, < впасть> (25; ­л, '­ла) einfallen, einsinken; fig. geraten, fallen, verfallen; impf. münden; Farbe: schillern

* * *

впада́ть, < впасть> (-л, ´-ла) einfallen, einsinken; fig. geraten, fallen, verfallen; impf. münden; Farbe: schillern

* * *

<-ю, -ешь> нсв, впасть св

1. (влива́ться) fließen

река́ впада́ет в зали́в der Fluss fließt in die Bucht

2. (дойти́ до како́го-л. состоя́ния) fallen, geraten

впада́ть в кра́йность ins Extrem geraten

впада́ть в неми́лость (к кому́-л.) in Ungnade fallen

впада́ть в глубо́кую заду́мчивость in tiefes Nachdenken versinken

впада́ть в па́нику in Panik geraten

* * *

1) gener. ausmünden (in A) (куда-л. - о реке), ausströmen (в море - о реке), einfließen (о реке), einströmen, fällen (в какое-л. состояние), münden (in A) (о реке), sich ergießen (in A) (напр., в море - о реке), umsinken, verfallen (в заблуждение), zufließen, (in A) entwässern (о реке), einmünden (куда-л. - о реке), münden

2) geol. einströmen (о реке), fallen (о реке), hineinfließen, hineingießen (о притоках), sich ergießen

3) liter. einmünden (in A) (куда-л. - о реке)

4) construct. münden in (A)

5) pompous. anheimfallen (во что-л.), ergießen (î ðåêå; sich)

6) nav. münden (о реке)

нещастя (-тя); (неблагоприятная судьба) недоля, безщастя, безталання (-ння), бездо[і]лля (-лля), (невезение) неталан (-ну), (бедствие, погибель) безголов'я (-в'я), (беда) лихо, біда, лиха година, причина, (беда, несчастный случай) пригода, лиха пригода, (напасть) халепа; ум. недоленька, лиха годинонька, пригодонька. [Багатство дме, а нещастя гне (Номис). Повен світ нещастів (Грінч.). Його болять нещастя України (Франко). Поодинокі нещастя творять загальне щастя (Кандід). Коли я тут недолі досить маю, хай буду я щаслива там, у иншім краю! (Л. Укр.). Нащо вам судилось тут загинути в недолі? (Рудан.). Усім людям щастя, доля, - мені-ж безталання (Метл.). У тім селі, на безталання та на погибель, виріс я (Шевч.). Нам на здоров'я, а тобі на безголов'я (Номис). Сам собі накликав безголов'я (Крим.). Завжди нарікала на своє безголов'я (Черкас.). Лихо зненацька підкралося (Коцюб.). Сталась мені причина: жінка вмерла, зосталась дитина (Пісня). Чому не зарятувати, коли чоловік у пригоді (человека постигло -тье)? (Мирний). Халепи якої щоб не напитать (М. Левиц.). Як-би то її визволити з такої халепи та журби? (Кониськ.)]. Это верх -тья - це найбільше нещастя (лихо). К (по) -тью - (як) на нещастя, (чаще) (як) на біду, як на лихо. [На біду, ці дурні люди мали силу (Крим.). Талановитий, на лихо дочасно померлий публіцист (Рада). Треба, думаю, зайти провідати хрещеників, та, як на лихо забув (Васильч.)]. К моему -тью - на моє нещастя, на мою біду, на моє лихо, мені на нещастя и т. п. К вящему -тью - на ще більше нещастя (лихо); ще й (ба й) гірш(е) від того, ще й гірше лихо. На -тье чьё - на нещастя, на лихо чиє, кому, на біду чию, кому, на безголов'я чиє, на голову чию. [Упаду собі на лихо (Л. Укр.). Закаявся женитись, щоб знов не взяти лихої (жінки) на своє безголов'я (Коцюб.). Чим-же я винна, що тую думу постановили на наше безголов'я? (М. Левиц.). Нехай горшки б'ються на ганчареву голову (Номис)]. В -тьи - у нещасті, у (лихій) пригоді, при лихій годині. [Не годиться журитись в пригоді такій, адже иншим ще гірше буває (Л. Укр.). Як-би їм запомогти Мендля в його лихій пригоді? (Франко). Та нема гірш нікому, як тій сиротині: ніхто не пригорне при лихій годині (Пісня)]. Мне -тье в картах - мені не щастить (не таланить) у картах, мені карта не йде. Впадать, впасть в -тье - потрапити (попасти(ся)) в біду, зазнавати, зазнати нещастя (недолі, безталання, лиха, біди), сходити, зійти на біду, знедолюватися, знедолитися, знедоліти, збезталаніти, знещасливлюватися, знещасливитися. Приносить, принести -тье кому - приносити, принести нещастя кому, завдавати, завдати лиха (біди) кому, (пров.) випадком випасти кому. [Сльози мої випадком йому випали: вона (його корова) здохла (Кониськ.)]. С ним случилось -тье - його спіткало (побило) лихо, з ним стала(ся) пригода, на його (впала) пригода, на його впало безголов'я. [На козака - пригодонька; козак зажурився (Пісня)]. Не бывать бы счастью, да -тье помогло - коли-б (якби) не нещастя, не було-б і щастя. Счастье одного основано на -тьи другого - на безталанні одного виростає щастя другого (Тобіл.).

* * *

(дейст. и состоян.) нехтування, знехтування ким, чим, гордування, погорджування, погордження ким, чим, занехаяння, занедбання кого, чого зневажання, зневаження, упосліджування, упослідження, легковаження кого, чого, гребання ким, чим, (состоян.) погорда, зневага (незвага, неувага) до кого, до чого или кому, чому, поневірок (- рка), поневірка; срв. Презрение. [Шляхетське гордування простими громадянами (Куліш). Державний централізм, з його нехтуванням, з його неувагою до місцевого життя (Єфр.). З занедбанєм усяких приписів гіґієни (Франко). Легковаження чужого права (Ор. Лев.). Зоя з ледві помітною зневагою дивилася на нього (Крим.). Сказала з нехтуванням жінка (Неч.- Лев.)]. -ние к самому себе - зневага до себе, самозанедбання. -ние к людям - зневага до людей. -ние к своим, обязанностям - занедбання своїх обов'язків, (з)нехтування своїми обов'язками. Оказывать, -ать -ние кому-нб. - зневажати, зневажити кого; см. Пренебрегать. Оставить в -нии кого-нб. - занедбати, занехаяти кого, що. Оставленный в - нии - занедбаний, занехаяний. Впасть в -ние - піти у занедбання, у поневірку (у поневірок). Жить в -нии - жити в поневірці (Л. Укр.), в поневірянні. Вызвать -ние к чему- нб. - в погорду привести що. Подвергать кого-нб. -нию - кидати кого на нехтування. [Кидати на нехтування я нікого не хотів (Кониськ.)]. Закон в -нии - право (закон) в занедбанні, у зневазі. С -нием смотреть на кого, относиться к кому, чему - з погордою (з зневагою) дивитися на кого, на що, ставитися до кого, до чого.

* * *

1) (кем-чем, к кому-чему, чего - действие) зневажа́ння, знева́ження (кого-чого), знева́га (до кого-чого), гордува́ння (ким-чим), пого́рда (до кого-чого); гре́бування (ким-чим); не́хтування, зне́хтування (кого-що, ким-чим); занедба́ння, зане́дбування, занеха́яння (кого-чого)

2) ( презрение) знева́га, пого́рда

помилка, помилкова (неправдива) думка, помилковий (неправдивий) шлях, омилення, зблукання, (гал. и стар.) блуд, облуд, заблуд (-ду), зблуда. [Треба розвіяти його помилку (помилкову думку). І блудів накопичуються гори, що й правду нам навіки закривають (Куліш). Він ціле життя ніс тяжку кару за своє хвилеве зблукання]. Вводить, ввести в -ние - омиляти, омилити, змилити кого, при(з)водити, при(з)вести до помилки, до облуди, на хибний шлях ставити (поставити), збивати (збити) з правдивого шляху, дурити, піддурити, здурити кого, (гал.) блудом повести кого. Введение в -ние кого - омилення кого, призведення до помилки кого, дуріння кого. Быть в -нии - помилятися, бути омиленим, (гал.) блудом іти (піти). [Вельми кохали тато маму і багато де в чому були про неї омилені (Кониськ.)]. Впасть в -ние - помилитися, омилитися. Вывести из -ния кого - з'ясувати комусь його помилку, очі розкрити кому.

* * *

1. to be or become regarded by one's sovereign or superior with strong disapprov al, scorn etc: X в немилости у Y-a (X впал в немилость к Y-y) = X is (has fallen) out of favor with Y

2. to lose, no longer enjoy s.o. 's amiable feelings toward one or favorable opinion of one

X в немилости у Y-a (X впал в немилость к Y-y) = X has lost Y's favor

• В НЕМИЛОСТИ у кого быть; ВПАДАТЬ/ВПАСТЬ (ПОПАДАТЬ/ПОПАСТЬ) В НЕМИЛОСТЬ к кому у у кого

[PrepP, Invar, subj-compl with быть (1st var.) or VP; subj: human]

=====

1. to be or become regarded by one's sovereign or superior with strong disapproval, scorn etc:

- X в немилости у Y-a (X впал в немилость к Y-y) ≈ X is (has fallen) out of favor with Y;

- X is in disfavor (disgrace);

- X has fallen into disfavor (with Y);

- X has incurred Y's disfavor.

     ♦ [Дед Гришака] участвовал в турецкой кампании 1877 года, состоял ординарцем при генерале Гурко, попал в немилость и был отослан в полк (Шолохов 2). Не [Grandad Grishaka] had taken part in the campaign against the Turks in 1877. At one time he had been orderly to General Gurko, but had fallen out of favor and been sent back to his regiment (2a).

     ♦...Мне приходилось встречать и таких, которые, как только я попал в немилость у советских властей, сразу перестали меня узнавать (Войнович 1)....It was also my lot to encounter people who, as soon as I fell into disfavor with the Soviet authorities, immediately began pretending they did not know who I was (1a).

2. to lose, no longer enjoy s.o.'s amiable feelings toward one or favorable opinion of one:

- X в немилости у Y-a (X впал в немилость к Y-y) ≈ X has lost Y's favor;

- X is (has fallen) out of favor with Y;

- [in limited contexts] X is (has gotten) in Y's bad books.

     ♦...На тонком лице графа Малевского постоянно бродила какая-то недобрая улыбка; он действительно впал в немилость у Зинаиды и с особенным стараньем подслуживался старой княгине... (Тургенев 3). An unpleasant smile roved continually over Count Malevsky's thin features. The Count certainly had fallen out of favor with Zinaida and now waited diligently on the old princess... (3c).

• В НЕМИЛОСТИ у кого быть; ВПАДАТЬ/ВПАСТЬ (ПОПАДАТЬ/ПОПАСТЬ) В НЕМИЛОСТЬ к кому у у кого

[PrepP, Invar, subj-compl with быть (1st var.) or VP; subj: human]

=====

1. to be or become regarded by one's sovereign or superior with strong disapproval, scorn etc:

- X в немилости у Y-a (X впал в немилость к Y-y) ≈ X is (has fallen) out of favor with Y;

- X is in disfavor (disgrace);

- X has fallen into disfavor (with Y);

- X has incurred Y's disfavor.

     ♦ [Дед Гришака] участвовал в турецкой кампании 1877 года, состоял ординарцем при генерале Гурко, попал в немилость и был отослан в полк (Шолохов 2). Не [Grandad Grishaka] had taken part in the campaign against the Turks in 1877. At one time he had been orderly to General Gurko, but had fallen out of favor and been sent back to his regiment (2a).

     ♦...Мне приходилось встречать и таких, которые, как только я попал в немилость у советских властей, сразу перестали меня узнавать (Войнович 1)....It was also my lot to encounter people who, as soon as I fell into disfavor with the Soviet authorities, immediately began pretending they did not know who I was (1a).

2. to lose, no longer enjoy s.o.'s amiable feelings toward one or favorable opinion of one:

- X в немилости у Y-a (X впал в немилость к Y-y) ≈ X has lost Y's favor;

- X is (has fallen) out of favor with Y;

- [in limited contexts] X is (has gotten) in Y's bad books.

     ♦...На тонком лице графа Малевского постоянно бродила какая-то недобрая улыбка; он действительно впал в немилость у Зинаиды и с особенным стараньем подслуживался старой княгине... (Тургенев 3). An unpleasant smile roved continually over Count Malevsky's thin features. The Count certainly had fallen out of favor with Zinaida and now waited diligently on the old princess... (3c).

• В НЕМИЛОСТИ у кого быть; ВПАДАТЬ/ВПАСТЬ (ПОПАДАТЬ/ПОПАСТЬ) В НЕМИЛОСТЬ к кому у у кого

[PrepP, Invar, subj-compl with быть (1st var.) or VP; subj: human]

=====

1. to be or become regarded by one's sovereign or superior with strong disapproval, scorn etc:

- X в немилости у Y-a (X впал в немилость к Y-y) ≈ X is (has fallen) out of favor with Y;

- X is in disfavor (disgrace);

- X has fallen into disfavor (with Y);

- X has incurred Y's disfavor.

     ♦ [Дед Гришака] участвовал в турецкой кампании 1877 года, состоял ординарцем при генерале Гурко, попал в немилость и был отослан в полк (Шолохов 2). Не [Grandad Grishaka] had taken part in the campaign against the Turks in 1877. At one time he had been orderly to General Gurko, but had fallen out of favor and been sent back to his regiment (2a).

     ♦...Мне приходилось встречать и таких, которые, как только я попал в немилость у советских властей, сразу перестали меня узнавать (Войнович 1)....It was also my lot to encounter people who, as soon as I fell into disfavor with the Soviet authorities, immediately began pretending they did not know who I was (1a).

2. to lose, no longer enjoy s.o.'s amiable feelings toward one or favorable opinion of one:

- X в немилости у Y-a (X впал в немилость к Y-y) ≈ X has lost Y's favor;

- X is (has fallen) out of favor with Y;

- [in limited contexts] X is (has gotten) in Y's bad books.

     ♦...На тонком лице графа Малевского постоянно бродила какая-то недобрая улыбка; он действительно впал в немилость у Зинаиды и с особенным стараньем подслуживался старой княгине... (Тургенев 3). An unpleasant smile roved continually over Count Malevsky's thin features. The Count certainly had fallen out of favor with Zinaida and now waited diligently on the old princess... (3c).

• В НЕМИЛОСТИ у кого быть; ВПАДАТЬ/ВПАСТЬ (ПОПАДАТЬ/ПОПАСТЬ) В НЕМИЛОСТЬ к кому у у кого

[PrepP, Invar, subj-compl with быть (1st var.) or VP; subj: human]

=====

1. to be or become regarded by one's sovereign or superior with strong disapproval, scorn etc:

- X в немилости у Y-a (X впал в немилость к Y-y) ≈ X is (has fallen) out of favor with Y;

- X is in disfavor (disgrace);

- X has fallen into disfavor (with Y);

- X has incurred Y's disfavor.

     ♦ [Дед Гришака] участвовал в турецкой кампании 1877 года, состоял ординарцем при генерале Гурко, попал в немилость и был отослан в полк (Шолохов 2). Не [Grandad Grishaka] had taken part in the campaign against the Turks in 1877. At one time he had been orderly to General Gurko, but had fallen out of favor and been sent back to his regiment (2a).

     ♦...Мне приходилось встречать и таких, которые, как только я попал в немилость у советских властей, сразу перестали меня узнавать (Войнович 1)....It was also my lot to encounter people who, as soon as I fell into disfavor with the Soviet authorities, immediately began pretending they did not know who I was (1a).

2. to lose, no longer enjoy s.o.'s amiable feelings toward one or favorable opinion of one:

- X в немилости у Y-a (X впал в немилость к Y-y) ≈ X has lost Y's favor;

- X is (has fallen) out of favor with Y;

- [in limited contexts] X is (has gotten) in Y's bad books.

     ♦...На тонком лице графа Малевского постоянно бродила какая-то недобрая улыбка; он действительно впал в немилость у Зинаиды и с особенным стараньем подслуживался старой княгине... (Тургенев 3). An unpleasant smile roved continually over Count Malevsky's thin features. The Count certainly had fallen out of favor with Zinaida and now waited diligently on the old princess... (3c).

1) (чему) аддацца

(впасть во что-либо) упасці (у што)

(углубиться) паглыбіцца

2) (кому-чему) уст. аддацца

(перейти на сторону кого-либо, чего-либо) перайсці (да каго-чаго)

(довериться) даверыцца