-
1 воспитывать
воспитать виховувати (и ховати), виховати, (вскармливать) вигодовувати, вигодувати, годувати, згодувати, ростити, зростити, (лелеять) викохувати, викохати, (многих) накохати, плекати, виплекати, пестити, випестити; (в известном духе) водити, вести, провадити, сов. повести, (многих) повиводити; (поставить детей на ноги, научить уму-разуму) доводити, довести до пуття, до розуму, подоводити до розуму. [Хлопця виховав дядько. Ховав сина, голубив (Крим.). Людей - на людей-братів виховувати (Єфр.) (= в людях - людей-братьев воспитывать). Викохали мене батько-ненька. Накохав собі дітей, скоту. Наука гріла нас, плекала наші думки (Кониськ.). У сповиточку випестила мене тітка (М. Вовч.). Дочка в мене поведена по старосвітськи (Л. Укр.). Пані дітей хорошенько водить. Я- б мужів з вас повиводив (Франко)].* * *несов.; сов. - воспит`атьвихо́вувати, ви́ховати; ( лелеять) вико́хувати, ви́кохати, плека́ти, ви́плекати, пе́стити и пести́ти, ви́пестити; ( вскармливать) вигодо́вувати, ви́годувати; ( растить) рости́ти, зрости́ти -
2 воспитать
см. воспитывать -
3 вскармливать
-ся, вскормить, -ся вигодовувати, -ся, вигодувати, -ся, годувати, -ся, згодувати, -ся. Вскормленный - вигодуваний, згодований.* * *несов.; сов. - вскорм`итьвигодо́вувати и годува́ти, ви́годувати; згодо́вувати, згодува́ти; (выращивать, воспитывать) вико́хувати, ви́кохати -
4 вспаивать
вспоить випоювати, випоїти, вигодовувати, вигодувати (молоком, пойлом). Вспоенный - випоєний, згодований молоком, пійлом.* * *несов.; сов. - вспо`итьвипо́ювати, ви́поїти; ( вскармливать) вигодо́вувати, вигодувати, згодо́вувати, згодува́ти; (выращивать, воспитывать) вико́хувати, ви́кохати -
5 неведение
незнання (кого, чого и про кого, про що), невідання (чого), (неизвестность) невідомість (чого), (редко) недовідомість, (несознательность) несвідомість (-ости) (чого); (неумение) невміння, незнання и незнаття (-ття) (що робити и чого). [Спроби (познайомити Европу з нами,) які потопали в морі европейського незнання про нас (Грінч.). Гріхи людські, вільні й невільні, яже віданням і невіданням (М. Левиц.). Невідомість гріха не чинить (Номис). Тут панує повна недовідомість, а тимчасом народ повинен знати, що робило його правительство (Доман.). Вона не хотіла чуда повороту до дитячої несвідомости (Л. Укр.)]. - ние стыда - незнання (невідання) сорому (стиду или стида), (иногда) безсоромність (- ности). [Молоді липи стояли голі, мов діти у своїй безсоромності (Коцюб.)]. -ние чтения и письма - невміння читати й писати. По -нию - з незнання, з невідомости, не знаючи; з несвідомости. [В чім-же я з незнання грішна? (Куліш)]. В блаженном -нии - в блаженному (щасливому) невіданні (незнанні). В -нии своём, я… - у своїй несвідомості (у своєму невіданні), я… В -нии значения чего, я… - несвідомий (не знаючи) ваги (значе[і]ння) чого, я… Быть (пребывать, находиться), оставаться в -нии относительно чего, насчёт чего - не знати чого, про що, бути (перебувати, пробувати) в незнанні (в невіданні, в несвідомості), бути, зоставатися несвідомим (нетямущим) чого. Воспитывать, держать, оставлять кого в -нии чего - виховувати, тримати, залишати кого в незнанні (в невіданні, в несвідомості) чого. Мрак (тьма) -ния - темрява (тьма, пітьма) незнання (невідання).* * *неві́дання; ( незнание) незнання́; ( неосведомлённость) необі́знаність, -ностів блаже́нном \неведение нии быть (пребы́вать, находи́ться) — ирон. у блаже́нному неві́данні бу́ти (лишатися)
по \неведение нию — че́рез незнання́, че́рез необі́знаність
См. также в других словарях:
воспитывать — Взращать, возращать, взлелеять, вскормить, вспоить, выносить, нянчить, вынянчить, выходить, выхолить, вырастить, пестовать, развивать, совершенствовать. Давать воспитание, выводить в люди, образовывать, просвещать, наставлять... .. Словарь… … Словарь синонимов
ВОСПИТЫВАТЬ — ВОСПИТЫВАТЬ, воспитать кого, заботиться о вещественных и нравственных потребностях малолетнего, до возраста его; в низшем ·знач. вскармливать, возращать (о растении), кормить и одевать до возраста; в высшем ·знач. научать, наставлять, обучать… … Толковый словарь Даля
ВОСПИТЫВАТЬ — ВОСПИТЫВАТЬ, воспитываю, воспитываешь. несовер. к воспитать. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
воспитывать — ВОСПИТАТЬ, аю, аешь; итанный; сов. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
воспитывать — (прививать какие л. чувства, развивать навыки) что л. в ком и у кого. Воспитывать в детях (у детей) чувство ответственности за свои поступки … Словарь управления
Воспитывать — I несов. перех. 1. Растить детей, воздействуя на их умственное и физическое развитие, формируя их моральный облик, прививая им необходимые правила поведения. 2. Путем систематического воздействия на кого либо формировать характер, мировоззрение,… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
воспитывать — восп итывать, аю, ает … Русский орфографический словарь
воспитывать — (I)‚ воспи/тываю‚ ваешь‚ вают … Орфографический словарь русского языка
воспитывать — ‘затрачивая усилия, способствовать росту, развитию человека’ Syn: растить, выращивать, поднимать (приподн.), взращивать (высок.), вскармливать (высок.), давать образование, вырабатывать, выковывать (обр.), развивать, формировать (кн.) … Тезаурус русской деловой лексики
воспитывать — см. воспитать; аю, аешь; нсв … Словарь многих выражений
воспитывать — 3.4.3.1., ЛВМ 2 3.4.3.1., ЛВМ 4 3.4.3.1., ЛВМ 6 … Экспериментальный синтаксический словарь
