-
1 ворохобити
диал.бунтова́ть -
2 возмущать
-ся, возмутить, -ся1) (о жидкости) каламутити, -ся, скаламутити, -ся, перекаламутити, -ся, закаламучувати, -ся, закаламутити, -ся, баламутити, -ся, збаламутити, - ся, забаламутити, -ся, мутити, -ся, змутити, -ся, замутити, -ся, колотити, -ся, сколотити, -ся, (во многих местах - поколотити, -ся, посколочувати, -ся), збивати, -ся, збити, -ся, збуряти, - ся, збурити, -ся, збантурити, -ся;2) (приводить в беспокойство, нарушать спок. состояние) баламутити, -ся, забаламутити, -ся [Забаламутив кров дівоцьку (Кул.)], збаламутити, -ся, каламутити, -ся, скаламутити, -ся [Скаламутила щастя], колотити, -ся, сколотити, -ся [Сколотила мій спокій], заколочувати, -ся [Заколочувати спокій], ґвалтувати, заґвалтувати [Немов дика орда ґвалтувала тишу стуком (Коц.)], турбувати, стурбувати [Не турбуй мого спокою!];3) (приводить в негодование) обурювати кого, обурюватися на кого, проти кого, обурити, -ся. [Кого такі вчинки не обурять!]. Возмущённый - обурений;4) (побуждать к мятежу, бунтовать) бунтувати кого проти кого, бунтуватися, збунтувати, -ся, підбурювати, підбурити, бурити, -ся, збурити, -ся, баламутити, -ся, збаламутити, -ся, каламутити, -ся, скаламутити, -ся, колотити (кого, ким), -ся, сколотити, -ся, піднімати, -ся, підняти, -ся на кого, зривати бунт, бунт бунтувати, бунт забунтувати, ворохобити, зворохобити, (восставать) повставати (сов. повстати). [Гуща отой не крав, а народ бунтував (Коц.). Чого се так бунтуються народи? Каламутиться народ. Народ бурився, хотів повбивати польських комісарів. Хотіли підбурити народ та перерізати дворян].* * *несов.; сов. - возмут`ить1) (вызывать негодование, гнев) обу́рювати, обу́рити2) (подстрекать к мятежу, восстанию) підбу́рювати, підбу́рити; ( выводить из состояния покоя) збу́рювати, збу́рити; ( баламутить) баламу́тити, збаламу́тити, бунтува́ти, збунтува́ти и побунтува́ти, колоти́ти, сколоти́ти, мути́ти, помути́ти3) ( водную поверхность) збу́рювати, збу́рити; ( мутить) каламу́тити, скаламу́тити, мути́ти, помути́ти, баламу́тити, збаламу́тити, колоти́ти и сколо́чувати, сколоти́ти -
3 восставать
восстать1) повставати, повстати, уставати, устати, підніматися, піднятися, ставати, стати. [Передо мною повстають давні картини. Він повстає проти всіх вигаданих проміж людьми загородок. Селяни повстали на панів. Встає шляхецькая земля (Шевч.)]; (поднимать мятеж) ворохобити; (спорить, противиться) змагатися проти кого, чого, бути (стати) противним чому, завзятися на кого. [Завзялися на нас старі (Коцюб.)]; (входить в столкновение) спинатися, сп'ястися (зіп'ястися, зіпнутися) з ким, проти кого. [Мені не можна із старшиною спинатися];2) (подниматься на ноги) підводитися, підвестися, зніматися, знятися (на ноги), зводитися, звестися; (приступить к чему-л.) повстати [Повстань, пророче! = Восстань пророк!], (подняться на кого) зніматися, знятися. [Султан на Русь знявся]. Восставать из развалин - повставати (повстати) з руїн. [Повстають зруйновані міста]. Восставший - повсталий.* * *несов.; сов. - восст`ать1) ( подниматься для борьбы) повстава́ти, повста́ти2) (против кого-чего - противиться чему-л.) става́ти про́ти, ста́ти про́ти (кого-чого); ( оказывать сопротивление) опиратися, опе́ртися, чини́ти о́пір, учини́ти о́пір (кому-чому)3) ( вставать) торж. встава́ти, вста́ти, повстава́ти, повста́ти; (в памяти, воображении) постава́ти, поста́ти -
4 крамольничать
крамолити, (зап.) коромолувати, ворохобити, сіяти чвари, здіймати колотнечу (ворохобню).* * *крамо́лити, коромо́лити; бунтувати -
5 мутить
мучивать1) (делать мутным) каламутити, колотити, с[за]каламучувати, сколочувати, мутити, бовтати; срв. Замутить 3, Помутить. [Що це ти тут каламутиш берег мій? (Глібів). Два голуби воду пили, а два колотили (Пісня). Дітвора бовтає воду (Луб.)];2) (возмущать, бунтовать) хвилювати, баламутити, колотити, каламутити, мутити, ворохобити, бунтувати. [По селах людей баламутять (Кониськ.). Так колотить усіма, як вир водою (Приказка). Колотила Пилипиха в нас у хаті (М. Вовч.). Мутив, як на селі москаль (Котл.)]. -тить общество (народ) - баламутити громаду (народ), колотити громадою (миром), каламутити в громаді, народ бунтувати. [Не вспів у село війти, вже й каламутить миром (Тобіл.). Почне каламутити в громаді (Грінч.). Отой Гуща народ бунтував (Коцюб.)];3) (тошнить) нудити, вадити, млоїти, (диал.) канудити. [Правда ваша: наїдались, а вам тепер вадить (Шевч.)]. Меня -тит - мені нудно (млосно, вадить), мене нудить (млоїть, канудить). На душе, на сердце -тит - на душі, на серці млосно (нудно).* * *1) ( жидкость) каламу́тити, колоти́ти2) (перен.: вызывать беспокойство; подстрекать) баламу́тити, збу́рювати, мути́ти; каламу́тити, колоти́ти3) (безл.: тошнить) нуди́ти и ну́дити -
6 Непокорствовать
бути непокірним (непокірливим, неслухняним), чинити непослух, (смутьянить) ворохобити; срв. Крамольничать.
См. также в других словарях:
ворохобити — Ворохобити: бунтувати [3] … Толковый украинский словарь
ворохобити — блю, биш; мн. ворохо/блять; недок., перех. і неперех. розм. 1) Те саме, що ворушити 1), 3). 2) Те саме, що бунтувати … Український тлумачний словник
ворохобити — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
бунтувати — (зчиняти бунт, брати участь у бунті), бунтуватися, збурюватися, збуритися, ворохобити(ся) Пор. повставати I … Словник синонімів української мови
підбурювати — підбурити (спонукати когось до певних дій, учинків, перев. недозволених, злочинних тощо), збурювати, збурити, підбивати, підбити, підводити, підвести, провокувати, направляти, направити, під юджувати, під юдити, інспірувати; цькувати,… … Словник синонімів української мови