Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

вообще

  • 1 вообще

    взагалі, загалом, загально, огулом, (подряд) поспіль. Вообще говоря - загалом кажучи (беручи).
    * * *
    нареч.
    взагалі́; ( в общем) загало́м

    \вообще говоря́ — загало́м (взагалі́) ка́жучи (беручи́)

    Русско-украинский словарь > вообще

  • 2 достройка

    (вообще здания) добудування; (только камен. или кирпичн.) домурування.
    * * *
    добудува́ння, добудо́вування; домурува́ння, домуро́вування

    Русско-украинский словарь > достройка

  • 3 единобрачие

    (вообще) одношлюбність (р. -ности), одношлюб'я; (о мужч.) одноженність (р. -ности), одноженство; (о женщ.) одномужність (р. -ности).
    * * *
    одношлю́бність, -ності

    Русско-украинский словарь > единобрачие

  • 4 единобрачный

    (вообще) одношлюбний; (о мужч.) одноженний; (о женщ.) одномужній.
    * * *
    одношлю́бний

    Русско-украинский словарь > единобрачный

  • 5 канал

    (вообще) канал (-лу); специальнее:
    1) (для соединения рек, морей) канал. Панамский - нал - Панамський канал;
    2) (пролив) канал, протока;
    3) (для проведения или стока воды, стока нечистот и т. п.) канал, канава, рів (р. рову), рівчак (-ка). Водопроводный -нал - водогінний (водопровідний) канал. Оросительный -нал - зрошувальний канал. Осушительный -нал - висушний канал, висушна канава, стрілиця. Обводной -нал - круговий канал. Отводной -нал - відхильний (відвідний) канал;
    4) (в трубке, стволе, пушке и т. п.) канал, цівка;
    5) анат., физиол. - канал, провід (-вода). Жёлчный -нал - жовчевий (жовчний) канал (провід). Мочевой, мочеиспускательный -нал - сечовий (сечний, мочовий) канал (провід), сечник (-ка). Пищеприёмный -нал - стравний (стравоприймальний) канал.
    * * *
    кана́л, -у

    Русско-украинский словарь > канал

  • 6 пелена

    (вообще) покривало, заслона, завій (-вою) застіл (-столу) [Крізь білий застіл сніговий (Л. Укр.)], сповиток (-тку); (настольная) настільник, обрус; см. Скатерть; (погребальные) покривало, завій (-вою), паполома. -на младенца - см. Пелёнка.
    * * *
    1) ( покрывало) покрива́ло; ( занавеска) заві́ска, занаві́ска, заві́са, запо́на, запина́ло
    2) (перен.: сплошной покров) пелена́; (то, что расстилается) покрива́ло, габа́; (то, что заволакивает, застилает) поволо́ка, заволо́ка; ( полоса) сму́га; ( завеса) заві́са, запо́на, запина́ло
    3) пелены́ мн.; см. пелёнка

    [сло́вно то́чно, как бы] \пелена с глаз упа́ла (спа́ла) — [мов] полу́да з оче́й спа́ла

    Русско-украинский словарь > пелена

  • 7 баба

    1) (замужняя женщина) жінка, баба (несколько пренебрежительно), (молодая) молодиця, (старая) стара (также и о молодой жене, шутливо);
    2) см. Бабушка;
    3) (вообще женщина) жінка, баба;
    4) (повивальная) баба, (чаще с эпитетом) б.-сповитуха, б.-повитуха, б.-пупорізка; б.-бранка, (лекарка) баба, знахарка, шептуха;
    5) зоол. (пеликан) баба-птиця, птиця-баба;
    6) (род пасхальн. кулича в форме усечен. цилиндра) баба, паска, папушник;
    7) (у колодца) журавель (р. -вля);
    8) баба, довбня, довбешка. [Почали бабою забивати палі]. Бабы (созв. Плеяды) - волосожар, квочка, квочка з курчатами. Бой-баба - козир-баба. Баба-яга - баба-яга.
    * * *
    I
    1) ( замужняя крестьянка) жі́нка; ба́ба; ( молодая) молоди́ця
    2) (жена; женщина вообще) жі́нка; ба́ба; ( о жене) стара́
    3) ( о мужчине) ба́ба
    4) диал. см. бабушка

    ка́менная \баба — архл. кам'яна́ ба́ба, бовва́н

    II техн.
    ба́ба; ( ручная) до́вбня
    III кул.
    ба́ба

    Русско-украинский словарь > баба

  • 8 бабушка

    1) (мать отца или матери) баба, бабка, бабуня, бабуся;
    2) (вообще старушка) баба, бабка, бабуня, бабуся. Бабушка на двое сказала - на двоє баба ворожила.
    * * *
    ба́бка, ба́ба; бабу́ся, бабу́ня

    Русско-украинский словарь > бабушка

  • 9 возрастать

    -расти, взрастать, взрасти
    1) (прибавляться в рост, в вышину, в объёме) зростати, зрости, уростати, урости, виростати, вирости, більшати, побільшати;
    2) ( вообще увеличиваться, прибывать) збільшуватися, збільшитися [Попит на чисту нафту збільшувався раз-у-раз (Франко). Збільшується наукове письменство (Єфр.)], (числом в числе) прибільшатися, прибільшуватися, прибільшитися [За цього тижня у нас мерців прибільшилось (Звиног.)], множитися, намножитися. -тать, -расти силами - рости на силах, зростати (зрости) на силах. [Україна зростала на свідомих силах (Єфр.)], ( непрерывно) приходити (прийти) із сили в силу. [Його великий природній дар поетичний приходив од року в рік із сили в силу (Куліш)]; (о боли, муках) гіршати [Мука то гіршала, то затихала].
    * * *
    несов.; сов. - возраст`и
    зроста́ти, зрости́, вироста́ти, ви́рости

    Русско-украинский словарь > возрастать

  • 10 выслушивание

    сов. выслушание вислухування, вислухання; (свидетелей на суде, вообще многих или многое) переслухування, переслухання; (больного) обслухування, обслухання, переслухування, переслухання.
    * * *
    вислу́хування; обслу́хування

    Русско-украинский словарь > выслушивание

  • 11 гниющий

    -щее болото (и вообще место гниения) гнилище, гнилуха. -щий остаток чего - недогнилок.
    * * *
    яки́й (що) гниє́, гнию́чий

    Русско-украинский словарь > гниющий

  • 12 говорить

    о ком о чём
    1) казати [Що кажеш? Чи казали йому про це?], говорити, мовити, мовляти про кого, про що, за кого, за що, а теснее: (сообщать) промовляти, хвалитися кому (до кого). -ить в защиту кого - говорити в обороні кого, промовляти за ким, за чим. [Все промовляє за його невинністю]; (в приподнятом стиле) глаголати, правити. [Про божественне діло глаголати, про високі науки правити];
    2) (беседовать) балакати, розмовляти, гомоніти з ким про що, за що. -ить на каком-л. языке - говорити, балакати, гомоніти якоюсь мовою. [Говорити українською мовою (по-ураїнському, -ськи). Він по- німецьки не балакає]. -ить на многих языках - говорити багатьма мовами. -ить (болтать) на чужом языке - цвенькати, чесати, вирубати [По-московському так і чешуть. Ляхом вирубати (Кул.)], на непонятн. яз. - джеркотіти, ґерґотати;
    3) (поговаривать) славити [Славили, що в нього тітка відьма (М. Вовч.)], подейкувати, гудкати (срв. Болтать). Говорят - кажуть (люди) подейкують;
    4) (произносить речь) промовляти. [Ісус, промовляючи, каже]. Начинать (начать) говорить - знімати (зняти) мову, річ, голос. Начинать -ить (о ребёнке) - починати балакати, нарікати. Продолжать говорить - казати далі, провадити далі. Нечего (не стоит) и говорить - шкода й казати (говорити). Говорят (же) вам, что - казано-ж-бо вам, що… -ить, не стесняясь - говорити (казати) без обрізків, непримушено. -ить наобум - говорити навмання. -ить в тон кому - говорити під лад кому. - ить чьему-л. сердцу - промовляти до серця кому. -ить быстро, как трещётка, скороговоркою - дріботіти, дроботіти, чесати, торохтіти. -ить сквозь зубы - цідити. -ить басом - баса говорити. -ить вздор - см. Вздор. -ить без сознания, не давая отчёта себе в знач. слов - блудити словами. -ить пространно - розводитися. Красно говоришь - золоті в тебе уста. -ить про себя, в душе - казати на думці, до себе. -ить изустно - казати з уст. -ить так и этак (противоречиво) - двоїти, гнути сюди й туди. -ить обиняками - говорити на здогад. Говоря без обиняков - без сорома казка, без околичностей кажучи. Откровенно говоря - щиро кажучи, направду кажучи. Говоря словами чего-л. (пословицы) - мовляв (кажучи) чим (приказкою). Говоря словами такого то - мовляв (кажучи) словами когось, мовляв он-той. [Мовляв проф. Владимиров. Мовляв словами однієї з «недостойних» (Єфр.)]. Не говоря о чём-л. - поминувши щось. Коротко говоря - найшвидче сказати, коротко кажучи. Не с тобой говорят - не до тебе мова (річ). Ни слова не говорит - ні пари з уст, ані слівцем не п(р)охопиться. Не говоря дурного слова - не казавши лихого слова. Едва может -ить (голоса не хватает) - ледві голос подає, голосу не відтягне. Лишиться способности -ить - стратити мову. -ить будто заученное - вичитувати. Говорит как по писанному - каже, як з листу бере. Говорящий (прилаг.) - говорящий, говорющий. [Говорюща машина]. Неумеющий -ить (о ребёнке) - немовлящий. Срв. Болтать, Бормотать, Лепетать, Мямлить и т. п.
    * * *
    1) говори́ти, бала́кати; мовля́ти, гомоні́ти; (выражать в устной речи; высказывать) каза́ти, мо́вити, промовля́ти; ректи́
    2) (разговаривать, беседовать) говори́ти, розмовля́ти, бала́кати
    3) (свидетельствовать о чём-л.) сві́дчити, говори́ти, промовля́ти

    вообще́ (в су́щности) говоря́ — в знач. вводн. сл. взагалі (загало́м) ка́жучи

    Русско-украинский словарь > говорить

  • 13 гостиный

    (стар.) купецький, торговельний, крамний. Гостиный двор - купецький двір (дім), ринок, ряд (панський ряд), (вообще) крамниці (мн. ч., р. крамниць).
    * * *
    купе́цький, крамни́й

    \гостиный двор — купе́цький двір (дім), гости́ний двір; ри́нок, -нку

    Русско-украинский словарь > гостиный

  • 14 дизентерия

    дисентерія, кривавиця, червінка, (вообще сильный понос) різачка, бігунка. -терийный - дисентерійний, кривавичний, бігунковий.
    * * *
    мед.
    дизентері́я, крива́виця, черві́нка, різа́чка, бігу́нка

    Русско-украинский словарь > дизентерия

  • 15 достраивать

    -ся, достроить -ся (вообще о постройке) добудовувати, -ся, добудувати, -ся; (только о каменной, кирпичной) домуровувати, -ся, домурувати, -ся. Достроенный - добудований; домурований.
    * * *
    несов.; сов. - достр`оить
    добудо́вувати, добудува́ти; ( о каменной и кирпичной кладке) домуро́вувати, домурува́ти

    Русско-украинский словарь > достраивать

  • 16 жалованье

    1) (деньгами регулярно) платня, (вообще плата) плата, заплата. [Місячна платня. Поменшила мені плату на карбованця що-місяця]. -нье деньгами и различн. припасами (содержание) - удержання, утримання. [Дійсні члени Академії, що дістають удержання, повинні жити в Київі]. Двойное -нье - подвійна платня. Третное -нье - третна платня. Добавочное -нье - додаткова платня. Жить -ньем - жити з платні. [Живу єдине з платні за службу (Кониськ.)];
    2) (пожалование) - см. Жалование 1.
    * * *
    1) платня́, пла́та; жа́лування; ист. утри́мання
    2) (награда, дар) пла́та

    Русско-украинский словарь > жалованье

  • 17 живописец

    маляр (р. -ра), мальовник, (о женщине) малярка, мальовниця [Коли-б-же мені тії малярі, - вималювала-б милого собі. Великий італійський маляр Рафаель], (в очень возвыш. стиле) живописець. Иконный живописец (и вообще плохой живописец) - богомаз. [Послав гінця до богомаза, щоб малювання накупить (Котл.)].
    * * *
    живопи́сець, -сця, ма́ляр, -а и маля́р, -а; ( о женщине) маля́рка

    Русско-украинский словарь > живописец

  • 18 забор

    1) (вообще ограда) горожа, огорожа (-жі), (торжеств.) ограда; см. Ограда, Плетень. [Огорожа кругом нова, висока, хазяйська (Н.-Лев.). Золотий сад і золотою оградою огороджений (Рудч.)]; (досчатый) б[п]аркан (-на), діловання; (из вертикально поставленных кольев) частокіл (-колу), (из горизонтальных жердей) воріння, вір'я; (решётчатый) штахета (и мн. штахети), штахетник; (из камня, кирпича) мур (-ру). Часть -ра между двумя столбами - пла[е]ниця. Обнести -ром - поставити огорожу, об[п]арканити що, заділувати, обмурувати що. Каменный -бор (в реке) - см. Гряда 2;
    2) (товаров, денег) забір, набір (-бору). [Мого забору (набору) в крамниці вже карбованців на п'ятеро (Звин.)].
    * * *
    I
    ( ограда) огоро́жа, горо́жа, огоро́да, тин, -у; ( дощатый) парка́н, -а и -у; ( плетень) пліт, род. п. пло́ту и плота́, лі́са

    под \забор ром — під ти́ном, попідти́нню

    II
    ( действие) забі́р, -бо́ру, забирання, взяття́

    \забор р това́ра — забі́р това́ру

    Русско-украинский словарь > забор

  • 19 закваска

    Закваса (для заквашенья теста) (квасне) тісто (это - комок кислого ржаного теста, оставляемый в квашне для дальнейшего заквашивания), дріжджі (-джів) (преим. для пшеничн. теста), розкришка, (для варенца и простокваши) завданка. [Пшеничці паляниці ліпше завдавати не тістом, а дріжджами (М. Грінч.). Розкришка - це розмочені сухарі з хліба, спеченого з хмелем (Лубенщ.). Оце сметани трошки на завданку буде, як молоко на кисляк становитиму (Київщ.)]. -ка вообще как фермент для брожения - закваска; (переносно) закваска, заправа. [У них уже давно в сім'ї погана закваска завелася (Еварн.)]. С буржуазной -кой - з буржуазною закваскою, заправою.
    * * *
    1) ( действие) заква́шування, заква́шення
    2) заква́ска; ( для хлеба) ро́зчина, запа́ра, запа́рка, диал. цід, -у

    Русско-украинский словарь > закваска

  • 20 закусывать

    закусать
    I. 1) кого (загрызать, заедать) - загризати, загризти, заїдати, заїсти кого;
    2) почати (взяти, стати) кусати що. Он -сал губы - він почав (узяв) кусати губи.
    II. Закусывать, закусить -
    1) что - закушувати (закусувати, закусювати), закусити (напр., губу, язика). [Руфін закушує з досади губу (Л. Укр.). Неласкаво одгризнувсь я, закусуючи губу (Крим.)]. Он больно -сил язык - він боляче прикусив (укусив) язика. -сить язык (замолкнуть) - прикусити язика (язик), укуситися за язик. -сить удила - заїсти (стиснути) вудила, вгризтися в вудила;
    2) что (заедать) - закушу[сю]вати, закусити чим, заїдати, заїсти чим; (теснее: завтракать) снідати, поснідати; (вообще подкрепиться) підживлятися, підживитися. [Уже закушував смачненько, хто добре пінної лигнув (Котл.). Довго що випивали та закусювали (Грінч.). Оддала хазяйці чарку в руки, закусивши хлібом та салом (Н.-Лев.). Сидить собі коло столу, вишняк попиває, що висмалить, їдну чарку, то і заїдає (Руданськ.)]. По первой не -вают - по одній (по першій) не закушують (Номис). Закушенный - закушений, прикушений, заїджений.
    * * *
    I несов.; сов. - закус`ить
    ( зажимать зубами) заку́шувати и заку́сувати, закуси́ти, -кушу́, -ку́сиш

    \закусывать сить язы́к — перен. прикуси́ти язика́ (язи́к), удержа́ти язика́ (язи́к) [за зуба́ми], припну́ти язика́ (язи́к)

    II несов.; сов. - закус`ить
    1) (есть немного, наскоро) заку́сувати, закуси́ти, -кушу́, -ку́сиш, перехо́плювати, перехопи́ти; сов. попої́сти, -ї́м, -їси́; ( перед обедом) підобі́дувати, -дую, -дуєш, підобі́дати; ( перед ужином) підвече́рювати, -рюю, -рюєш и підвечі́ркувати, підвече́ряти; (сов.: перед завтраком) підсні́дати
    2) (заедать выпитое, съеденное) заку́шувати и заку́сувати, закуси́ти, заїда́ти, заї́сти
    3) ( надкусывать) надку́шувати, надкуси́ти

    Русско-украинский словарь > закусывать

Страницы

См. также в других словарях:

  • вообще — вообще …   Морфемно-орфографический словарь

  • ВООБЩЕ — ВООБЩЕ, нареч. 1. В общем, в большей части случаев. В. это верно. 2. нареч. Всегда, при всяких условиях (разг.). Этот человек в. необщителен. 3. нареч. Взяв в целом, в общем, обобщая. Я говорю о людях в., а не о тебе. 4. вводн. и частица. Употр.… …   Толковый словарь Ожегова

  • вообще — См. вместе …   Словарь синонимов

  • ВООБЩЕ — ВООБЩЕ, нареч. 1. В общем, по отношению к большей части случаев, в целом; ант. в частности. Вообще это верно, но в частности бывают исключения. || В общих чертах, приблизительно. Вообще то он прав. 2. Всегда, постоянно, во всем (разг.). Он вообще …   Толковый словарь Ушакова

  • вообще — I. нареч. 1. В общем, в целом, в основном. Как жизнь? В. я доволен. В. это верно. // В самом общем смысле слова, понятия; абстрактно, отвлечённо. Поговорим о любви в. Науки в. не существует. Речь идёт о людях в. и о тебе в частности. 2. В… …   Энциклопедический словарь

  • ВООБЩЕ — нареч. вобще, вопче ·стар. нераздельно, совокупно, вместе, собща; оптом, огулом, повально, не частно, без изъятий; всюду, всегда. Мы торгуем вообще с ним. Отдавай не враздробь, а вобще. Это делается вообще, это вообще в обычае. Говоря вообще, не… …   Толковый словарь Даля

  • вообще-то — нареч, кол во синонимов: 7 • в общем то (7) • в принципе (8) • вообще (31) • …   Словарь синонимов

  • вообще —   Вообще говоря, вводное слово в общем, собственно говоря.     Вообще говоря, мне не хотелось бы идти …   Фразеологический словарь русского языка

  • вообще —   вообще/   Она вообще такая …   Правописание трудных наречий

  • Вообще — нареч. качеств. обстоят. 1. Во всех отношениях, по отношению ко всему; в целом. отт. В общем, в основном (не входя в подробности, не касаясь частностей). отт. перен. Абстрактно, отвлеченно. 2. При любых условиях и обстоятельствах, в любое время.… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • вообще — 1. нареч. 1) а) В общем, в целом, в основном. Как жизнь? Вообще/ я доволен. Вообще/ это верно. б) отт. В самом общем смысле слова, понятия; абстрактно, отвлечённо. Поговорим о любви вообще/. Науки вообще/ не существует. Речь идёт о людях вообще/… …   Словарь многих выражений

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»