Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

воля+бога

  • 1 Бог

    біг (р. бога), бог, (ласкат.) боженько; (детск.) - бозя, бозінька; прит. прил. - богівський, богів. [Богівська мова = язык богов, т.-е. поэзия, поэтич. речь]. Быть -гом - богувати. Бог в помощь, бог на помощь, помогай бог - боже поможи, боже помагай, помагай-біг, помагай-бі, магай-біг, магай-бі. Бог весть (знает) - бозна, бог відь. Бог весть (знает) - бозна що. Бог даст (отказ) - дасть біг, біг-ма. Дай бог - дай боже. Дай б. чтоб - бодай. [Бодай тобі добра не було!]. Дай бог здоровья кому - поздоров боже (кого), дай боже здоров'я (кому). Дай бог ему успеть, успеха - щасти йому боже. Боже мой - боже мій, боже світе, боже свідче. О боже мой - о боже мій, ой леле мій, ой лелечко мій. Бог вам судья - бі[о]г вас розсудить. Призывать бога в свидетели - богом свідчитися. Ей-богу - їй-бо, їй богу, єй-богу, єй-же богу, бігме, далебі, далебіг, присяй богу (из «присягаю богу»). Сохрани бог, оборони бог, упаси бог, избавь бог - крий боже, боронь боже, ховай боже, бо-храни, хай бог (господь) милує. Помилуй бог - пожалься боже. Если богу угодно - коли воля божа. Как богу угодно - дійся божа воля. Ради бога -
    1) бога ради;
    2) на бога, пробі [Кричить пробі]. Благодарение, благодаря богу - дяка богові, дякувати богові. Слава богу - хвалити бога. Чем бог послал - що бог дав. Бог знает, когда это и было - коли вже те в бога і діялося.
    * * *
    рел.

    Русско-украинский словарь > Бог

  • 2 бог

    біг (р. бога), бог, (ласкат.) боженько; (детск.) - бозя, бозінька; прит. прил. - богівський, богів. [Богівська мова = язык богов, т.-е. поэзия, поэтич. речь]. Быть -гом - богувати. Бог в помощь, бог на помощь, помогай бог - боже поможи, боже помагай, помагай-біг, помагай-бі, магай-біг, магай-бі. Бог весть (знает) - бозна, бог відь. Бог весть (знает) - бозна що. Бог даст (отказ) - дасть біг, біг-ма. Дай бог - дай боже. Дай б. чтоб - бодай. [Бодай тобі добра не було!]. Дай бог здоровья кому - поздоров боже (кого), дай боже здоров'я (кому). Дай бог ему успеть, успеха - щасти йому боже. Боже мой - боже мій, боже світе, боже свідче. О боже мой - о боже мій, ой леле мій, ой лелечко мій. Бог вам судья - бі[о]г вас розсудить. Призывать бога в свидетели - богом свідчитися. Ей-богу - їй-бо, їй богу, єй-богу, єй-же богу, бігме, далебі, далебіг, присяй богу (из «присягаю богу»). Сохрани бог, оборони бог, упаси бог, избавь бог - крий боже, боронь боже, ховай боже, бо-храни, хай бог (господь) милує. Помилуй бог - пожалься боже. Если богу угодно - коли воля божа. Как богу угодно - дійся божа воля. Ради бога -
    1) бога ради;
    2) на бога, пробі [Кричить пробі]. Благодарение, благодаря богу - дяка богові, дякувати богові. Слава богу - хвалити бога. Чем бог послал - що бог дав. Бог знает, когда это и было - коли вже те в бога і діялося.
    * * *

    \бог войны — війни( артилерія); біг

    Русско-украинский словарь > бог

  • 3 путь

    1) (в конкр. и перен. знач.) путь (-ті, ж. р.), дорога, шлях (-ху) (ум. шляшок), (стезя) стежка, тропа, тропок (-пка); см. Дорога. [Перед вікном широка бита путь (Л. Укр.). Так вився-ж той шляшок кудись далі за те місто… І поверзлось мені, що отсе і є він, шлях мій (М. Вовч.). Діямант дорогий на дорозі лежав, - тим великим шляхам люд усякий минав і ніхто не пізнав діяманта того (Сам.). Пішов собі чоловік тою тропою, що розказала жінка (Мирн.). Не спинити українства ні тим перетикам, що настановлено на шляху перед ним, ні добродіям Струве (Єфр.). До Бога важкий шлях, а до пекла прямісінький (Приказка). Вона не мала яким шляхом удатися до вас (Грінч.). Може-б Лука був і вивів його на яку добру путь, так-же смерть не дала (Кон.). Не вхопили своєї національної тропи (Куліш). Як підростеш, то терпи усе, що на тропку спіткається (Г. Барв.). Перед нею простяглися нові стежки, знайшлась нова пожива для серця (Коцюб.)]. Путь-дороженька - путь-доріженька. Путь к освобождению, ко спасению - шлях, дорога (стежка) до визволення, до спасіння. П. к свободе, к счастью - шлях, дорога, стежка до волі, до щастя. П. планет - шлях, дорога планет. П. правды - путь правди (Єв.), дорога правди (Куліш), стежка, шлях правди. П. чести, добродетели - стежка (шлях) чести, доброчесности. -тём традиции, навыка - шляхом традиції, навички. [Все це вироблювалось ступінь по ступеню, віками, шляхом безупинної традиції (Єфр.)]. -тём агитации, дипломатии - шляхом агітації, дипломатії или агітацією, дипломатією. -тём жизни - шляхом життя. -тём-дорогой - шляхом-дорогою. [Завдав я свого клумачка на плечі й побрався шляхом-дорогою (Звин.)]. -тём расследования - розслідом. -ти сообщения - шляхи сполучення, (обычно) шляхи. -ти к социализму - шляхи до соціялізму. -ти распространения книг - шляхи поширення (розповсюдження) книг. На -ти к богатству - на шляху до багатства. На -тях к столице - на шляхах до столиці. По -ти -по дорозі, (в дороге) дорогою; (с руки) з руки. [Мені з вами по дорозі. Заїхав до його по дорозі, вертаючись додому (Сл. Ум.). Дорогою він мені каже, що зморився]. Не по -ти - не по дорозі, не в шляху, не в завороті, не по руці. [Мені не по дорозі з тобою или мені не дорога з тобою]. То село нам не по -ти - те село нам не в шляху, не по дорозі. Верный, правильный путь - правдивий шлях. Водный путь, -дным -тём - водяний шлях, водою. Возвратный путь - поворотна путь (дорога), дорога назад. Дыхательный, пищеводный путь - дихальний, стравний шлях, провід. Железнодорожный путь - залізна колія, или просто колія, (железн. подъездной п. - рукав (-кава). Жизненный путь - життьова (життєва) нива, -ва стежка, життьовий шлях, -ва путь. [На твоїй довгій тисячолітній ниві життьовій не одна стрівалась істота… (Коцюб.)]. Законный путь - правний, законний шлях, (способ) спосіб (-собу). Зимний путь - зимова дорога, зимняк. Историческим, научным -тём, -тём истории, науки - історичним, науковим шляхом, шляхом історії, науки, історично, науково. Ложный путь (в перен. зн.) - крива дорога. [Кривими дорогами ходити (Приповідка)]. Мирным -тём - мирним шляхом, -ним способом, по-доброму. Млечный путь - чумацький шлях, чумацька дорога, небесна (божа) дорога. Мощенные -ти - мощені, (камнем) бруковані шляхи, дороги. Морской путь - морський шлях. Морским -тём - морем. Объездной путь - об'їздка. [На моє вийшло: раяв їхати об'їздкою, досі-б давно приїхали (Кониськ.)]. Обратный путь - поворотна путь, -на дорога, дорога назад. На обратном -ти - повертом, поворітьма, наповорітьма, з поворотом, вертаючи(сь). Окольный путь, -ные -ти, -ным -тём - манівець (-вця), манівці (-ців), манівцями, манівцем, стороною, повзагорідно. [Бери, сестро, срібло-злото та йди манівцями, щоб ми тебе не догнали (Чуб. V). Що ти підеш да доріжкою, а я піду манівцем (Пісня)]. Ошибочный путь - хибний, помилковий шлях, хибна (змильна) путь, дорога. Первый санный путь - перший сніг, первозим'я. Санный путь - санна путь, дорога. Скользкий путь (в перепосн. зн.) - похила стежка, -лий шлях, (образно) слизьке, слизька. [Зводить (претенсійність) цього талановитого поета на похилу стежку рисковитих з художнього погляду експериментів (Єфр.). На слизьке, на слизьку попасти (ступити)]. Сухой путь - сухопуть (-путі). Сухим -тём - суходолом (сухопуттю). [Довга-ж туди дорога і морем, і сухопуттю (Звин.)]. Торный путь (большая дорога) - битий шлях, бита дорога. Каким -тём - а) (дорогой) кудою (куда), якою дорогою, яким шляхом. [Лаговський показав жидові, кудою їхати (Крим.)]; б) (как) як, (способом) яким способом, чином, робом, побитом. Таким -тём - а) (дорогой) такою дорогою, таким шляхом; б) (способом) таким способом, чином, робом. Тем -тём - (туда) тудою, тою дорогою, тим шляхом. [Люди з Сивашевого кутка часто тудою ходили, бо було ближче, ніж вулицею (Грінч.)]. Этим -тём - а) (сюда) сюдою, цією дорогою, цим шляхом; б) (способом) цим чином, способом, робом. [Чи не бачив парубка і дівки, чя не йшли сюдою? (Рудч.). Сим робом єдналися усі стани (сословия) на Україні (Куліш)]. Никаким -тём - (никуда) нікудою, (никак) ніяк. [Не можна нікудою було шинку обійти (Кониськ.)]. Все -ти (дороги) ведут в Рим - усі стежки до Риму йдуть. Всеми -ми прошёл - бита голова. Готовиться в путь - лагодитися, лаштуватися, (снаряжаться) риштуватися, рихтуватися в дорогу. Держать путь - верстати дорогу, (направляться) прямувати, простувати. [Добрий день, люба пані! А куди се верстаєте дорогу? (Куліш). До гетьмана Наливайка дорогу верстали (Макс.)]. Зайти, заехать к кому по -ти - зайти, заїхати по дорозі до кого. Итти в путь - іти в путь, в дорогу. [В далеку путь іду (Грінч.)]. Итти тем же -тём - іти тією-ж дорогою, тим-же шляхом, (стезей) тією-ж тропою. [Тропою вашою йшов я (Черк. п.)]. Итти по -ти долга - іти дорогою (стежкою) обов'язку. Куда вам путь лежит - куди вам дорога? Найти верный путь - тропи вхопити, найти правдивий шлях. [Коли пощастить робітникам, як то кажуть, тропи вхопити та зрозуміти, де їх сила… (Єфр.)]. Наставлять (направлять), наставить на путь - напучувати, напутити кого, наводити, навести на пуття кого (дать указание) дати навід. [Молоді хазяї, думає, - чому й на пуття не навести (Свидн.)]. Направлять на истинный путь - наставляти на добру путь, на розум, на добрий розум. Сбить с -ти - а) збити з дороги кого; б) (с толку) збити з пуття, знепутити кого. [Знепутив мене (Вовч. п.)]. Сбиться с -ти - а) збитися з дороги, змилити дорогу; б) (с толку) збитися з пуття, знепутити. [Знепутив наш парубок, ні на що звівся (Луб. п.)]. Проложить путь - прокласти, провести дорогу (см. Прокладывать). Пролагать себе путь куда-либо (образно) - топтати (собі) стежку куди. [Українська книжка починає топтати стежку і під сільську стріху (Єфр.)]. Пусть твой путь будет усеян цветами - нехай тобі цвітом стелиться дорога (Маков.)];
    2) (самая езда (ходьба, плавание) и время) - путь, дорога, (пеший) хода, (путешествие) подорож (-жи). [В далеку путь іду (Грінч.). Моє ти сонце! Світи повік мені в путі моїй (Сам.). Здоров'я ваше ще не таке, щоб можна було рушити в таку далеку дорогу, як до Київа (Кониськ.). Ісус, утомившись з дороги, сів при криниці (Єв.)]. Доброго, счастливого -ти, добрый путь (приветствие) - щасливої дороги. Дальний путь - далека дорога, -ка путь. Отправляться, -виться (двинуться) в путь - рушати, рушити (вирушати, вирушити) в дорогу. Сколько ещё нам -ти - скільки нам ще дороги? Осталось три дня -ти - лишилось три дні дороги;
    3) (способ) (без дополнения) спосіб (-собу), чин (-ну), роб (-бу), лад (-ду), (с дополн.) шлях чого. [Тим-же ладом із старого кореня виростала нова, народня воля на Україні (Куліш)]. Каким -тём (образом) это сделать - яким чином (способом, робом) це зробити? -тём подкупа, измены - шляхом підкупу, зради или просто підкупом, зрадою. -тём голосования - голосуванням. -тём подписи - підписом. -тём привлечения - притягаючи, притяганням. -тём умножения, вычитания - множенням, відніманням, множачи, віднімаючи. Судебным -тём - судом, через суд, судовно;
    4) (прок, успех, толк) пуття, лад (- ду); см. Прок, Толк. [Не буде з його пуття (Гр.)]. -тём - а) (толком) до пуття, до ладу, ладом; б) (хорошенько) добре, гаразд, як слід. [Не вміє розказати до пуття (Сл. Ум.). Хто каже до ладу, то ухо наставляй, а хоч і без ладу, то й тож не затикай (Приказка). Та ви ладом кажіть (Номис). Добре його вилаяв (Сл. Ум.)]. -тём ему досталось - добре йому перепало. Не удалось и пообедать -тём - не вдалось і пообідати як слід. Не -тём делаешь - не гаразд, не до пуття, не до ладу робиш. Без -ти - без пуття. [Він без пуття працює]. Он без -ти наказан, он без -ти строг - його без пуття покарали, він без пуття (без тями) суворий. Будет ли путь в этом деле - чи буде пуття з цієї справи. В нём нет -ти - з його нема пуття. В нём не будет -ти - з його не буде пуття. Ему ничто в путь не идёт - йому ніщо на користь, на ужиток не йде (см. Прок). Что в том -ти - яка користь з того.
    * * *
    шлях, род. шля́ху и шляху́, путь, -ті́ (ж.); ( дорога) доро́га; ( железнодорожный) ко́лія

    Русско-украинский словарь > путь

См. также в других словарях:

  • Воля Бога —  ♦ (ENG will of God)  (лат. Voluntas Dei)    выражение Божественного желания или намерения. Может считаться высшим благом (лат. summum bonum) всех вещей, к рое в состоянии победить зло во вселенной. Теологи выделяют различные аспекты при описании …   Вестминстерский словарь теологических терминов

  • Наставительная воля Бога —  ♦ (ENG preceptiv will of God)  (лат. voluntas Dei praecepti)    раскрытая воля Бога, воля заповеди или то, что Бог непосредственно велит сделать …   Вестминстерский словарь теологических терминов

  • ВОЛЯ — (лат. voluntas, англ. will, ит. volonta, нем. Wille, фр. volonte) специфическая способность или сила, не вполне тождественная разуму или отличная от него. В истории европейской философии понятие В. имело два основных значения: 1) способность… …   Философская энциклопедия

  • ВОЛЯ В АРАБО-МУСУЛЬМАНСКОЙ ФИЛОСОФИИ — трактовалась, с одной стороны, в связи с платоновско аристотелевским пониманием души и ее сил, а с другой стороны, с содержанием понятия «намерение» (ниййа), которое разрабатывалось в классической исламской религиозно правовой мысли (фик̣х) и… …   Философская энциклопедия

  • Вечная воля Бога —  ♦ (ENG eternal will of God)    термин, означающий, что воление Бога является вечным …   Вестминстерский словарь теологических терминов

  • Дозволение (дозволяющая воля Бога) —  ♦ (ENG permission (permissive will of God)  (лат. permissio)    термин, использующийся по отношению к воле Бога, но отличающийся по своему значению от активного воления. Жан Кальвин (1509 1564) отрицал разделение между активной Божьей волей и… …   Вестминстерский словарь теологических терминов

  • Постановляющая воля Бога —  ♦ (ENG decretive will of God)  (лат. voluntas decreti)    термин, используемый в протестантской схоластике (см. Схоластика протестантская) для обозначения высшей и действенной воли Бога, данной человечеству в откровении. Называется также скрытой …   Вестминстерский словарь теологических терминов

  • ВОЛЯ — [греч. θέλημα, θέλησις; лат. voluntas, velle], сила, неотъемлемо присущая природе разумного существа, благодаря к рой оно стремится достигнуть желаемого. В Свящ. Писании понятие В. имело следующие основные смыслы: В. Божия, выражающаяся в… …   Православная энциклопедия

  • Бога благосклонность —  ♦ (ENG God, benevolence of)  (лат. benevolentia Dei добрая воля Бога)    желание Бога совершить добро как проявление Божественной любви (лат. amor Dei) …   Вестминстерский словарь теологических терминов

  • Бога благоволение —  ♦ (ENG God, good pleasure of)  (лат. beneplacitum Dei)    воля Бога действовать свободно и исполнять то, что хорошо и задумано Им без какого либо влияния со стороны других источников (Еф. 1:5; Флп. 2:13) …   Вестминстерский словарь теологических терминов

  • Бога замысел —  ♦ (ENG God, plan of)    воля Бога как она раскрывается в истории, движущейся в направлении высших Божественных целей в соответствии с Божественным благоволением …   Вестминстерский словарь теологических терминов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»