-
1 володіти
1) ( мати) to own, to possess, to haveволодіти правом юр. — to qualify
2) to control; to be in possession (of); to be master (of)володіти собою — to control (to possess, to govern) oneself
3) ( уміти користатися чимсь) to know; to wield, to be able to useволодіти зброєю (інструментом) — to handle, to wield weapon ( instrument)
володіти мовою — to know a language, to speak a language
-
2 володіти
have in possession, have, (акціями, патентом тощо) hold, keep, possess, ( правом тощо) enjoy -
3 володіння
с1) (влада, сила) dominion, mastery, empire2) ( власність) ownership, possession; (акціями, облігаціями) holding; ( нерухомістю) tenancy, tenure, seizingволодіння акціями — share ownership, shareholding, stockholding, holding of shares, holding of stock
спільне (колективне) володіння — collective ( joint) ownership
-
4 володіння
custody, domain, ( правом тощо) enjoyment, hands, having, (в т. ч. акціями, патентом тощо) holding, keeping, occupancy, occupation, ownership, possessions, possession, (територія, залежна від метрополії) property, (земельною власністю, рухомим або нерухомим майном) seisin, seizin, tenement, ( нерухомістю) tenure -
5 володіння акціями
share ownership, shareholding, stock ownership, stockholdingУкраїнсько-англійський юридичний словник > володіння акціями
-
6 володіння без дозволу
Українсько-англійський юридичний словник > володіння без дозволу
-
7 володіння без титулу
Українсько-англійський юридичний словник > володіння без титулу
-
8 володіння вибухівкою
Українсько-англійський юридичний словник > володіння вибухівкою
-
9 володіння власністю
ownership of property, property ownershipУкраїнсько-англійський юридичний словник > володіння власністю
-
10 володіння вогнепальною зброєю
ownership of firearms, possession of firearmsУкраїнсько-англійський юридичний словник > володіння вогнепальною зброєю
-
11 володіння землею
land possession, possession of land -
12 володіння імунітетом
Українсько-англійський юридичний словник > володіння імунітетом
-
13 володіння краденим
Українсько-англійський юридичний словник > володіння краденим
-
14 володіння краденим предметом
Українсько-англійський юридичний словник > володіння краденим предметом
-
15 володіння наркотиками
drug possession, possession of drugsУкраїнсько-англійський юридичний словник > володіння наркотиками
-
16 володіння необмеженим правом
Українсько-англійський юридичний словник > володіння необмеженим правом
-
17 володіння нерухомістю
Українсько-англійський юридичний словник > володіння нерухомістю
-
18 володіння облігаціями
Українсько-англійський юридичний словник > володіння облігаціями
-
19 володіння обмеженим правом
( колом прав) limited eligibilityУкраїнсько-англійський юридичний словник > володіння обмеженим правом
-
20 володіння обрізом
Українсько-англійський юридичний словник > володіння обрізом
См. также в других словарях:
володѣти — ВОЛОДѢ|ТИ (14), Ю, ѤТЬ гл. Обладать, владеть, иметь власть; управлять: поищемъ собѣ кнѩзѩ. иже бы володѣлъ нами. и судилъ по праву. ЛЛ 1377, 7 (862); ˫Арополкъ посадники сво˫а посади в Новѣгородѣ. и бѣ володѣ˫а единъ в Руси. Там же, 23 об. (977); … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
Володіївці — множинний іменник населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
володіти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
володіти — і/ю, і/єш, недок., ким, чим. 1) Мати що небудь у своїй власності. || Мати певну обдарованість, відзначатися чимось (голосом і т. ін.). 2) також без додатка. Те саме, що володарювати. 3) перен. Мати можливість підкоряти когось своєму впливові,… … Український тлумачний словник
володієвецький — прикметник … Орфографічний словник української мови
володільник — іменник чоловічого роду, істота рідко … Орфографічний словник української мови
володільниця — іменник жіночого роду, істота власниця рідко … Орфографічний словник української мови
володільницький — прикметник рідко … Орфографічний словник української мови
володіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
володільницький — а, е, рідко. Стос. до володільника, володільниці … Український тлумачний словник
володільниця — і. Жін. до володільник … Український тлумачний словник