Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

войском

  • 1 начальство

    1) (власть) влада, зверхність (-ности), (реже) начальство, (правительственное) уряд (-ду), (управление) керування, порядкування, урядування, орудування, оруда, (командование) командування. Под -ством кого, чьим - під владою в кого, чиєю, під урядом (проводом) чиїм під одудою (зверхністю) чиєю, (под предводительством) за приводом чиїм, (стар.) за головою чиєю. [Під його урядом було багато сільських шкіл (Рідний Край). Українське театральне товариство під орудою Садовського (Афіша). Поляки ходили за приводом князя по чужих землях (Куліш). Щоб ми за твоєю (,гетьмане Хмельницький,) головою пили та гуляли (Ант.-Драг.)]. Главное -ство - головна влада; (командование) головне командування. Главное -ство над войском - головне командування (над) військом. Поручать, поручить -ство над городом кому - доручати, доручити владу (зверхність) над містом кому, доручати, доручити керувати (правити) містом (урядувати над містом) кому. Поручить -ство над армией кому - доручити командувати (командування) армією кому. Принимать, принять -ство над кем, над чем - переймати, перейняти (на себе) провід (владу) над ким, над чим, (над войском) переймати, перейняти (на себе) командування військом;
    2) см. Начальствование 1 и 2;
    3) - а) начальство, начальник; срв. Начальник. [Тебе вибрано за начальство (Рудч.)]. Это моё -ство - це моє начальство, це мій начальник; б) (начальники) начальство, начальники, (старшие) старші (-ших), (преимущ. военное, устар.) старшина, (власть) влада, уряд; (власть имущие) зверхники (-ків), владущі кола. [Ті часи, як голоси начальство тільки мало (Самійл.). Поліціянт лаявся, бо був гнівний: від старших йому сьогодні добре впало (Грінч.). Військова старшина (Стор.). Те, що спадає від рота нашим зверхникам, нам вистачило-б на життя (Куліш)]. Высшее -ство - вище начальство, вища влада, вищий уряд. Докладывать, доложить по -ству о чём - доповідати, доповісти начальству що, (сообщать) повідомляти, повідомити начальство про що, подавати, подати до відома начальству що;
    4) (круг власти, сан) начальство, зверхність (подвластная сфера) начальство, (подначалие) підвладність, підручність (-ности). [Він зверхности достоєн (Куліш)].
    * * *

    под \начальство вом — ( под руководством) під керівництвом

    по \начальство ву доносить (посылать) — доносити (сообщать: повідомляти; посилати) керівництву

    Русско-украинский словарь > начальство

  • 2 начальствовать

    1) над кем, над чем, где (управлять) - керувати ким, чим, правити ким, чим, де, порядкувати, правувати, старшинувати, урядувати, стояти над ким, над чим, де, орудувати чим, (не только верховодить) верховодити ким, чим и над ким, над чим, де, (командовать) командувати ким, чим, (предводительствовать) отаманувати над ким, (быть во главе) бути на чолі кого, чого, (властвовать) панувати над ким. [Нашою округою керував тоді Волинець (Брацл.). Озаріф, що старшинував над ними, зрікся свого ймення (Л. Укр.). Хто більше з нас їстиме, так той над нами буде старшинувать (Рудч.). Вони в класі старшинують і їм ніхто нічого, бо кожен боїться (Свидн.). Ватага ваша велика, а чи розумний хто стоїть над вами? (Звив;). Нема Січи, пропав і той, хто всім верховодив (Шевч.). Коли я змій, а ти прозмій, так ти над нами будеш верховодить (Рудч.). Отаманує наша панночка над дівчатами (Квітка)]. -вать над войском - командувати військом;
    2) (быть начальником) начальникувати, головувати, старшинувати, урядувати, бути начальником, (за начальника) и т. п.; срв. Начальник. [Вже другий рік старшиною, а начальникувати не навчився (Грінч.)].
    * * *
    ( быть старшим) старшинува́ти, -ную, -нуєш, старшувати, -шую, -шуєш (над ким-чим); ( руководить) керувати, -рую, -руєш (ким-чим)

    Русско-украинский словарь > начальствовать

  • 3 обсаживать

    обсажать, обсадить
    1) обсаджувати, обсадити, (о мног.) пообсаджувати що чим. [Ой, обсади, мила, вишеньками двір];
    2) (засаживать сплошь) засаджувати, засадити що чим, ким;
    3) (окружать войском) - см. Осаждать;
    4) (приступать толпою) обступати, обступити (юрбою, облавою), обсідати, обсісти кого. Обсаженный - обсаджений, засаджений, обступлений.
    * * *
    несов.; сов. - обсад`ить
    обса́джувати, обсади́ти и пообса́джувати; диал. виса́джувати, ви́садити и повиса́джувати

    Русско-украинский словарь > обсаживать

  • 4 оцеплять

    оцепить
    1) (обнести цепью, верёвкой) обчіплювати, обчепляти и обчепити, обводити, обвести що ланцюгом, мотузом;
    2) (окружать войском, стражей и т. д.) обступати, обступити, оточати, оточити (військом, сторожею). [Часто й серед ночи, слухаю: гримлять козаки: хату обступлять тобі, перекидають усе, на горище лізуть з огнем (Тесл.). Молодь оточено і поведено до тюрми];
    3) (обвешать) обчіплювати, обчепляти и обчепити, (о мног.) пообчіплювати що, кого чим. [Обчепляв старця торбами]. Оцеплённый -
    1) обчі[е ]плений, обведений (ланцюгом, мотузом);
    2) обступлений (навколо), оточений;
    3) обчі[е ]плений.
    * * *
    несов.; сов. - оцеп`ить
    ото́чувати, оточи́ти

    Русско-украинский словарь > оцеплять

  • 5 поддерживать

    поддержать (в прямом и перен. смысле) піддержувати, піддержати, підтримувати, підтримати; підмагати, підмогти кого, духу піддавати, піддати кому, підпирати, підперти кого, стояти за ким. [Щирим словом, співчуттям загоїла рани сердечні, підтримала (Коцюб.). Підпирали своєю повагою церковні братства (Куліш). Якось розважить мене, підможе мене та думка, що вільно мені (М. Вовч.)]. -живать, -жать в беде, в нужде - заратовувати, заратувати, запомагати, запомогти кого, підмагати, підмогти, спромагати, спромогти, підбичувати кого чим. [Грішми заратуйте на подушне. Запомагав зубожене козацтво (Куліш). Я запоміг їх худобою, землею. Чоловік погорів - підбичуйте його. Узграничні пани спромагали козаків зброєю (Куліш)]. -живать, -жать кого войском - підсилювати, підсилити, посилкувати кого військом. -жать жизненную силу в ком - підживляти, підживити, оживити кого. -живать разговор - підтримувати розмову. -жать вялый разговор - підживити розмову. -живать огонь - підживляти, підтримувати вогонь. -живать жизнь чью - (опис.) держати на світі кого. [Ти мою старість веселиш, ти мене на світі держиш (Квітка)]. -живать надежду - гріти надію. [Нехай радіє, поки надія серце гріє (Шевч.)]. -живать родственные отношения - родичатися з ким. -живать переписку с кем - листуватися з ким. -живать порядок - додержувати ладу. -живать дружбу с кем - у приязні бути з ким. -живать раздор - підживляти розбрат, сварки. -живать иск - підпирати позов. - живать здание от разрушения - берегти будівлю від руйнації. Поддержанный - піддержаний, підтриманий, підсилений и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - поддерж`ать
    підтри́мувати, підтри́мати, підде́ржувати, підде́ржати; (порядок, обычаи) доде́ржувати, доде́ржати, уде́ржувати, уде́ржати; (в беде, нужде диал.) підмага́ти, підмогти́

    Русско-украинский словарь > поддерживать

См. также в других словарях:

  • Гетман (командующий войском) — Гетман (польск. hetman, чеш. hejtman, от нем. Hauptmann ≈ начальник), предводитель, командующий войском. 1) В Чехии в 15 в. командующий войском таборитов. 2) В Польше с 15 в. до 1795 должность и титул командующего постоянными наёмными войсками… …   Большая советская энциклопедия

  • Войско баранов, возглавляемое львом, всегда одержит верх над войском львов, возглавляемых бараном — Приписывается французскому императору Наполеону /(1769 1821). Смысл выражения: судьбу войны решают прежде всего личные качества полководцев, их интеллект, воля, решительность. Энциклопедический словарь крылатых слов и выражений. М.: «Локид Пресс» …   Словарь крылатых слов и выражений

  • Крымско-ногайские набеги на Русь — Набеги крымских татар и ногайцев на русские земли Великого княжества Литовского (впоследствии, Речи Посполитой) и Московское государство  регулярные набеги с целью захвата невольников, участившиеся после обособления Крымского ханства, в… …   Википедия

  • Шведский потоп — Восстание Хмельницкого, Русско польская война 1654 1667, Северная война 1655 1660 …   Википедия

  • Ромодановский, князь Григорий Григорьевич — боярин; восьмой сын боярина князя Григория Петровича Ромодановского, брат князей: Андрея, Василия Большого, Ивана Большого Молчанки, Петра, Василия Меньшого и Ивана Меньшого Григорьевичей Ромодановских. Самое раннее упоминание о князе Григории… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Георгий XI — გიორგი XI …   Википедия

  • Вахтанг VI — ვახტანგ VI …   Википедия

  • Ираклий I (царь Картли) — Эта статья  о царе Картли. О византийском императоре см. Ираклий I. В Википедии есть статьи о других людях с именем Ираклий. Ираклий I ერეკლე I …   Википедия

  • АЛЕКСАНДР III МАКЕДОНСКИЙ — Царь Македонии в 336 323 гг. до Р.Х. Сын Филиппа II и эпирской царевны Олимпиады. Род. в 356 г. до Р.Х., ум. 13 июня 323 г. до Р.Х. Ж: 1) Роксана; 2) Статира. По свидетельству Плутарха, Александр еще в отроческом возрасте проявлял редкий здравый… …   Все монархи мира

  • Шереметев, Василий Борисович — (умер 24 го апреля 1682 года) родился от первого брака Бориса Петровича Шереметева с Екатериной Никитишной, девическая фамилия которой неизвестна, приблизительно в 1622 г. В первый раз Ш. упоминается, уже в чине стольника, при приеме 30 января… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Суворов, Александр Васильевич — (князь Италийский, граф Рымникский) — генералиссимус Российских войск, фельдмаршал австрийской армии, великий маршал войск пьемонтских, граф Священной Римской империи, наследственный принц Сардинского королевского дома, гранд короны и кузен …   Большая биографическая энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»