-
1 войовничий
militant; warlike, bellicose, martial, truculent, brave, valiant -
2 войовничий
-
3 войовничий
1) ( непримиримый) вои́нствующий2) (храбрый, мужественный; склонный к войне) вои́нственный -
4 войовничий
wojownyczyjприкм. -
5 войовничий
cenkâver -
6 wojowniczy
войовничий -
7 wojujący
войовничий -
8 war dance
войовничий танець; танець воїнів перед походом або в знак перемоги -
9 war dance
войовничий танець; танець воїнів перед походом або в знак перемоги -
10 воинственный
войовничий, войовитий, бойовитий.* * *войовни́чий, войови́тий -
11 agonistic
adj1) атлетичний2) що бере участь у спортивному змаганні3) полемічний; войовничий* * *= agonistical; a2) полемічний, войовничий3) який б'є на ефект; афектований4) зooл. ворожий, загрозливий (про поводження стосовно особин того ж виду) -
12 Amazonian
adj1) властивий амазонкам; войовничий, сміливий2) (а.) чоловікоподібний* * *a1) властивий амазонкам, характерний для амазонок; войовничий, сміливий2) ( amazonian) чоловікоподібний3) який стосується річки Амазонки або її басейну -
13 battailous
adj1) войовничий; забіякуватий2) готовий до бою* * *aзас m. войовничий; забіякуватий; готовий до бою -
14 bellicose
adj1) войовничий; агресивний2) забіякуватий* * *aвойовничий, агресивний; забіякуватий -
15 belligerent
1. n1) юр. воююча сторона2) жарт. учасник бійки2. adj1) юр. воюючий; що перебуває в стані війни2) войовничий; агресивний* * *I n1) юp. воююча сторонаII a1) юp. який знаходиться в стані війни; воюючий2) войовничий; агресивний -
16 combative
adjбойовий; войовничий* * *aбойовий; войовничий; бійцівський; забіякуватий, агресивний -
17 fighting
1. n1) бій; битва2) бійка; сутичка3) боротьба2. adj1) бойовий, войовничий2) бойовий* * *I ['faitiç] nбій, битваII [`faitiç] ahand-to-hand fighting — рукопашний бій; сутичка; бій; бійка; боротьба, двобій
войовничий, бойовий; вiйcьк. бойовий -
18 incursive
adjвойовничий, агресивний; що вторгається* * *aвойовничий, агресивний -
19 polemical
adj1) полемічний, полемічного характеру2) рідк. войовничий* * *a1) полемічний, полемічного характеру2) який любить сперечатися; войовничий -
20 trigger-happy
adj розм.войовничий* * *a1) завжди готовий схопитися за зброю; що стріляє без розбору; що стріляє з приводу, безtrigger-happy sportsman — ( бездумний) мисливець з пальцем на спусковому гачку
2) войовничий; безвідповідальний, відчайдушний; = шибайголова
См. также в других словарях:
войовничий — а, е. 1) Який прагне або схильний воювати. || Спрямований на розв язання війни. 2) перен. Який веде непримиренну боротьбу з ким , чим небудь. || Який виражає, виявляє готовність до сутички, суперечки, бійки. Войовничий запал … Український тлумачний словник
войовничий — [войоўни/чией] м. (на) чому/ ч ім, мн. ч і … Орфоепічний словник української мови
войовничий — прикметник … Орфографічний словник української мови
валечний — войовничий, сміливий, завзятий, хоробрий, відважний, міцний, мужній; воєнний, переможний, героїчний, славетний воєнною доблестю … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
Свято-Успенский собор (Полтава) — У этого термина существуют и другие значения, см. Успенский собор. Православный собор Свято Успенский собор … Википедия
войний — а, е, заст. Войовничий, військовий … Український тлумачний словник
войовитий — а, е, рідко. Те саме, що войовничий … Український тлумачний словник
войовницький — а, е, діал. Те саме, що войовничий … Український тлумачний словник
войовниче — Присл. до войовничий … Український тлумачний словник
войовничість — чості, ж. Властивість за знач. войовничий … Український тлумачний словник
завоїстий — а, е, розм. Задерикуватий; войовничий … Український тлумачний словник
