возносить

вознести до небес

возносить до небес

превознести до небес

превозносить до небес

семь верст до небес

семь верст до небес и все лесом

X превозносил Y-a до небес = X was praising Y to the skies (to high heaven)

• ПРЕВОЗНОСИТЬ/ПРЕВОЗНЕСТИ (ВОЗНОСИТЬ/ВОЗНЕСТИ) ДО НЕБЕС кого-что lit

[VP; subj: human]

=====

⇒ to praise s.o. or sth. excessively:

- X превозносил Y-а до небес≈ X was praising Y to the skies (to high heaven);

- X was lavishing (showering) praises on Y.

     ♦ [Жарков:] Где ты столько лет пропадал, когда меня и в газетах, и по радио до небес превозносили? (Розов 4). [Zh.:] Where were you hiding all those years when they were praising me to the skies in the newspapers and on the radio? (4a).

• ПРЕВОЗНОСИТЬ/ПРЕВОЗНЕСТИ (ВОЗНОСИТЬ/ВОЗНЕСТИ) ДО НЕБЕС кого-что lit

[VP; subj: human]

=====

⇒ to praise s.o. or sth. excessively:

- X превозносил Y-а до небес≈ X was praising Y to the skies (to high heaven);

- X was lavishing (showering) praises on Y.

     ♦ [Жарков:] Где ты столько лет пропадал, когда меня и в газетах, и по радио до небес превозносили? (Розов 4). [Zh.:] Where were you hiding all those years when they were praising me to the skies in the newspapers and on the radio? (4a).

• ПРЕВОЗНОСИТЬ/ПРЕВОЗНЕСТИ (ВОЗНОСИТЬ/ВОЗНЕСТИ) ДО НЕБЕС кого-что lit

[VP; subj: human]

=====

⇒ to praise s.o. or sth. excessively:

- X превозносил Y-а до небес≈ X was praising Y to the skies (to high heaven);

- X was lavishing (showering) praises on Y.

     ♦ [Жарков:] Где ты столько лет пропадал, когда меня и в газетах, и по радио до небес превозносили? (Розов 4). [Zh.:] Where were you hiding all those years when they were praising me to the skies in the newspapers and on the radio? (4a).

возносить hæve, løfte op

gener. (возносить, кого-л.) celt kādu [vai] debesīs

1) см. вознестись

2) страд. от возносить

восслать засилати, заслати [До господа я засилав благання (Самійл.)], (возносить) зносити, знести, підносити, піднести [Зносити до неба благання], віддавати (славу богові).

* * *

1) (мн. небеса) небо (-ба; во мн. ч. употребл. редко, преимущ. в поэзии: им. небеса, р. небес и т. д.). [Сіло сонце, з-за діброви небо червоніє (Шевч.). Те небо (невидиме) зветься небесами (Рудан.)]. Горнее -бо - вишнє небо. Мрачное -бо - см. Мрачный 1. Облачное -бо - хмарне (захмарене) небо. Отверстое -бо, церк. - відкрите небо. Открытое (вольное) -бо - голе небо, чисте небо. Под открытым -бом (При вольном -бе) - см. Открытый 2. Родное, чужое -бо - рідне, чуже небо. Чистое, ясное -бо - чисте, ясне небо. В -бе (В -сах), на небе (на -сах) - в небі, на небі (поэтич. ещё) на небесах. [Не перезорять в небі зорі (Філян.). В далекому небі виблискують зорі (Черняв.). А зірочок, зірочок блискотіло-горіло на небі! (М. Вовч.)]. На небо (на -са) - на небо. По небу (по -сам) - небом, по небі, (в поэзии ещё) небесами, по небесах. [Небом блакитним хмаринки легесенькі линуть (Грінч.). Хмара наступила і по небі розвинула свої чорні крила (Рудан.). Хмарки на південь небесами летять (Грінч.). У всіх кольорах веселки котяться по небесах (Франко)]. На краю -ба - край (покрай) неба, на крайнебі. Зерк[ц]ало -ба (-бес) (перен.) - зерцало неба. Лазурь -ба (-бес) - небесна блакить. Свод -ба (-бес) - небесне склепіння, небозвід (-воду), небосхил (-лу), (купол) небесна баня; срв. Небосвод 1. -бо и земля - небо і земля. Как -бо от земли (Как земля от -ба) - як небо від землі, як від землі до неба. Далеко до этого, как -бо от земли - далеко до цього, як від землі до неба (як до зір небесних). Возносить (превозносить, расхваливать), вознести (превознести, расхвалить) до -бес (до седьмого -ба) - підносити (вихваляти, славити), піднести (вихвалити) до неба (аж понад зорі), вихваляти над сонце й місяць. Жить между -бом и землёй (меж землёй -сами) - жити між небом і землею, жити в повітрі. Коптить -бо - коптити небо; см. ещё Коптить. С -ба пасть (упасть, свалиться) - з неба впасти (спасти). Попасть пальцем в -бо - попасти пальцем у небо. Призывать -бо в свидетели, клясться -бом - небом свідчитися, присягати(ся) (заприсягатися, клястися) небом. Быть, чувствовать себя на седьмом -бе от чего - бути, почувати себе щасливим аж до неба з чого. [Батько, щасливий аж до неба, переказує своєму Петрусеві вчительські компліменти (Крим.)]. Хватать звёзды с -ба - см. Звезда 1. -бо видно (видать) (о худой крыше) - небо світить (висвічує, видно). -бу жарко будет, стало и т. п. - аж небо зажевріє, зажевріло и т. п. -бо с овчинку показалось - аж небо за макове зернятко здалося. Против -ба на земле - просто неба на землі. Под -бо (перен.) - під небо. [Хо лізе по ступанці високо аж «під небо» (Коцюб.)]. Под -бом (в прямом и перен. знач.) - під небом. [Маленька кімната «під небом» (Коцюб.)]. Все мы под -бом ходим - усі ми під небом ходимо; усі ми ряст топчемо. За волоса, да под -са - за чуба (о женщ.: за коси), та надвір; за чуба, та й до дуба; (шутл.) за волосне правління, та в земський суд (Квітка);

2) -бо и -са (перен.: бог, боги) небо, небеса, бог (-га), боги (-гів). Слава -сам - слава богу (богові). О -бо! - о, небо! о, боже (з неба)! боже світе!;

3) (потолок) стеля;

4) (в берлоге) верх (-ху);

5) стар. (балдахин) - намет (-та).

* * *

1) не́бо

2) (в шахте, печи) верх, -у; ( потолок) сте́ля; ( свод) склепі́ння

1) (мн. небеса) небо (-ба; во мн. ч. употребл. редко, преимущ. в поэзии: им. небеса, р. небес и т. д.). [Сіло сонце, з-за діброви небо червоніє (Шевч.). Те небо (невидиме) зветься небесами (Рудан.)]. Горнее -бо - вишнє небо. Мрачное -бо - см. Мрачный 1. Облачное -бо - хмарне (захмарене) небо. Отверстое -бо, церк. - відкрите небо. Открытое (вольное) -бо - голе небо, чисте небо. Под открытым -бом (При вольном -бе) - см. Открытый 2. Родное, чужое -бо - рідне, чуже небо. Чистое, ясное -бо - чисте, ясне небо. В -бе (В -сах), на небе (на -сах) - в небі, на небі (поэтич. ещё) на небесах. [Не перезорять в небі зорі (Філян.). В далекому небі виблискують зорі (Черняв.). А зірочок, зірочок блискотіло-горіло на небі! (М. Вовч.)]. На небо (на -са) - на небо. По небу (по -сам) - небом, по небі, (в поэзии ещё) небесами, по небесах. [Небом блакитним хмаринки легесенькі линуть (Грінч.). Хмара наступила і по небі розвинула свої чорні крила (Рудан.). Хмарки на південь небесами летять (Грінч.). У всіх кольорах веселки котяться по небесах (Франко)]. На краю -ба - край (покрай) неба, на крайнебі. Зерк[ц]ало -ба (-бес) (перен.) - зерцало неба. Лазурь -ба (-бес) - небесна блакить. Свод -ба (-бес) - небесне склепіння, небозвід (-воду), небосхил (-лу), (купол) небесна баня; срв. Небосвод 1. -бо и земля - небо і земля. Как -бо от земли (Как земля от -ба) - як небо від землі, як від землі до неба. Далеко до этого, как -бо от земли - далеко до цього, як від землі до неба (як до зір небесних). Возносить (превозносить, расхваливать), вознести (превознести, расхвалить) до -бес (до седьмого -ба) - підносити (вихваляти, славити), піднести (вихвалити) до неба (аж понад зорі), вихваляти над сонце й місяць. Жить между -бом и землёй (меж землёй -сами) - жити між небом і землею, жити в повітрі. Коптить -бо - коптити небо; см. ещё Коптить. С -ба пасть (упасть, свалиться) - з неба впасти (спасти). Попасть пальцем в -бо - попасти пальцем у небо. Призывать -бо в свидетели, клясться -бом - небом свідчитися, присягати(ся) (заприсягатися, клястися) небом. Быть, чувствовать себя на седьмом -бе от чего - бути, почувати себе щасливим аж до неба з чого. [Батько, щасливий аж до неба, переказує своєму Петрусеві вчительські компліменти (Крим.)]. Хватать звёзды с -ба - см. Звезда 1. -бо видно (видать) (о худой крыше) - небо світить (висвічує, видно). -бу жарко будет, стало и т. п. - аж небо зажевріє, зажевріло и т. п. -бо с овчинку показалось - аж небо за макове зернятко здалося. Против -ба на земле - просто неба на землі. Под -бо (перен.) - під небо. [Хо лізе по ступанці високо аж «під небо» (Коцюб.)]. Под -бом (в прямом и перен. знач.) - під небом. [Маленька кімната «під небом» (Коцюб.)]. Все мы под -бом ходим - усі ми під небом ходимо; усі ми ряст топчемо. За волоса, да под -са - за чуба (о женщ.: за коси), та надвір; за чуба, та й до дуба; (шутл.) за волосне правління, та в земський суд (Квітка);

2) -бо и -са (перен.: бог, боги) небо, небеса, бог (-га), боги (-гів). Слава -сам - слава богу (богові). О -бо! - о, небо! о, боже (з неба)! боже світе!;

3) (потолок) стеля;

4) (в берлоге) верх (-ху);

5) стар. (балдахин) - намет (-та).

* * *

1) анат. піднебі́ння

2) ( свод русской печи) диал. склепі́ння

поднести

1) (вверх) підносити, піднести, підіймати, підняти. См. Поднимать, Возносить. [Таке важке, що не піднесу (не підійму). Явдоха піднесла хустку до очей і зідхнула (Кониськ.)];

2) (неся приближать к чему-л.) підносити, піднести кого, що до кого, до чого. [Піднесли дитину до матери. Піднеси до світу, тут не видно];

3) (приносить) підносити, (редко підношувати, доношати = поднашивать), піднести, надносити, наднести. [Йому піднесено корону, і як піднесли, він одіпхнув її (Куліш)];

4) (нести некот. время, помогая кому-л.) надносити, наднести що кому. -нести подарок, в подарок кому что - піднести подарунок кому, у подарунок кому що. -носить, -нести кому бумаги для подписи, ходатайство - підносити, піднести кому папери на підпис, прохання. -нести кукиш - піднести дулю кому. -носить кирпич, известь - підносити цеглу, вапно (вапну);

4) -сить кому (угощать) - підносити, піднести кому, частувати, почастувати кого чим. Срв. Угощать, Потчевать. [Варенухи по кухлику їй піднесли (Котл.). Підніс йому чаю (Квітка)]. Чужим добром -сить ведром (погов.) - добре чужими пирогами свого батька поминати. Поднесённый - піднесений.

* * *

несов.; сов. - поднест`и

1) см. Превозносить;

2) см. Превосходить.

* * *

несов.; сов. - превозв`ысить

1) ( превосходить по высоте) переви́щувати и диал. перевища́ти, переви́щити

2) (перен.: превозносить) звели́чувати, звели́чити и звелича́ти; ( расхваливать) вихваля́ти и вихва́лювати, ви́хвалити; ( возносить) підно́сити, піднести́

превознести вихваляти, вихвалити, уславляти, уславити, величати, звеличати, звеличувати, звеличити кого, що, підносити, піднести, виносити, винести кого, що по-над кого, по-над що. [Будемо захвачуватись і радіти тобою, ласку твою над вино вихваляти (Пісня Пісень). За що-ж,- хто-небудь попитає, - зозуля півня вихваляє? (Гліб.). А пани-сусіди нашу панію похваляють-величають: «Отто хазяйлива! Отто розумна!» (М. Вовч.)]. -сить до небес, свыше всякой меры - підносити, піднести до неба, підіймати, підняти вгору над усяку міру, звеличувати, звеличити над усе. [Нехай глузують над ними одні письменники, нехай инші знов підіймають їх над усяку міру вгору (Куліш)]. Превознесённый - вихвалений, уславлений, звеличений; (до небес) піднесений (до неба).

* * *

несов.; сов. - превознест`и

* * *

несовер. книжн. уст. узнімаць, уздымаць

(возносить) узносіць

сов. от возносить

совер. от возносить