Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

возлагать+на

  • 1 возлагать

    -ся, возложить, -ся покладати (що на кого), -ся, покласти, -ся, накладати (що на кого, кому), -ся, накладувати, -ся, накласти, -ся, складати що на кого, на що [Тільки на правду складаймо надії (Грінч.)], -ся, скласти, -ся. -гать, -жить надежды, надежду - покладати (покласти) надії, надію на кого, на що, держати надії, надію на кого, на що, вповати на кого. -гать, -жить издержки на кого - покладати (покласти), накладати (накласти) втрати, видатки, кошти на кого. -гать, -жить корону на кого - коронувати, укороновувати кого, сов. укоронувати; (о венце) наквітчати. [Хто перший наквітчає собі на голову царський вінець? (Крим.)]. -гать, -жить поручение на кого - припоручати, -чити кому що. Возложенный - покладений, накладений, складений.
    * * *
    несов.; сов. - возлож`ить
    1) кла́сти, покла́сти
    2) перен. поклада́ти, покла́сти, склада́ти, скла́сти; ( поручаться) доруча́ти, доручи́ти

    Русско-украинский словарь > возлагать

  • 2 нагружать

    нагрузить
    1) что, кого чем, кем - навантажувати що, кого чим, ким, вантажити що на що, що чим, навантажити що, кого чим, ким, ладувати що на що, налад(н)овувати, налад(н)увати що на що, що чим, ким, облад(н)овувати, облад(н)увати що, кого чим, вилад(н)овувати, вилад(н)увати що чим, ким, накладати, накласти чого на що, на кого, рих[ш]тувати, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати що на що, (только воз, сани) хурувати, нахурувати що чим (о мног.) понавантажувати и т. п. [Навантажиш було віз снопами (Хата). Не годиться поганенький возик тяжким заліззям вантажити (Сл. Гр.). По весні човни споруджали, медом, воском, бранцями наладовували (Куліш). Він обладував ослів міхами з вином (Л. Укр.). Шістнадцять возів житом нахурували та й повезли (Радомищ.). Високо нахурували воза скринями та подушками (Богодух.)]. Чересчур -ть - (за)надто багато (важко, через лад) навантажувати и т. п., (воз и т. п. ещё, диал.) наричувати, наричити (воза и т. п.); (перегружать) перевантажувати, перевантажити що, кого чим. [Було батько як наричить гарбу, хоч яка пара коней не потягне, - хіба воли (Бердянщ.)];
    2) (возлагать обязанности работу на кого) покладати, покласти обов'язки на кого, навантажувати, навантажити кого чим, (поручать) доручати, доручити кому що, (обременять) обтяжувати, обтяжити кого чим, (перегружать) перевантажувати, перевантажити, перетяжувати, перетяжити кого чим. Нагружённый -
    1) навантажений, ладований, налад(н)ований, облад(н)ований, вилад(н)уваний, нарих[ш]тований, нахурований, понавантажуваний и т. п.; перевантажений. [На возах, навантажених усяким крамом (Н.-Лев.). Він захопив ладовану галеру (Куліш). Хури, наладновані золотими снопами (Коцюб.)];
    2) навантажений, обтяжений, перевантажений, перетяжений. -ться -
    1) навантажуватися, навантажитися, ладуватися, налад(н)овуватися, налад(н)уватися, облад(н)овуватися, облад(н)уватися, вилад(н)овуватися, вилад(н)уватися и т. п., (о мног.) понавантажуватися и т. п.; бути навантажуваним, навантаженим, понавантажуваним и т. п. [Бричка ущерть виладнувалася жінками (Коцюб.)]. Судно, вагон -ется - судно, вагон навантажують. Он -жён обязанностями свыше всякой меры - він обтяжений (його обтяжено) обов'язками над усяку міру (аж надто, через лад);
    2) (выпивать лишнее) перебирати, перебрати через край, (грубо) наливатися, налитися, наджулитися, набратися як квач, насмоктатися. Он сегодня порядочно -зился - він сьогодні таки добре під чаркою, (грубо) він сьогодні набрався (насмоктався) як квач (налився, що й світа не бачить);
    3) (плотно покушать, сов.) добре (цупко) попоїсти, вкласти чималенько чого, напакуватися чим, чого, (грубо) насадитися чого, викласти живота чим. [Так напакувався пирогами, що й не здишеться (Богодух). Насадився галушок, що й не продихне (Зіньківщ.). Викладе живота галушками, - і покинув робити! (Звин.)].
    * * *
    несов.; сов. - нагруз`ить
    наванта́жувати, -жую, -жуєш и ванта́жити, навантажити

    Русско-украинский словарь > нагружать

  • 3 Надежда

    надія, (редко надіяння), сподівання, сподіванка на що и що (з)робити. [На вас уся моя надія (Кониськ.). Я зрікся надії дізнатися чогось (Крим.). Надіялись були ми, та й те надіяння уже пропало (М. Костом.). Уже (мені) важко - нема сподівання (Крим.). Билося наше серце солодкими сподіванками (Куліш). Не буде вже сподіванки на життя і радість (Крим.)]. Несбыточная, неосуществимая -жда - незбутня, нездійсненна надія (сподіванка), химера. Слабая -жда - мала надія. Твёрдая -жда - найпевніша надія. Тщетная -жда - марна (даремна) надія (сподіванка). Быть в -жде на что - мати надію на що, сподіватися чого. Нет ни малейшей -жды - найменшої надії нема(є). Нет -жды, что-(бы) - нема надії, що(б); не надійно, що(б). [Не надійно, щоб сі любощі скоренити (Г. Барв.)]. -жда овладела его душой - надія опанувала йому душу. Возлагать, полагать -жду на кого - покладати (складати, держати, мати) надію на кого, уповати на кого. [Всі надії покладати на чужу, незнану сторону, де ніби-то жити краще буде (Рада). Не складала на неї великих надій (Мирний). Я вповала на неї, а вона он що зробила мені! (Звин.)]. Лелеять, питать -жду - см. Лелеять. Льстить, тешить себя -ждой - тішити себе надією; срв. Льстить 2. Оправдывать -жды - см. Оправдывать 2. Не оставлять -жды - не покидати (не кидати) надії (сподіванки), не кидатися надії (сподіванки). -жда осуществилась - надія (сподіванка) справдилася (здійснилася). Подавать -жду, большие -жды - см. Подавать. Подающий большие -жды - великонадійний, надійний. Поддерживать -жду в ком - підтримувати (підживляти) надію в кому, чию; гріти надію; срв. Поддерживать. Потерять -жду, лишиться -жды - втратити (згубити) надію, збутися надії, збезнадіятися и (пров.) знадіятися, зневіритися; см. Потерять и Лишаться. [Знадіявся зовсім, щоб її бачити (Васильч.)]. Потерявший -жду - зневірений. Исполненный, полный -дежд - сповнений, повний надій.
    * * *
    ( имя) Наді́я

    Русско-украинский словарь > Надежда

  • 4 надежда

    надія, (редко надіяння), сподівання, сподіванка на що и що (з)робити. [На вас уся моя надія (Кониськ.). Я зрікся надії дізнатися чогось (Крим.). Надіялись були ми, та й те надіяння уже пропало (М. Костом.). Уже (мені) важко - нема сподівання (Крим.). Билося наше серце солодкими сподіванками (Куліш). Не буде вже сподіванки на життя і радість (Крим.)]. Несбыточная, неосуществимая -жда - незбутня, нездійсненна надія (сподіванка), химера. Слабая -жда - мала надія. Твёрдая -жда - найпевніша надія. Тщетная -жда - марна (даремна) надія (сподіванка). Быть в -жде на что - мати надію на що, сподіватися чого. Нет ни малейшей -жды - найменшої надії нема(є). Нет -жды, что-(бы) - нема надії, що(б); не надійно, що(б). [Не надійно, щоб сі любощі скоренити (Г. Барв.)]. -жда овладела его душой - надія опанувала йому душу. Возлагать, полагать -жду на кого - покладати (складати, держати, мати) надію на кого, уповати на кого. [Всі надії покладати на чужу, незнану сторону, де ніби-то жити краще буде (Рада). Не складала на неї великих надій (Мирний). Я вповала на неї, а вона он що зробила мені! (Звин.)]. Лелеять, питать -жду - см. Лелеять. Льстить, тешить себя -ждой - тішити себе надією; срв. Льстить 2. Оправдывать -жды - см. Оправдывать 2. Не оставлять -жды - не покидати (не кидати) надії (сподіванки), не кидатися надії (сподіванки). -жда осуществилась - надія (сподіванка) справдилася (здійснилася). Подавать -жду, большие -жды - см. Подавать. Подающий большие -жды - великонадійний, надійний. Поддерживать -жду в ком - підтримувати (підживляти) надію в кому, чию; гріти надію; срв. Поддерживать. Потерять -жду, лишиться -жды - втратити (згубити) надію, збутися надії, збезнадіятися и (пров.) знадіятися, зневіритися; см. Потерять и Лишаться. [Знадіявся зовсім, щоб її бачити (Васильч.)]. Потерявший -жду - зневірений. Исполненный, полный -дежд - сповнений, повний надій.
    * * *
    наді́я; (ожидание, расчёт) споді́ванка, сподіва́ння

    в \надежда де на вашу по́мощь — в наді́ї (сподіваючись) на вашу допомо́гу (поміч), ма́ючи надію на ва́шу допомо́гу (поміч)

    вся \надежда да на вас — уся надія на вас

    \надежда ды осуществи́лись — наді́ї (сподіванки, сподівання) здійсни́лися (спра́вдилися)

    пита́ть (лелеять) \надежда ду (\надежда ды) — см. питать 3)

    подава́ть \надежда ду (\надежда ды) — подава́ти надію (надії)

    теря́ть \надежда ду — втрача́ти наді́ю

    Русско-украинский словарь > надежда

  • 5 налагать

    -ся см. II. Накладывать, -ся.
    * * *
    несов.; сов. - налож`ить
    наклада́ти, накла́сти, -кладу́, -кладе́ш и мног. понаклада́ти; ( возлагать) поклада́ти, покла́сти

    \налагать дать обя́занность — поклада́ти (наклада́ти) обо́в'язок; ( обязывать) зобов'я́зувати, -зую, -зуєш

    \налагать жи́ть в ше́ю кому́ — ( поколотить) накла́сти в шию (в поти́лицю, по гамалику́) кому́

    \налагать жи́ть наказа́ние на ко́го — на́класти ка́ру на ко́го, покара́ти кого́

    \налагать жить на себя́ ру́ки — ( покончить с собой) накла́сти на се́бе ру́ки

    \налагать жи́ть печа́ть (печа́ти) на что — ( запретить пользоваться) накла́сти печа́тку (печа́тки, печа́ть, печа́ті) на що, опеча́тати що

    \налагать жи́ть [свою́] печа́ть на кого́-что, \налагать жи́ть [свой] отпеча́ток на кого́-что — перен. позна́чи́тися (відби́тися) на ко́му-чо́му, накла́сти [свій] відби́ток на ко́го-що, накла́сти (покла́сти) [свою́] печа́ть на ко́го-що

    \налагать жи́ть резолю́цию на заявле́ние — накла́сти (покла́сти) резолю́цію на зая́ву

    \налагать жи́ть ру́ку (ла́пу) на что — перен. накла́сти ру́ку (ла́пу) на що; (завладеть чем-л.) прибра́ти до рук що; ( присвоить) привла́снити що

    \налагать жи́ть штраф на кого — накла́сти штраф на ко́го, оштрафува́ти кого́

    Русско-украинский словарь > налагать

  • 6 обязанность

    обов'язок (-зку), повинність (-ности). Считать своею -стью - мати за свій обов'язок, мати собі за обов'язок Считать своей священной -стью - мати собі за святу повинність, за святий обов'язок. Исполнять свои -сти - виконувати свої обов'язки пильнувати своїх обов'язків. По -сти - з повинности. Возлагать -ность, вменять в -ность - накладати обов'язок, повинність. [Досвід минулого накладає повинність на прийдущі часи (Єфр.)]. Ему вменено в -ность - на його накладено обов'язок, повинність. Срв. Долг.
    * * *
    обо́в'язок, -зку, пови́нність, -ності

    Русско-украинский словарь > обязанность

  • 7 Возложить

    см. Возлагать.

    Русско-украинский словарь > Возложить

См. также в других словарях:

  • ВОЗЛАГАТЬ — ВОЗЛАГАТЬ, возлагаю, возлагаешь, несовер. (к возложить), что на кого что (книжн.). Класть на кого что нибудь, поверх, сверху чего нибудь (торж.). Возлагать венок на могилу. Возлагать венок на голову победителя. || перен. Поручать, вверять кому… …   Толковый словарь Ушакова

  • возлагать — См. поручать... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. возлагать вверять, доверять, (пре)поручать; класть, укладывать, складывать, взваливать, возлагать на плечи, класть,… …   Словарь синонимов

  • возлагать —   Возлагать надежды на кого что (книжн.)    1) надеяться на помощь кого н., на благоприятные для себя последствия чего н.     Возлагать надежды на влиятельного друга, на новую должность.    2) ожидать больших, значительных результатов от… …   Фразеологический словарь русского языка

  • ВОЗЛАГАТЬ — ВОЗЛАГАТЬ, возложить и пр. см. взлагать. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • возлагать — большие надежды • действие возлагать надежды • действие возложить задача • действие возложить миссию • обладание, каузация возложить обязанность • перемещение / передача возложить ответственность • перемещение / передача возложить функции •… …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • ВОЗЛАГАТЬ — см. возложить. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • Возлагать надежды — ВОЗЛОЖИТЬ, ожу, ожишь; оженный; сов., что. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • возлагать надежды — надеяться, рассчитывать, делать ставку, иметь виды Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • возлагать надежды, упование — См …   Словарь синонимов

  • ВОЗЛАГАТЬ НА ПЛЕЧИ — кто что, чьи, кого, реже кому Отягощать, обременять заботами, ответственностью. Имеется в виду, что лицо или группа лиц (X) вверяет, поручает трудное дело, обязанности, сложную, кропотливую работу, а также решение серьёзных задач и проблем (Р)… …   Фразеологический словарь русского языка

  • Возлагать — I несов. перех. Торжественно класть что либо (обычно поверх чего либо). II несов. перех. Поручать, вменять в обязанности кому либо. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»