Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

возбудить к мятежу

  • 1 возбудить

    Русско-украинский политехнический словарь > возбудить

  • 2 возбудить

    Русско-украинский политехнический словарь > возбудить

  • 3 возбудить

    см. Возбуждать.
    * * *

    Русско-украинский словарь > возбудить

  • 4 замутить

    1) (безл.) занудити. [Занудило коло серця (Шевч.)];
    2) замутити, бучу (колотнечу) збити (зчинити), колоту наробити, (гал.) замуту, замути наробити;
    3) (воду) закаламутити, замутити; (взмутить) збити, сколотити, скаламутити, (сильнее) збаламутити. [Скаламутила воду в тихому Дунаю (Пісня)].
    * * *
    1) замути́ти, -мучу́, -му́тиш, помути́ти; ( жидкость) закаламу́тити, -му́чу, -му́тиш, скаламу́тити, сколоти́ти, збаламу́тити, -му́чу, -му́тиш
    2) (безл.: затошнить) зану́дити, -дить и зануди́ти
    3) ( возбудить к мятежу) збаламу́тити, підбу́рити

    Русско-украинский словарь > замутить

  • 5 взволновать

    1) ( вызвать волны) схвилювати, розбу́рхати, збу́рити
    2) ( встревожить) схвилюва́ти, розхвилюва́ти, збенте́жити, збунтува́ти; ( растрогать) зворуши́ти; ( возбудить) збуди́ти, збу́рити

    Русско-украинский словарь > взволновать

  • 6 возбуждать

    возбудить
    1) збуджувати, будити кого, збудити. См. Пробуждать;
    2) зворушувати кого, що, зворушити, розворушувати, розворушити [Вино розворушило обох (Неч.-Лев.)], дратувати, роздратувати кого, що [Уся природа, пишна й зелена, дратувала мрії в молодої дівчини (Неч.-Лев.)], збуджувати, будити, сов. збудити [Будить правий гнів (Сам.). Збуджує солодкі почуття], розбурхувати, розбурхати, збаламучувати, збаламутити, викликати, викликати. [Викликати ненависть] дражнити, здіймати, сов. зрушити кого, на що [Зрушив їх на боротьбу (Єфр.)], підганяти (підгонити), підігнати (кого до праці). -ждать, -дить кого против кого - бурити [Бурити народ], обурювати, сов. обурити [Дуже вже проти себе обурювала слухачів (Грінч.)], збурювати, збурити [Кого не збурював він проти себе (Грінч.)], підбурювати кого проти кого, чого і кого на кого, підбуряти, сов. підбурити [Підбурює людей проти школи (Грінч.). Вони його підбуряли на Турчина (Куліш). Хтіли підбурити народ та перерізати дворян (Доман.)], наструнчувати, наструнчити, настренчити кого проти кого [Не наструнчуй других проти мене (Мирн.)], дратувати, піднімати кого на кого, на що [Вони протестували проти унії і піднімали на неї міщанство (Куліш)], піді[о]грівати кого на кого [Ченці та попи людей на ляхів іще більше підогрівали (Куліш)]; (о полов. возбуждении) збуджувати жагу, жадобу, дрочити, роздрочити, ятрити, роз'ятрити, дратувати, роздратувати. Возбуждать, -будить охоту, желание в ком - заохочувати кого до чого, заохотити, підохочувати, підохотити. -ать отвращение, омерзение - викликати огиду, мерзити (безл.). -ать гнев - гнівити кого, будити в кім гнів. -ать негодование в ком - обурювати, обурити кого. -ать чью-либо жизнен. энергию - підживляти, підживити кого. Возбуждать, возбудить вопрос, речь - піднімати (знімати, порушувати) питання, річ, сов. підняти (зняти, порушити) питання, річ. -дать, -дить дело - порушувати (розпочинати, заводити) справу, діло, сов. порушити (розпочати, завести) справу, діло. Возбуждать, -дить сомнение, подозрение, удивление - викликати (сов. викликати) сумнів, підозріння, здивування.
    * * *
    несов.; сов. - возбуд`ить
    1) (пробуждать мысль, чувство) збу́джувати, збуди́ти; ( вызывать) виклика́ти, ви́кликати; ( распалять) розпа́лювати и розпаля́ти, розпали́ти; (служить причиной чего-л.) поро́джувати, породи́ти
    2) (предлагать что-л. на обсуждение) пору́шувати, пору́шити
    3) ( волновать) хвилюва́ти, схвилюва́ти, звору́шувати, зворуши́ти; збу́джувати, збуди́ти
    4) ( подстрекать) підбу́рювати, підбу́рити, збу́рювати, збу́рити, під'ю́джувати, під'ю́дити; настру́нчувати, настру́нчити, настре́нчувати, настре́нчити

    Русско-украинский словарь > возбуждать

  • 7 возмутительный

    -но
    1) (внушающий негодование) обурливий, -во, (отвратительный) огидний, -но;
    2) бунтівливий, -во, бунтівничий, -че, бунтарський, -ки.
    * * *
    1) (вызывающий негодование, гнев) обу́рливий; ( отвратительный) оги́дний
    2) ( побуждающий к мятежу) підбу́рливий

    Русско-украинский словарь > возмутительный

  • 8 возмущать

    -ся, возмутить, -ся
    1) (о жидкости) каламутити, -ся, скаламутити, -ся, перекаламутити, -ся, закаламучувати, -ся, закаламутити, -ся, баламутити, -ся, збаламутити, - ся, забаламутити, -ся, мутити, -ся, змутити, -ся, замутити, -ся, колотити, -ся, сколотити, -ся, (во многих местах - поколотити, -ся, посколочувати, -ся), збивати, -ся, збити, -ся, збуряти, - ся, збурити, -ся, збантурити, -ся;
    2) (приводить в беспокойство, нарушать спок. состояние) баламутити, -ся, забаламутити, -ся [Забаламутив кров дівоцьку (Кул.)], збаламутити, -ся, каламутити, -ся, скаламутити, -ся [Скаламутила щастя], колотити, -ся, сколотити, -ся [Сколотила мій спокій], заколочувати, -ся [Заколочувати спокій], ґвалтувати, заґвалтувати [Немов дика орда ґвалтувала тишу стуком (Коц.)], турбувати, стурбувати [Не турбуй мого спокою!];
    3) (приводить в негодование) обурювати кого, обурюватися на кого, проти кого, обурити, -ся. [Кого такі вчинки не обурять!]. Возмущённый - обурений;
    4) (побуждать к мятежу, бунтовать) бунтувати кого проти кого, бунтуватися, збунтувати, -ся, підбурювати, підбурити, бурити, -ся, збурити, -ся, баламутити, -ся, збаламутити, -ся, каламутити, -ся, скаламутити, -ся, колотити (кого, ким), -ся, сколотити, -ся, піднімати, -ся, підняти, -ся на кого, зривати бунт, бунт бунтувати, бунт забунтувати, ворохобити, зворохобити, (восставать) повставати (сов. повстати). [Гуща отой не крав, а народ бунтував (Коц.). Чого се так бунтуються народи? Каламутиться народ. Народ бурився, хотів повбивати польських комісарів. Хотіли підбурити народ та перерізати дворян].
    * * *
    несов.; сов. - возмут`ить
    1) (вызывать негодование, гнев) обу́рювати, обу́рити
    2) (подстрекать к мятежу, восстанию) підбу́рювати, підбу́рити; ( выводить из состояния покоя) збу́рювати, збу́рити; ( баламутить) баламу́тити, збаламу́тити, бунтува́ти, збунтува́ти и побунтува́ти, колоти́ти, сколоти́ти, мути́ти, помути́ти
    3) ( водную поверхность) збу́рювати, збу́рити; ( мутить) каламу́тити, скаламу́тити, мути́ти, помути́ти, баламу́тити, збаламу́тити, колоти́ти и сколо́чувати, сколоти́ти

    Русско-украинский словарь > возмущать

  • 9 жалость

    сострадание сожаление к кому, чему) жаль (р. -лю, м. р.) до кого, до чого, для кого, для чого, про кого (о ком), жалощі (р. -щів), (редко) жалість (р. -лости). [Жаль сповняв її серце = ж. наполняла её сердце. І відчув він невимовний жаль до бідолашної дівчини (Крим.). Для мене в твоєму серці нема жалю! Глянь на мене привітніше, ну з жалощів одних (Тоб.)]. Без -сти - без жалю, без жалощів. Жалость охватывает кого - жаль бере (пориває) кого. Ж. охватила кого - жаль узяв (обняв) кого. Возбудить -лость в ком - викликати жаль у кому. Какая жалость - який жаль, як жаль (жалко), яка шкода! Из -лости к кому - з жалю, з жалощів до кого; жаліючи, шкодуючи кого.
    * * *
    жаль, -лю и -лю́, жа́лість, -лості, жа́лощі, -щів

    какая \жалость ть! — яки́й жаль!, яка́ шко́да!

    Русско-украинский словарь > жалость

  • 10 зажигать

    зажечь
    1) запалювати, запалити, (о мног.) позапалювати. -жечь избу, село - запалити хату, село. -жечь папироску - запалити цигарку. -жечь спичку - витерти, запалити (и засвітити) сірника;
    2) світити, засвічувати, засвітити, (о мног.) посвітити, позасвічувати. - жечь огонь, лампу, свечи, огни - засвітити світло, лямпу, посвітити (позасвічувати) свічки, огні;
    3) безл. - запекти. [У грудях запекло];
    4) (переносно: возбудить) запалювати, запалити, розпалювати, розпалити. [Запалити серця бажанням]. Зажжённый - запалений; засвічений. [Засвічена лямпа].
    * * *
    несов.; сов. - заж`ечь
    1) запа́лювати, запали́ти, -палю́, -па́лиш и мног. позапа́лювати; (лампу, свечу) засві́чувати и світи́ти (свічу́, сві́тиш), засвіти́ти и мног. позасві́чувати и посвіти́ти; ( разжигать) розпа́лювати, розпали́ти и мног. порозпа́лювати; ( папиросу) засма́лювати, засмали́ти, -смалю́, -сма́лиш и мног. позасмалювати

    \зажигать чь спи́чку — запали́ти (засвіти́ти, ви́терти) сірника́ (сірни́к)

    2) перен. запа́лювати, запали́ти, розпа́лювати, розпали́ти

    Русско-украинский словарь > зажигать

  • 11 интерес

    1) (любознательность) цікавість, інтерес, зацікавлення. [Почала з цікавістю читати газету (Ол. Пчілка)]. Возбудить -рес к чему - викликати (збудити) цікавість (інтерес) до чого. Вызывать -рес у кого - зацікавлювати кого. Проявлять -рес к чему - виявляти цікавість до чого, бути цікавим до чого; см. Интересоваться. -рес к чему прошел - інтерес (цікавість) до чого минув(ся). Утратить, потерять -рес к чему - утратити інтерес, збайдужніти до чого, (к себе у кого) збайдужіти кому. [Нова легенда ще не збайдужіла, не спрофанована (Л. Укр.)]. Чувствовать -рес к чему - см. Интересоваться чем. Это не представляет для меня -реса - це мене не цікавить, мене це не обходить (не касается). С -сом - цікаво. [Цікаво слухав його (Київ). Цікаво розглядали портрет (Грінч.)];
    2) (выгода, польза) інтерес, користь, зиск (-ку). [Класові інтереси]. В общих -сах - в спільних інтересах. Наблюдать свой -рес - пильнувати (глядіти) свого інтересу, дбати про свій інтерес (користь, зиск). В царстве -са - в царстві інтересу. При пиковом -се - ні з чим;
    3) (участие) зацікавлення, увага, інтерес до кого, до чого; см. Участие;
    4) (процент, заработок) інтерес (-су). [Фактор за малий інтерес робить усі ваші доручення (Хотинщ.)].
    * * *
    1) інтере́с, -у; (возбуждаемое чем-л. внимание, увлекательность) ціка́вість, -вості, заціка́влення

    кла́ссовые \интерес сы — кла́сові інтере́си

    с \интерес сом — з ціка́вістю, з інтере́сом, з заціка́вленням, заціка́влено

    теря́ть, потеря́ть \интерес с к чему́ — втрача́ти, втра́тити (губи́ти, згуби́ти) інтере́с до чо́го, сов. збайду́жіти (збайду́жніти) до чо́го

    2) (выгода, польза) інтере́с; ко́ристь, -ті и кори́сть; диал. хосе́н, род. п. хісна́ и хісну́, ( прибыль) зиск, -у

    Русско-украинский словарь > интерес

  • 12 любовь

    1) к кому (страсть, любовн. влечение) кохання, ласк. коханнячко, любов (-бови), любощі до кого, любість (-бости), (влюблённость) закохання в кому, (симпатия) милування. [Кохай, поки серце кохає, усе за кохання віддай (Грінч.). Ой, боже, боже, що та любов може! (Пісня). Хто не знає закохання, той не знає лиха (Пісня). Се на мене любощі напали (Квітка). На милування нема силування (Приказка)]. Пылкая, пламенная -бовь - палке кохання, жагуча любов. Безумная -бовь - шалене (за)кохання. Первая -бовь - перше (за)кохання, перша любов. -бовь мужчины, женщины - чоловіче, жіноче кохання, чоловіча, жіноча любов. Нежная -бовь - ніжне кохання, ніжна любов. Искренняя, настоящая -бовь - щире кохання, щира любов. Возбудить в ком -бовь - збудити кохання в кому, закохати кого в собі и в себе. Вспыхнуть -вью - спалахнути любов'ю, коханням. Воспылать -вью - зайнятися (запалати) коханням, любов'ю, розкохатися. [Бідахи розкохались аж з лиця спали, схнуть (М. Вовч.)]. Об'ясняться в -ви - освідчувати кохання кому, освідчуватися (про кохання) перед ким и кому. Об'яснение в -ви - освідчення (про кохання). Жениться, выйти замуж по -ви - дружитися (заміж піти) з любови (и по любові), до сподоби, по любості, взяти жінку до любови. [Та узяв жінку не до любови (Пісня). Заміж пішла по любості (М. Вовч.)]. Брак по -ви - шлюб до (з) любови (до сподоби). С -вью - до любови, кохано; срв. Любовно. [Кріпко до любови поцілувались (Г. Барв.). Його сонечко пестить кохано (Л. Укр.)]. Мне не дорог твой подарок, дорога твоя -бовь - не дороге дарування(чко), дороге твоє кохання(чко). Старая -бовь долго помнится - давнє кохання все перед очима. Умирать, погибать от -ви - помирати, гинути з кохання, з любови. [Нехай будуть люди знати, як в любови помирати (Пісня)]. -бовь сильнее смерти - кохання дужче (могутніше) за (над) смерть. Нашим новобрачным совет да -бовь! - нашим молодятам не сваритися та любитися;
    2) (любовн. ласки, утехи) любощі, пестощі, милощі (-щів), милування, любість (- бости), ласка, кохання. [Пестощі, любощі, сяєво срібнеє хвиля несе в подарунок йому (Л. Укр.). Болять мене руки, ноги, болять мене кості, гей, якби то од роботи, а то од любости (Пісня)];
    3) (предмет любви) кохання(чко), милування(чко), закохання(чко). [Кохання моє, я тобі світ зав'язав! (М. Вовч.). Любчику мій, милуваннячко моє (Крим.). Нема мого миленького, нема закохання (Пісня)];
    4) (нравственн. чувство) любов (-бови), люба. [Чи ж я не смію домагатися любови та щирости од дітей? (Крим.). Хто не любить - не пізнав бога, бо бог - любов (Єванг.)]. Вера, надежда, -бовь - віра, надія, любов. Родительская -бовь - батьківська любов. Сыновняя -бовь - любов до батьків, синівська любов. Братская -бовь - братерська (братерня, братня) любов. Супружеская -бовь - подружня любов, подружнє кохання. -бовь к ближнему - любов до ближнього, братолюбність (-ности). [У братолюбності треба жити (Міущ.)]. Пребывать в -ви - пробувати в любові. Приобрести чью -бовь - здобути чию любов, (симпатию) підійти кому під ласку. [Підійдеш йому під ласку (Куліш)]. Из'являть -бовь к кому - виявляти любов (ласку, прихилля) до кого, жалувати кого;
    5) (наклонность) замилування, любов, нахил, охота, хіть (р. хоти, диал. хіті) до чого, прихильність, прихилля до кого. [З їх естетизмом та замилуванням до краси (Єфр.)]. Заниматься чем с -вью - працювати коло чого з любов'ю, залюбки, з замилуванням. Питать -бовь к чему - кохатися в чому. [Щиро кохався пан у горілках та медах (Грінч.). Кохається він у гарних конях (Грінч.)]. Он относится к вам с -вью - він ставиться до вас з любов'ю, з прихильністю, прихильно.
    * * *
    любо́в, -і; (преим. влечение к лицу другого пола, любовные отношения) коха́ння, лю́бощі, -щів, ми́лість, -лості, жениха́ння

    Русско-украинский словарь > любовь

  • 13 неудовольствие

    незадоволення, невдоволення; срв. Недовольство. [Обурилась і виявила йому своє незадоволення (Коцюб.). В його голосі Марко почув нотку чи то невдоволення, чи то роздратування (Грінч.)]. С -ствием - з незадоволенням, з невдоволенням, незадоволено, невдоволено, (обычно передаётся конструкцией с прлг. незадоволений, невдоволений). К великому (моему) -ствию - (мені) на превеликий жаль, на велике моє незадоволення. Возбуждать, возбудить -ствие чьё - викликати, викликати незадоволення (невдоволення) чиє. Иметь -ствие на кого - бути незадоволеним (невдоволеним) з кого и ким, (нарекать) ремствувати, (диал.) мати ремсть (зуб: храп) на кого. [Він на мене ремсть має та через те й коня не дав до міста (Канівщ.)]. Навлекать, навлечь на себя -ствие чьё - стягати, стягти на себе незадоволення чиє (диал. жалі чиї), викликати, викликати до себе незадоволення (невдоволення) чиє. Подавать, подать повод кому к -ствию - давати, дати привід кому до незадоволення (до невдоволення, до жалів), спричинюватися, спричинитися до чийого незадоволення (невдоволення), призводити, призвести кого до незадоволення (до невдоволення).
    * * *
    1) незадово́лення, невдово́лення
    2) ( неприятность) неприє́мність, -ності; ( недоразумение) непорозумі́ння

    Русско-украинский словарь > неудовольствие

  • 14 охота

    1) охота, хіть (р. хіти), бажання. [Велику хіть до малювання має. Роблю з своєї охоти, а не з наказу = делаю по своей -те, а не по приказанию. Немає бажання жити]. С -той - з охотою, залюбки, охочим серцем, охоче; см. Охотно. С большой -той - з великою охотою, охочим серцем, (вприпрыжку) з вискоком, з вистрибом. -та есть у кого, -та берёт кого - охотиться хто, хіть бере кого. Нет -ты - не охота, не бере охота. Прошла -та у кого - відхотілося кому, знеохотився хто. Если есть -та - як охота. Пришла -та - спала охота кому. -та разбирает - охота шибає кого, охота зносить кого, кортить кого. Возбуждать, возбудить -ту у кого, в ком - розохочувати, розохотити кого. Придавать, придать -ту кому - підохочувати, підохотити кого. Почувствовать -ту - зохотитися до чого. Отбить -ту у кого - знеохотити кого. Потерять -ту к чему - знеохотитися до чого. Из'явить, выразить -ту - зохотитися, поохотитися; (о мног.) позохочуватися. -та пуще неволи - охота гірше неволі (Ном.);
    2) лови, влови (-вів), полювання, мисливство, ловецтво, стрілецтво. Добыть на -те - уполювати, наполювати, виполювати. Место для -ты - ловище.
    * * *
    I
    1) полюва́ння; ( ловля) ло́ви, -вів, уло́ви, лови́тва, уло́в, -у
    2) ( как промысел) мисли́вство
    II
    1) (склонность, стремление) охо́та, хіть, род. п. хо́ті, охо́тка; ( желание) бажа́ння
    2) в знач. сказ. охо́та; хо́четься
    3) ( период течки) ті́чка

    в охо́ту — а) в знач. нареч. охо́че, залюбки́, [з] охо́тою, скі́льки хо́чеш (разг. хоч); б) (в знач. сказ.: хочется) хо́четься, до вподо́би; охо́та

    Русско-украинский словарь > охота

  • 15 поджигать

    поджечь
    1) (дрова в печи, костёр) підпалювати, підпалити, підтопляти, підтопити, розтопляти, розтопити (в печі). -гать, -жечь кого, что - підпалювати, підпалити, палити, спалити кого, що; червоного півня пустити кому; огонь пустити кому. [Ходять палії, підпалюють (палять); учора Семена Гриву спалили: все згоріло - і хата, і тік, і хлівці]. При степном пожаре -гать, -жечь траву, чтобы встречным огнём прекратить распространение пожара - відпалюватися, відпалитися;
    2) (к мятежу, бунту, неповиновению и т. п.) підпалювати, настренчувати, підбурювати, (вульг.) підцьковувати, піддрочувати кого. [Сей хан підпалював у Орди дикий завзятий дух (Куліш). Такі ходять, що проти начальства піддрочують]. Срв. Подстрекать. Подожжённый - підпалений, підбурений, настренчений, підцькований, піддрочений.
    * * *
    несов.; сов. - подж`ечь
    1) підпа́лювати, підпали́ти
    2) ( подстрекать) підбу́рювати, підбу́рити, несов. підпа́лювати

    Русско-украинский словарь > поджигать

  • 16 процесс

    1) процес (-су). Химический -цесс - хемічний процес. -цесс чтения, понимания - процес читання, розуміння;
    2) юрид. - процес, (дело) справа, (судопроизводство) судочинство. Судебный -цесс - судовий процес, судова справа, позов (-зву). Гражданский, уголовный -цесс - цивільний, карний процес, цивільне, карне (кримінальне) судочинство. Возник -цесс - зайшов позов. Возбудить -цесс - позов дати, заложити. [Возний позов дасть (Котл.). Кому хочеш позов заложу (Котл.)]. Вести -цесс - провадити процес, позиватися, мати суд, процесуватися, судитися, правуватися з ким. Выиграть -цесс - виграти справу, випозивати. Возбуждающий -цесс - позивальник, позовщик.
    * * *
    проце́с, -у

    Русско-украинский словарь > процесс

  • 17 смутьянство

    баламу́тство, баламу́чення, каламу́чення, колоті́ння; (подстрекательство к мятежу, участие в мятеже) заколо́тництво

    Русско-украинский словарь > смутьянство

См. также в других словарях:

  • Румянцев, граф Петр Александрович — — генерал фельдмаршал; сын первого графа Румянцева Александра Ивановича (см.) и супруги его, графини Марии Андреевны, урожденной графини Матвеевой (см.); родился в Москве, незадолго до кончины Петра Великого — а именно 4 го января… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Александр II (часть 2, XIII-XIX) — XIII. Дела внутренние (1866—1871). 4 го апреля 1866 года, в четвертом часу дня, Император Александр, после обычной прогулки в Летнем саду, садился в коляску, когда неизвестный человек выстрелил в него из пистолета. В эту минуту, стоявший в… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Персия — (Persia) Персия это древнее название страны в Юго Западной Азии, которая с 1935 года официально называется Ираном Древнее государство Персия, история Персии, правители Персии, искусство и культура Персии Содержание Содержание Определение… …   Энциклопедия инвестора

  • Великобритания — I Содержание: А. Географический очерк: Положение и границы Устройство поверхности Орошение Климат и естественные произведения Пространство и население Эмиграция Сельское хозяйство Скотоводство Рыбная ловля Горный промысел Промышленность Торговля… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Русофобия — Часть серии статей о дискриминации Основные формы Расизм · Сексизм …   Википедия

  • Лжедимитрий І — личность и судьба человека, царствовавшего на Руси с 1605 по 1606 год и называвшегося царем Дмитрием Ивановичем, сыном Грозного, останавливала на себе внимание многих исследователей. Главным образом интересовали ученых вопросы о происхождении… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Панин, граф Петр Иванович — генерал аншеф, младший сын сенатора Ивана Васильевича П. (см.) родился в 1721 г. в родовом селе Везовне Мещовского уезда Калужской губернии; умер скоропостижно в Москве 15 го апреля 1789 года. Детство свое Петр Иванович провел вместе с братом… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Тьер — Луи Адольф (Thiers) знаменитый французский политический деятель и историк (1797 1877), сын торговца в Марселе, разорившегося во время революции и сделавшегося ремесленником. Еще в школе Т. обратил на себя внимание редкими способностями, благодаря …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Соединённые Штаты Америки — Соединенные Штаты Америки США, гос во в Сев. Америке. Название включает: геогр. термин штаты (от англ, state государство ), так в ряде стран называют самоуправляющиеся территориальные единицы; определение соединенные, т. е. входящие в федерацию,… …   Географическая энциклопедия

  • Тьер, Луи Адольф — У этого термина существуют и другие значения, см. Тьер. Луи Адольф Тьер Louis Adolphe Thiers …   Википедия

  • Сухарто, Мухаммед — Хаджи Мухаммед Сухарто Haji Muhammad Soeharto …   Википедия


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»