-
1 вирівнювати
техн. вывёрстывать, выгла́живать ( выравнивать), выправля́ть, выпрямля́ть, выра́внивать, ровня́ть, сгла́живать -
2 дорівнювати
равня́ться, равня́ть ( приравнивать - ещё) -
3 зарівнювати
техн. заде́лывать ( заравнивать), зара́внивать -
4 зрівнювати
матем. прира́внивать, ура́внивать -
5 підрівнювати
техн. подра́внивать, прира́внивать -
6 порівнювати
матем. сопоставля́ть ( сравнивать), сра́внивать, ура́внивать -
7 розрівнювати
техн. разра́внивать -
8 приравнивать
приро[а]внять1) рівняти, зрівняти (гал. рівнати, зрівнати), вирівнювати, вирівняти (гал. вирівнати) що (напр. дорогу, шлях);2) см. Прилаживать 1, Пригонять 4;3) рівня[а]ти що з чим, що до чого и проти чого, прирівнювати, прирівня[а]ти кого, що до кого, до чого, приподобляти, приподобити, приміняти, примінити, (фам.) тулити, притулювати, притулити кого, що до кого, до чого. [Рівня ягня проти коня (Номис). З панським свого язика не рівняй (Номис). Прирівняв кішку до собаки (Номис). Не можна й приподобить, що воно за птиця (Кролев. п.). Такий хліб, що не знаєш, до чого його примінити, чи до глини, чи до гною (Київ)]. См. Сравнивать. Приравненный -1) зрівня[а]ний, вирівня[а]ний;2) см. Прилаженный, Пригнанный;3) прирівня[а]ний, приподоблений до кого, до чого.* * *I несов.; сов. - приравн`ять(к кому-чему) рівня́ти ( з ким-чим и до кого-чого) и прирі́внювати, прирівня́ти, дорі́внювати, дорівня́ти (до кого-чого)II несов.; сов. - прировн`ять( делать ровным) прирі́внювати, прирівня́ти, підрі́внювати, підрівня́ти -
9 уравнивать
I несов.; сов. - уравн`ятьрівня́ти и зрі́внювати, зрівня́ти, порі́внювати, порівня́тиII несов.; сов. - уровн`ятьрівня́ти и вирі́внювати, ви́рівняти и повирі́внювати, зрі́внювати, зрівня́ти, порі́внювати, порівня́ти -
10 уравнивать
I несов. ура́внивать, сов. уравня́ть, матем., техн., физ.(делать равным, одинаковым) рівня́ти и зрі́внювати, зрівня́ти, порі́внювати, порівня́тиII несов. ура́внивать, сов. уровня́ть, техн., физ.(делать ровным, гладким) рівня́ти и вирі́внювати, ви́рівняти, зрі́внювати, зрівня́ти, порі́внювати, порівня́ти -
11 уравнивать
I несов. ура́внивать, сов. уравня́ть, матем., техн., физ.(делать равным, одинаковым) рівня́ти и зрі́внювати, зрівня́ти, порі́внювати, порівня́тиII несов. ура́внивать, сов. уровня́ть, техн., физ.(делать ровным, гладким) рівня́ти и вирі́внювати, ви́рівняти, зрі́внювати, зрівня́ти, порі́внювати, порівня́ти -
12 заравнивать
-ся, заровнять, -ся и заравнить, -ся зарівнювати -ся, зарівняти, -ся, зрівнювати, -ся, зрівняти, -ся, (о мн.) позарівнювати, -ся. [Благородним нашим трупом рови зарівняєм (Куліш). Зрівняв землю, покрив дерном (Шевч.). Турчин у воду покотивсь, вода зрівнялась (Мил.)]. Заравненный - за[з]рівняний.* * *несов.; сов. - заровн`ятьзарі́внювати, зарівня́ти и мног. позарі́внювати -
13 обравнивать
обравнять обрівнювати, обрівняти, зрівнювати, зрівняти, (о мног.) пообрівнювати. [Пообрівнюй кінці]. Обравниваемый - обрівнюваний, зрівнюваний. Обравнённый - обрівняний, зрівняний.* * *несов.; сов. - обровн`ятьобрі́внювати, обрівня́ти и пообрі́внювати -
14 сравнивать
I несов.; сов. - сравн`ить(кого-что с кем-чем) порі́внювати, -нюю, -нюєш, порівня́ти, рівня́ти несов., зрі́внювати, зрівня́ти (кого-що з ким-чим, до кого-чого); ( приравнивать) прирі́внювати, прирівня́ти (кого-що до кого-чого)II несов.; сов. - сравн`ять( делать равным) рівня́ти и зрі́внювати, -нюю, -нюєш, зрівня́тиIII несов.; сов. - сровн`ять( делать ровным) зрі́внювати, -нюю, -нюєш, зрівня́ти, сов. порівня́ти\сравнивать ня́ть с землёй — зрівня́ти з земле́ю
-
15 Наравнивать
наравнять1) (выравнивать) нарівнювати, нарівняти що и чого, вирівнювати, вирівняти до, (о мног.) понарівнювати, повирівнювати;2) (сравнивать во множестве) нарівнювати, нарівняти кого, чого и що. -
16 выполнять
выполнить1) виповняти, виповнити, сповняти, сповнити. [Виповнив яму землею і притоптав];2) виконувати, виконати, справляти, -ся, справити, -ся, доводити (довести) до діла, вчиняти, вчинити. [Вчини мою волю = выполни моё желание]. Выполнить условие - виконати умову, додержати умови. Выполнять функции чьи - виконувати чиї функції; (о неодушевл.) правити за що. [Тепер дикт править за скло]. Выполненный -1) виповнений, сповнений;2) виконаний, справлений, доведений до краю. Выполняемый - виконуваний.* * *несов.; сов. - в`ыполнить1) ( исполнять) виконувати, ви́конати; ( осуществлять) зді́йснювати, здійсни́ти, справля́ти, спра́вити, спо́внювати и сповня́ти, спо́внити2) ( наполнять) випо́внювати и виповня́ти, ви́повнити, напо́внювати и наповня́ти, напо́внити и мног. понапо́внювати и понаповня́ти -
17 выравнивать
-ся, выравнять, -ся рівняти, -ся, вирівнювати, -ся, вирівняти, -ся, розрівнювати, -ся, розрівняти, -ся. [Рівняйте стежку. Взявши граблі, розрівнює пісок (Л. Укр.)]; (место под строение) плянтрувати; (мельничное колесо) шмиґувати.* * *несов.; сов. - в`ыровнятьвирівнювати, ви́рівняти и мног. повирі́внювати -
18 наполнять
наполнить1) что чем - сповнювати и сповняти, сповнити, повнити, наповнювати, наповняти, наповнити, (заполнять) заповнювати и заповняти, заповнити, (до краёв) виповнювати и виповняти, виповнити, сповнювати, сповнити и т. п. вщерть (до самых краёв: по самі вінця), (посуду, помещение ещё) запорожнювати и запорожняти, запорожнити що чим, (сыпучим, жидкой пищей) насипати, насипати, (жидкостью) наливати, налити и (зап.) налляти що в що, куди и що чим, (о мног.) посповнювати, посповняти, понаповнювати, понаповняти, позаповнювати, позаповняти, повиповнювати, повиповняти, позапорожнювати, позапорожняти, понасипати, поналивати. [Сповнімо кубки! (Куліш). Темрява сповняла глибокі яри та долини (Грінч.). Люди кожну кімнату сповнили ґвалтом (Коцюб.). Кубочки посповняла (Мил.). Сполоханий гомін повнить дерева (Дніпр. Ч.). Тут тобі, серденько, в степу погибати, червоною кров'ю річки наповняти (Метл.). Невідомі люди заповнювали кімнати (Виннич.). Дим всю хату заповняє (Франко). Кров'ю річки й озера виповнювали (Куліш). Тиша виповняла ввесь двір (Коцюб.). Не виповниш Дніпра-Славути слізьми (Куліш). Глибокії долини волоською кров'ю повиповнював (Ант.-Драг.)]. -нять воз кладью - навантажувати (наладновувати) воза (віз); срв. Нагружать;2) (отвлеч. и метаф.) сповнювати, сповняти, сповнити, переймати, перейняти, проймати, про(й)няти, понімати, по(й)няти, наливати, налити, (о мног.) посповнювати, посповняти, попереймати, попроймати, поналивати кого, що чим. [Се хвилювало й сповнювало чуттям зворушеної вдячности (Н.-Лев.). Вітер сповняв Зінькові груди молодою силою (Грінч.). Всю землю сповнила слава чуткою про його (Куліш). Радощі, що серце понімають (М. Вовч.). Душу переймали ніжні чари (Крим.)]. Наполненный -1) сповнений, наповнений, заповнений, виповнений, запорожнений, насипаний, налитий и (зап.) наллятий, посповнюваний и т. п. [Передаючи сповнену чарку (Васильч.). Посуд, позапорожнюваний усякими напоями (Н.-Лев.)];2) сповнений, про(й)нятий, перейнятий, налитий, поперейманий, попройманий чим. [Очі в неї сповнені були слізьми (М. Вовч.). Раз добром налите серце вік не прохолоне (Шевч.)]. Сочинение -ное ошибками - твір повний помилок. -ться -1) сповнюватися и сповнятися, сповнитися, посповнюватися и посповнятися; бути сповнюваним, сповненим, посповнюваним и т. п. [Відро вже сповнилось водою (Сл. Гр.). Покої сповнились людьми (Н.-Лев.). Чарка повнилась вином (Греб.). Хата вся виповнялася людьми, що надіходили (М. Вовч.)]. У коровы вымя -ется молоком - корова наливає, у корови вим'я наливається. У неё глаза -нились слезами - у неї очі зайшли сльозами (слізьми), у неї очі сповнилися сліз;2) сповнюватися и сповнятися, сповнитися, перейматися, перейнятися, пройматися, про(й)нятися, поніматися, по(й)нятися, наливатися, налитися чим, (о мног.) посповнюватися, посповнятися, поперейматися, попройматися, поналиватися; бути сповнюваним, сповненим, посповнюваним и т. п. [У його груди плачем сповнялися тяжким (Самійл.). Вся істота сповнилася радістю (Черкас.). Душа її переймалася жалем до тієї людини (Київщ.). Серце понялося гнівом та помстою (Леонт.)].* * *несов.; сов. - нап`олнитьнапо́внювати, -нюю, -нюєш и наповня́ти, наповнити и мног. понапо́внювати и понаповня́ти; ( заполнять до предела) випо́внювати и виповня́ти, ви́повнити; (преим. перен.) спо́внювати и сповня́ти, спо́внити, несов. по́внити; ( наливать) налива́ти, нали́ти, -ллю́, -ллє́ш и налля́ти, -ллю́, -ллє́ш и мног. поналива́ти -
19 подравнивать
подровнять підрівнювати, підрівняти, (о мног.) попідрівнювати. Подравнённый - підрівняний; попідрівнюваний. -ся - підрівнюватися, підрівнятися, попідрівнюватися; бути підрівняним.* * *несов.; сов. - подровн`ятьпідрі́внювати, підрівня́ти и попідрі́внювати -
20 равнять
1) ( делать равным) рівня́ти; ( уравнивать) зрі́внювати, -нюю, -нюєш2) (с кем-чем, по кому-чему - считать равноценным) рівня́ти (з ким-чим, до кого-чого); ( приравнивать) прирі́внювати, дорі́внювати (до кого-чого)\равнятьть с собо́й — рівня́ти з собо́ю (до се́бе)
3) ( располагать по прямой линии) рівня́ти; ( подравнивать) підрі́внювати, -нюю, -нюєш
См. также в других словарях:
вирівнювати — вирівняти 1) (робити що н. рівним, без заглибин, виступів тощо), розрівнювати, розрівняти, зрівнювати, рівняти, зрівняти, вигладжувати, вигладити, пригладжувати, пригладити, розгладжувати, розгладити, загладжувати, загладити, згладжувати,… … Словник синонімів української мови
порівнювати — 1 дієслово недоконаного виду виявляти однакові риси чи відмінності порівнювати 2 дієслово недоконаного виду зрівнювати, згладжувати … Орфографічний словник української мови
порівнювати — I юю, юєш, недок., порівня/ти, я/ю, я/єш, док., перех. і без додатка. 1) з ким – чим, до кого – чого.Вимірюючи, розглядаючи, досліджуючи і т. ін. які небудь однорідні предмети, явища тощо, виявляти в них однакові риси або відмінності, переваги… … Український тлумачний словник
дорівнювати — 1 дієслово недоконаного виду ставити в ряд; вважати рівним, однаковим дорівнювати 2 дієслово недоконаного виду бути рівним, величиною відповідати чомусь … Орфографічний словник української мови
зрівнювати — 1 дієслово недоконаного виду робити рівним, однаковим у чомусь зрівнювати 2 дієслово недоконаного виду робити гладким; розміщувати в ряд … Орфографічний словник української мови
зрівнювати — нюю, нюєш, Гж. 1. Порівнювати з чимсь. 2. Робити рівним, гладким; вирівнювати … Словник лемківскої говірки
зрівнювати — I юю, юєш, недок., зрівня/ти, я/ю, я/єш, док., перех. 1) з ким – чим, у чому, чим. Робити рівним, однаковим у чомусь. 2) розм. Те саме, що порівнювати. II юю, юєш, недок., зрівня/ти, я/ю, я/єш, док., перех … Український тлумачний словник
обрівнювати — юю, юєш, недок., обрівня/ти, я/ю, я/єш, док., перех., розм. Робити рівним; вирівнювати (краї, поверхню чого небудь) … Український тлумачний словник
прирівнювати — юю, юєш, недок., прирівня/ти, я/ю, я/єш, док., перех. 1) Визнавати кого , що небудь у якомусь відношенні рівним кому , чому небудь. || Вважати кого , що небудь схожим на когось іншого, щось інше. || Робити рівним із ким , чим небудь у якомусь… … Український тлумачний словник
порівнювати — 1) = порівняти (вимірюючи, розглядаючи, досліджуючи тощо якісь однорідні предмети, явища, людей, виявляти в них однакове / різне, переваги / недоліки тощо), рівняти, зіставляти, зіставити; прирівнювати, прирівняти (зазв. знаходячи що н. спільне); … Словник синонімів української мови
вирівнювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
