-
1 оживление
1) оживлення, оживіння, відживлення;2) жвавість (-вости). Срв. Оживлённость.* * *1) ( действие) ожи́влення, віджи́влення, оживля́ння, відживля́ння; ожи́влення, оживля́ння; пожва́влення, ожи́влення, пожва́влювання, оживля́ння; ожи́влення, відно́влення, оживля́ння, відно́влювання2) ( состояние) ожи́влення; (работы, торговли) пожва́влення; ( оживлённость) жва́вість, -вості, жи́вість; ( бодрость) бадьо́рість, -рості; ( возбуждение) збу́дження -
2 обновление
о(б)новлення, поновлення, поновління, приновлення, поновини (-ин) чого и чому. [Може чаєш оновлення? (Шевч.). Оновлення душі. Обновлення силі молодій (Л. Укр.)].* * *1) ( действие) обно́влення, оно́влення, обновля́ння, оновля́ння, обно́влювання, оно́влювання; поно́влення, поно́влювання; відно́ва; оно́ва; обно́влення, обновля́ння, обновлювання2) ( результат) обно́влення, оно́влення -
3 представление
1) (действ.) виставляння, поставляння (напр., свідків); (кого кому) рекомендування, представлення кого кому; (кого к чему: к награде, чину) виставляння кого на що (на нагороду на чин), подавання (напр., відомостей, звітів, документів); (воображением) уявлювання и уявляння, (оконч.) уявлення;2) уява, уявлення, виображення, (понятие о чём) тяма про що. [Однакові уявлення добра і зла (Наш). Вона була у його в уяві чимсь вищим (Грінч.)]. В -нии кого - в уявленні кого, чиїм. Вы и -ния об этом не имеете - ви й уявлення про це не маєте, ви і не уявляєте собі цього. Отчётливое -ние о чём - виразне (ясне) уявлення про що;3) -ние театральное (действие и спектакль) - вистава. [Вистава відбувалась просто неба (на открытом месте) (Єфр.)]. Эта драма имела пять -ний - ця драма мала п'ять вистав;4) канц. - подання, внесення. На ваше -ние от такого-то числа - на ваше подання від (з) такого-то числа. В ответ на ваше -ние - відповідаючи на ваше подання. По -нию кого - з подання чийого, кого. Входить с -нием - звертатися з поданням до кого;5) мат. - представлення. [Графічне представлення функції].* * *1) ( действие) подава́ння, подання́ и пода́ння; предста́влення; пока́зування; наве́дення; приставля́ння; знайо́млення, познайо́млення; рекомендува́ння, відрекомендува́ння; предста́влення; предста́влення; зобра́ження, зобража́ння; ви́ведення, пока́зування; змальо́вування, змалюва́ння; зобра́ження, зобража́ння; виставля́ння; удава́ння; прикида́ння; виклика́ння, завдава́ння, завда́ння; уявля́ння, уя́влення2) ( письменный доклад) подання́ и пода́ння; ( заявление) зая́ва3) театр. виста́ва4) филос. псих. уя́влення5) (понимание, знание) уя́влення -
4 отправление
1) см. Отправка. -ние писем - відсилання листів;2) від'їзд, рушання. -ние поезда - від'їзд поїзда. Перед -нием в дорогу - рушаючи в дорогу, заким рушити в дорогу. Точка -ния - вихідна (відпровідна) точка, вихідний пункт;3) справляння, управляння, справування, відбування, виконання. -ние должности - урядування. [Урядування на посаді голови]. Жизненные -ния (органа) - життьові функції (органа).* * *I1) ( действие) відпра́влення, відправля́ння; ви́рядження, виряджа́ння; випроводжа́ння; посила́ння; надісла́ння, (неоконч.) надсила́ння2) ( действие) відпра́влення, відправля́ння; ви́рушення, руша́ння, вируша́ння; ( отход) відхі́д, -хо́ду; ( уход) ви́хід, -ходу; ( отъезд) від'ї́зд, -у3) ( почтовое) відпра́вленняII1) ( действие) викона́ння, вико́нування, викона́ння; відпра́влення, відправля́ння2) (функционирование, работа) відпра́влення; ( функция) фу́нкція -
5 уловление
1) уло́влення, лові́ння, уло́влювання; схо́плення, (неоконч. д.) схо́плювання; відчуття́, відчува́ння; поміча́ння; розбира́ння2) схо́плення, схо́плювання; вибира́ння; зна́йдення, знахо́дження3) лові́ння, ло́влення; викриття́, викрива́ння4) уло́влення, лові́ння, ло́влення, уло́влювання5) уло́влення, уло́влювання -
6 установка
вчт, наук., техн.1) (устройство, приспособление) устатко́вина, уста́ва, при́стрій, -рою, зла́года, устатко́вання, лашту́нок, -нкуземлеприготови́тельная устано́вка — землепідгото́вча устатко́вина, землепідгото́вча уста́ва
кормоприготови́тельная устано́вка — кормоготува́льний при́стрій
редукцио́нно-охлади́тельная устано́вка — редукці́йно-охолодна́ устатко́вина, редукці́йно-охоло́джувальна устатко́вина, редукці́йно-охолодна́ уста́ва, редукці́йно-охоло́джувальна уста́ва
смесеприготови́тельная устано́вка — сумішоприготува́льна устатко́вина, сумішоприготува́льна уста́ва
фильтровентиляцио́нная устано́вка — фільтровентиляці́йна устатко́вина, вентиляці́йна уста́ва
электронагрева́тельная устано́вка — електронагріва́ч
электрометаллурги́ческая устано́вка — електрометалургі́чна зла́года
- автоматическая установкаэнергети́ческая со́лнечная устано́вка — енергети́чна со́нячна зла́года
- агломерационная установка
- бойлерная установка
- вентиляционная установка
- ветроэнергетическая установка
- винтомоторная установка
- водоподготовительная установка
- вулканизационная установка
- высоковольтная установка
- газовсасывающая установка
- гидромоторная установка
- гидроэлектрическая установка
- годоскопическая установка
- громоотводная установка
- групповая установка
- дождевальная установка
- дозировочная установка
- доильная установка
- дробемётная установка
- дробеструйная установка
- дымососная установка
- закалочная установка
- измерительная установка
- испытательная установка
- канатно-скреперная установка
- компрессорная установка
- конденсационная установка
- корообдирочная установка
- маслонасосная установка
- моделирующая установка
- нагревательная установка
- обжиговая установка
- обогатительная установка
- опреснительная установка
- опытная установка
- открытая установка
- отопительная установка
- параллактическая установка
- паровая установка
- передвижная установка
- пескоструйная установка
- подъёмная установка
- поляризационная установка
- пропульсивная установка
- пусковая установка
- пылеприготовительная установка
- пылеуловительная установка
- радарная установка
- радиолокационная установка
- реактивная установка
- ректификационная установка
- рентгеновская установка
- репродукционная установка
- рефрижераторная установка
- рудообогатительная установка
- рудотолчейная установка
- сатураторная установка
- сварочная установка
- светоконтрольная установка
- селекторная установка
- силовая установка
- сильноточная установка
- струговая установка
- сушильная установка
- теплосиловая установка
- турбинная установка
- увлажнительная установка
- утилизационная установка
- фильтровальная установка
- фреоновая установка
- хлопкоочистительная установка
- хлораторная установка
- холодильная установка
- экспериментальная установка
- экстракционная установка
- электрическая установка
- электроизмерительная установка
- электропитающая установка
- электросварочная установка2) ( целевая направленность) настано́ва, настано́влення3) ( действие) устано́влення, (неоконч. - ещё) устано́влювання, поста́влення, (неоконч. - ещё) ста́влення- установка времени
- установка прибора
- установка тока -
7 установка
вчт, наук., техн.1) (устройство, приспособление) устатко́вина, уста́ва, при́стрій, -рою, зла́года, устатко́вання, лашту́нок, -нкуземлеприготови́тельная устано́вка — землепідгото́вча устатко́вина, землепідгото́вча уста́ва
кормоприготови́тельная устано́вка — кормоготува́льний при́стрій
редукцио́нно-охлади́тельная устано́вка — редукці́йно-охолодна́ устатко́вина, редукці́йно-охоло́джувальна устатко́вина, редукці́йно-охолодна́ уста́ва, редукці́йно-охоло́джувальна уста́ва
смесеприготови́тельная устано́вка — сумішоприготува́льна устатко́вина, сумішоприготува́льна уста́ва
фильтровентиляцио́нная устано́вка — фільтровентиляці́йна устатко́вина, вентиляці́йна уста́ва
электронагрева́тельная устано́вка — електронагріва́ч
электрометаллурги́ческая устано́вка — електрометалургі́чна зла́года
- автоматическая установкаэнергети́ческая со́лнечная устано́вка — енергети́чна со́нячна зла́года
- агломерационная установка
- бойлерная установка
- вентиляционная установка
- ветроэнергетическая установка
- винтомоторная установка
- водоподготовительная установка
- вулканизационная установка
- высоковольтная установка
- газовсасывающая установка
- гидромоторная установка
- гидроэлектрическая установка
- годоскопическая установка
- громоотводная установка
- групповая установка
- дождевальная установка
- дозировочная установка
- доильная установка
- дробемётная установка
- дробеструйная установка
- дымососная установка
- закалочная установка
- измерительная установка
- испытательная установка
- канатно-скреперная установка
- компрессорная установка
- конденсационная установка
- корообдирочная установка
- маслонасосная установка
- моделирующая установка
- нагревательная установка
- обжиговая установка
- обогатительная установка
- опреснительная установка
- опытная установка
- открытая установка
- отопительная установка
- параллактическая установка
- паровая установка
- передвижная установка
- пескоструйная установка
- подъёмная установка
- поляризационная установка
- пропульсивная установка
- пусковая установка
- пылеприготовительная установка
- пылеуловительная установка
- радарная установка
- радиолокационная установка
- реактивная установка
- ректификационная установка
- рентгеновская установка
- репродукционная установка
- рефрижераторная установка
- рудообогатительная установка
- рудотолчейная установка
- сатураторная установка
- сварочная установка
- светоконтрольная установка
- селекторная установка
- силовая установка
- сильноточная установка
- струговая установка
- сушильная установка
- теплосиловая установка
- турбинная установка
- увлажнительная установка
- утилизационная установка
- фильтровальная установка
- фреоновая установка
- хлопкоочистительная установка
- хлораторная установка
- холодильная установка
- экспериментальная установка
- экстракционная установка
- электрическая установка
- электроизмерительная установка
- электропитающая установка
- электросварочная установка2) ( целевая направленность) настано́ва, настано́влення3) ( действие) устано́влення, (неоконч. - ещё) устано́влювання, поста́влення, (неоконч. - ещё) ста́влення- установка времени
- установка прибора
- установка тока -
8 восстановление
1) відбудування, відновлення, поновлення, оновлення, (несов. - відбудовування, відновлювання, поновлювання, оновлювання), завертання (напр., панщини). В-ние в правах - повернення прав. -ние сил - відживлення, підживлення;2) (подстрекание) підбурювання, підбурення, настренчування, настренчення, вбивання проти кого, на кого;3) хим. - редукування, зредукування, відновлювання, відновлення, розкиснювання, розкиснення. Срв. Восстановлять.* * *1) ( действие) відно́влення, поно́влення, (неоконч.) відно́влювання, поновлювання; відбудува́ння, відбудо́ва, (неоконч.) відбудо́вування; поно́влення, (неоконч.) поно́влювання2) хим. відно́влення -
9 направление
1) (действие) - а) спрямовування, напрямовування, направляння, напрямляння, справляння, напроваджування, випрямовування, накеровування, скеровування, кер(м)ування, оконч. спрямування, напрямування, направлення, напрямлення, справлення, напровадження, випрямування, накерування, скер(м)ування; б) справляння, навертання, звертання, обертання, привертання и т. п., оконч. справлення, навернення, звернення, обернення, привернення и т. п.; в) направляння, напрямляння, настановляння, напучування и т. п., оконч. направлення, напрямлення, настановлення, напучення и напутіння и т. п.; г) направляння, націляння, вимірювання и виміряння, налучання, рих[ш]тування и т. п., оконч. направлення, націлення, вимірення, налучення, вирих[ш]тування,нарих[ш]тування и т. п.; ґ) лагодження и лагодіння, налагоджування, ладнання, налаштовування, напосуджування и т. п., оконч. полагодження, налагодження и налагодіння, наладнання, налаштування, напосудження и т. п.; д) направляння, нагострювання, мантачення, оконч. направлення, нагостре[і]ння, намантачення; е) стирання, оконч. стертя (-тя). Срв. Направлять 1 - 7;2) (линия пути) напрям (-му), напрямок (-мку). [Вітер не змінював свого напряму (Київщ.). Держіться цього напрямку, нікуди не звертаючи, то за сонця ще доїдете (Ніс). У трьох напрямках виявилась його діяльність (Грінч.). Викривлення революційного напрямку культ-роботи (Еллан). Дали напрямок дальшому його рухові (Грінч.)]. -ние главное - головний напрям(ок). -ние господствующее, преобладающее - переважний напрям. -ние изменяющееся - мінливий напрям. -ние неправильное, ошибочное - хибний, помилковий напрям. -ние обратное - зворотний напрям. -ние прямое - простий напрям, (прямик) простець (-стця), прямець (-мця). -ние по перпендикуляру - сторчовий напрям. -ние ветра, течения, пути - напрям(ок) вітру, течії, шляху (дороги). -ние понижения местности - напрям спаду місцевости. -ние склона - напрям схилу. -ние по второму взводу (команда) - напрямок за другою чотою. Брать, взять -ние, принимать принять -ние - брати, взяти напрям(ок); прямувати, попрямувати; спрямовуватися, спрямуватися; срв. Направляться 2 и 3. [Вітер спрямувавсь на захід (Київщ.)]. Давать, дать -ние - с[на]керовувати, с[на]керувати, спрямовувати, спрямувати; срв. Направлять 1. Давать одно -ние - давати один напрям(ок). Держать -ние - простувати, прямувати; срв. Направляться 3. Изменять, изменить -ние - зміняти, змінити напрям(ок). Иметь -ние - мати напрям, (о дороге: пролегать) слатися, стелитися, держати, лежати, йти, впадати; срв. Направляться 5. Находить, найти (правильное) -ние - знаходити, знайти (правдивий) напрям(ок), (образно) взяти (вхопити) тропи (тропу). [О, знаєм, знаємо, як трудно ухопить тропи (П. Тичина)]. Показывать, показать -ние - в[по]казувати, в[по]казати напрям(ок); спрямовувати, спрямувати, скеровувати, скерувати, давати, дати напрям(ок); срв. Направлять 1. В каком -нии - в якому напрямі (напрямкові), кудою, куди; срв. Куда 1. В том -нии - в тому напрямі (напрямкові), тудою, туди; срв. Туда. В этом -нии - в цьому (в цім) напрямі (напрямкові), сюдою, сюди; срв. Сюда. Во всех -ниях - по всіх напрямах. [Виходили ліс по всіх напрямах (Київщ.)]. По -нию к чему - в напрямі (в напрямкові) до чого. По -нию голоса - на голос. [Зирнула Оксана на голос (Квітка)]. По прямому -нию (прямиком) - просто, на(в)простець, на(в)прямець, на(в)прямки; [Ідіть просто, нікуди не звертайте (Київщ.)];3) (школа, течение) напрям (-му), напрямок (-мку); прямування, простування (-ння), течія, школа. [Філософ Аристотелевого напряму (Крим.). Він здавна був лівого напрямку (Київ). В Росії нема одкритих політичних партій, але є політичні напрямки (Ленін). Школа своїм схоластичним прямуванням не сприяла освіті (Кониськ.). Нові течії в земстві (Грінч.)]. -ние создаёт гений - напрям (школу) творить геній. -ние журнала, сочинения - напрям(ок) журнала, твору. -ния искусства, литературы, науки, философии - мистецькі, літературні, наукові, філософські напрями (напрямки, школи), напрями (напрямки, прямування) в мистецтві, літературі, науці, філософії. [Всіх надбань різних мистецьких шкіл (Еллан)]. Эволюция литературных течений и -ний - еволюція літературних течій і напрямів (напрямків). Современные -ния - сучасні напрями (прямування);4) (наклонность, стремление) напрям, напрямок, прямування, простування. [Коли-б усі були такого напряму, як я (Слов'яносербщ.). Які в їх ідеали, які напрямки? (Коцюб.). Я розглядаю історичний напрямок (tendance) капіталістичного нагромадження (Азб. Ком.). Революціонери у своїх політичних переконаннях, а не в мистецьких напрямках (Еллан). Оце добре, що в вас такий напрямок (Грінч.). Поважне прямування його розуму (Н.-Лев.)]. -ние (образ) мыслей - напрям думок. Человек известного -ния - людина певного напряму. В этом обществе дурное -ние - в цьому товаристві лихий напрям, це товариство лихого напряму;5) (руководство) направа, керунок (-нку), (установка) налад (-ду), настанова, напрям, напрямок. [Нема у їх направи доброї (Ніс). Він гарної направи і політику життя тямить (Н.-Лев.). З батьків та матерів і дітям направа (Єл. Ум.). З усім напрямком свого пахарського життя (Мирн.)]. У него с детства дурное (худое) -ние - у його з дитинства лиха направа.* * *1) ( действие) напра́влення, (неоконч.) направля́ння; спрямува́ння, скерува́ння, (неоконч.) спрямо́вування, скеро́вування; напра́влення, (неоконч.) направля́ння; наго́стрення, (неоконч.) наго́стрювання; нала́годження, (неоконч.) нала́годжування; наве́рнення; напра́влення, (неоконч.) направля́ння; напря́млення, (неоконч.) напря́мляння2) (линия движения; путь развития) на́прям, -у, на́прямок, -мку, керу́нок, -нку\направление ние враще́ния — мат. на́прям оберта́ння
\направление ние мысле́й — на́прям (на́прямок) думо́к
3) (общественное течение, группировка) на́прям, на́прямок; ( течение) течія́литерату́рное \направление ние — літерату́рний на́прям (на́прямок)
4) ( о документе) напра́влення -
10 установка
1) ( действие) устано́влення, устано́влювання; поста́влення, ста́влення2) (механизм, устройство); устано́вка, уста́ва, устатко́вина3) ( целевая направленность) настано́ва, настано́влення4) фиоиол. устано́вка -
11 отправление
-
12 отправление
-
13 вправление
впра́влення, вправля́ння; запра́влення, запра́влення -
14 заказ
1) замовлення, загад (-ду). На -каз, по -казу - на замовлення, на загад. Принимать -казы на что - брати робити що, приймати замовлення на що. [Беру шити чоботи. Приймаю замовлення на постачання дров];2) (запрет) заказ (-зу), заборона; см. Запрет. [Вийшов заказ на ліс - щоб не рубати. Заборона на горілку].* * *1) замо́вленняпо \заказ зу — на замо́влення
как по \заказ зу — як на за́гад (на замо́влення)
2) ( запрет), зака́з, -у; заборо́на3) диал. см. заказник -
15 искривление
викривлювання, окон. викривлення, скривлення, викрив (-ву). -ние позвоночного столба - викривлення хребта (хребника).* * *1) скри́влення, ви́кривлення, перекри́влення, (неоконч. д.) скри́влювання, викривля́ння, перекри́влення, перекри́влювання2) перен. ви́кривлення -
16 исправление
1) дейст. а) (выпрямление) виправляння, випростовування, оконч. виправлення, випростування чого; б) (лажение) направляння, справляння, лагодження, оконч. направлення, справлення, на[по]лагодження чого; направа, полагода. [Раз якось треба було обом громадам порадитися про полагодження шляху (Кон.). Громадянам довелось піклуватися про споруду нових церков і направу поруйнованих (Куліш)]. -ние дорог, мостов - полагодження (неок. лагодження шляхів, мостів; в) виправляння, на[по]правляння чого, оконч. виправлення, на[по]правляння чого (помилок, тексту); виправа, направа, поправа чого. [Календарна реформа, як проста поправа астрономічного часу, не мала-б нічого лихого (Н. Рада)]. -ние нравов, недостатков - по[на]правляння норовів (звичаїв), хиб; г) кого -на[по]правляння кого; д) -ние должности, обязанностей - справляння, справування якої служби, яких обов'язків, (исполнение) виконування якої служби, яких обов'язків. -ние должности, обязанностей за кого - справування, урядування за кого, справування служби, уряду, обов'язків за кого, чиїх, заступання кого;2) сост. (в духовн. отн.) поправа, направа (на добре). [Люди шукали собі науки, помочі і поправи найбільш у письмі святому (Куліш)]. -ние преступника - поправа злочинця. Время -ния - час направи. В поведении его заметно большое -ние - в його поводженні помітно велику поправу. Дом для -ния - дім для поправи кого;3) (в рукописи, тексте и т. д.) виправка, поправка, виправлення; см. Поправка 2. [Поробив виправки в рукопису (М. Грінч.)].* * *1) ла́годження, пола́годження, ладна́ння; попра́влення, (неоконч. д.) поправля́ння; ви́правлення, попра́влення, (неоконч. д.) виправля́ння, поправля́ння; попра́ва; пра́влення; викона́ння, (неоконч. д.) вико́нування, викона́ння2) ( поправка) по́правка, ви́правлення -
17 переваривание
1) переварювання;2) физиол. - перетравлювання.* * *1) перева́рювання2) перетра́влення, перетра́влювання, тра́влення3) перетра́влювання, перетра́влення, перева́рювання -
18 поновление
поновлення, відновлення. Срв. Обновление.* * *підно́влення, відно́влення, поно́влення -
19 правка
1) правлення, виправляння; (вывиха) вправляння; (бритвы) гостріння;2) (корректурный лист) коректа.* * *1) виправля́ння, ви́правлення; пра́влення2) ви́прямлення, випрямля́ння3) пра́влення; манта́чення; гострі́ння4) вправля́ння, впра́влення -
20 прославление
уславляння, прославляння, вихваляння, величання, оконч. уславлення, прославлення, звеличання кого, чого.* * *прославля́ння, просла́влення, уславля́ння, усла́влення, виславля́ння, сла́влення
См. также в других словарях:
відновлення — я, с. Дія і стан за знач. відновити й відновитися 1 3). •• Відно/влення громадя/нства спрощений порядок придбання громадянства даної держави особами, які раніше його втратили. Відно/влення да/них процес копіювання інформації з архівних копій у… … Український тлумачний словник
мовлення — я, с. 1) Спілкування людей між собою за допомогою мови; мовна діяльність. •• Автомати/чне мо/влення відтворення добре вивченої серії слів. Вну/трішнє мо/влення мовленнєва діяльність, яка бере участь у процесах мислення та пам яті і не призначена… … Український тлумачний словник
замовлення — я, с. 1) Доручення виготовити, виконати, підготувати або доставити що небудь у певний, наперед визначений строк. •• Держа/вне замо/влення обсяг поставок продукції (виконання робіт, послуг), що його встановлюють підприємствам (об єднанням)… … Український тлумачний словник
правлення — 1 іменник середнього роду управління, керування рідко правлення 2 іменник середнього роду здійснення обрядів правлення 3 іменник середнього роду повторення, наполягання на чомусь правлення 4 іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
плавлення — я, с. Дія за знач. плавити I і стан за знач. плавитися. •• Температу/ра пла/влення температура, за якої речовина плавиться. То/чка пла/влення температура плавлення при нормальному тискові … Український тлумачний словник
позбавлення — я, с. Дія за знач. позбавити. •• Позба/влення батькі/вських прав надзвичайний захід, що застосовується лише судом до одного чи обох батьків, визнаних винними у неналежному вихованні дітей. Позба/влення во/лі один із видів покарання за злочин, що… … Український тлумачний словник
переправлення — 1 іменник середнього роду перевезення переправлення 2 іменник середнього роду виправлення … Орфографічний словник української мови
травлення — 1 іменник середнього роду обробка розчином кислот травлення 2 іменник середнього роду переробка їжі … Орфографічний словник української мови
удавлення — 1 іменник середнього роду задушення удавлення 2 іменник середнього роду заглибина … Орфографічний словник української мови
авторський — а, е. Прикм. до автор; у знач. ім. а/вторські, ких, мн. Гонорар. •• А/вторська пі/сня пісенний жанр, що виник на початку 1960 х рр.; автор віршів та музики пісні водночас є її виконавцем. А/вторський догові/р угода між автором твору, винаходу… … Український тлумачний словник
аналізатор — а, ч. 1) фіз. Прилад, за допомогою якого роблять аналіз (у 2 знач.) речовини, явища і т. ін. •• Багатото/чковий аналіза/тор аналізатор, призначений для аналізу проб, відібраних з двох або більше точок. Опти/чний аналіза/тор аналізатор, в якому… … Український тлумачний словник