-
1 виявитися
-
2 виявитися
см. виявлятися1) прояви́ться; обнару́житься, вы́явиться; обозна́читься; яви́ться2) вы́разиться; знаменова́ться3) обнару́житься, вы́явиться; раскры́ться; вскры́ться, обнажи́ться; ( проявлять себя в чём) сказа́ться4) разоблачи́ться; вы́явиться5) (как глагольная часть составного сказуемого; употребляется в значении: быть, выясняться в своём действительном виде, состоянии) оказа́ться6) ( становиться видным) появи́ться; всплыть; ( о контурах) обрисова́ться -
3 виявитися
wyjawytysjaдієсл. -
4 виявитися
апынуцца -
5 виявити
= виявитися; док. див. виявляти, виявлятися -
6 виявлятися
= виявитися1) ( проявлятися) to become apparent, to manifest itself2) ( розкриватися) to come to light; to be revealed3) ( бути насправді) to prove ( to be), to turn out ( to be), to be found ( to be)4) безос.виявилося, що — it turned out that, it was found that
-
7 зрадник
-
8 переможений
mağlüp ; виявитися переможеним – mağlübiyetke oğramaq -
9 подоланий
mağlüp; виявитися подоланим – mağlübiyetke oğramaq -
10 звичай
ЗВИЧАЙ - стереотипна форма соціальної регуляції поведінки людей, яка постійно відтворюється за певних обставин. З. служить засобом залучення людей до соціального і культурного досвіду та передачі його від покоління до покоління, регламентує відносини між людьми, підтримує згуртованість у різних спільнотах. У ролі З. можуть виступати загальноприйнятні трудові навички, форми суспільно-політичної діяльності, сімейних відносин, релігійні обряди, громадські свята тощо. За вужчого тлумачення, З. охоплює лише такі дії, які відтворюються людьми стихійно. В цьому розумінні до З. не можна віднести розпорядок діяльності, передбачений інструкцією, або такі соціальні навички, які потребують спеціального опанування Ф. орми виробництва і розподілу, правові норми теж не належать до З., оскільки перші регулюються економічними відносинами, а другі - санкціонуються і підтримуються державною владою. У сфері моралі З. підтримується за допомогою відповідних моральних відносин. Проте зв'язок моралі і З. не означає тотожності О. сновний принцип З. - роби так, як роблять усі, в той час як мораль вимагає - роби так, як мусять робити всі. Тобто мораль наголошує на суттєвій відмінності між існуючим (сущим) і належним, між тим, що є, і тим, що має бути. Всупереч думці, що динамізм сучасної епохи, розвиток науково-технічного прогресу, засобів масової комунікації, урбанізація підривають самі основи З., фактом є те, що якраз катаклізми XX ст. переконують у необхідності підтримки З. через притаманний їм потужний елемент стабілізації людських стосунків. Разом із тим, З. властивий консерватизм, що може виявитися перешкодою в людському спілкуванні. Саме мораль, з її вимогами належної поведінки, здатна слугувати критерієм і підставою подолання консерватизму З.О. Левицька
См. также в других словарях:
виявитися — див. виявлятися … Український тлумачний словник
виявитися — [ви/йавиетиес а] йаўл ус а, виес :а, виец :а, йаўл ац :а; нак. виес а, в іц :а … Орфоепічний словник української мови
виявитися — див. виявлятися … Словник синонімів української мови
виявитися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
виявлятися — виявитися 1) (про почуття, думки, наміри тощо ставати явним, помітним зовнішніми ознаками), проявлятися, проявитися, виражатися, виразитися, показуватися, показатися, пробиватися, пробитися, проглядати, проглянути, проступати, проступити,… … Словник синонімів української мови
змогти — (виявитися у змозі, у силі щось зробити), зуміти, спромогтися, спромагатися; у[в]мудритися, у[в]мудрятися, примудритися, примудрятися, у[в]хитритися, у[в]хитруватися, у[в]хитрятися (застосовуючи спритність, хитрощі тощо) Пор. уміти … Словник синонімів української мови
знадобитися — (виявитися, стати придатним, потібним), згодитися, придатися, підійти, здатися Пор. годитися 1) … Словник синонімів української мови
познаходитися — иться, док. 1) Відшукатися, виявитися внаслідок розшуків (про всіх чи багатьох, усе чи багато чого небудь, що загублене, втрачене, зникло). 2) Виявитися (про все чи багато чого небудь, усіх чи багатьох) … Український тлумачний словник
загравати — I заграю/, заграє/ш і рідко заграва/ю, заграва/єш, недок. 1) Жартами, компліментами підкреслено виявляти захоплення ким небудь; залицятися до когось. 2) перен. Догідливо, лицемірно підлещуючись, домагатися ласки, прихильності в кого небудь. II… … Український тлумачний словник
загриміти — млю/, ми/ш; мн. загримля/ть; док. 1) без додатка і чим. Почати гриміти, гуркотіти. || Голосно, гучно залунати (про звуки). || безос. || Гучно, голосно заграти, заспівати. 2) перен., розм. Заговорити голосно, збуджено, роздратовано. 3) без додатка … Український тлумачний словник
зазвучати — чи/ть, док. 1) Почати звучати, утворювати звуки. || Сповнитися звуками. 2) Почати лунати, чутися (про голос, мелодію та інші звуки). || чим. Набути якого небудь відтінку, якоїсь особливості. 3) перен., у чому. Виявитися, з явитися (в голосі,… … Український тлумачний словник
