-
1 витріоль
техн. купоро́с -
2 витріольний
техн. купоро́сный -
3 витріпати
техн.; физ. выбива́ть -
4 витріпувати
техн.; физ. выбива́ть -
5 пялить
растягивать) п'ясти (пну, пнеш), напинати, розпинати, натягати, розтягати що. Пялить, Выпялить глаза - витріщати, витріщити очі, лупити, вилуплювати, вилупити очі, вирячувати, вирячити очі, витріщатися, витріщитися, визиратися, торопіти, глупіти на кого, на що; срв. Пучить, Выпучивать, Таращить глаза. [Заєць, причаївшись під кущем, пригина вуха, витріща очі (Коцюб.). Лупить (теля) налякані очі (Коцюб.). Не витріщайся ні на кого, як коза на різника (Номис). Дитина на свічку глупіє (Черкащ.). Та чого ти на мене визираєшся, наче не пізнав?]. -лить рот - роззявляти рота. На чужой кусок не пяль роток - на чужий коровай очей не поривай. Пяленный - пнутий, напинаний, тягнений.* * *( натягивать) напина́ти, натяга́ти, натя́гувати; ( растягивать) розпина́ти, розтяга́ти, розтя́гувати\пялить глаза́ — витріща́ти (п'я́сти, пну́ти, виря́чувати, лупи́ти) о́чі, витріща́тися, виря́чуватися
\пялить рот — роззявля́ти ро́та
-
6 вытаращивать
вытаращить вирячувати, вирячити, витріщати, витріщити, вибалушувати, вибалушити, виторопити (сов.), (о мног. повитороплювати), вилуплювати, вилупити, вип'ясти (сов.) очі, видивлятися, видивитися, визиратися, визиритися на кого. [Ну, чого очі вирячила? Повирячувалися на мене, наче я з того світу прийшла]. Вытаращенный - вирячений, витріщений, вибалушений; (прилаг.) витрішкуватий. [Сич ти витрішкуватий! = пучеглазый. Очі витрішкуваті, як у жаби].* * *несов.; сов. - в`ытаращитьвитріща́ти, ви́тріщити и мног. повитріща́ти, виря́чувати, ви́рячити и мног. повиря́чувати, вива́лювати, ви́валити и мног. повива́лювати, ви́балушувати, ви́балушити -
7 вытрёпывать
вытрепать витіпувати, витіпати, (всё постеп.) потіпати; витріпувати, витріпати. [Потіпала льон. Витріпай килим]. Вытрепанный - витіпаний; витріпаний.* * *несов.; сов. - в`ытрепатьвиті́пувати, ви́тіпати, витрі́пувати, ви́тріпати -
8 Натаращивать
натаращить1) (глаза) вирячувати, вирячити, витріщати, витріщити, вилуплювати, вилупити, вибалушувати, вибалушити, (о мног.) повирячувати, повитріщати, повилуплювати, повибалушувати (очі, грубо: баньки, балухи);2) (пальцы, шерсть и т. п.) - см. Натопыривать 2 и 3. Натаращенный -1) вирячений, витріщений, вилуплений, вибалушений, повирячуваний и т. п.;2) см. Натопыренный. -ться -1) (о глазах) - а) (стр. з.) вирячуватися, бути вирячуваним, виряченим, повирячуваним и т. п.; б) (возвр. з.) вирячуватися, вирячитися, витріщатися, витріщитися, вибалушуватися, вибалушитися, визиратися, визиритися, (о мног.) повирячуватися, повитріщатися, повибалушуватися на кого, на що;2) см. Натопыриваться. -
9 пучеглазый
прил. и сущ. витрішкуватий, витрішкоокий, банькатий, вирячкуватий, вирлоокий, окатий, балухатий, булькатий, лупатий, більматий (см. Пучеглаз). -зенький - банькатенький, окатенький, балухатенький, булькатенький. [За столом сидить молодиця, огрядна, червона, витрішкувата (М. Вовч.). Пані стара вже, вирячкувата (Кониськ.). Оце яка дівка баньката (Звин.). Жаби чорні, здорові, окаті (Мирн.). Лупатий сич (Васильч.)].* * *витрішкува́тий, вирячкува́тий; вирлоо́кий, банька́тий, булька́тий, балуха́тий, лупа́тий -
10 Пучеглазить
-зничать1) ґави (витрішки) ловити, витрішки продавати (купувати), торопіти, лупати очима; см. Глазеть, Зевать;2) (таращить глаза) витріщати очі (баньки), вирячувати очі, вилуплювати очі, витріщатися, визиратися на що. -
11 выколачивать
выколотить вибивати, повибивати, а теснее: витріпувати, повитріпувати (порох з одежі чи з меблів); (подати) здирати; (самоуправно) грабувати. Выколоченный -1) вибитий, витріпаний;2) здертий, виграбуваний.* * *несов.; сов. - в`ыколотить1) вибива́ти, вибити и мног. повибива́ти; (колотя, очищать от пыли) витрі́пувати, ви́тріпати2) (перен.: взыскивать путём принуждения) стяга́ти и стягувати, стягти́ и стягну́ти и мног. постяга́ти и постягувати; витяга́ти и витя́гувати, ви́тягти и ви́тягнути и мног. повитяга́ти и повитя́гувати, здира́ти, зідра́ти и зде́рти и мног. поздира́ти, виду́шувати, ви́душити, вибива́ти, ви́бити и мног. повибива́ти3) ( зарабатывать с трудом) заробля́ти, зароби́ти, сов. загорюва́ти4) (колотя, разминать) вибива́ти, ви́бити\выколачивать ко́жу — вибива́ти, ви́бити шкі́ру
-
12 прозевать
1) (пропустить недоглядев) недогле[я]діти чого, проґавити, проморгати що, проґавитися, прогледітися, зів(а)ка дати, витрішка з'їсти (только в выражении: витрішка з з'їв, з'їла). [Проґавив початок (Черкас.). А що, хлопче, проморгав дівчину (Харк.). Такий-то з тебе стрілець, уже й зівака дав (Вовч. п.)];2) прозіхати. [Прозіхав цілий вечір];3) (проглазеть) ґави проловити, витрішки їсти (ловити, купувати, продавати) (протягом певного часу).* * *1) (упустить момент, проглядеть) проґа́вити2) ( зевать в течение определённого времени) позіха́ти [ці́лий день] -
13 пучить
1) (вздувать) обдимати, дути (дму, дмеш) кого, що, (вздымать) здимати; (горбить) горбити що, (коробить) жолобити, пачити що. [Мовчанка черево не дме (Номис). Свіжої конюшини не давай багато коняці, бо обдимає (Звин.)]. -чит живот - дме, обдима живіт, черево. Счастье -чит, беда крючит - багатство дме, а нещастя гне (Номис). Водою лёд -чит - вода здимає лід;2) -чить глаза - витріщати, вилуплювати, вирячувати очі (баньки); см. Пучеглазить 2, Пялить (глаза). Пученый (в знач. прил.) - (о глазах) витрішкуватий, вирячкуватий, банькатий.* * *1) обдима́ти; ( вздувать) здува́ти, здима́ти2) ( глаза) витріща́ти, виря́чувати, лупи́ти -
14 таращить
1) витріща́ти, виря́чувати\таращить глаза́ — витріща́ти о́чі, витріща́тися, виря́чувати о́чі, світи́ти очи́ма, визира́тися; диал. солопі́ти
2) ( поднимать вверх) підніма́ти, підійма́ти; ( топорщить) настовбу́рчувати, стовбу́рчити, наї́жувати -
15 Напучивать
напучить1) надимати, надути, обдимати, обдути, (вздымать) здимати, здути, (о мног.) понадимати, пообдимати, поздимати що. -чил себе горб - зробив (настановив) собі горб(а). -чило живот мне - мене обдуло, мені обдуло черево (живіт). Лёд на реке -чило - лід на річці здуло;2) (таращить глаза) витріщати, витріщити, (грубо) вилуплювати, вилупити, (о мног.) повитріщати, повилуплювати очі (грубо: баньки). Напученный -1) надутий, обдутий, здутий, понадиманий и т. п.;2) витріщений, вилуплений, повитріщуваний, повилуплюваний. -ться -1) надиматися, надутися, понадиматися; бути надиманим, надутим, понадиманим и т. п.;2) (вдоволь, сов.) наобдиматися и т. п.; срв. Пучить, -ся. -
16 ворона
зоол. (и о людях) ґава, ворона, соб. вороння (ср. р.), вороняччя; (только о человеке) - розшелепа, розява. Ворон ловить (ротозейничать) - ловити ґави (випорожні, витрішки).* * *1) воро́на, ґа́ва2) перен. ґа́ва, воро́насчита́ть \ворона — перен. ґа́ви (ґав, воро́ни, ви́порожні) лови́ти, купува́ти (продава́ти, лови́ти) витрішки
-
17 выколачивание
выколотка вибивання, а теснее витріпування (пороху з одежі чи з меблів); (податей) здирання; (самоуправно) грабування.* * *1) вибива́ння; витрі́пування2) стяга́ння, стя́гування, стя́гнення; витяга́ння, витя́гування, здира́ння, виду́шування, вибива́ння3) заробляння4) вибива́ння -
18 выпучивать
-ся, выпучить, -ся випинати, -ся, випнути, -ся, вип'ясти, -ся, видимати, -ся, видути, -ся. Выпучить глаза - вилупити очі, витріщити очі, визиритися на кого; (о глазах же) вирячувати, -ся, вирячити, -ся, вилуплювати, -ся, вилупити, -ся. Выпученный, выпученные глаза - очі вирячені, вирлаті, витрішкуваті, вирячкуваті, баранкуваті, вирла, баньки, балухи.* * *несов.; сов. - в`ыпучитьвипина́ти, ви́пнути и ви́п'ясти -
19 выпучиваться
несов.; сов. - в`ыпучитьсявипина́тися, ви́пнутися и ви́п'ястися; ( о глазах) витріща́тися, витріщитися, виря́чуватися, ви́рячитися, вилу́плюватися, ви́лупитися, ви́балушитися -
20 выставлять
выставить виставляти, виставити; а теснее -1) вистановляти, вистановити. [Вистановила подвійні вікна. Повистановляй квіти під дощ];2) вистромлювати, вистромити, висувати, висунути, витикати, виткнути, вихиляти, вихилити. [Виткну голову в вікно]; (язык) висолоплювати, висолопити (язика); (зубы) вищиряти, вищирити (зуби), вискаляти вискалити (зуби). Выставлять вперёд, напр. живот - випинати, випнути, вип'ясти; (обнаженную часть тела) витріщити. [З дірки голе коліно витріщилося];3) -лять свидетелей - ставити (становити) свідків;4) (дверь, подняв ее с петель рычагом) виважувати, виважити;5) (на вид) ставити, поставити перед очі;6) (чем) становити чим. [Я себе не становлю розумною];7) (флаг, знамя) викидати, викинути. Выставленный - виставлений, вистромлений, висунений и т. д.* * *несов.; сов. - в`ыставитьвиставля́ти, ви́ставити и мног. повиставля́ти; ( высовывать) вистро́млювати и вистромля́ти, ви́стромити и мног. повистро́млювати и повистромля́ти, витика́ти, ви́ткнути и мног. повитика́ти; (преим. предлагать для решения, обсуждения) висува́ти и висо́вувати, ви́сунути и мног. повисува́ти и повисо́вувати
См. также в других словарях:
Витр — ночной намаз, который совершается после последнего ежедневного обязательного намаза иша. Его отличительной особенностью является чтение в третьем ракате молитвы кунут (См. Кунут). По поводу совершения намаза витр имеется информация в хадисах… … Ислам. Энциклопедический словарь.
ВИТР — Всесоюзный научно исследовательский институт методики и техники разведки после: ФГУП ВИТР Министерства геологии СССР геол., образование и наука, СССР, техн … Словарь сокращений и аббревиатур
витріскоокий — витрішкуватий [IV] … Толковый украинский словарь
витріщати — витріщити (про очі широко розкривати), випинати, випнути, вип ясти, п ясти, пнути, вилуплювати, вилупити, вирячувати, вирячити, викочувати, викотити, вибалушувати, вибалушити, вирячувати, вирячити … Словник синонімів української мови
витріпуваний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
витріпування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
витріпувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
витріпуватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
витрішкуватий — прикметник … Орфографічний словник української мови
витрішкуватість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
витрішкувато — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови