-
41 иссекать
иссечь1) что (высечь из камня) - витісувати, витесати (напр. камінну плиту), (изваять) вирізьблювати, вирізьб(л)ити що (статую). -сечь пещеру - вирубати, видовбати печеру. -сечь огонь - викресати (несов. кресати) огню;2) что (изрубить) - рубати, порубати, посікти що;3) кого (саблей и т. п.) - сікти, посікти, рубати, порубати кого; см. Посечь;4) -сечь кого (розгами) - вишмагати, вичухрати, вибити, висікти різками кого; см. Пороть 2. Иссечённый и Иссеченный - витесаний, вирізьблений, вирубаний; (об огне) викресаний; посічений, порубаний; вишмаганий, вичухраний, вибитий, висічений різками. - ться -1) витісуватися, вирізьблюватися; (об огне) кресатися; рубатися, сіктися; бути витесаним, вирізьбленим, викресаним и т. д.;2) (о волосах, тканях и т. п.) сіктися, посіктися, (совершенно) висіктися; см. Посекать, -ся 2.* * *несов.; сов. - исс`ечь1) (высекать, вырубать) висіка́ти, ви́сікти, -січу, -січеш и мног. повисіка́ти; (из камня, на камне) вирі́зьблювати, ви́різьбити, виті́сувати, ви́тесати, -тешу, -тешеш и мног. повиті́сувати2) ( рассекать во многих местах) сікти́ (січу́, січе́ш), посікти́, карбува́ти, покарбува́ти; ( уничтожать) висіка́ти, ви́сікти\иссекать чь в капу́сту — ( изрубить на мелкие куски) посі́кти на капу́сту, пошаткува́ти
3) ( удалять) мед. вирі́зувати и виріза́ти, ви́різати, -ріжу, -ріжеш и мног. повирі́зувати и пови́різати4) (избивать кнутом, плетью) сікти́, ви́сікти, шмага́ти, ви́шмагати -
42 насевать
насеять1) (засевать) насівати, насіяти, засівати, засіяти, (о мног. или во мн. местах) понасівати и понасіювати, позасівати и позасіювати що и чого. [Насіяла василечків у зеленому саду (Пісня). Горобці що-літа повикльовують усе, що він понасівав (Квітка). Се все понасаджував, понасіював дідусь (Основа 1862)];2) (просевать) насівати, насіяти, просівати, просіяти, пересівати, пересіяти, висівати, висіяти, ( о мног. или во мн. местах) понасівати и понасіювати чого. Насіяла борошна на хліб (Сл. Гр.). Треба висіяти землі на парник (Київщ.)]. Насеянный -1) насіяний, засіяний, пона[поза]сіюваний;2) насіяний, просіяний, пересіяний, висіяний, понасіюваний. -ться -1) насіватися, насіятися, понасіватися; бути насіюваним, насіяним, понасіюваним и т. п. [Подертий мішок, - скільки борошна насіялося! (Брацл.)];2) (вдоволь, сов.) насіятися.* * *несов.; сов. - нас`еятьнасіва́ти, насі́яти и мног. понасівати и понасі́ювати, -сі́юю, -сі́юєш; ( муку) точи́ти, -чу́, -чиш и нато́чувати, наточи́ти -
43 просевать
просеять1) просівати, просіяти, (реже) висівати, висіяти, перепускати, перепустити (зерно, борошно) через що; (сквозь решето, сито) переточувати и точити, переточити через що, на що, рещетувати, (о мн.) попросівати, поперепускіти, попереточрати що через що, на що. [Просівати, як пшеницю (Єванг.). Хочеш білої муки, то добре висій пшеницю (Под. г.). Ходить, наче решетом горох точить (Неч.-Лев.). Я ще борошно точитиму через сито (Звин.). Переточили пшеницю на решето (Грінч.). Не навчивсь решетувати слово (Куліш)];2) розсипати, розсипати; см. Просыпать;3) просеять (известное время) - просіяти якийсь час. [Просіяв цілий день]. Просеянный -1) просіяний, висіяний, перепущений, переточений через що, на що, решетований;2) розсипаний.* * *см. просеивать -
44 высаживаться
высадиться висідати, висісти, виладовуватися, виладуватися. [Французьке військо виладувалося вже з кораблів. Курськ,- оголосив кондуктор,- треба всім висідати (Крим.)].* * *несов.; сов. - в`ысадиться1) виса́джуватися, ви́садитися2) страд. несов. виса́джуватися; зса́джуватися -
45 изрубать
и Изрублять изрубить (в куски) рубати, порубати, зрубати, сікти, посікти, тяти, потяти кого, що, (всех) вирублювати, повирублювати, вирубати, порубати, висікати, висікти, витяти, витнути, вистинати усіх. [Не встиг козак Нечай на коника сісти, зачав ляшків-панків на капусту сікти (Пісня). Він їй очіпка зіб'є, а вона йому свиту порубає (Херсонщ.). Витнув- би піввійська (Стар.-Черн.). Зрубав ляха (Дума) ]. -бить мелко - порубати, посікти дрібно. - бить совершенно - порубати на мак, посікти на молот. -бить солому, капусту - посікти солому, капусту. -бить мясо, дерево (цельные предм.) - порубати, порізати м'ясо, дерево. Изрубленный - порубаний, посічений, потятий, (о мн.) вирубаний, висічений, повистинаний. -ться - рубатися, порубатися, бути порубаним, посіченим и т. д.* * *несов.; сов. - изруб`ить1) -( рубить на части) руба́ти, поруба́ти; ( сечь) сікти́ (січу́, січе́ш), посікти́ -
46 иссекаться
несов.; сов. - исс`ечься1) страд. несов. висіка́тися; вирі́зьблюватися, виті́суватися; сі́ктися (січе́ться); висіка́тися; виріза́тися2) (выпадать - о волосах; становиться ветхим - о ткани), диал. сі́ктися, посі́ктися; висіка́тися, ви́сіктися, -січеться -
47 отсевать
отсеять1) відсівати, відсіяти, висівати, висіяти;2) відсіяти, скінчити сіяти. Отсеянный - відсіяний, висіяний.* * *см. отсеивать -
48 высадка
-
49 высев
с.-х.и пр. ви́сів, -у; висіва́ння, висі́ювання -
50 высеваться
тж. выс`еиваться; несов.; сов. - в`ысеятьсявисіва́тися и висі́юватися, ви́сіятися и мног. повисіва́тися и повисі́юватися -
51 высевающий
яки́й (що) висіва́є (висі́ює) -
52 высекание
1) висікання, вирублювання; (из камня) витісування; (на камне) різьблення, карбування;2) (огня) кресання, викрешування;3) (розгами) см. Сечение, Порка.* * *1) висіка́ння; вирі́зьблювання, виті́сування2) креса́ння, викре́шування -
53 высемениться
(о семенах) висипатися, висіятися. Растение высеменилось - з рослини висипалося (висіялося) насіння.* * *расте́ние вы́семенилось — с.-х. з росли́ни ви́сипалося (ви́сіялося) насі́ння
-
54 высечка
1) висікання;2) зубцювання.* * *1) ви́січення, висіка́ння; ви́різьблення, вирі́зьблювання2) креса́ння, викре́шування -
55 ниточка
ниточка, нитиночка. [Не стежиночка, а, сказати, нитиночка (М. Вовч.)]. Висеть на -ке - висіти на волосинці (на ниточці). Ходить по -ке - по струнці ходити.* * *ни́точкависе́ть (держа́ться) на \ниточка ке — перен. висі́ти на ни́точці (на волоси́нці, на волоску́)
по \ниточка ке разобра́ть — перен. по ни́точці (до цу́рочки) розібра́ти
ходи́ть [как] по \ниточка ке — перен. ходи́ти [як] по шнуру́ (по шнуро́чку, по ни́точці)
-
56 новосёлок
новоселиця, новосілка, висілок и (чаще) висілки (-ків), (вблизи села) присілок (- лку), (хутор) хутір (-тора).* * *нове́ се́лище, новосе́лище -
57 оскрёбки
оскрёбок поскрібки, вис[ш]крібки (-бків), оскрібок, поскрібок, вис[ш]крібок (- бка).* * *ви́шкребки, -ків, ви́скрібки, по́скрібки, оскре́бки, ошкре́бкиоскрёбок — ед. ви́шкребок, -бка, по́скрібок
-
58 отрубный
см. Отрубейный.* * *висівко́вий, висівча́ний; диал. гри́совий -
59 порка
1) пороття;2) хлоста (-ти) и хлост (-ту), хльора, сіканка, висіканка, сікуція, прочуханка, чухрай (-рая). Задать -ку - хлосту и хлости, хльору дати, прочуханку, висіканку (зав)дати кому. Получить -ку - дістати хлости, прочуханки, (иносказ.) дістати в шкуру. [Задали йому хлости, засипали березової каші (Кониськ.). Положивши дайте добру хлосту (Квітка). Хлосту своїм школярам дяк завдавав що-суботи (Кониськ.)]. Производящий -ку - сікар (-ря), сікутор (-тора).* * *Iпороття́IIшмага́ння, биття́; хло́ста, хлост, -у; диал. хльо́ра, сі́канка -
60 провисеть
провисіти, висіти якийсь час, [Два дві сорочки висіли і не посохли].* * *ви́сіти [ці́лий день], прови́сіти
См. также в других словарях:
вис — вис, а … Русский орфографический словарь
вис — вис/ … Морфемно-орфографический словарь
ВИС — вертикально интегрированная система ВИС ведомственная информационная сеть Источник: http://nvo.ng.ru/notes/2000 07 07/8 informing.html ВИС Волгоинформсеть http://www.vis.ru/ … Словарь сокращений и аббревиатур
вис — а; м. Спорт. Упражнение на гимнастическом снаряде (брусьях, кольцах), при котором тело находится в висячем положении. Отработать вис. Вис прогнувшись … Энциклопедический словарь
ВИС — ВИС, виса, муж. (спорт.). Упражнение на гимнастических приборах, заключающееся в поддержании тела на весу. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
Вис — а, муж. Стар. редк.Отч.: Висович, Висовна.Происхождение: (Лат. vis сила.) Словарь личных имён. Вис а, м. Стар. редк. Отч.: Висович, Висовна. [Лат. vis сила.] Словарь русских личных имен. Н. А. Петровский. 2011 … Словарь личных имен
Вис — м. Упражнение на гимнастическом снаряде (брусьях, кольцах), при котором тело находится в висячем положении. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
ВИС — мера веса в Бирмании. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910 … Словарь иностранных слов русского языка
вис — сущ., кол во синонимов: 4 • город (2765) • остров (218) • положение (92) • … Словарь синонимов
вис — * vice m. Порок. Сама комедия, несмотря на моралистические vertus <добродетели> et vices очень мила и местами забавна. 26. 3. 1939. К. А. Сомов Дн. // Сомов 436 … Исторический словарь галлицизмов русского языка
вис — іменник чоловічого роду вправа; положення тіла гімнаста … Орфографічний словник української мови