См. также в других словарях:
висилати — а/ю, а/єш, недок., ви/слати, ви/шлю, ви/шлеш, док., перех. 1) Відправляти що небудь поштою, залізницею, передавати через когось і т. ін. || Слати, направляти кого небудь кудись із певною метою. 2) Позбавляючи кого небудь права жити в якомусь… … Український тлумачний словник
висилати — I = вислати (позбавляючи кого н. права жити в якомусь районі, у якійсь області, країні тощо, відправляти за їх межі / в певне місце); депортувати (за межі своєї держави) II ▶ див. відправляти I, 1), відправляти I, 2), посилати I … Словник синонімів української мови
висилати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
експедіювати — висилати, відряджати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
відправляти — I = відправити 1) (пересилати що н. адресатові, замовникові поштою, телеграфом, транспортом, передавати кимось тощо), висилати, вислати, відсилати, відіслати, слати, надсилати, надіслати, присилати, прислати, адресувати 2) (супроводжуючи,… … Словник синонімів української мови
висилання — я, с. Дія за знач. висилати … Український тлумачний словник
висилатися — а/юся, а/єшся, недок. Пас. до висилати … Український тлумачний словник
висилка — и, ж. 1) розм. Дія за знач. висилати і вислати. 2) Покарання через позбавлення права жити в якому небудь районі, в якійсь області, країні і т. ін. 3) Місце, куди вислано когось … Український тлумачний словник
вислати — I див. висилати. II див. вистилати … Український тлумачний словник
депортувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех., книжн. Висилати за межі (своєї) держави … Український тлумачний словник
заганяти — I я/ю, я/єш і рідко заго/нити, ню, ниш, недок., загна/ти, зажену/, зажене/ш; наказ. сп. зажени/; док., перех. 1) Примушувати кого , що небудь увійти кудись, у щось; прот. виганяти. || розм. Наказувати кому небудь, примушувати йти до якогось місця … Український тлумачний словник