вирішення+питання

n рішення, вирішення (проблеми тощо)

- diplomatic solution дипломатичне рішення; вирішення проблеми дипломатичними каналами

- feasible solution здійсненні рішення

- harmonious solution взаємоприйнятні для різних сторін рішення

- interim solution (of a problem) проміжне вирішення (питання)

- mutually acceptable solution взаємоприйнятне рішення

- partial solution часткове вирішення

- peaceful solution мирне вирішення

- radical solution радикальне вирішення

- 'zero' solution "нульове рішення" (висунуте президентом Р. Рейганом)

- early solution of smth. швидке вирішення чогось

- integrated solution of a problem комплексне вирішення проблеми

- solution of a difficulty вихід зі складного становища

- solution of a problem вирішення питання

- to defy solution не визнавати/ відкидати рішення

- to find a solution to conflicting views примирити суперечливі точки зору

- to search for political solutions (to conflicts) шукати шляхи політичного вирішення (конфліктів)

- to secure negotiated solution забезпечити вирішення шляхом переговорів

n стан невизначеності, невідомості або очікування

- matter (question) of abeyance невирішене питання; юр. тимчасове припинення, призупинення

- to be in abeyance знаходитися у стані невизначеності/ невідомості/ очікування; бути тимчасово відміненим (про закон, право тощо)

- to fall into abeyance знаходитися у стані невизначеності/ невідомості/ очікування; бути тимчасово відміненим (про закон, право тощо)

- to hold in abeyance відтерміновувати

- to keep the matter in abeyance залишати питання невирішеним, відкладати вирішення питання

- to leave the matter in abeyance залишати питання невирішеним, відкладати вирішення питання

Платон (справжнє ім'я Аристокл) (427, Афіни чи о-в Егіна - 347 до н. е.) - давньогрецьк. філософ, постать якого стала уособленням філософії як такої. Походив зі старовинного аристократичного роду (серед предків - останній афінський цар Кодр і уславлений реформатор Солон, один із "семи мудреців"). П. починав як поет і драматург, але вже в 20 років, завдяки Сократу і Кратилу, захопився філософією, відмовившись від поетичної творчості. Як мислитель сформувався під вирішальним впливом Сократа, після страти якого (399 р. до н. е.) переїжджає до м. Мегари, де зібрався осередок сократівських учнів. У 388 р. здійснює подорож до Пд. Італії та Сицилії, маючи на меті познайомитися з вченнями піфагорійців. У Сиракузах здобуває прихильність тирана Дионісія Старшого (той зацікавився ідеями П. щодо перетворення держави). Але невдовзі П. арештовують, передають спартанцям і виставляють для продажу на ринку рабів (о-в Егіна). Його викупив киренець Аннікерид і дарував свободу. На гроші, зібрані друзями П. для викупу (Аннікерид відмовився їх узяти), була куплена ділянка у передмісті Афін (гай героя Академа), де бл. 387 р. П. заснував власну філософську школу - Академію (див. платонізм). П. є першим в історії філософом, більша частина творчої спадщини котрого дійшла до наших днів. Але це ж створює проблему авторизації і хронологізації творів, що існують в історичній традиції під ім'ям П. (т. зв. "платонівське питання"). Корпус платонівських творів, що збереглися, обіймає 34 діалоги (з них 23 вважаються автентичними, а 11 - сумнівними), "Апологію Сократа" і 13 листів; до нього входять також "Визначення" та 7 неавтентичних діалогів Р. ізні критичні дослідження піддавали сумніву платонівське авторство щодо більшості діалогів, достеменність яких відстоювали інші. Окрему частину творчості становлять т. зв. "езотеричні", або "неписані" вчення ("Навколо Блага"), які П. вважав за можливе викладати лише усно. В останні десятиліття робилися неодноразові спроби їх реконструкції і визначення їх ролі у філософії П. Одна з найавторитетніших сучасних періодизацій (Теслеф) створення діалогів П. така: 1) ранній період (до першої поїздки на Сицилію у 388 р.) - "Апологія", початок роботи над "Державою"; 2) "академічний" період (387 - 367) - дев'ять книг "Держави", "Горгій", "Менексен", "Протагор", "Менон", "Федон", "Симпозіон", "Федр", "Евтидем", "Лісид", "Хармід", "Теетет", "Кратил". У той же час в Академії створені "Клітофонт", "Критон", "Лахет", "Алківіад І", "Феаг", "Гіппій Менший", "Йона", "Коханці", "Ериксій", "Евтифрон"; 3) "сицилійський" період, між другою і третьою поїздками на Сицилію (366 - 361) - десята книга і повна редакція "Держави", "Парменід", початок "Законів"; 4) завершальний період (360 - 347) - "Тимей", "Критій", "Софіст", "Політик", "Філеб", "Закони" і "Післязаконня", VII (автобіографічний) лист. У цей же час в академічному колі створені "Гіппій Більший", "Гіппарх", "Сизиф", "Мінос", "Демодок", "Про чесноту", "Про справедливість", "Листи". Всі ці твори вважаються Теслефом написаними за життя П., - ним особисто або під його вирішальним впливом. Виняток - "Алківіад II", "Аксиох", "Алкіона", "Визначення" Д. іалогова форма творів П. не випадкова і відповідає специфіці платонівського методу. П. розвиває і доводить до досконалості сократівське "шукаюче мислення" на противагу закінченому софістичному "вченню". Основа методу П. - це діалектика в її античному розумінні: вміння ставити питання і відшукувати на них відповіді; через аналіз свідчень досвіду і окремих опіній, що відображають речі в їх чуттєвій даності, досягати знання надчуттєвого буття. Разом з тим форма діалогу відбиває досягнуту в античному Просвітництві (софісти і Сократ) впевненість, що істина не може належати окремій свідомості і має інтерсуб'єктивний характер. її оприявнення є справою не окремої особи, а спілкування мислеників. Філософія П. охоплює безліч найважливіших тем і сюжетів, але не становить єдиної теоретичної системи. Стрижневі платонівської творчості - як життєвої, так і інтелектуальної - є намагання подолати глибоку кризу і руйнацію основ суспільного устрою, що стали ознакою епохи. П. створює грандіозну полісну утопію - зразок досконалого суспільства, завдяки чому стає засновником соціального конструктивізму у західній метафізиці. Разом з тим, вирішити проблему досконалого суспільства - того, що не є мінливим встановленням людей, а відображає природу речей, - неможливо без з'ясування сутності самого буття. Вирішення питання "що насправді є, існує?" стало визначальним для творчості Π. П. створює теорію ейдосів (ідей) як незмінних, вічних, неподільних, надчуттєвих зразків всього сущого ("ейдос" по-грецьки означає "вид", "вигляд"). Ейдоси уособлюють достеменне буття, яке є незмінним, вічно перебуває і як таке протистоїть чуттєвому світу, що весь занурений у процес нескінченного становлення. Світ ейдосів - не проста сукупність першозразків, а має свою впорядкованість. Найвищим ейдосом є ідея Блага. Всі речі цього світу - лише чуттєві відбитки ейдосів, їх недосконалі відображення. Напр., всій сукупності фізично існуючих столів відповідає ейдос стольності. Така диспозиція буття можлива тому, що існує матерія (просторовість). Вона сама не є буттям, що стоїть поряд зі світом ейдосів. П. називає її "приймальницею всього" - тим, у чому виникає чуттєва подоба безтілесного зразка (ейдоса): тобто визначає її як можливість усім речам існувати. У "Філебі" цей зв'язок набуває закінченого вигляду: божествений розум-деміург створює всі речі чуттєвого світу (Космосу), керуючись ейдосами як їх зразками, а матерію використовуючи як субстрат. Відтак поруч з власне буттям П. концептуалізує мислення про небуття, яке виступає не як просте відкидання сущого, а як іншість буття, його "інаковість" - інобуття. Онтологія становить наріжний камінь філософії П., хоча її систематична концептуальна розробка відноситься, вірогідно, до пізнього періоду платонівської творчості. Вона є теоретично необхідною основою вчення П. про державу (в обширі якого осмислюються всі інші соціальні та гуманітарні сюжети) і так само зумовлює вчення про пізнання світу. Космологічне вчення (його П. розгортає у "Тимеї") має на меті показати вкоріненість досконалої держави у структурі універсуму. Космогонія тут завершується антропогонією, а вчення про державу є одночасно вченням про гідний людини спосіб буття. Основою досконалої держави є нерозривний зв'язок і взаємообумовленість індивідуальної доброчесності і суспільної справедливості Ц. е робить етику і політику принципово неподільними. У "Державі" П. виділяє сім типів державного устрою. Перший - "царство Кроноса" - додержавне буття людей, коли ними безпосередньо керували божественні посланці. Власне держава і законодавство виникають як засоби компенсувати відсутність прямого Божого керування, що його люди втратили С. еред існуючих типів держави П. вважає два правильними (монархія, аристократія) і чотири спотвореними (тимократія, олігархія, демократія, тиранія). ("Політик" містить інший розподіл типів, близький до Аристотеля). Відповідно до кожного устрою П. виокремлює створюваний ним тип людини С. труктуру досконалої держави утворюють три класи: виробники (селяни і ремісники - ті, хто забезпечує суспільство необхідним статком), воїни-стражі (ті, хто боронить місто і забезпечує внутрішній порядок), політики-філософи (ті, хто володіє мистецтвом виховувати громадян і керувати ними). Кожному класу відповідає своя чеснота: стриманість - виробникам, мужність - воїнам, мудрість - філософам. Засадниче значення має четверта чеснота - справедливість В. она притаманна усім і покликана підтримувати існуючий порядок, залишаючи кожного у межах його соціальної ролі. Держава та її устрій уподібнюються людській душі, яка також має три головні частини (засновки): жага (бажання), запал (воля), розмисл. Вони є основними силами, котрі визначають життя душі. їм відповідають три суспільних класи, а також три головні чесноти. Залежно від переваги того чи того засновку, утворюються різні типи душі. Онтологія і вчення про душу визначають теорію пізнання П. Суб'єктом пізнання є душа, а сам процес пізнання спрямований на достеменне буття - вічне і непроминальне (світ ейдосів). Можливість його пізнати принципово відкрита тому, що сама душа як безтілесна, ідеальна сутність походить зі світу ейдосів і контактувала з ними; пізнання - це процес пригадування (анамнезис) душею своїх вражень від ейдосів. Анамнезис ускладнюється тим, що в людині душа поєднана з тілом, для якого реальністю є чуттєві сприйняття; вони заступають людині справжнє буття і навіюють хибні уявлення, від яких душі потрібно звільнитися С. итуацію пізнання П. передає образом печери, в якій знаходяться прикуті до стіни невільники, котрі бачать лише тіні речей, що проносяться повз них. Ці тіні - чуттєві враження, подоба дійсних речей, від яких слід дістатися світла безтілесного світу, щоб побачити достеменну реальність. Оскільки предметом пізнання є безтілесні сутності, то головна пізнавальна здатність - це умоглядність. В умоглядному світі є сфера "нічим не зумовлених начал усього", яка осягається таким самим безпосереднім умоспогляданням (ноезис), і сфера обумовленого, яку можливо пізнавати шляхом розсуду, розмірковування (діанойя). Досягнення знання - це сходження від меншої достовірності до більшої. Його чотири щаблі: ім'я, визначення, зображення, знання як таке ("VII лист"). Кожен ступінь є певним етапом пізнання, послідовне сходження по яких дозволяє досягти знання достеменного буття. П. відіграв ключову роль у розвитку західної метафізики: вчення про буття надало вищого онтологічного статусу конкретностям навколишнього світу, подавши все розмаїття його форм у вигляді незмінних першообразів; полісна утопія створила ідеал досконалого суспільства і обґрунтувала практику соціальних перетворень. П. мав вирішальний вплив не лише на подальшу античну думку (див. Аристотель, платонізм), а й на всю європейську філософську традицію.

[br]

Осн. тв.: "Держава"; "Теетет"; "Парменід"; "Тимей"; "Критій"; "Закони".

I n підхід (до розгляду, ви вчення чогось)

- absorption approach абсорбційний підхід

- abstract-dogmatical approach абстрактно-догматичний підхід

- approach acceptable to both sides підхід, прийнятний для обох сторін

- block approach блоковий підхід

- businesslike approach діловий підхід

- concrete historical approach конкретно-історичний підхід

- constructive approach конструктивний підхід

- dual approach подвійний підхід

- integral approach комплексний підхід

- judicious approach розумний/ тверезий підхід

- low-keyed approach обережний підхід

- nihilistic approach нігілістський підхід

- one-sided approach односторонній підхід

- package approach пакетний підхід

- particular approach особливий підхід

- phased approach поетапний/ послідовний підхід

- piecemeal approach підхід, що передбачає вирішення проблеми по частинах

- principled approach принциповий підхід

- priority approach підхід, що базується на принципі першочерговості

- radical approach радикальний підхід

- reasonable approach розумний підхід

- reciprocal approach взаємний підхід

- selective approach вибірковий підхід

- stage-by-stage approach поетапний/ послідовний підхід

- step-by-step approach поетапний/ послідовний підхід

- subtle approach тонкий підхід

- two-phase approach двофазний підхід

- two-track approach подвійний підхід, двосторонній підхід

- unbiased approach неупереджений підхід

- unified approach єдиний підхід

- line of approach (to a problem) підхід, шлях (до вирішення питання)

- to take a (constructive) approach проявити (конструктивний) підхід

II v

1. звертатися (з проханням, пропозицією); вступати в переговори

2. підходити, відповідати

- to approach a government звертатися до уряду

- to approach a problem with caution обережно підходити до вирішення проблеми

1. h

1) відповідь

2) заперечення

3) вирішення (питання тощо)

4) мат. розв'язання, розв'язок

5) розгадка

6) юр. захист

2. v

1) відповідати

2) відзиватися, реагувати

3) відповідати (чомусь); задовольняти (щось)

4) удаватися, мати успіх

5) виконувати

6) ручатися (за — for)

7) заперечувати (щось — to)

8) реагувати (на щось — to)

9) служити, правити (як, замість — for)

* * *

1) відповідь; заперечення; відповідна дія, реакція у відповідь

2) вирішення ( проблеми); відповідь, пояснення; розв'язання ( задачі); відповідь, розгадка

3) рівноцінна, гідна заміна

4) юp. письмове пояснення відповідача по справі

5) мyз. відповідь ( у фузі)

1) відповідати; відгукуватися, реагувати

2) відповідати, задовольняти ( що-небудь)

3) удаватися, мати успіх, виявлятися вдалим

4) виконувати; задовольняти ( що-небудь)

5) ( for) відповідати, ручатися, нести відповідальність (за кого-небудь, за що-небудь); (to) відповідати, нести відповідальність перед ким-небудь

6) ( for) заміняти ( що-небудь); служити ( чим-небудь)

I n

1. угода

2. амер. політичний курс; економічна політика

- balanced deal збалансоване вирішення питання

- behind-the-scenes separate deal закулісна сепаратна угода

- fair deal

a) чесна угода

b) чесний вчинок

- long-term deal довгострокова угода

- package deal вирішення питань в "пакеті", комплексна угода щодо декількох питань, укладених на основі взаємних поступок

- separate deal сепаратна угода

- square deal

a) чесна угода

b) чесний вчинок

- wide-scale deal угода широкого масштабу

- to do a deal with smbd. укласти угоду з кимсь, піти на домовленість з кимсь

- to give smbd. a square deal чесно вчинити з кимсь, вести чесну гру

- to make a deal for smth. укласти угоду про купівлю чогось

- to make a deal with smbd. укласти угоду з кимсь, піти на домовленість з кимсь

- Camp David deal Кемп-Девідська угода (угода, яку підписали Ізраїль та Єгипет за посередництвом США)

- New D. "Новий Курс" (система заходів уряду президента Ф. Рузвельта у 1933–1938 рр.)

- Square D. іст. політичний курс президента Теодора Рузвельта

II v (dealt)

1. (in, with) займатись чимось, торгувати чимось, займатись торгівлею

2. (with) мати справу з кимсь/ чимсь

- to deal in politics займатись політикою

n трактування; підхід (до вирішення питання)

- handling of the crisis

a) підхід до вирішення кризи

b) врегулювання кризи

I n чаша терезів

- equal scales стан рівноваги чи невизначеності

- even scales стан рівноваги чи невизначеності

- to be in the scale бути невирішеним/ неясним

- to hold the scales even неупереджено оцінювати

- to throw smth. into the scale покласти щось на чашу терезів, вплинути на вирішення питання

- to turn the scale схилити терези, вирішити результат справи

- to weight the scales зважити аргументи

- this argument at once turned the scale цей аргумент виявився вирішальним

II n

1. розмір, обсяг, мірило

2. рівень, ступінь, становище

- official scale офіційна шкала

- exercises on a large scale широкомасштабне військове навчання

- to be high in the scale of civilization знаходитися на високому рівні цивілізації

- to be high scale in the social займати високе становище в суспільстві

- to reduce the scale of confrontation знижувати рівень конфронтації

- to rise in the social scale піднятися по суспільних щаблях

- on a large scale у великому масштабі

- on a small scale у малому масштабі

III v підніматися

- to scale down поступово знижувати, скорочувати

- to scale up поступово збільшувати

1. n

1) відправлення; відсилка

2) швидкість

3) офіційне повідомлення (донесення); депеша

4) врегулювання, вирішення (питання)

5) кур'єр

6) убивство; страта

2. v

1) посилати, надсилати; відправляти

2) швидко упоратися; справитися, покінчити

3) розправитися; розрахуватися; стратити, убити

4) квапитися, поспішати

* * *

1) відправка, відправлення, відсилання ( листа)

2) швидкість

3) ( офіційне) повідомлення, депеша

4) розв`язання, урегулювання ( питання)

5) кур'єр; агентство з доставки товарів

6) страта; убивство

1) відправляти, посилати

2) швидко справлятися; закінчувати

3) покінчити, розправитися ( з ким-небудь); стратити

1) поводження (з кимсь)

2) користування (чимсь); спосіб експлуатації; обслуговування

3) спорт. володіння м'ячем

4) гра руками; передача м'яча (рукою)

5) трактування; обговорення

6) підхід (до розв'язання питання)

7) догляд

8) управління, регулювання

9) переробка вантажів

10) маневрування; переміщення

* * *

1) поводження ( з ким-небудь); поводження ( з чим-небудь); спосіб експлуатації; обслуговування; маніпулювання

2) cпopт. володіння м'ячем; гра руками; передача м'яча ( рукою)

3) трактування; розбір, обговорення; підхід ( до вирішення питання)

4) догляд

5) управління, керування; регулювання

6) обробка

7) переробка вантажів; маневрування; переміщення

- solution of case