-
1 виробність
-
2 виробність
техн. производи́тельность ( машины - ещё) -
3 wyrobniczka
[виробнічка]f -
4 wyrobniczy
[виробнічи]adj -
5 wyrobnik
[виробнік]m -
6 заводовладелец
-лица, Заводохозяин, -зяйка власник, -ниця, хазяїн, -зяйка виробні (заводу), заводовласник, -ниця.* * *вла́сник (хазя́їн) виро́бні, (заво́ду), заводовла́сник -
7 козлы
I. 1) (в экипаже) передок (-дка), козла (-зел), (диал.) козелок (-лка). [Старшина примостився на передку з поштарем (Грінч.). Сідайте на козла (Брацлавщ.). Принц сів собі коло фурмана на козелку (Яворськ.)];2) (воен.) козла. [Стали в ряд, а ратища в козла поставили (ЗОЮР. I)].II. 1) (множ. от Козёл) - см. Козёл 1 - 4;2) (подставка для настилки досок) козли (-зел и -злів) и козла (-зел), кобильниця и кобильниці (-ниць), кобилиця. [Бруса вкладають у козли, зроблені з дубової роздвоєної сохи (Бонд. виробн.). Посеред двору понастановляно було, на дерев'яних кобильницях, кілька довгих столів (Яворн.)];3) (у пильщиков) козли, кобилиця, кобильниці; (для продольной распилки досок) стелюга;4) (для подъёма тяжестей) коза, козелець (-льця), коливорот (-ту). [Коза - дрюк з двома розтоками, неначе голова і дві ноги кози (Яворн.)].* * *ко́зла, -зел, ко́зли, -лів; ( сиденье в экипаже) передо́к, -дка; ( подставка) коби́ла, коби́лиця и кобили́ця -
8 колода
1) колода, (ум.) колодка, колодочка (соб.) колоддя, колодяччя. [Вибране на клепку дерево розпилюють на колоди (Бонд. виробн.). На колоді сиділи музики з скрипками, цимбалами (Н.-Лев.). На небі зчинилась гуркотнява: кидало колоддям, ламало, трощило (Васильч.)]. Через пень -ду валить - робити аби робилося; робити як через пень колоду тягти; робити як не своїми;2) (большое корыто) - колода, жолоб (-лоба), корито; (для месива) ночви (-чов), (ум.) ночовки (-вок), ночовочки (-чок). [Прив'яжи коней до колоди (Харківщ.)];3) (долблёный чолн) дуб (-ба);4) (гроб) деревище, довбана труна, дубовина;5) (улей) колода, колодка, пень (р. пня);6) (для сбора подаяний) карнавка;7) (для рубки дров) колода, дро[и]вітня;8) (у кожевников) кобила;9) (в ткацком станке) навій (-вою), воротило;10) (деревянные кандалы) колода; см. Колодка 2. [Запишався, як Берко в колоді (Номис)];11) (косяк оконный) лутка, (дверной) одвірок (-рка); (притолока) гла[о]вень, наголовень (-вня), наголовач; (порог) поріг (-рога);12) (заупокойная свеча) колодка (Сл. Ум.);13) (карт) колода, талія, тас (-су). [Не повний тас, двох карт нема (Борзен.)];14) колода, пастка на куниць, на соболів;15) (перен. о человеке) тюхтій (-тія), телепень (-пня), телепало, пень, колода; срвн. Пень 3 и Увалень.* * *I1) коло́да; ( для рубки дров) дрові́тняколо́ды — мн. коло́ди, -ло́д, собир. коло́ддя и колоддя́, колодя́ччя
2) ( для пчёл) коло́да, дупля́нкаII карт.коло́да -
9 край
1) (коней, предел, рубежная полоса) край (-аю), кінець (-нця), окрай (-аю), окрайок (- айка), закрайок (-йка, берег (-рега), ум. краєчок (-єчка и -єчку), крайчик (-ка), кінчик, окраєчок (-чка); срвн. Конец 1. [Нема краю тихому Дунаю (Пісня). Світає, край неба палає (Шевч.). Карпо одсунувся на самий край призьби (Н.-Лев.). Поруч мене на краєчку всадовився якийсь п'яний чолов'яга (Крим.). На крайчику ліжка обнявшися заснули дві молоді голови (Франко). Я не силкуюся збагнути сю річ до краю (Самійл.). Замчали мене кудись на кінець села (М. Вовч.). Я льотом долетів до гайового окраю, - нема! (М. Вовч.). В кінець гаю, на окрайку стояв дуб-довговік (М. Вовч.). Поставив пляшку на самому березі столу (Сл. Ум.). Надягає черкеску, обшиту по берегах срібним галуном (Мова)]. Край одежды - край, омет (-та). [На гаптовані омети ризи дорогої! (Шевч.)]. Край соломенной крыши - стріха, остріха, острішок (-шка), (судна) облавок (-вка). Края сосуда, кратера и т. п. - вінця (р. вінець), береги, криси (-сів), посудини, кратера. [Розбий яйце об вінця шклянки (Звин.). Кратерові вінця (береги). Глибока миска з крутими берегами (Конотіпщ.). Здавалися йому крисами коло горшка або коло миски (Н.-Лев.)]. До -ёв, до самых -ёв - по вінця, по самі вінця. В уровень с -ями - ущерть, украй. [Не наливай горщика вщерть (Звин.). Її серце налилося щастям ущерть (Н.-Лев.). Злотом насиплю я човен украй (Грінч.)]. Насыпанный в уровень с -ями - щертовий. [Буде щертових мірок дев'ять, а верхових вісім (Сл. Гр.)]. Осторожно, это стакан с острыми -ями! - обережно, в цієї шклянки гострі вінця. Переливать через край - лити через вінця. Течь, литься через край, -ая - литися через вінця. [Повнії чарки всім наливайте, щоб через вінця лилося (Пісня)]. Имеющий широкие края - крисатий; срвн. Широкополый. Лист с вырезными, зубчатыми -ями - листок із вирізними, зубчастими берегами (краями). Край болота - приболоток (-тка). Тут тебе и край! - тут тобі й край! тут тобі й гак! тут тобі й амінь! Сшитый край ткани - см. Рубец. Шов через край - запошивка. Шить через край - запошивати. Рана с рваными -ями - рана з рваними краями. Язва с расползшимися -ями - виразка з розлізлими краями. Конца -аю нет - нема кінця-краю, без кінця й краю. Стол по -ям с резьбою - стіл із різьбленими закрайками. С которого -аю начинать пирог - з котрого кінця починати пирога? На реке лёд по -ям - на річці крига край берегів. Уже пришёл край моему терпению, а где край бедам! - уже мені терпець урвався, а лихові кінця немає! Он хватил, хлебнул через край - він перебрав міру, він хильнув через міру. На краю света - на краю світа, край світа. На краю пропасти - край безодні. На краю гроба - одною ногою в труні. Он был на краю гибели - він мало не загинув. Я проехал Украину из края в край - я переїхав Україною з кінця в кінець, я проїхав Україну від краю до краю. На край - (на) край. [Скажи-ж мені: де мій милий. Край світа полину (Шевч.)]. Вдоль края - понад, понад край, вкрай чого. [Понад шляхом щирицею ховрашки гуляють (Шевч.). Їхала пані вкрай города (Номис)]. На краю, с -аю, нрч. - край, покрай, накрай, наузкрай чого, кінець чого. [Насипали край дороги дві могили в житі (Шевч.). Потім на світанні, як біляві хмари стануть покрай неба, мов ясні отари… (Л. Укр.). Жила вдова накрай села (Пісня). Наузкрай ниви курився димок (Сл. Грінч.)];2) (ребро, грань) руб (-ба), пруг (-га), рубіж (-бежа), ребро, край. [Ударив рубом лінійки (Сл. Ум.). Вдарився об двері, об самий руб (Сл. Ум.). Об піл, об рубіж головкою вдарилося (Пирятинщ.)]. Край скошенный - скісний руб (край). Край острый (орудия, инструмента) - гострій (-рія), ум. гострієць (-рійця); (тупой) хребет (-бта), рубіж (-бежа). [Ледве махала сокирою, б'ючи вже обухом, а не гострієм (Грінч.). Хребет пилки. Рубіж ножа]. Край поперечный - торець (-рця). [Торці клепок звичайно скісно обрізують (Бондарн. виробн.)]. Край кристалла - кристаловий руб. Гора с зубчатым верхним -аем - гора з зубчастим хребтом. Гора с зубчатыми боковыми -ями - гора з зубчастими ребрами;3) (страна, область) країна, край, україна, сторона, земля, ласк. країнка, країнонька, країночка, сторононька, стороночка, (территория) терен (-рену). [Десь, колись, в якійсь країні проживав поет нещасний (Л. Укр.). Ой, пошлю я зозуленьку в чужую країноньку (Пісня). У якому краї мене заховають? (Шевч.). Прибудь, прибудь, мій миленький, з україн далеких (Пісня). На тій прославній Україні, на тій веселій стороні (Шевч.). Полину я в чужу сторононьку шукать таланоньку (Пісня). На чужій сторонці найду кращу або згину, як той лист на сонці (Шевч.). Встає шляхецькая земля (Шевч.)]. Какими судьбами вы в наших -ях? - яким вас вітром занесло до нас? Тёплые края - теплі краї, (мифол.) вирій, ирій (-ію и -ія). [Зажурилася перепілочка: бідна моя голівочка, що я рано із вирію прилетіла (Пісня)]. Родной край - рідний край, батьківщина; срвн. Родина. [Треба рятувати рідний край (Сторож.)], Далёкий край, дальние края - далекі краї, далека сторона, далекий край, (метаф.) не близький світ. [Одна, як та пташка в далекім краю (Шевч.)]. Чужие края - чужина, (ласк. чужинонька), чужа сторона, чужа країна, чужий край. [Тяжко-важко умирати у чужому краю (Шевч.). Свій край, як рай, чужа чужина, як домовина (Приказка). Виряджала мати доньку в чужу сторононьку (Пісня)]. По чужим -ям - по чужих краях, по світах. [Не забував він і того, що по світах робиться, по інших сторонах (Єфр.)]. Познакомиться с чужими -ями - чужих країв побачити, світа побачити. [Побуває наш у солдатах, світа побачить, порозумнішає (Крим.)]. Путешествовать по чужим -ям - мандрувати (подорожувати) по чужих сторонах (краях). Заморский край - заморський край, заморська сторона, замор'я (-р'я). Работы у нас непочатый край - у нас праці сила- силенна;4) (часть говяжей туши) край. [Товстий край. Тонкий край].* * *I сущ.1) (предельная линия, окраина) край, род. п. кра́ю; ( конец) кіне́ць, -нця́; (верхний обрез стенок сосуда, перен.) ві́нця, -нецьиз кра́я в \край, от кра́я [и] до кра́я — від (з) кра́ю [і] до кра́ю, з кра́ю в край, з кінця́ в кіне́ць
2) (область, местность, административно-территориальная единица) край; ( страна) краї́наII предл. диал.\край доро́ги — край доро́ги (шляху)
-
10 наружный
(находящийся снаружи) (з)околишній, (з)окільний, надвірні[и]й, знадвірні[и]й; (наход. на поверхности тела, предмета) зверхній, (поверхностный) поверховий, позверховий; (внешний) зовнішній; срв. Внешний 1, 2 и 4. [Околишня мазка (Сл. Левч.). Околишній (надвірній) бік хати (Богодух.). Окільні галереї храму (Кониськ.). Після знадвірнього дуже ясного сонця вони нічого не бачили в темній крамниці (Н.-Лев.). Надвірня темрява (Київщ.). Душа жіноча щира сяє в зверхній красоті (Франко). Запалення копитів може бути позверхове й глибоке (Корольов). Зовнішній бік явищ (М. Грінч.)]. С -ной стороны - з околишньою (зовнішнього) боку, зокола, зверху, знадвору. [З околишнього боку гарно (Короленко). Клепки стружать з зовнішнього боку вігнуто (Бонд. Виробн.). Бачили ви, яка школа зокола? (Грінч.)]. -ная болезнь - зовнішня (зверхня) х(в)ороба. [Зверхні хвороби (Корольов)]. -ная дверь - надвірні двері (-рей). -ный диаметр - зовнішній діяметр (поперечник). -ное лекарство - зовнішні (зверхні) ліки (-ків), (надпись на аптек. этикетке) зовнішнє (-нього). -ная линия - зовнішня лінія. -ный надзор - зовнішній нагляд. -ная поверхность чего - зовнішній поверх, зовнішня поверхня, около чого. -ный порядок - зовнішній порядок (лад). -ное почтение - зовнішня (зверхня, видима) пошана. [Зверхні ознаки пошани (Короленко)]. -ная радость - зовнішня (зверхня) радість. -ная стена - околишня (надвірня) стіна. -ные стены - околишні (надвірні), стіни, около. [Мазати около (Полт.)]. -ные укрепления - околишні (зовнішні) укріплення.* * *зовнішній; ( находящийся на поверхности) зве́рхній; (находящийся за пределами дома, снаружи) надві́рний\наружныйая дверь — зо́внішні (надві́рні) две́рі
-
11 натяг
I. 1) бочарн., кузн. - натягач (-ча). [Для надівання обручів на бочку вживають особливого струмента, що зветься «натягач» (Бонд. виробн.)];2) бот. - а) (Paris quadrifolta L.) вороняче око, воронівка, хрещате зілля, хрест-трава, волосінник (-ку); б) см. Мыльник 1.II. Натяг и Натяга - см. Натяжка 1.* * *спец.натяга́ч, -а, натя́г -
12 несложный
нескладний, простий; (немудрёный) немудрий, нехитрий; (непритязательный) невибагливий. [Нескладне виробництво (Бонд. виробн.). Це робота проста, і без струмента можна зробити (Канівщ.). Немудре життя (Доман.). Рало дуже нехитра штука, його будь- який чоловік зробить (Звин.). Його бухгальтерія була невибаглива, - вся в його голові (Франко)].* * *нескладни́й -
13 производительность
продукційність, виробність, витворність, видатність, виробна спроможність (-ости). [Продукційність (видатність) праці].* * *1) продукти́вність, -ності; ( о машине) виро́бність2) ( целесообразность) продукти́вність, доці́льність -
14 Конусность
конусовість, конусність, стіжковість; кружільність (-ости). [Відношення розмірів… залежить від бажаної конусовости посудини (Бонд. виробн.)]. -
15 Малопроизводительность
мала виробність, мала продуктивність (-ности). -
16 capability
n1) здатність; можливість2) потужність3) продуктивність, виробність4) мн. характеристики◊•- antijam capability - area navigation capability - bandwidth capability - cross-wind capability - declared capability - directional control capability - frictional capability - gross capability - jamming capability - KVA capability - landing capability - maneuvering capability - nuclear capability - overload capability - passive electronic detection capability - performance capabilityies - pump inlet capability - "see and avoid" capability
См. также в других словарях:
виробність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
вапняк — известняк limestone Kalkstein осадова гiрська порода, що складається головним чином з кальциту з домiшками глинистого матерiалу, кремнезему, оксидiв залiза та iнших. За походженням розрiзняють вапняки бiоґеннi, хемоґеннi, перекристалiзованi,… … Гірничий енциклопедичний словник
калійна промисловість — калийная промышленность potash industry Kalibergbau, Kaliindustrіe галузь промисловості, що об’єднує підприємства по видобутку калійних солей та виробництву калійних добрив. Початком К.п. прийнято вважати середину ХІХ ст., коли поблизу Штасфурта… … Гірничий енциклопедичний словник
кварц — quartz Quarz мінерал класу оксидів і гідрооксидів, гол. мінерал сімейства кремнезему, широко розповсюджений в літосфері. Складається з оксиду кремнiю SiO2. Містить у невеликих кількостях домішки Аl, Fе, Са, Мg, Ti, Na, K, Li, OH і інш.… … Гірничий енциклопедичний словник
алювіальні розсипи — аллювиальные россыпи alluvial placer Alluvialseifen скупчення зерен к.к. в уламкових відкладах руслової фації алювію. Виникає внаслідок руйнування і розмиву гірських порід корінних родовищ та проміжних колекторів. Більшість А.р. мономінеральні… … Гірничий енциклопедичний словник
брикетування — брикетирование briquetting Brikettierung – різновид грудкування, фізико хімічний процес термомеханічної переробки дрібних к.к. слабкоструктурних руд, концентратів та відходів виробництва, який дозволяє одержати механічно і термічно міцний… … Гірничий енциклопедичний словник
вилуговування — выщелачивание leaching, lixiviation Auslaugung у найбільш загальному розумінні переведення у розчин, як правило водний, одного або декількох компонентів твердого матеріалу. Під В. розуміють: 1) Процес вимивання водою розчинних солей з мінералів.… … Гірничий енциклопедичний словник
галуни природні — квасцы естественные alunites, alum *Alaun, Naturalaun мінерали, подвійні водні сульфати алюмінію і лужних катіонів. Загальна формула MAl(SО4)2х12Н2О, де M Na+, К+, NH4+. Розрізняють натрієві, калієві, амонієві галуни та ін. Форма реалізації… … Гірничий енциклопедичний словник
дорогоцінні камені — драгоценные камни precious stones Edelsteine коштовне каміння, самоцвіти різні за складом і будовою мінерали, переважно кристали, з особливими властивостями: гарно забарвлені, з яскравим блиском, високою прозорістю, сильним променезаломлюванням,… … Гірничий енциклопедичний словник
кальцит — (известняковый шпат) calcite, calc spar Kalzit, Kalkspat мінерал кальцію класу карбонатів. Хiмічна формула СаСО3. Склад у %: СаО – 56,03; СО2 – 47,97. Домішки: Со, Zn, Sr, Ва, Рb, Tr. Сингонія тригональна. Густина 2,71. Твердість 3 3,5. Переважно … Гірничий енциклопедичний словник
вапняковий шпат — кальцит (известняковый шпат) calcite, calc spar Kalzit, Kalkspat мінерал кальцію класу карбонатів. Хiмічна формула СаСО3. Склад у %: СаО – 56,03; СО2 – 47,97. Домішки: Со, Zn, Sr, Ва, Рb, Tr. Сингонія тригональна. Густина 2,71. Твердість 3 3,5.… … Гірничий енциклопедичний словник