-
21 twist out
phr vвислизати, вириватисяthe boy twisted out of her arms and ran away — хлопчик вивернувся з її рук, втік
-
22 wallow
1. n1) калюжа; болітце; місце, де валяються тварини (свині тощо)2) валяння, качання3) яма, заглиблення; вибоїна4) поет. хвилі; морська пучинаwallow course — військ. дегазаційний рів
2. v1) валятися, качатися, борсатися2) перен. купатися (в славі); насолоджуватися4) хитатися на хвилях (про судно)5) накочуватися (про хвилі)6) дути поривами (про вітер)7) підніматися, здійматися, вириватися (про дим тощо)8) іти хитаючись (перевальцем); шкандибати -
23 break out
phr v1) виламувати2) спалахувати (про пожежу, епідемію)3) висипати ( про висип на шкірі)4) (in, into) покриватися ( висипом)5) вириватися, тікати6) вибухнути -
24 burst forth
phr vпрориватися, вириватися -
25 shoot ahead
phr v1) мчати; вириватися вперед, обганяти; cпopт. робити ривок (у бігу, перегонах)2) мop. підніматися до вітру -
26 twist out
phr vвислизати, вириватисяthe boy twisted out of her arms and ran away — хлопчик вивернувся з її рук, втік
-
27 вперед
1) (нар. места) вперед, наперед. [Ні взад, ні вперед. Протиснувся наперед (Рудан.)]. Вперёд выдаваться - виставлятися. В. двигаться (прогрессировать) - поступати. В. выскакивать, выскочить - вириватися, вирватися. В. забежать - перейняти кого. В. залетать - заполітати. Ходить взад и вперёд - ходити туди й сюди, снуватися. Наклониться вперёд - похилитися, (схилитися) наперед;2) (нар. врем.) - поперед(у), наперед, згори, надалі. [І то лихо попереду знати, що нам в світі зострінеться (Шевч.). Нехай дадуть мені гроші наперед. За харч і за кватирю заплачено вже згори (Свидн.)]. Вперёд (впредь) так не делай - надалі так не роби;3) (межд.) вперёд! - рушай! наперед! [Гей, наперед! або добути, або дома не бути! «Рушай!» - сказав отаман, і військо кинулося на ворогів]. Понукание на лошадей - вйо! но! Понук. на волов - гей! (диал.) гійє! гейє! гейки!* * *нареч.1) упере́д, напере́д2) (впредь) нада́лі, да́лі, упере́д, напере́д, ( в будущем) у майбу́тньому -
28 вырываться
вырваться1) вириватися, видиратися и т. д. - см. I. Вырывать;2) вихвачуватися, вихватитися, вимикатися, вимкнутися, вибиватися, вибитися, видобутися (вибутися) на волю, виприснути з рук; (о ветви - вырваться вверх) порснути вгору. [Вимкнулися з облоги. Розум мав він про себе, не дуже з ним вихвачувався (Клітка)];3) (о чувстве, прорваться) вибухнути. [Тепер тая мука, сльозами вибухнула (Грінч.). Вибухла глибока дикая печаль (Крим.)];4) (об огне, пламени, дыме) вихвачуватися, вихоплюватися, бухати, бухнути, жахати, жахнути, ударити, гаснути, шагати, шагнути; бурхати, пошибати.* * *I несов.; сов. - в`ырваться1) вирива́тися, вирватися; ( выдираться) видира́тися, ви́дертися и ви́дратися2) (стремительно появляться, выходить) вирива́тися, ви́рватися, вихо́плюватися, ви́хопитися и мног. повихо́плюватися; (о пламени, дыме) жаха́ти, жахну́ти, шуга́ти, шугнути, вибуха́ти и бу́хати, ви́бухнути, жбу́хати, жбу́хнути3) страд. несов. вирива́тися; видира́тися; висми́куватися; вихо́плюватися, вихва́чуватисяII несов.; сов. - в`ырытьсявирива́тися, ви́ритися; вико́пуватися, викопатися -
29 выступать
выступить виступати, виступити. [Виступає як пава. Виступив проти мене. Аж піт виступив]; а теснее -1) выступать важно, плавно - іти виступці, виступцем;2) виходжати, виходити, (сов. вийти), вирушати, вирушити, вибиратися, вибратися. [Полковник із намету виходжає. Військо вирушило в бій];3) резко вперёд - вириватися, вирватися. [Наперед не виривайся, ззаду не зоставайся];4) (из ряда) висуватися, висунутися, вихилятися, вихилитися, виставати, вистати, витикатися, виткнутися. [Наша хата дуже вистає (витикається) проти инших з перії];5) (в защиту кого, чего) ставати в обороні кого. чого, обставати, обстати за що (за чим, за ким). [За громадську справу обстати (Грінч.). Обстає за ним];6) (против кого) ставати проти, рушати на кого;7) (кандидатом) кандидувати (во что - на кого);8) (пятнами) плямитися;9) выступать наружу (вынырять) - винурятися. [Річка то ховається поміж деревами, то знов винуряється і блищить проти сонця];10) (постепенно из воды) витавати, витонути. [Тепер і тут каміння повитавало і там потроху витає з води. Вода залляла дині, то поки воно витоне з-під води - паростки й погинуть];11) (из границ приличия) перейти межі пристойности.* * *несов.; сов. - в`ыступитьвиступа́ти, ви́ступити и мног. повиступа́ти; (в путь, поход) вируша́ти, ви́рушити; (несов.: торчать) стирча́ти -
30 исторгать
исторгнуть1) видирати, видерти, виривати, вирвати, (выдёргивать) висмикувати и висмикати, сов. висмикати, висмикнути кого, що звідки; срвн. Вырывать. [Його я вирвала з мойого серця (Грінч.)]. -гать слёзы - викликати, викликати, добувати, видобути сльози в кого. -гнуть слово у кого - видобути, вирвати слово в кого;2) (из рабства, беды) визволяти и визволювати, визволити, вирятовувати, вирятувати кого з чого (з неволі, з біди). Исторгнутый - видертий, вирваний, висмикнутий; визволений, вирятуваний; (о слезах) викликаний, видобутий. -ться -1) видиратися, видертися, вириватися, вирватися;2) визволятися, визволитися, вирятовуватися, вирятуватися з чого.* * *несов.; сов. - ист`оргнуть1) ( выбрасывать) викида́ти, ви́кинути; ( извергать) виверга́ти, ви́вергнути и ви́вергати; ( изгонять) виганя́ти и виго́нити, ви́гнати (ви́жену, ви́женеш)2) ( вырывать) вирива́ти, ви́рвати и мног. повирива́ти, видира́ти, ви́дерти и ви́драти и мног. повидира́ти, висми́кувати и висмика́ти, ви́смикати и ви́смикнути и мног. повисми́кувати и повисмика́ти; ( выхватывать) вихо́плювати, ви́хопити и мног. повихо́плювати, вихва́чувати, ви́хватити, -хвачу, -хватиш; ( освобождать) визволя́ти, ви́зволити3) (перен.: вызывать, заставлять появиться) виклика́ти и викли́кувати, ви́кликати, -кличу, -кличеш -
31 исхищать
исхитить (похищать) викрадати, викрасти, (отымать силой) видирати, видерти, виривати, вирвати, (о мн.) повикрадати, повидирати, повиривати що в кого. Исхищённый - викрадений, видертий, вирваний. -ться - викрадатися, видиратися, вириватися, бути викраденим, видертим, вирваним.* * *несов.; сов. - исх`ититьвиривати, ви́рвати, видира́ти, видерти; ( выхватывать) вихо́плювати, ви́хопити -
32 появляться
появиться1) (показываться, становиться видным, предстать) з'являтися, з'явитися (редко появлятися, появитися), виявлятися, виявитися, уявлятися, уявитися, виникати, виникнути и виникти, (о мн.) поз'явлюватися и т. д. [На небі з'являються зорі (Коцюб.). Бабуся з'явилась на дверях (Л. Укр.). В одному з товстих місячників з'явилася дуже прихильна оцінка поетичних писань Лаговського (Крим.). Оддаль виявляються озера (Стор.). На вулиці чорна свита виявилась одна й друга (М. Вовч.). З високих черешень уявилася Марта (М. Вовч.). З-за кущів виникла висока постать (Н.-Лев.). Як не уявиться він завтра, то й зовсім його не ждіть (Звин.)]; (показываться) показуватися, показатися, (из-за чего-л.) витикатися, виткнутися, виступати, виступити, (во множестве) висипати, висипати, (внезапно) вириватися, вирватися; нагодитися; срв. Показываться. [Покажеться висока двугорба гора (Крим.). Сонце почне витикатись (Мнж.). У сю хвилину я витикався на двері (Грінч.). Зорі висипали на небі (Н.-Лев.). Вирвався, як Пилип з конопель (Ном.)]. -виться вдруг (тут как тут) - уродитися, вигулькнути, гулькнути. [Як де сама зостануся, так і він тут уродиться (Грінч.). Зразу вродився веселий настрій (Васильч.). Вигулькнув із моря]. -ться куда - (показывать нос) потикатися, поткнутися куди. [Хай до нас не потикається]. Изредка -ться - навертати, навернути куди. [Хіба обідати та на ніч наверне додому (Мирн.)]. -виться на свет - з'явитися на світ, виявитися на світі, по[на]родитися на світ. -вилась молодая луна - молодик народився. -ляться, -виться перед чьим-л. взором - ставати, стати, поставати, постати кому перед очима;2) ( об'являться, обнаруживаться) об'являтися, об'явитися, проявлятися, проявитися, (чаще о болезнях) прокидатися, прокинутися, (о болезнях, страхе, вредных насекомых, сорных травах и т. д.) укидатися, укинутися, (во множ.) кинутися, забуяти; срв. Обнаруживаться. [Об'явиться новий філософ (Н.-Лев.). Проявилася в Англії «чорна смерть» - чума (Доман.). У тебе самого проявилася істерика (Крим.). Сивий волос почав укидатися. Укинувся червак у хліб. Страх у серце вкинувся (М. Вовч.)]. В городе -вился тиф - в місті прокинувся тиф. -ются кражи - прокидаються крадіжки. -ляется болезнь - про[и]кидається x(в)ороба. -вились (во множестве) сорные травы - кинулись, забуяли бур'яни;3) (возникать) з'являтися, з'явитися, поставати, постати (и повставати, повстати), наставати, настати, ставати, стати, виникати, виникнути и виникти, (иногда) прокидатися, прокинутися; срв. Возникать. [З'являються поважні літературні видання (Єфр.). Повстають нові видавництва (Єфр.). Перш ніж настав світ (Єван.). Прокидаються подекуди нарікання на громадський нелад (Єфр.)]. -лись новые обычаи - зайшли (настали, постали) нові звичаї. -ляется желание, мысль - прокидається бажання, думка. -ляется мода, потребность - заходить мода на що, потреба;4) (браться, взяться) братися, взятися, заводитися, завестися, (о мн.) позаводитися. [Козаки беруться не знать звідкіля (Куліш). Десь узялись нові сили, енергія (Коцюб.). Звідкіля це ти узявся? Відколи султани позаводилися на сході (Крим.)]. Откуда -лись у него деньги? - звідки в його взялися, завелися гроші? -лись деньжонки - завелися грошенята. -ляется желание уснуть - сон (на сон) береться. -ются ссоры - беруться сварки. Недавно -вившийся - новітній. [Це новітній пан (Гуманщина)]. До того времени -вившийся - дотихчасовий. То -ляясь, то исчезая - прогульком. [Місяць прогульком з-за хмари виглядав (Грінч.)].* * *несов.; сов. - появ`итьсяз'явля́тися, з'яви́тися, появля́тися, появи́тися, явля́тися, яви́тися; уявля́тися, уяви́тися; ( возникать) виника́ти, ви́никнути, постава́ти, поста́ти -
33 wyrywać się
[виривачь шіê]v.ndk -
34 wydzierać się
1. вириватися;2. кричати, репетувати, голосити (розм.) -
35 wyłamywać się
1. виламуватися;2. вириватися; виходити (розм.) -
36 wyszarpywać się
висмикуватися, вириватися -
37 сувул-
випручуватися, звиватися, вислизати, вириватися, вискакувати, утікати О. -
38 хутул-
(хутлуй; хутлий Б, хутулуй К) звільнятися, рятуватися, спасатися, збутися, спекатися, вириватися, відриватися, відчіплятися, зіскакувати; ишлердэн хутул ған сон закінчивши роботи ВН; хутулалмай ғариптэн не може відкараскатися від бідняка П; хутлуй халый бишийдэн дэ втрачає все Г; хутлуй туладан відчіпляється від цеглини СМ; айахлары хутлуй ноги зірвалися — не втримався ногами У; хутулуйляр т'итийлер зриваються вскач К; чоха чапан аздан да хутулуй хто женеться багато за чим, втрачає й мале СГ. -
39 ӱзӱль-
рватися, відриватися, вириватися, відчіплятися, збуватися ВН, СБ, СМ, СК; белим ӱзӱльдӱ я надірвався — надірвав собі поперек ВН; бу иштэн ӱзӱльдӱм я збувся цієї роботи СБФ; җанын тэниндэн ӱзӱльдӱ твоя душа покинула твоє тіло СК.
- 1
- 2
См. также в других словарях:
вириватися — I = вирватися 1) (із силою звільнятися від кого / чого н.), видиратися, видертися, випручуватися, випручатися, випручатися, викручуватися, викрутитися, рватися, вибиватися, вибитися; вислизати, вислизнути, висковзувати, висковзати, висковзнути,… … Словник синонімів української мови
вириватися — I а/юся, а/єшся, недок., ви/рватися, вуся, вешся, док. 1) Відокремлюватися, відділятися від чого небудь. || Випадати, вислизати з чого небудь, звідкись. 2) Із силою звільнятися (від кого , чого небудь). || Переборюючи перешкоди, труднощі,… … Український тлумачний словник
вириватися — 1 дієслово недоконаного виду відокремлюватися вириватися 2 дієслово недоконаного виду відкопуватися … Орфографічний словник української мови
вислизати — а/ю, а/єш, недок., ви/слизнути, ну, неш, док. 1) Поковзом, сковзаючи, випадати, вириватися з чого небудь, з під чогось. || перен. Не триматися (в пам яті і т. ін.); зникати. 2) Швидко і непомітно виходити, вибігати звідки небудь. || Швидко і… … Український тлумачний словник
вихвачуватися — уюся, уєшся, недок., ви/хватитися, ачуся, атишся, док. 1) Швидко з являтися, вибігати вперед, вискакувати звідки небудь. || Бурхливо вириватися з (із за) чого небудь. 2) Вириватися наперед, проявляючи свої здібності, вміння, бажання і т. ін. 3)… … Український тлумачний словник
вихоплюватися — ююся, юєшся, недок., ви/хопитися, плюся, пишся; мн. ви/хопляться; док. 1) Швидко вибігати, виїжджати, вискакувати куди небудь, раптово з являтися десь. || Рвучко, швидко підніматися на що небудь. 2) Швидко вискакувати, вибиратися звідки небудь.… … Український тлумачний словник
бити — б ю, б єш; наказ. сп. бий; недок. 1) неперех., з прийм. в (у), об, по і без прийм. Стукати, ударяти по чому небудь, об щось. || Хлюпатися, плескати. Бити в долоні. 2) перех., кого. Завдавати ударів кому небудь. || кого, по кому – чому, перен.… … Український тлумачний словник
битися — б ю/ся, б є/шся; наказ. сп. би/йся; недок. 1) з прийм. в (у), об (о) і без прийм. Стукатися, ударятися. || Хлюпатися, плескати. 2) Удаватися до бійки, бити кого небудь. || Бити один одного. || Ударяти рогами, лобом, ногами (про тварин). 3)… … Український тлумачний словник
бухати — I б ухати аю, аєш, недок. 1) неперех. Видавати глухі, уривчасті звуки; стукати глухо, уривчасто. 2) перех. і неперех. Бити; стріляти. 3) неперех. Вириватися густою масою. 4) перех., розм. Кидати з силою, з глухим звуком. II бух ати а/ю, а/єш,… … Український тлумачний словник
вибиватися — а/юся, а/єшся, недок., ви/битися, б юся, б єшся; мн. виб ються; док. 1) З труднощами, докладаючи зусиль, вириватися, вибиратися звідки небудь. || Переборюючи перешкоди, знегоди, виходити зі скрутного становища. || Позбуватися чого небудь,… … Український тлумачний словник
вибухати — I в ибухати аю, аєш і ви/бухнути, ну, неш, док., перех., розм. Раптом вимовити, викласти все одразу. II вибух ати а/ю, а/єш, недок., ви/бухнути, ну, неш; мин. ч. ви/бухнув, нула, нуло і рідше ви/бух, ла, ло; док. 1) Розриватися з дуже сильним… … Український тлумачний словник