випровадити

См. также в других словарях:

• випровадити — див. випроваджувати …   Український тлумачний словник

• випровадити — [ви/провадиетие] аджу, диеш; нак. ад , ад теи …   Орфоепічний словник української мови

• випровадити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• випровадження — я, с. Дія за знач. випровадити …   Український тлумачний словник

• вести — I 1) (спрямовувати рух кого н., допомагати / примушувати йти куди н.), провадити, проводжати, проводити, провести, приводити, привести (із собою); у[в]водити, у[в]вести, заводити, завести, у[в]проваджувати, у[в]провадити, запроваджувати,… …   Словник синонімів української мови

• виводити — I = вивести (допомагати / примушувати йти з собою звідки н., за межі чогось), випроваджувати, випровадити, випроводити; виставляти, виставити (проганяти) II ▶ див. будувати, вести I, 1), виділяти 1), висиджув …   Словник синонімів української мови

• виганяти — I = вигнати (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцину тощо), проганяти, прогнати, вигонити, гнати, випроваджувати, випровадити, випроводити, спроваджувати, спровадити, виставляти, виставити, викурювати, викурити,… …   Словник синонімів української мови

• виряджати — I = вирядити (споряджаючи, забезпечуючи потрібним для дороги, відправляти кого / що н., звідкись, кудись), випроводжати, випроваджувати, випроводити, випровадити II ▶ див. виганяти I, проводити …   Словник синонімів української мови