Перевод: с английского на украинский

с украинского на английский

випадкова

См. также в других словарях:

  • акциденція — ї, ж. Випадкова, минуща, тимчасова, неістотна властивість …   Український тлумачний словник

  • випадковий — а, е. 1) Який стався несподівано, непередбачено. || Перший ліпший, який трапився, з явився де небудь за збігом обставин. || Який став ким , чим небудь непередбачено, несподівано. Випадкова куля. 2) Не обумовлений якими небудь закономірностями,… …   Український тлумачний словник

  • гаусівський — а, е, мат. Те саме, що гаусів. Гаусівська випадкова функція …   Український тлумачний словник

  • епізод — у, ч. 1) Окремий випадок із життя, яка небудь подія. || Короткочасна випадкова побічна обставина або подія. 2) Невелика, сюжетно завершена частина художнього твору, яка має відносно самостійне значення. || Частина кінокартини, що становить… …   Український тлумачний словник

  • казус — у, ч. 1) Подія, яка настає не внаслідок направленої на неї волі особи, а тому не може бути передбаченою за даних умов. 2) юр. Випадкова дія, яка має зовнішні ознаки провини (злочину), але позбавлена елементу вини, а тому не спричиняє до… …   Український тлумачний словник

  • непорозуміння — я, с. 1) Недостатнє, неправильне розуміння чого небудь. || Яка небудь плутанина, неясність; випадкова помилка. 2) Взаємне нерозуміння; незгода, суперечка …   Український тлумачний словник

  • підробіток — тку, ч., розм. Дія за знач. підробляти, підробити 2). || перев. мн.Додаткова до основної або тимчасова, випадкова робота …   Український тлумачний словник

  • угода — (вго/да), и, ж. 1) Взаємна домовленість про що небудь. 2) Договір, за яким встановлюються взаємні зобов язання щодо чого небудь. || Згода між ким небудь на основі якоїсь вигоди. •• Аге/нтська уго/да вид угоди з фізичною або юридичною особою про… …   Український тлумачний словник

  • непорозуміння — 1) (яка н. неправильність / неясність у чомусь, випадкова помилка тощо), плутанина 2) (взаємне нерозуміння), незгода, суперечка …   Словник синонімів української мови

  • праця — I (діяльність людини, спрямована на створення матеріяльних / духовних цінностей), робота, діло, дільце; труд (перев. наполеглива, старанна); служба (нефізична діяльність / в галузі обслуговування); підробіток, халтура (побічна, додаткова до… …   Словник синонімів української мови

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»