-
1 винахід
-
2 винахід
devise, innovation, invention -
3 винахід
-
4 винахід
- ходуизобрете́ние -
5 винахід
გამოგონება -
6 винахід
вынаходка -
7 винахід
icat, keşf -
8 винахідник
inventor, originator -
9 винахідницький
-
10 винахідливий
inventive, resourceful, ingenious -
11 винахідливість
жinventiveness, inventive capacity, contrivance; ( спритність) ingenuity; ( життєва) resourcefulness -
12 винахідник
ч -
13 винахідниця
-
14 винахідливий
изобрета́тельный; ( остроумный) зате́йливый; ( сообразительный) нахо́дчивый -
15 винахідливість
- остіизобрета́тельность; зате́йливость; нахо́дчивость -
16 винахідливо
нар.зате́йливо; нахо́дчиво -
17 винахідник
-аизобрета́тель -
18 винахідництво
-аизобрета́тельство -
19 винахідниця
-іизобрета́тельница -
20 винахідницький
изобрета́тельский
См. также в других словарях:
винахідливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
винахідливість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
винахідливо — прислівник незмінювана словникова одиниця рідко … Орфографічний словник української мови
винахідник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
винахідництво — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
винахідниця — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
винахідницький — прикметник … Орфографічний словник української мови
винахідництво — а, с. Діяльність винахідника, винахідників … Український тлумачний словник
винахідницький — а, е. Прикм. до винахідник і винахідництво … Український тлумачний словник
винахідливість — вості, ж. Властивість за знач. винахідливий … Український тлумачний словник
винахідливо — Присл. до винахідливий … Український тлумачний словник