-
1 викочувати
= ви́котити1) выка́тывать, вы́катить2) (наверх, на что) вска́тывать, вскати́ть -
2 викотити
См. также в других словарях:
викочувати — ую, уєш, недок., ви/котити, очу, отиш, док., перех. 1) Котячи, витягати, діставати що небудь звідкись. 2) Вивозити звідки небудь щось на колесах. 3) розм. Широко розкривати, витріщати (очі) … Український тлумачний словник
викочувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
викотити — див. викочувати … Український тлумачний словник
викочування — я, с. Дія за знач. викочувати … Український тлумачний словник
Сізіф — сісі/ф, а, ч. У давньогрецькій міфології – цар, покараний за образу богів тим, що вічно мусив викочувати на гору великий камінь, який щоразу скочувався вниз … Український тлумачний словник
витріщати — витріщити (про очі широко розкривати), випинати, випнути, вип ясти, п ясти, пнути, вилуплювати, вилупити, вирячувати, вирячити, викочувати, викотити, вибалушувати, вибалушити, вирячувати, вирячити … Словник синонімів української мови