-
1 станковый
жив., воен.станко́вий\станковыйая жи́вопись — станко́вий живо́пис
\станковыйый пулемёт — станко́вий кулемет
-
2 рисуночный
жив.рисунко́вий -
3 living
1. n1) засоби для існування2) (спосіб) життяplain living — скромне (просте) життя
3) харчі, харчування4) церк. бенефіція; парафія5) (the living) наші сучасники2. adj1) живий; що живе (існує); існуючий2) жвавий, активний3) дуже схожий, подібний; точний; вірнийliving rock — геол. порода у природному стані
living space — життєвий простір; амер. корисна площа
living unit — квартира (будинок) на одну сім'ю
* * *I [`liviç] n2) спосіб життя3) цepк. бенефіцій; парафія4) ( the living) світ живих; наші сучасникиII ['liviç] a1) живий; існуючий2) дуже схожий, точний; вірний ( натурі)3) живий, активний4) яскравий, соковитий ( про колір)6) гeoл. природний, натуральний; незайманий, неопрацьований -
4 accidental
1. n1) випадковість2) випадковий елемент; неістотна риса3) pl жив. світлові ефекти при додатковому освітленні2. adj1) випадковий, несподіваний2) другорядний, неістотний; побічний, додатковий* * *I n1) випадковий елемент; несуттєва риса; фiлoc. несуттєва властивість2) мyз. випадковий знак альтерації3) pl; жив. світлові ефекти, створені додатковим ( не денним) освітленням4) юp. несуттєва умоваII a1) випадковий, несподіваний, ненавмисний2) другорядний, несуттєвий; побічний, додатковийaccidental benefits — додаткові виплати; надбавки ( до зарплати)
3) фiлoc. несуттєвий, нерелевантний, який не стосується сутності предмета -
5 quick
[kwɪk] 1. adj1) прудки́й; мото́рний, жва́вий2) швидки́йquick march військ. — форсо́ваний марш; швидки́й крок
quick time військ. — рух швидки́м (широ́ким) кро́ком
to be quick — поспіша́ти
do be quick! — поспіша́йте!
3) кмітли́вий, тяму́щий; винахі́дливий4) го́стрий (про зір, слух, розум)5) пливу́чий, сипу́чий; м'яки́й ( про породу)2. advшви́дко, ху́тко; ско́ро3. nplease come quick — іді́ть шви́дше (хутчі́ш)
1) ( the quick) pl збірн. живі́the quick and the dead — живі́ й ме́ртві
2) найчутли́віші діля́нки шкі́ри (напр., під нігтями); перен. почуття́to touch [wound, sting] to the quick — дійня́ти до живо́го, допекти́
3) живоплі́т -
6 life
1. n (pl lives)1) життя; існуванняto bring to life — а) викликати до життя; б) приводити до пам'яті
to come to life — а) почати жити, з'явитися на світ; б) ожити, опритомніти
to seek smb.'s life — робити замах на чиєсь життя
to take one's own life — убити себе, покінчити з собою
to take smb.'s life — убити когось
this life — рел. земне буття (існування)
the other life — рел. загробне (потойбічне) життя
2) живі істоти, життяis there any life on the planet Mars? — чи є живі істоти (життя) на планеті Марс?
3) тривалість життяfor life — на все життя, до кінця життя, до смерті; довічно
4) строк перебування (десь)6) спосіб життя7) громадське життя; стосунки (людей); суспільство6) світські розвагиto see life — побачити світ, пізнати життя
8) біографія, життєпис9) енергія; жвавість; натхнення; пожвавлення10) товариство11) найважливіше, най необхідніше; основа; душаplenty of sleep is the life of young children — тривалий сон — найважливіше (основне) для (здоров'я) дітей
12) натура, натуральна величина (тж life size)as large as life — а) у натуральну величину; б) як живий
to portray smb. to the life — точно передати схожість; намалювати чийсь правильний портрет
13) застрахована особа2. adjдовічнийщо триває усе життя; life-annuity — довічна пенсія
life-insurance, life-assurance — страхування життя
cat-and-dog life — постійні сварки; живуть, як кіт із собакою
how's life? — як живеться?, як справи?
nothing in life — ніскільки, нічого подібного
a cat has nine lives — присл. коти довго живуть
while there is life there is hope — присл. поки людина живе, доти вона надіється
to bother (to worry) the life out of smb. — не давати комусь ні хвилини спокою; роздратовувати когось
to gasp out one's life — померти, випустити дух
to run for dear (for very) life — бігти щосили
* * *I [laif] n; (pl lives)1) життя; існування2) живі істоти, життя; жива істота, людина; світ живих організмів3) строк життя, все життяeveryday life — повсякденне життя, побут
5) громадське життя; взаємини ( людей)6) життєпис, біографія7) енергія, жвавість; наснага; пожвавлення; найважливіше, необхідне; основа; душа8) жив. натура9) cтpax. застрахована особа10) = lifetime;II [laif] aжиттєвий; довічний; з натури -
7 больной
(физически)1) слабий, х(в)орий, недужий, болящий, болючий, немічний, кволий. Вечно больной - болячка (общ. р. иронич.). Тяжело -ной - трудний. [Там такий трудний чоловік, що навряд чи видужає]. Смертельно, безнадёжно -ной - смертенний. [Де вже їй устати! Зовсім смертенна лежить]. Быть -ным - слабувати на що, нездужати на що. [Слабує на живіт, на холеру];2) (морально) болючий. [Болюча тема. Болюча струна]. -ное место - болюче місце, живе (р. -вого), болячка, слаб(к)а сторона. [Зачепив його за живе. Рахунки - моя слаба сторона (Фран.). Нема над тую болячку, що болить (погов.)].* * *1) прил. хво́рий; ( о человеке) слаби́й, неду́жий; ( болезненный) хворобли́вий, хворови́тий, слабови́тий, хирни́й, хире́нний, хи́рий, хирля́вий, хиря́вий; ( слабый) кво́лий, не́мічний2) в знач. сущ. хво́рий, -ого, слаби́й, -о́го, неду́жий -
8 prime
I [praɪm] 1. n1) ро́зквітin the prime of life — у ро́зквіті ро́кі́в (життя́)
2) найкра́ща части́на, цвіт3) поча́ток; поет. весна́the prime of the year — весна́
4) церк. у́треня ( в католиків)5) пе́рша пози́ція ( у фехтуванні)6) мат. про́сте́ число́2. adj1) головни́йPrime Minister — прем'є́р-міні́стр
2) основни́й, найважливі́ший3) чудо́вий, найкра́щийprime crop — чудо́вий врожа́й
4) початко́вий, пе́рві́снийII [praɪm] v1) військ. запа́лювати; вставля́ти запа́л (детона́тор)3) нагодува́ти, напої́ти4) жив., буд. ґрунтува́ти5) заздалегі́дь забезпе́чувати інформа́цією (інстру́кціями тощо); вишко́лювати, дава́ти настано́ви -
9 accidental
I n1) випадковий елемент; несуттєва риса; фiлoc. несуттєва властивість2) мyз. випадковий знак альтерації3) pl; жив. світлові ефекти, створені додатковим ( не денним) освітленням4) юp. несуттєва умоваII a1) випадковий, несподіваний, ненавмисний2) другорядний, несуттєвий; побічний, додатковийaccidental benefits — додаткові виплати; надбавки ( до зарплати)
3) фiлoc. несуттєвий, нерелевантний, який не стосується сутності предмета -
10 life
I [laif] n; (pl lives)1) життя; існування2) живі істоти, життя; жива істота, людина; світ живих організмів3) строк життя, все життяeveryday life — повсякденне життя, побут
5) громадське життя; взаємини ( людей)6) життєпис, біографія7) енергія, жвавість; наснага; пожвавлення; найважливіше, необхідне; основа; душа8) жив. натура9) cтpax. застрахована особа10) = lifetime;II [laif] aжиттєвий; довічний; з натури -
11 медлительный
1) (о человеке, жив. сущ. и перен.: непроворный) повільний, забарливий, забарний; загайливий, загайний, угайливий, угайний, длявий, (вялый) млявий, (только о жив. сущ.) покволий, (пров.) мник[х]уватий, лемехуватий; срв. Мешкотный. [Я зроду повільний собі, а Хома - то прудке, як іскра (Франко). Забарнії гості забарилися в хаті (Метл.). Загайлива природа (Куліш). Татусь був дуже загайний, важкий на починок (Короленко). Угайливий розсудок (Куліш). Такий длявий! (Звин.). Покволий у мові і тугоязикий (Біблія). Мникуватий дуже попок (Борзенщ.). Стала така лемехувата (Г. Барв.)];2) (не скорый, долговременный) см. Медленный 1.* * * -
12 primitive
['prɪmɪtɪv] 1. adj1) пе́рві́сний2) приміти́вний; про́сти́й, гру́бий3) основни́й ( про колір тощо)4) лінгв. корене́вий; непохідни́й2. n1) жив. приміти́в2) жив. примітиві́ст3) пе́рві́сна люди́на4) основни́й ко́лір -
13 little
1. nневелика кількість; дещо; небагато; дрібницяhe did what little he could — він дещо зробив, що зміг
by little and little, little by little — помалу, мало-помалу; поступово, потроху
from little up — амер. з дитинства
in little — у невеликому масштабі; жив. у мініатюрі
little or nothing — майже нічого, дуже мало, мізерна кількість
1) маленький, невеликийlittle brain — анат. мозочок
little guts — анат. тонкі кишки
the little ones — малята, діти
the little people — феї, ельфи
2) короткий, нетривалий (про час, відстань)3) невисокий, невеликого зросту4) незначний, неістотний, неважливийto make little of smth. — не сприймати чогось серйозно, не надавати чомусь значення
5) дрібний, невеликий; малий6) малий, неголовнийL. Assembly — Мала Асамблея ООН
little war — мала війна (короткочасна, немасштабна)
7) дріб'язковий, обмеженийlittle Mary — розм. шлунок
The L. Corporal — Наполеон Бонапарт
L. Rhody — амер., жарт. штат Род-Айленд
L. Englander — прихильник ідеї зосередження уваги Великої Британії на Англії
to go but a very little way to — бути недостатнім, не вистачати
1) небагато, малоa little — трохи, небагато
little less than — трохи менше, ніж
little more than — трохи більше, ніж
too little — недостатньо, надто мало
2) зовсім не, аж ніяк неhe little thought that — він зовсім не думав, що
to think little of — не надавати особливого значення; не вагатися
* * *I ['litl] nдеяка, невелика кількість; сама малість; майже нічого; мало щоfrom little up — aмep. з дитинства
II ['litl] alittle by little, by little and little — помалу, поступово, потроху
(less, lesser; least)1) маленький, невеликий ( про розмір); невеликий ( про кількість); слабкий; поганий; короткий, недовгий; невисокий, невисого зросту; cпeц. малийlittle guts — aнaт. тонкі кишки
little end — aвт. мала ( поршнева) головка шатуна
little auk — бioл. мала гагарка
2) незначний, несуттєвий, неважливий; дрібний, невеликийlittle farmer — дрібний фермер; малий, неголовний
3) милий, славний4) дрібний, дріб'язковий, незначний, мізерний; обмежений5) призначений для вузького кола; не масовийIII [litl] advlittle theatre — театр-студія камерний театр; самодіяльний театр
(less; least)1) мало, майже ніскільки2) ( у реченнях з інверсією) зовсім не, аж ніяк -
14 белобрюхий
білочеревий, підласий, підласистий, білопузий. [Підласий: сам чорний, а живіт або груди білі. Чапелька підласа].* * *білочере́вий, білопу́зий, підла́сий, підла́систий -
15 голова
головка, головушка1) голова, ум. голівка, голівонька, увел. головище. Выше всех - ою - за всіх головою вищий. Рубить, отрубить голову кому-л. - стинати, стяти кому голову, стинати, стяти кого. Задирать -ву - дерти голову, (иронически) кирпу гнути. Повесить -ву - похнюпити голову, похнюпити ніс, похнюпитися, понуритися. В голове, как молотом бьёт - в голові так і креше, в голові наче ковалі кують. Вниз головой - см. Вниз. Ходить с непокрытой головой (ирон. о замужней женщине) - волоссям світити. С непокрытой -вой - простоволосий. Покачать головою - покрутити головою, похитати головою. Кивнуть -ой - кивнути головою. Поднимать головы - набиратися духу, сміливости. Стоять, постоять головой за кого-л., за что-л. - важити життям за кого, відважувати, відважити життя за кого, за що. Платиться, поплатиться головой - накладати (накласти, наложити) головою (душею), заплатити своєю головою. Сложить голову - лягти головою, зложити голову, трупом лягти. Бей в мою голову! - бий моєю рукою! Мылить, намылить голову кому-л. - милити, намилити чуба, чуприну, (длительно) скребти моркву кому. Осмотреть кого с головы до ног - обміряти, обкинути кого поглядом від голови до ніг. Очертя голову - осліп, наосліп, на одчай душі, на одчай божий. Сломя голову - стрімголов, прожогом. Голова кругом идёт - голова обертом іде (ходором ходить, кружка йде), голова туманіє, морочиться (паморочиться) світ, голова макітриться, світ вернеться кому. Закружилась голова у кого-л. - заморочило голову кому, заморочилася голова кому. Не сносить ему головы - накладе він головою, не топтатиме він рясту. Как снег на голову - неждано-негадано, несподівано. Разбить на голову - впень, до ноги побити. Сколько голов, столько умов - що голова, то розум. С больной головы на здоровую - швець заслужив, а коваля повісили; винувата діжа, що не йде на ум їжа. Глупые головы - цвілі голови. Глупая голова - дурна, капустяна голова, макітра. Низкоостриженная (или голая) голова (насмешл.) - гиря, макотиря. Лохматая г. (насмешл.) - кудла, кучма. Сорви- голова - шибеник, шибай-голова. Победная головушка - побіденна голівонька. Жить одною головою - самотою жити. Он (она) живёт одною головою - одним-один (одна) живе, самотою живе. С головы на голову - всі до одного (жодного), геть-усі. Вооруженный с ног до головы - о[у]зброєний до зубів. Голова сахару - голова, брила цукру. Голова пласта (геол.) - лоб верстви. Мёртвая голова (бабочка) - летючий павук. В головах - в головах. В головы - в голови, під голову. Под головами - під головами. Из-под головы - з- під голів;2) (ум. память) голова, думка. Мне приходит, пришло в голову - мені спадає, спало на думку, упадає, упало на думку, набігає, набігло на думку, спливає, сплило на думку. Забрать себе в голову - убгати собі в голову, у голову забрати, узяти щось собі в голову, взяти собі думку. Засело что-л. в голове - запало щось у голову, уроїлось у голову кому. [Уроївсь мені в голову Семен небіжчик]. Не выходит из -вы что-л. - не сходить, не виходить, не йде з думки, стоїть мені на думці. Ломает себе голову - клопоче собі голову; сушить собі голову (мозок), у голову заходить, ходить до голови по розум. Взбрело в -ву кому - ухопилося голови кому, спало на думку, (вульг.) забандюрилося кому що. Потерять - ву - стерятися, заморочитися. Теряю голову - не дам собі ради, нестямлюся, нестямки напали мене. Вбить в голову кому - втовкмачити кому. Выкинуть из головы - спустити з думки що. Пойти с повинной головой к кому - повинитися (повинуватитися) кому, учинити покору. Голова полна тяжёлых мыслей - важкі думи обсіли голову. У него голова не в порядке - немає в нього (не стає йому) третьої (десятої) клепки в голові. Вскружить кому голову - закружити (закрутити) кому голову. Забивать кому -ву - морочити голову кому, памороки забивати кому;3) (начальник, предводитель) голова. Голова городской, сельский - голова міський, сільський. Быть, служить -вой - головувати. Пробыть, прослужить головой - проголовувати. Он всему делу голова - він до всього привідця (привідець, призвідник), він на все голова.* * *голова́без головы́ — перен. без голови́, безголо́вий
ве́шать, пове́сить го́лову — похню́плювати, похню́пити (хили́ти, схили́ти) го́лову, похню́плюватися, похню́питися
в пе́рвую го́лову — наса́мперед, передусі́м, у пе́ршу че́ргу, найпе́рше
-
16 искусственный
штучний, роблений; (поддельный) фальшивий (фалшивий). [Гіпотеза Погодіна - Соболевського така штучна й так одгонить од неї вигадкою (Єфр.). Така була, кажу, по-під панським садом на великому ставу роблена виспа (М. Вовч.). Це не живі квіти, а роблені (Звин.). Пробував робити по садах фальшиві руїни (Куліш)]. -ная борода - наставна, штучна борода. -ные бриллианты - фальшиві брилянти. -ное веселье - роблені (вдавані) веселощі. -ные зубы - штучні (фальшиві) зуби. -ный корм - штучний корм. -ные конечности - штучні кінцевини, кінцівки. -ный лёд - штучний (роблений) лід. -ная литература - книжне письменство. -ный нос - наставний ніс. -ные продукты - роблені продукти. -ная развязность - удавана вільність. -ные растения, цветы - роблені рослини, квіти. -ное слово - книжне (коване) слово. -ный свет - штучне світло. -ный смех - роблений, вдаваний сміх.* * *1) ( ненастоящий) шту́чний, ро́блений; (поддельный, фальшивый) фальши́вий\искусственныйое дыха́ние — мед. шту́чне ди́хання
\искусственныйые бриллиа́нты — фальши́ві брилья́нти
\искусственныйые удобре́ния — шту́чні до́брива
\искусственныйые цветы́ — шту́чні (ро́блені) кві́ти (квітки́)
\искусственныйый спу́тник — шту́чний супу́тник
2) ( притворный) уда́ваний; ( деланный) ро́блений\искусственныйый смех — уда́ваний (ро́блений) сміх
-
17 невредимый
цілий, непошкоджений, невшкоджений, здоровий. [(Ви) (об одном лице) сміючись назад приходили невшкоджений із западні мирської (Куліш)]. Жив (здрав, цел) и - дим - живий (цілий) і здоровий. [Нарешті він цілий і здоровий повернувся до господи (Крим.)].* * * -
18 key
I [kiː] 1. n1) ключ (тж. перен.); розга́дка, код2) підрядко́вий пере́клад; ві́дповідь до зада́чі тощо3) муз. ключ; тона́льність, тонmajor [minor] key — мажо́рний (міно́рний) тон
in a minor key перен. — у міно́рному то́ні, су́мно, журли́во
all in the same key — одномані́тно, моното́нно
4) висота́ го́лосуto speak in a high [low] key — розмовля́ти го́лосно (ти́хо)
5) жив. тон, відті́нок ( у барвах)6) кла́віша; pl клавіату́ра7) тех. клин, шпо́нка8) ел. ключ, кно́пка, перемика́чmagnetic key — електромагні́тний ключ
telegraph key — телегра́фний ключ
9) attr. головни́й, ключови́й, основни́й; керівни́й, провідни́й, кома́нднийkey industries — провідні́ га́лузі промисло́вості
key point — орієнти́р, вузлови́й пункт
key positions — кома́ндні пози́ції
••to hold the keys of smth. — трима́ти щось під контро́лем (у свої́х рука́х)
2. vgolden [silver] key — хаба́р, пі́дкуп
1) замика́ти ключе́м2) тех. закли́нювати; закріпля́ти кли́ном (шпо́нкою)3) муз. настро́ювати4) рад. працюва́ти ключе́м•- key upII [kiː] nриф; мілина́ -
19 little
['lɪtl] 1. adj1) (comp less, lesser; sup least) мале́нький; невели́кийlittle finger — мізи́нець
little ones — ді́ти, маля́та
the little people — 1) ді́ти 2) е́льфи
2) коро́ткий (про час, відстань)3) мали́й, незначни́йlittle things — дрібни́ці
4) дріб'язко́вий, обме́жений••2. adv ( comp less; sup least)to make little of smth. — не сприйма́ти серйо́зно, не надава́ти зна́чення
1) небага́то, ма́лоa little — тро́хи, небага́то
little less than — тро́хи ме́нше, ніж
little more than — тро́хи бі́льше, ніж
2) з дієсловами know, dream, think і т.п. зо́всім не3. nlittle did he think that [he little thought that] — він і не ду́мав, що
невели́ка кі́лькість; де́що; небага́то; дрібни́ця••little by little — пома́лу, ма́ло-пома́лу; поступо́во
little or nothing — ма́йже нічо́го
not a little — нема́ло
in little — 1) в невели́кому масшта́бі 2) жив. в мініатю́рі
for a little — на коро́ткий час
from little up — з дити́нства
-
20 natural
['næʧ(ə)rəl] 1. adj1) приро́дний, натура́льний; спра́вжнійnatural wit — приро́дний ро́зум
natural flowers — живі́ кві́ти
natural growth — ди́ка росли́нність
natural history — природозна́вство
natural law — зако́н приро́ди; юр. приро́дне пра́во
natural science — природни́чі нау́ки
2) звича́йний; норма́льний3) саморо́дний4) власти́вий; приро́джений; неви́мушенийit comes natural to him — це ле́гко йому́ дає́ться
5) позашлю́бний2. nnatural child — позашлю́бна дити́на
1) обдаро́вана люди́на; саморо́док2) муз. бека́р3) ду́рник; слабоу́мний
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Куравлёв — Куравлёв, Леонид Вячеславович Леонид Куравлёв Леонид Куравлёв в фильме «Иван Васильевич меняет профессию» Имя при рождении: Леонид Вячеславович Куравлёв Дата рождения … Википедия
Маска Сатаны — La maschera del demonio Жанр … Википедия
Куравлёв, Леонид Вячеславович — Леонид Куравлёв Имя при рождении: Леонид Вячеславович Куравлёв Дата рождения: 8 октября 1936(1936 10 08) (76 лет) Место рождения: Москва, РСФСР … Википедия
Куравлев — Леонид Куравлёв Леонид Куравлёв в фильме «Иван Васильевич меняет профессию» Имя при рождении: Леонид Вячеславович Куравлёв Дата рождения: 8 октября 1936( … Википедия
Куравлев, Леонид — Леонид Куравлёв Леонид Куравлёв в фильме «Иван Васильевич меняет профессию» Имя при рождении: Леонид Вячеславович Куравлёв Дата рождения: 8 октября 1936( … Википедия
Куравлев, Леонид Вячеславович — Леонид Куравлёв Леонид Куравлёв в фильме «Иван Васильевич меняет профессию» Имя при рождении: Леонид Вячеславович Куравлёв Дата рождения: 8 октября 1936( … Википедия
Куравлев Л. — Леонид Куравлёв Леонид Куравлёв в фильме «Иван Васильевич меняет профессию» Имя при рождении: Леонид Вячеславович Куравлёв Дата рождения: 8 октября 1936( … Википедия
Куравлев Л. В. — Леонид Куравлёв Леонид Куравлёв в фильме «Иван Васильевич меняет профессию» Имя при рождении: Леонид Вячеславович Куравлёв Дата рождения: 8 октября 1936( … Википедия
Куравлев Леонид Вячеславович — Леонид Куравлёв Леонид Куравлёв в фильме «Иван Васильевич меняет профессию» Имя при рождении: Леонид Вячеславович Куравлёв Дата рождения: 8 октября 1936( … Википедия
Куравлёв, Леонид — Леонид Куравлёв Леонид Куравлёв в фильме «Иван Васильевич меняет профессию» Имя при рождении: Леонид Вячеславович Куравлёв Дата рождения: 8 октября 1936( … Википедия
Куравлёв Л. — Леонид Куравлёв Леонид Куравлёв в фильме «Иван Васильевич меняет профессию» Имя при рождении: Леонид Вячеславович Куравлёв Дата рождения: 8 октября 1936( … Википедия