-
121 დაწესება
визначати; установлювати -
122 beslutte
визначати, рішати, вирішувати; вирішити; встановлювати, установлювати -
123 determinere
визначати, установлювати, встановлювати -
124 fastlægge
визначати, установлювати, встановлювати -
125 fastslå
визначати, установлювати, встановлювати -
126 назначать
назначить1) (обозначать, отмечать что) значити, визначати и визначувати, визначити, зазначати и зазначувати, зазначити, на[по]значати и на[по]позначувати, на[по]значити, відзначати и відзначувати, відзначити, (о мног.) позначити, повизначати, повизначувати и т. п. що. [Визначує дорогу блискавицям (Куліш)]. -чить границы чему - визначити межі чого. -чить север и юг на карте - зазначити (позначити) північ і південь на мапі (на (географічній) карті). -начь верх на тюке - на[по]значи верх на паці;2) (определять что кому, чему, для кого, для чего, предназначать на что) призначати и призначувати, призначити, визначати и визначувати, визначити, приділяти, приділити, (наметить) назнаменати, (о мног.) попризначати, попризначувати, повизначати, повизначувати, поприділяти що кому, чому, (за-)для кого, (за-)для чого, на що. [Делегаціям від селян призначено ці місця, а від робітників - оці (Київ). Я призначив читання на один вечір (Грінч.). Шевченко, пишучи свої твори, не призначав їх за-для читання народові (Грінч.). Частину свого заробітку він призначив на певну мету (Київ). Я визначила розписання таке, що на російську мову йде небагато годин (Крим.). У ту башточку вкидали дівчат і замикали там чи на два тижні, чи на два роки, - то вже як пан приділить (М. Вовч.). Діточкам моїм пан щось приділить за мою смерть (М. Вовч.). Брахманізм обеззброїв стихійність цих поривів, назнаменавши, як час для їх здійснення, два останні перегони на життьовому шляху (М. Калин.)]. -чить заседание на пятницу - призначити засідання на п'ятницю. -чить награду - призначити нагороду. -чать наказание - визначати (призначати) кару. -чить опеку над кем - призначити опіку над ким. -чать, -чить плату - визначати, визначити, призначати, призначити, класти, покласти плату (платню). [Плату кладуть чималу їй за рік (Грінч.)]. -чить в продажу, к продаже что - призначити до продажу що. -чать работу кому - призначати (визначати) працю кому. -чить себе сделать что - призначити собі (сказати собі) зробити що. [Як чого не скінчить у тиждень, що казала собі скінчити, то… (М. Вовч.)]. -чить свидание кому - призначити побачення кому. Мне -чили притти в понедельник - мені призначено прийти в понеділок. -чать следствие - призначати слідство. -чать срок - призначати (визначати) термін (строк, речінець). -чать, - чить цену - визначати, визначити, класти, покласти, становити, постановити, нарядити ціну. [Ціну на землю визначали вони всі гуртом (Грінч.). Базар ціну становить (Богодух.). Взяли тому коню ціну нарядили - півтораста карбованців та й чотири (Пісня)];3) (на должность, для исполнения какой-либо обязанности) призначати, призначити, настановляти и настановлювати, настановити, наставляти, наставити, ставити, поставити, становити, постановити кого ким, на кого, за кого, на яку посаду, приділяти, приділити кого за кого, нарядити кого ким, (гал.) іменувати, на(й)менувати кого ким, на яку посаду, (о мног.) попризначати, понастановлювати, понастановляти, понаставляти, поприділяти; (только куда, кому, к кому) надавати, надати (о мног.) понадавати кого куди, кому, до кого. [Неписьменних не призначають на відповідальні посади (Київ). Його козаки злюбили, до себе в курінь пустили, ще й отаманом настановили (ЗОЮР I). Щоб воєводами настановити, того не буде зроду (Л. Укр.). Князями нас понастановляє (Куліш). Нас ніхто не обирав, нас настановили на парафії (Н.-Лев.). Його скинули з пристава й настановили на стражника (Васильч.). Вони його поставили собі лакеєм (Грінч. I). Соргія поставив пан за ключника (Основа 1862). Постановили на дяка (М. Вовч.). Постановили її за царинного (Кониськ.). Пан приділив батька за лісника (М. Вовч.). Доти чоловік добрий, доки його десятником не нарядили (Приказка). Агрономів надають нам з Київа (Київщ.)]. -чить наследника - призначити спадкоємця. -чить кого опекуном над кем - призначити (настановити) кого опікуном (на опікуна, за опікуна) над ким. [Громада настановила над їми опікуном Панаса Момота (Грінч.)]. -чить себе преемника - призначити собі наступника. -чить сына в военную службу - призначити сина до військової служби. -чать, -чить кому какую-либо роль в чём - призначати, призначити, приділяти, приділити кому яку ролю в чому. [Салкові, що мав грати старшину, приділили роль свідка (Грінч.)];4) (о судьбе: предопределять) судити, присудити, призначати, призначити, приділяти, приділити, надавати, надати, нарікати, наректи, назнаменувати кому що. [Мені літа тії доля присудила (Рудан.). Хто зможе ухилитись, що нам боги всесильні присудили? (Куліш)]. Назначаемый - визначуваний, зазначуваний; настановлюваний, призначуваний и т. п. Назначенный -1) визначений, зазначений, на[по]значений, відзначений, повизначуваний и т. п.;2) призначений, визначений, приділений, покладений, поприділяний и т. п. [Творчі сили, - ті гнатимуть вас у призначене місце (Франко). Заковане в залізні обручі письменство незабаром переросте призначену йому мірку (Рада). Гроші, від громади призначені на школу (Грінч.)]. -ная цена - визначена ціна. В -ный час, в -ное время - у призначену годину (призначеної години), у призначений час (призначеного часу);3) призначений, настановлений, наставлений, поставлений, постановлений, приділений, наряджений, іменований, наданий, попризначуваний и т. п. Вновь -ный - новопризначений, новонаставлений ким, на кого, за кого, на яку посаду, новонаданий кому, до кого;4) суджений, присуджений, призначений, приділений, наданий, наречений, назнаменований. [До своєї мети, назнаменованої йому од бога, дійде (Куліш)]. -ться -1) визначатися и визначуватися, бути визначуваним, визначеним, повизначуваним и т. п.;2) призначатися и призначуватися, бути призначуваним, призначеним, попризначуваним и т. п. [Речінця побутові на Запоріжжі не визначалося нікому (Куліш). Щоб полагодити спір, визначується губерніяльна комісія (Франко). Її ще здавна призначено мені (Грінч.). Почала лічити йому лінійкою в долоню, скільки було то вже йому призначено (Васильч.)]. Деньги -чались на одно, а пошли на другое - гроші призначено було на одно, а пішли на инше. Срок -чался длинный, а теперь его сократили - термін (строк, речінець) призначено (визначено) було довгий, а тепер скорочено. Срока не -чалось никому - терміну (строку, речінця) не становлено (не визначали, не визначалося) нікому;3) призначатися, настановлятися и настановлюватися, бути призначуваним, настановлюваним, призначеним, настановленим, попризначуваним, понастановлюваним и т. п. ким, на кого, за кого, на яку посаду. [Панна настановляється на вчительку в село С. (Коцюб.). Ті батюшки, що вчилися в академії й були понастановлювані на парафії (Н.-Лев.). Інструктора від нас забрано, а нам надано иншого (Київщ.). Полковники і сотники надані теж із польського панства (Куліш)]. Он -ется инструктором - його призначено (настановлено, призначають, настановляють) на (за) інструктора. -ется комисия для рассмотрения дела - призначається комісія (призначають комісію), щоб розглянути справу. -ется следствие по этому делу - призначається (призначають) слідство в цій справі;4) судитися, призначатися, приділятися, бути призначеним, приділеним, наданим, назнаменованим, нареченим. [Щоб не було одних, яким ніби призначено тільки працювати, і других, яким призначено з чужої праці живитися (Рада). Шлях без міри, вік без ліку їй надано від творця (Самійл.). Та вже коли наречено вмирати, і знахури не відшепчуть (ЗОЮР I)].* * *несов.; сов. - назначить1) призначати и призначувати, призначити и призначити а мног. попризначати; ( определять) визначати и визна́чувати, ви́значити\назначатьть лека́рства — признача́ти, призна́чити лі́ки
\назначатьть свида́ние — признача́ти, призна́чити побачення
\назначатьть цену — признача́ти, призна́чити (визначати, визначити) ці́ну
2) (куда; кем - на должность, работу) признача́ти и призна́чувати, призна́чити и мног. попризначати (куди; ким, на кого, за кого); (ставить кем-л.) наставля́ти, наста́вити и мног. понаставля́ти, настановля́ти, настанови́ти и мног. понастановля́ти и понастано́влювати (ким, на кого, за кого); (направлять куда-л.) наряджа́ти, наряди́ти (куди) -
127 evaluate
v1) оцінювати; визначати вартість2) визначати кількість3) давати оцінку; визначати якість (важливість тощо)4) мат. обчислювати, виражати в числах* * *v1) оцінювати, встановлювати вартість; визначати кількість2) оцінювати, давати оцінку; визначати якість, важливість3) мaт. обчислювати; виражати ( чисельно) -
128 term
ком. 1. n строк; період; час; термін; a строковий; терміновий; 2. pl умови1. визначений відрізок часу; момент настання, виконання чого-небудь; 2. обставини, які стосуються платежу, угоди, заробітної плати, ціни, страхового полісу тощо═════════■═════════acceptable terms прийнятні умови; attractive terms привабливі умови; berthing terms умови причалювання • лінійні умови (про завантаження і розвантаження в торговому мореплавстві); buying terms умови покупки; cash terms умови платежу готівкою; collection terms умови інкасо; commercial terms комерційні умови; concessionary terms пільгові умови; consignment terms умови консигнації; contract terms умови контракту; credit terms умови позички • умови надання кредиту • умови акредитиву; credit payment terms умови сплати кредиту; current terms поточні умови; delivery terms умови постачання; discharging terms умови розвантаження; discount terms умови знижки • умови дисконту; easy terms пільгові умови; easy tax terms пільговий податковий режим; equal terms однакові умови; exact terms точні умови; exclusionary terms обмежувальні умови • заборонні умови; expired term термін, що минув; exploration term період дослідження; extended term продовжений строк; fair terms справедливі умови; favourable terms сприятливі умови; financial terms фінансові умови; financing terms умови фінансування; fixed term встановлений строк; general terms загальні умови; hire-purchase terms умови надання кредиту при продажу на виплат; income term індекс доходу; indexing term термін індексування; inequitable terms нерівноправні умови; initial terms первісні умови • початкові умови; insurance terms умови страхування; intermediate term середній термін; legal terms юридичні умови; lending terms умови кредиту; license term термін чинності ліцензії • термін чинності патенту • термін чинності дозволу; licensing terms умови ліцензійного договору; long term довгий термін; mortgage term термін застави; negotiated terms узгоджені умови; normal terms нормальні умови; payment terms умови платежу; preferential terms пільгові умови; purchase terms умови купівлі; regular terms звичайні умови; sale terms умови продажу; selling terms умови продажу; settlement terms умови розрахунку; short term короткий термін; soft terms пільгові умови; special terms спеціальні умови; standard terms стандартні умови; stipulated terms узгоджені умови; technical terms технічні умови; trade terms умови торгівлі; trading terms торговельні умови; unacceptable terms неприйнятні умови; unequal terms нерівноправні умови; usual terms звичайні умови═════════□═════════delivery on term доставка у визначений термін; for a term of на термін; for a stated term на застережений термін; in terms of у перерахунку на • у перерахуванні на; in demographic terms з погляду демографії; in money terms у грошовому виразі; in per capita terms в розрахунку на душу населення; in percentage terms у відсотковому обрахуванні; in physical terms в натуральному виразі; in real terms в реальному обрахуванні; in value terms у вартісному виразі; on advantageous terms на вигідних умовах; on credit terms на умовах кредиту; on easy terms на пільгових умовах; on usual terms на звичайних умовах; term account терміновий рахунок; term assurance страхування життя на визначений термін; term bill вексель зі встановленим терміном; term borrowing позика на термін; term credit строковий кредит; term deposit вклад на термін • строковий депозит; terms do not exceed 6 months терміни кредитування не перевищують 6 місяців; term for appeal термін для подання апеляції; term insurance страхування на термін; term loan термінова позика; terms of acceptance умови прийняття; term of an agreement термін чинності угоди; term of an appeal термін подання апеляції; term of an application термін подання заяви; terms of auction умови аукціону; term of a bill термін векселя; terms of cancellation умови анулювання • умови скасування; terms of carriage умови перевезення; terms of conveyance умови перевезення; term of custody термін перебування під вартою; terms of exchange умови обміну; terms of freight умови фрахту; term of grace пільговий термін; terms of a guarantee умови гарантії; terms of a lease умови оренди; term of lease строк оренди; term of limitation термін давності; term of a loan термін позики; terms of an offer умови пропозиції; term of office термін уповноваження • термін перебування на посаді; term of notice термін повідомлення; term of a patent строк чинності патенту; terms of payment умови платежу; term of a policy термін чинності полісу; terms of a proposal умови пропозиції; term of punishment термін покарання; terms of redemption умови викупу; terms of reinsurance умови перестрахування; terms of sale умови продажу; term of service термін служби; terms of settlement умови розрахунку; terms of subscription умови передплати; terms of transport умови транспортування; terms of a treaty умови договору; term of validity термін чинності; term to maturity термін виплати кредиту • термін сплати цінних паперів; to accept the terms приймати/прийняти умови; to agree on the terms погоджуватися/погодитися з умовами; to alter the terms змінювати/змінити умови; to buy on easy terms купувати/купити на вигідних умовах; to comply with the terms відповідати умовам; to define the terms визначати/визначити умови; to exceed a term не дотримуватися/не дотриматися терміну • пропускати/пропустити термін • прострочувати/прострочити; to extend a term продовжувати/продовжити строк; to fix a term визначати/визначити строк • визначати/визначити термін; to hold to terms дотримуватися/дотриматися умов; to meet the terms виконувати/виконати умови; to negotiate the terms домовлятися/домовитися про умови; to observe the terms дотримуватися/дотриматися умов; to outline the terms визначати/визначити умови; to propose terms пропонувати/запропонувати умови; to quote the terms визначати/визначити умови; to reduce a term скорочувати/скоротити строк; to revise the terms переглядати/переглянути умови; to sell on easy terms продавати/продати на вигідних умовах; to set a term встановлювати/встановити строк; to specify the terms застерігати/застерегти про умови; to stipulate the terms застерігати/застерегти про умови; to tailor the terms of the loan пристосовувати/пристосувати умови позикиterm¹ — ім. реченець, прикм. реченцевий (зах. укр., діал., діас.)
Страницы
См. также в других словарях:
визначати — а/ю, а/єш і рідко визна/чувати, ую, уєш, недок., ви/значити, чу, чиш, док., перех. 1) Встановлювати, розпізнавати що небудь за певними ознаками. || Обчислюючи, вимірюючи і т. ін., знаходити певну величину, місце і т. ін. 2) Розкривати сутність… … Український тлумачний словник
визначати — 1) = визначити (наперед установлювати що н. для виконання), окреслювати, окреслити, передбачати, передбачити, призначати, призначити, виробляти, виробити Пор. намічати 1) 2) = визначити (виявляти, установлювати суть чого н.), розкривати, розкрити … Словник синонімів української мови
визначати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
міряти — (визначати, установлювати величину, розмір когось / чогось якоюсь мірою, якимсь мірилом), вимірювати, виміряти, виміряти, вимірити, заміряти, замірювати, заміряти, зміряти, змірювати, зміряти; обмірювати, обміряти, обміряти, промірювати,… … Словник синонімів української мови
шкодовати — визначати ціну понесеної шкоди, втрати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
шацувати — визначати вартість … Лемківський Словничок
оцінювати — юю, юєш, недок., оціни/ти, оціню/, оці/ниш і оцінува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. 1) Призначати ціну чому небудь, визначати вартість чогось. •• Оці/нювати (оціни/ти, оцінува/ти) го/лову чию призначати винагороду за спіймання кого небудь. 2)… … Український тлумачний словник
приміряти — I прим іряти див. приміряти. II примір яти я/ю, я/єш і примі/рювати, юю, юєш, недок., приміря/ти, я/ю, я/єш і примі/рити, рю, риш, док., перех. 1) Прикладати що небудь до когось, чогось, визначаючи відповідність за розміром. || Прикладати що… … Український тлумачний словник
розміряти — I розм іряти див. розміряти. II розмір яти я/ю, я/єш і рідко розмі/рювати, юю, юєш, недок., розмі/ряти, я/ю, я/єш і рідко розмі/рити, рю, риш, док., перех. 1) Міряючи, визначати величину, розміри чого небудь, відстань між чимсь. || Міряючи,… … Український тлумачний словник
вибирати — а/ю, а/єш, недок., ви/брати, беру, береш, док., перех. 1) Вирізняючи за якими небудь ознаками, відокремлювати від інших предметів. || Знаходити, визначати що небудь як зручне, придатне для чогось (місце, час). || з кого. Надавати переваги кому… … Український тлумачний словник
вислухувати — ую, уєш і вислухо/вувати, ую, уєш і рідко вислуха/ти, а/ю, а/єш, недок., ви/слухати, аю, аєш, док., перех. 1) Слухати все повністю, до кінця. 2) Слухаючи, визначати стан внутрішніх органів (серця, бронхів). || Визначати на слух справність деталей … Український тлумачний словник
