Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

визави

  • 1 Визави

    візаві, проти очі. [Що се за одне сидить проти очі та говорить? (М. Вовч.)].

    Русско-украинский словарь > Визави

  • 2 напротив

    1) предл. с род. п. - навпроти, проти, напроти(в), насупроти(в), супроти(в), навпаки, (визави) просто, напросто кого, чого; срв. Против. [Стояла вона проти місяця молодика (М. Вовч.). Сіла собі напротив віконця (Чуб. V). Він сидів напросто мене (Звин.). Покотила паляницю навпаки сонця (Квітка)]. Лежащий, находящийся -тив - противний, супротивний, протилежний. [Через сіни противна хата (Квітка). З противної вулиці доносився парубочий гомін (Мирн.)];
    2) союз - а, ба (навпроти, навпаки). Я тебя учу добру, ты -тив делаешь худо - я тебе вчу доброго, а ти (навпроти, навпаки) робиш лихе;
    3) нрч. - на(в)проти, проти, насупроти, всупереч, навпаки, (зап.) противно, (диал.) навпроть; (наперекор) наперекір; срв. Вопреки, Наоборот. [Не бачите, що навпроти їдемо? - Звертайте! (Мирн.). Навпаки, історія сама дала нам зовсім инші приклади (Грінч.). Я не гніваюсь, а навпаки радію з того (Київщ.). Я зовсім навіть не розгнівався на нього: противно, його погляд болів мене (Франко). Та не йдіть бо навпроть (Київ)]. Его там не было! - -тив, он там был! - Його там не було! - Навпаки, він там був! (ба був!).
    * * *
    1) (нареч.: на противоположной стороне) напро́ти, навпро́ти; насупро́ти и насу́проти, насу́проти́в
    2) предл. с род. п. напро́ти, навпро́ти, про́ти, супроти́ и супро́ти (кого-чого); насупроти́, насу́проти́в (кого-чого); диал. супроти́в (кого-чого)
    3) (нареч.: наоборот) навпаки́; ( наперекор) наперекі́р, всу́переч
    4) в знач. част., навпаки́

    Русско-украинский словарь > напротив

  • 3 против

    I. Противу, нар. навпроти, навпроть, насупроти. [Сказав пан, що приїде, щоб виїхали навпроти (Козелец.). Безглуздо хочуть вас до шлюбу потягти, а ви не кажете ні слова навпроти (Самійл.). Та не йдіть бо навпроть (Київ.). А легенький насупроти вітер несе з холодком пахощі степової рослини (Мирн.)].
    II. предл. с род. пад.
    1) проти, навпроти, напроти(в), супроти(в), насупроти(в), (визави) просто, напросто кого, чого. [Хлопці стояли один проти одного (Н.-Лев.). Я сів на бульварі напроти будинку (Коцюб.). Супротив двора та твоя кума (Чуб.). Хата його стоїть просто церкви (Борз.). Просто Зінька сидів зовсім білий дід (Грінч.). Напросто Лаговського містився за столом грецький консул (Крим.)]. Я живу -тив - я живу просто церкви. Поставить что -тив огня - поставити що попри огонь, просто огню. -тив неба на земле - просто (проти) неба на землі;
    2) проти, супроти(в) кого, чого; (вопреки) всупереч кому, чому; на кого, на що. [Проти насильства боронюся я (Грінч.). Супротив його ніхто не встоїть (ЗОЮР. І.). І досада уперше ворухнулась в мене в серці супроти нього (Л. Укр.). Добре нам відомо, як тобі Бог помагає на всякого ворога (Куліш)]. -тив воли, желания - проти волі, мимо волі, проти бажання, всупереч бажанню, нехотячи, наперекір, через силу. Делать против ч.-л. желания - іти на супереки а ким. -тив убеждения, совести, чести - проти переконання, совісти (сумління), чести, всупереч переконанню, совісті (сумлінню), честі. -тив течения - проти води, устріть води. [Чи легше тягти проти води, чи за водою (Гр. І.)]. - тив солнца - навпаки сонця. [Вулицями обходила навпаки сонця (Квітка)]. Ошибка -тив языка, грамматики - помилка проти (супроти) мови, проти (супроти) граматики. Я -тив этого - я проти цього, я противний цьому. Это -тив закона - це проти закону, це противно законові. Лекарство, средство -тив лихорадки, насморка - ліки проти пропасниці, проти нежитю и на пропасницю, на нежить. Помощь -тив кого - поміч проти кого и на кого. [Запобігав їх помочи на Шведа (Куліш)]. Выступить, идти -тив неприятеля, войной -тив кого - вирушити, іти проти ворога и на ворога, війною на кого. Болезнь ваша -тив его болезни ничего не значит - хвороба ваша проти (супроти) його хороби нічого не варта.
    * * *
    1) предл. с род. п. про́ти (кого-чого); ( напротив) навпро́ти, напро́ти, супроти́ и супро́ти (кого-чого)
    2) (предл. с род. п.: вопреки) про́ти (кого-чого), всу́переч (кому-чому); (вопреки воле, желанию) ми́мо
    3) в знач. сказ. про́ти

    Русско-украинский словарь > против

См. также в других словарях:

  • визави — нескл. vis à vis m.1. Двухместная коляска, в которой сидят лицом друг к другу. Сл. 18. Коляска, карета для двух только особ; двуместная карета, в которой одно <место> сзади, а другое в переди. Ян. 1803. Писал я тебе о покупке кареты .. Я бы …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • ВИЗАВИ — (франц. vis a vis). 1) танцующие друг против друга. 2) вообще, положение напротив, друг против друга. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ВИЗАВИ [фр. vis a vis] 1) напротив, друг против друга; 2) тот,… …   Словарь иностранных слов русского языка

  • визави — См …   Словарь синонимов

  • ВИЗАВИ — (франц. vis a vis). 1. нареч. Друг против друга. Они сидели визави. 2. нескл., муж. и жен. Сидящий или стоящий напротив. Мой визави. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • визави — [франц. vis à vis] Книжн. I. нареч. Друг против друга. Сидеть в. II. неизм.; м. и ж. Тот, кто находится напротив (за столом, в игре и т.п.). Мой (моя) в. * * * визави (от франц. vis à vis  лицом к лицу), 1) напротив, друг против друга (например,… …   Энциклопедический словарь

  • Визави — (жить) насупротивъ. Визави (въ танцахъ) напротивъ стоящая или сидящая особа. Ср. А у меня какъ разъ отсюда визави домъ. Лѣсковъ. Голосъ природы. 2. Ср. Vis à vis (vis visage, лицо), visage à visage насупротивъ (лицо противъ лица). Ср. Vison visu… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • ВИЗАВИ — (книжн.). 1. нареч. Друг против друга. Сидеть в. 2. нескл., муж. и жен. Тот, кто находится напротив, стоит или сидит лицом к лицу к кому н. Мой (моя) в. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • Визави — Визави  (главное определение, значение) кузов (карета) французского экипажа конца XIX  начала XX века, представлявший собой двухместную конструкцию с одним или двумя добавочными местами. Своё название получил из за того, что кучерский… …   Википедия

  • визави —   визави/   (друг против друга).   Сидеть визави …   Правописание трудных наречий

  • визави — из франц. vis à vis напротив от ст. франц. vis лицо ; см. Гамильшег, EW 893 …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • визави́ — визави, нареч.; нескл., м.и ж …   Русское словесное ударение

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»