Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

виднеться - о красных предметах

  • 1 краснеть

    покраснеть (становиться красным, алеть, багрянеть) червоніти, почервоніти, зчервоніти, шаріти(ся), зашарі[и]тися, паленіти, спаленіти, спа(ла)хнути, рум'яніти, зрум'яніти, (делаться сделаться краснее) червонішати, почервонішати, (до багрового цвета, фамил.) буряковіти, збуряковіти. [Небо почина червоніти (М. Вовч.). Що слово Улита промовить, так і зчервоніє (Г. Барв.). Так чудово рожі паленіли з кохання й радощі ясної (Л. Укр.). Сміялось сонце, гори й ліс, шаріючи, сміялись (Ворон.). Енея очі запалали, ввесь зашарівсь мов жар в печі (Котл.)]. -неть (на лице) - червоніти, почервоніти (спаленіти и т. д.) на виду. Вода -нела от крови - вода червоніла (по[з]червоніла) від крови. -неть от какой-либо причины - червоніти, почервоніти и т. д. з чого. [Почервоніла з радощів. Обличчя йому спаленіло (фамил. збуряковіло) з гніва (М. Грінч.)]. -неть от стыда - червоніти, почервоніти, паленіти, спаленіти з сорома (з сорому), (насм.) пекти рака (раків), сов. спекти рака, напекти раків. [Вона чинить се, паленіючи з сорому (Павлик). Спік він рака, як завдали брехню (Харківщ.)]. -неть до корня волос - червоніти, почервоніти по саме волосся. То -неть, то бледнеть - мінитися на виду; то червоніти, то біліти на виду. Врёт не -нея - бреше без сорома; бреше й оком не моргне. Покрасневший - почервонілий, зчервонілий, зашарілий, спаленілий, зрум'янілий, збуряковілий.
    * * *
    червоні́ти; ( становиться более красным) червоні́шати; (рдеть, покрываться румянцем) шарі́ти, шарі́тися; ( виднеться - о красных предметах) червоні́тися

    Русско-украинский словарь > краснеть

  • 2 Виднеться

    видніти, -ся, (неясно) бовваніти (н. вр. -нію, -нієш и -ню, -ниш), манячити, (неясно виднеться в темноте, в тумане) мріти(ся), майоріти, туманіти, бреніти, лелітися. [Геть далеко в морі кораблі видніють (Л. Укр.). Батька Богдана могила мріє (Шевч.). Манячила висока постать. Майоріли плеса]; (только о голом теле) світити. [Крізь роздерту сорочку світило голе тіло]. См. Выглядывать.

    Русско-украинский словарь > Виднеться

  • 3 чернеть

    I
    чорні́ти; ( становиться более чёрным) чорні́шати; (о чёрных предметах: виднеться) темні́ти, чорні́тися
    II
    1) ( чернота) чорнота́, чо́рність, -ності; диал. чо́рнява
    2) ( сплав) чернь, -ні
    3) см. чернь 2)
    4) орн. чернь, черню́к, -а

    Русско-украинский словарь > чернеть

  • 4 наброска

    техн.
    1) ( действие) накида́ння
    2) (о предметах, материале) на́кид, -ду

    Русско-украинский политехнический словарь > наброска

  • 5 плоский

    1) техн. ( о поверхности) пласки́й; (о предметах, крыше, лице и т. п. - ещё) плеска́тий
    2) (неглубокий, с низкими краями - обычно) неглибо́кий, мілки́й

    Русско-украинский политехнический словарь > плоский

  • 6 наброска

    техн.
    1) ( действие) накида́ння
    2) (о предметах, материале) на́кид, -ду

    Русско-украинский политехнический словарь > наброска

  • 7 плоский

    1) техн. ( о поверхности) пласки́й; (о предметах, крыше, лице и т. п. - ещё) плеска́тий
    2) (неглубокий, с низкими краями - обычно) неглибо́кий, мілки́й

    Русско-украинский политехнический словарь > плоский

  • 8 накид

    техн. набро́с, набро́ска (о предметах, материале)

    Українсько-російський політехнічний словник > накид

  • 9 плескатий

    пло́ский (о предметах, крыше, лице и т. п. - ещё), сплю́снутый ( сплющенный)

    Українсько-російський політехнічний словник > плескатий

  • 10 брезжить

    1) ( слабо светиться) світи́тися, зорі́ти; ( едва виднеться) мрі́ти; ( мерцать) мерехті́ти, бли́мати, побли́мувати, мигті́ти, миготі́ти
    2) (безл.: светать) світа́ти, розвидня́тися, розви́днюватися, зорі́ти, сірі́ти, мрі́ти; на світ (на зорю́, на день) займа́тися (благословля́тися)

    Русско-украинский словарь > брезжить

  • 11 глядеть

    глянуть см. Смотреть, взглянуть. Куда глаза глядят - куди очі, світ за очі, гала- світа, навмання, навмани. Того и гляди - так і дивись, от-от, затого, далі-далі. [Сидить у хаті, а затого хата повалиться. Затого сивий волос приб'ється]. Не глядя - на осліп, сліпцем. Глядишь! - диви, аж гульк. [Диви, народжується українська інтелігенція (Крим.)].
    * * *
    1) ( смотреть) диви́тися, гляді́ти; ( пристально) зорити; пантрува́ти, па́нтрити; ( во что) вдивля́тися, видивля́тися; диал. гли́пати
    2) (за кем-чем - присматривать, наблюдать) догляда́ти (кого-що, чого, за ким-чим), нагляда́ти (кого-що, за ким-чим), дивитися (за ким-чим); ( следить) сте́жити (за ким-чим)
    3) (быть обращённым куда-л.) вихо́дити; ( об окнах) диви́тися
    4) (показываться, виднеться) видні́тися; (выглядывать из-за чего-л.) вигляда́ти, визира́ти; ( просвечивать) світи́тися (сві́титься), просві́чуватися; ( высматривать) видивля́тися, вигляда́ти
    5) (иметь вид, выглядеть) ма́ти ви́гляд; вигляда́ти (як, ким-чим)

    Русско-украинский словарь > глядеть

  • 12 завиднеться

    почати виднітися, (неясно) замріти, забовваніти, замаячіти (-чу, -чиш) и замаячити, замайоріти; см. Виднеться. [Щось замріло ліворуч - оце-ж і байрак (Грінч.) Забовваніє у брилі вівчар в степу серед толоки (Гліб.)].
    * * *
    завидні́тися; ( чуть-чуть) замрі́ти, забоввані́ти; ( вдали) замайорі́ти, замая́чити и замаячи́ти, замаячі́ти; ( о наступлении рассвета) безл. зазоріти

    Русско-украинский словарь > завиднеться

  • 13 задрипанный

    задри́паний; ( об одежде) зата́сканий, зано́шений; ( о внешнем виде) зашмаро́ваний; ( о предметах) зака́ляний

    Русско-украинский словарь > задрипанный

  • 14 затрястись

    и Затрясться затрястися, (задрожать) затруситися, затремтіти, (затрепетать) затріпатися, (о неодушевл. предметах) задвигтіти и задвижіти, ходором заходити. [Затрусився, мов у трясці (Номис). Гнат затремтів увесь, як осика на вітрі (Коцюб.). У хаті все ходором заходило (Стор.)]. Земля -слась - земля затряслася (задвигтіла).
    * * *
    затрясти́ся, затруси́тися, -трушу́ся, -тру́сишся; заті́патися; ( от сотрясения) задвигті́ти, -гчу́, -гти́ш; ( задрожать) затремті́ти, -мчу́, -мти́ш

    Русско-украинский словарь > затрястись

  • 15 коралл

    кораль (-лю). [В мене віночок з чистого злота, з перлів дрібних та коралю (Л. Укр.). Глибоко в морі ростуть коралі (Сл. Гр.)]. Монисто из красных -лов - добре намисто, коральове намисто, коралі (-лів). Нитка, низка -лов - низка (разок) коралів.
    * * *
    1) зоол. кора́л

    кора́ллы — мн. кора́ли, -лів

    2) ( драгоценный камень) кора́ль, -ля

    кора́ллы — мн. кора́лі, -лів

    Русско-украинский словарь > коралл

  • 16 маячить

    промаячить
    1) (виднеться вдали) маячіти, промаячіти, манячити, проманячити, (неясно, в темноте, в тумане) бовваніти (-нію, -нієш и -ню, -ниш), пробовваніти, бовванячити, пробовванячити, (реять) мріти(ся), майоріти, промайоріти, (струясь, переливаясь, сверкая) леліти, пролеліти, бриніти, пробриніти; (мелькать) маяти, майнути; (торчать) стовбичити. [Внизу одкривалися чудові долини, а за ними маячіли вкриті лісом гори (Крим.). Далеко над Россю манячив якийсь магазин з червоної цегли (Н.-Лев.). На небі чистому ген хмара бовваніє (Греб.). Дивлюсь - щось бовванячить під селом (Сл. Гр.). А під лісом, край дороги либонь курінь мріє (Шевч.)];
    2) чем (подавать знак) - (по)давати, (по)дати знак (сигнал: гасло), показувати, показати рукою, головою, очима, (рукой, шапкой и т. п.) махати, махнути (рукою, шапкою и т. п.);
    3) -чить по свету - тинятися, поневірятися по світу (по світах);
    4) бідувати, перебідувати, перемагатися, перемогтися, калатати, перекалатати; срв. Перебиваться 2. -чить зиму - перекалатати зиму;
    5) см. Мешкать.
    * * *
    возвр. - ма`ячиться
    1) ( виднеться в отдалении) мая́чити и маячи́ти, маячі́ти, майорі́ти, майори́ти, боввані́ти, стовби́чити
    2) ( мучиться) му́читися; ( мыкаться) поневіря́тися

    мая́чить жизнь — поневіря́тися

    Русско-украинский словарь > маячить

  • 17 мелькать

    мелькнуть
    1) (появляясь исчезать, показываться на миг) мигтіти, миготіти (- гочу, -готиш), миготати (-гочу, -гочеш), мигати, мигкати, мигнути, (сильнее) мигонути, (развеваясь) маяти, майнути, змайнути, (особ. о ногах, хвосте) мелькати, (редко) мелькнути; (мерцать) мерехтіти, блимати, блимнути, бликати, бликнути, миг(о)тіти, (сверкать) блискати, блиснути; (не только шмыгать) шмигати, шмигнути, (быстрее) шмигонути, (быстро пробежать) шаснути. [По дворі почали мигтіти ченці (М. Вовч.). Миготіли в повітрі палиці (Франко). Заяць лише мигнув, та й полетів (Яворськ.). Стріла майнула (Куліш). Де хвиля, що майнула? де звук, що нісся і погас? (Олесь). Круг мене звідусіль мелькали українські обличчя (Крим.)]. Зарница -кает, молния -нула - мигавка блимає (бликає), блискавка блиснула. Звёзды -кают - зорі блимають (мигтять, миготять, мерехтять). Огонёк -нул и погас - огник блиснув (блимнув, мигнув) і по[з]гас. Он (человек) -нул и исчез - він майнув і зник (щез). -кает, -нула мысль у кого - мигтить (миготить, блискає, блискотить), майнула (мигнула, мигонула, блиснула, шаснула) думка (гадка) кому или у кого; срв. Мелькать 3. [В голові Грицьковій десь далеко миготить думка: може це сон? (Васильч.). Певно, він не винен в убивстві, - блискає думка в вашій голові (Наш). Я досі любив тільки мову, - майнула Олесеві швидка думка в голові (Крим.). У мене зараз таки мигнула думка (Кониськ.). Хоч коли й шаснула їй по душі така думка, - вона на неї рукою навіки махнула (М. Вовч.)]. -кать, -нуть в глазах, перед глазами у кого - миг(о)тіти, мерехтіти, мигнути, майнути в очах, в очу, перед очима, шмигонути перед очима в кого или кому; срв. Мелькать 4. [Міль мигтить мені в очах (Дніпр. Ч.). Миготіла в очах дорога горорізьба (Куліш). Тінь її всюди в очах мерехтить (Пачов.). Мигнула в очах воскова свічечка (М. Вовч.). Певність перемоги майнула в його очах (Крим.). Хлопець шмигонув перед очима (Сл. пр. м.)]. -кает перед кем (в мыслях) что - миг(о)тить кому и в кого (в думці, в уяві) що. [Вже й на сон клонить, а все мигтить мені його обличчя (М. Вовч.)];
    2) (виднеться там и сям, изредка, проносясь) майоріти, маяти, линути. [Не вродила овощ: то там, то там майорить слива й груша (Вовчанщ.). Орися маяла то сям, то там по господі (Куліш)];
    3) (маячить, стоять перед глазами) маячіти, манячити, мигатися. [Маячіла невиразна думка, що може-б варто… (Л. Укр.). На її плечах манячили довгі кінці стрічок (Н.-Лев.). Мигається мені та Орлиха, мов у тумані (М. Вовч.)];
    4) (рябить в глазах) миг(о)тіти, мерехтіти, рябіти, мріти (сов. замріти) в очах (в очу). [Аж в очах мигтить (М. Вовч.). В очу замріє (Крим.)].
    * * *
    несов.; сов. - мелькн`уть
    1) мигті́ти и миготі́ти и мига́ти, мигну́ти, бли́скати, бли́снути; (несов.: виднеясь вдали) майорі́ти, мая́чити и маячити; (сов.: показаться на миг, пронестись) майну́ти, промайну́ти
    2) ( прерывисто светить) бли́скати, бли́снути; ( мерцать) мерехті́ти несов., бли́мати, бли́мнути, несов. мигті́ти, миготі́ти

    Русско-украинский словарь > мелькать

  • 18 мерещиться

    1) (неясно виднеться) мріти, мрітися, манячити, маячіти. [За могилою могила, а там тільки мріє (Шевч.). Образ за образом манячать, минаються, десь зникають (Н.-Лев.)];
    2) (представляться во сне, галлюцинации, воображении) увиджатися и увиджуватися, привиджатися и привиджуватися, убачатися, бачитися, уздріватися, (пров.) удаватися, придаватися, (вульг.) верзтися, (грезиться) мріятися, маритися. [Ввижається або й сниться йому, ніби він… (Крим.). Скрізь лихе ввижається тобі (Л. Укр.). І причувається вам і привиджається (Кон.). Що не йому верзеться, що це привиджується? (Коцюб.). Ой, не спала я, все верзлась мені нічка темная (Шевч.). Часом уві сні вбачалось йому, що… (Коцюб.). Чи воно явно діється, чи уві сні уздрівається (Мова). Небозі сонечко мріється (Кониськ.). Мерехтіло, марилося щось таке небувале (Ніков.)].
    * * *
    ввижа́тися, приви́джуватися; (о чём-л. неприятном) верзти́ся; ( неясно виднеться) мрі́ти, мрі́тися

    Русско-украинский словарь > мерещиться

  • 19 мрачный

    1) (тёмный, сумрачный) похмурий, хмурий, хмарний, тьмяний, темний, темрявий, чорний. -ная погода - хмарна (тьмяна, смутна) погода. -ное небо - хмарне (тьмяне, темряве, похмуре, понуре, смутне) небо. [У Москві, кажуть, і сонце холодне, і небо понуре (Морд.)]. -ный день, -ное утро - похмурий (хмурий, хмарний, тьмяний, темний, темрявий, смутний) день, ранок. [Прийшов ранок похмурий, сірий, з косим холодним дощем (Грінч.)]. -ная ночь - темна ніч. -ные цвета - темні (тьмяні) кольори. -ный лес - темний (темрявий, похмурий) ліс (гай). -ный уголок - темний (темрявий) закуток;
    2) (о людях и предметах: угрюмый, невесёлый) похмурий, хмурий, (редко охмурий), похмурний, хмурний, понурий, (образно) хмарний, охмарений, темний, чорний; срв. Угрюмый. [Марко вернувся у свою хату похмурий та замислений (Грінч.). Будинки були похмурі, всі в тінях (Коцюб.). Сили темряви й неволі, сили похмурого деспотизму були дужчі за нашу молоду новорождену волю (Грінч.). Яснішає душа смутна й понура (Самійл.). Чого-ж ти, мила, такая і вдень, і вночі хмурная? (Чуб. V). Чому не їси? чого така хмарна? кажи! (Кониськ.). Молодиці повновиді і трохи охмурі (М. Вовч.). Такий він суворий, такий охмарений та страшний (Кониськ.). Темний, пригнічений ходить (Грінч.). Такі будуть ходити чорні та невеселі (Стеф.)]. -ное лицо - похмуре (хмуре, понуре) обличчя (лице). [Обличчя збіліле, хмуре (М. Вовч.). Скрізь мовчання, сірий одяг, хід повільний і худі, понурі лиця (Франко)]. - ный взгляд - похмурий (понурий) погляд. [Він поглядів понурих не любив (Л. Укр.)]. -ный голос - понурий голос. [Відповів якось так злісно, гризко, таким понурим голосом, що аж самому стало погано (Франко)]. -ный вид - похмурий (понурий) вигляд. [Хоть тіни білі і вікна ясні, та вигляд навкруги сумний, понурий (Франко)]. -ная комната - похмура (понура) кімната (хатина). [У понурій, кімнаті з трьома невеличкими вікнами (М. Левиц.). Самотний умирав він у своїй похмурій маленькій хатині (Грінч.)]. -ная зала - похмура (хмурна) заля. [Хмурна заля. У їй за столами сидить суддів ряд (Грінч.)]. -ный край - похмурий (понурий) край. [Прощай, похмурий, непривітний краю! (Вороний). Чого ти йшла від нас у край понурий? (Л. Укр.)]. -ная тюрьма - похмура (понура) в'язниця. -ные стены - похмурі (понурі) мури. [Просто віконець другі такі-ж самі товсті й понурі мури (Грінч.)]. -ная тишина - похмура (понура, тьмяна) тиша. [Панувала тьмяна тиша, наче всі дожидалися чогось страшного (Леонт.)]. -ные времена - похмурі (понурі) часи. [Понурі часи Татарщини (Куліш)]. -ные думы, мысли - чорні (понурі) думи, думки. [Дума по думі минали в Петровій голові, все чорні, непривітні думи (Грінч.). Понурі думки (Куліш)]. -ные демоны - похмурі (темні) демони. -ное отчаяние - чорна (понура) безнадійність (безнадія). [Безнадійність тяжка, понура обгорне його наче хмара осіння (Л. Укр.)]. -ная тоска - чорна журба. [В чорній журбі малодушно хилиться ниць голова (Черняв.)].
    * * *
    похму́рий, похму́рний, хмурни́й, хма́рний, хму́рий; ( понурый) пону́рий

    Русско-украинский словарь > мрачный

  • 20 мреть

    1) ( слабо виднеться) мрі́ти, мрі́тися; боввані́ти
    2) (быть, становиться непрозрачным) мрі́ти, мерехті́ти

    Русско-украинский словарь > мреть

См. также в других словарях:

  • КРАСНЕТЬСЯ — КРАСНЕТЬСЯ, краснеюсь, краснеешься, несовер. Виднеться (о красных предметах). Знамена краснеются вдоль всей набережной. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»