вигор

техн. выгора́ть, угора́ть

техн. вы́горевший, угоре́вший

выгореть

1) вигоряти, вигорювати, вигоріти;

2) выгореть (потускнеть) от солнца - зблякувати, зблякнути, вигоріти від сонця. [Фарба зблякувала на церкві]. Выгоревший - вигорілий, збляклий;

3) дело выгорит - діло вгорить, справа вкипить. [«Знайти тільки свідка - і діло вгорить» (Тесл.)].

* * *

несов.; сов. - в`ыгореть

1) (ростущий) ліс (-су, им. мн. ліси). [Кругом яру зеленіє старий ліс (Н.-Лев.)]. Лес на корню - ліс на пні. Вековечный, извечный, девственный, первобытный лес - відвічний, незайманий ліс, праліс (-су), дівича пуща. [Острів на Дніпрі, вкритий одвічним лісом (Стор.). Тайга - праліс сибірський (Калит.)]. Выборочный лес - вибірний ліс. Вырубленный лес - зрубаний ліс, зруб (-бу). Высокоствольный лес - високостовбурний, високостовбуристий ліс, високолісся (-сся). Горелый лес - горілий, вигорений, вигорілий ліс, вигор (-ра) (Сл. Ум.), (гал.) згар (-ри, ж. р.). [Кози пасуть у згарах - вигорілих лісах (Щух. I)]. Государственный, казённый лес - державний, скарбовий (казенний) ліс. Густой лес - густий ліс, густвина, товща. [Товща самарська (Сл. Гр.)]. Дремучий лес - дрімучий (темний) ліс, пуща, (дебри) нетрі и нетри (-рів), нетра (-тер). [У такі убрався нетрі, у таку зблукався пущу, де й нога людська не ходить (Грінч.)]. Жердневой, жердяной лес - воринний, жердяний ліс, ліс на вориння, на вір'я. Заказно[ы]й, заповедно[ы]й лес, божьи -са - см. Заповедной. Защитный лес - захисний ліс. Камышевый лес - см. Камышник

I. Красный, хвойный лес - шпильковий, глицевий (хвояний, хвойовий, чатинний, боровий) ліс, бір (р. бору). Крупный, матерой лес - товстоліс (-су). Лиственный, чёрный лес - листяний ліс, чорний ліс (Київщ.). Мелкий лес - дрібноліс (-су), дрібний (малий, невеличкий) ліс, (кустарник) чагар (-ря) и чагарі (-рів), чагарник (-ка), кущі (-щів). Мешанный лес - мішаний ліс. Молодой лес - молодий ліс, молодня[и]к (-ка). Небольшой лес - невели(ч)кий ліс, лісок (-ска), (роща) гай (р. гаю), (зап.) гаїна, (на низине или над рекой) луг (-гу), лужина; срвн. Лесок и Роща. Непроходимый лес - неперехідний ліс, (неисходимый) несходимий ліс (Звин.); см. Дремучий лес. Низкоствольный лес - низькостовбурний ліс, низьколісся (-сся). Общественный лес - громадський ліс. Редкий, жидкий лес - рідкий ліс, рідколісся (-сся). Сухоподстойный, сухостойный лес - сухостій (-тою), сухоліс (-су), сушник (-ка). Хворостяный лес - хворостяний ліс. Берёзовый, дубовый лес - березовий, дубовий ліс. Пихтовый лес - смерековий ліс. Сосновый лес - сосновий ліс; (бор) бір (р. бору). Здесь много -сов - тут багато лісів, тут лісно (Полтавщ.). Итти через лес или -сом - іти лісом. Прочищать, прочистить, прорубать, прорубить лес - прочищати, прочистити, прорубувати, прорубати, протереблювати, протеребити ліс. Ходит, как в -су - ходить як у лісі. Наука в лес не ходит - наука не в ліс веде, а з лісу. Чем дальше в лес, тем больше дров - що далі в ліс, то краще на дрова. Кто в лес, кто по дрова - одно (хто) до лісу[а], а друге (хто) до бісу[а]; хто в луг, а хто в плуг; хто в горох, хто в сочавицю (Борзенщ.); хто (котрий) сторч, хто (котрий) в борщ (Приказки). Из-за деревьев -са не видно - за деревами лісу не видко. Волка бояться, в лес не ходить - вовків боятися, в ліс не ходити. Сколько волка ни корми, он всё в лес глядит - годуй вовка, а він у ліс дивиться; вовча натура в ліс (до лісу) тягне; вовк, то вовче й думає (Приказки). Лес по топорищу (по дереву) не плачет - хіба в лісі лісу мало? На сухой лес будь помянуто - сухій деревині все нівроку; на сухий ліс нівроку! Лес мачт - ліс (безліч) щогол;

2) (в срубе) дерево, соб. деревня (-ні). Бочарный, клёпочный лес - бондарське, клепкове дерево. Брусный, брусовый лес - брусоване дерево. Буреломный лес - вітролом (-лому), лім (р. лому). Валежный лес; см. Валежник. Деловой лес - а) (на корню) виробний ліс; б) (в срубе) виробне дерево. Дровяной лес - а) (на корню) дров'яний ліс; і б) (в срубе) дерево на дрова. Корабельный, мачтовый лес - а) (на корню) корабельний, щогловий ліс; б) (в срубе) корабельне, щоглове дерево. Окантованный, острокантный лес - покантоване, гострокантоване дерево. Пильный, пиловочный лес - а) (кругляк для распилки) дерево на пиляння; б) (пиленый материал) пиляне (порізане) дерево. Поделочный лес - виробне (виробкове) дерево, надібок (-бку). Прозванный лес - бракове или з(а)браковане щоглове дерево. Сплавной, гоночный лес - сплавне дерево, сплавний ліс. Строевой лес - будівне (будівельне) дерево, деревня, ум. деревенька. [По самарських лугах і узбережжях була незчисленна сила будівного дерева (Куліш). Біля стіни лежала деревня на хату (Грінч.)]. Столярный лес - столярське дерево. Угловой, кантованный лес - кантоване дерево. Фанерочный лес - а) (на корню) форнірний ліс; б) (в срубе) форнірне дерево.

* * *

пригореть

1) пригоряти, пригорювати, пригоріти, присмажуватися, присмажитися, присмагнути, присмагнутися. [Пиріжки трохи присмаглися (Звиног.). Печене порося аж присмагле (Греб.)];

2) (погорать, сгорать) вигоряти, вигорювати, вигоріти, догоряти, догорювати, догоріти, згоріти, погоріти. Свеча -рела - свічка догоріла, вигоріла. Трава, степь -рела - трава погоріла, степ погорів, вигорів. [Погоріли степи, поля і зелені байраки (К. п.)].

* * *

несов.; сов. - пригор`еть

1) (обнажённо) наголо. [Шаблі наголо (Сл. Ум.)];

2) (дотла) наголо, геть, геть- чисто, до-останку, до-щадку и (полон.) дощенту, до-цури, до-пня, у-пень, до-ноги. [Село геть-чисто вигоріло (Сл. Ум.). Ліс вигорів до-пня (Богодух.)]. Обокрали -ло - обікрали до нитки (до-щенту, до-цури). Вырезали всех -ло - вирізали всіх до-ноги (у-пень, до-щадку, до- щенту). Надень сапог -ло - взуй чобіт на босу ногу.

* * *

тж. н`аголо; нареч.

1) наголо́ и на́голо

2) ( догола) на́голо, догола́ и до́гола

1. n

1) колір; тон; відтінок

2) фарба; пігмент

3) колір обличчя; рум'янець

4) забарвлення

5) яскравість; колорит

6) муз. тембр, відтінок

7) привід

2. v

1) фарбувати; забарвлювати

2) забарвлюватися

3) червоніти; зашарітися

4) накладати відбиток

5) прикрашати

* * *

1) колір; тон; відтінок

2) фарба; барвник, пігмент

3) миcт. уміння користуватися кольором, колоритом

4) cпeц. колер

5) колір обличчя; рум'янець; колір шкіри ( крім білого); расова приналежність

6) видимість; відтінок, наліт; колорит

7) світло, вигляд

8) яскравість

9) мyз. тембр, відтінок

10) привід

11) pl; icт. риторичні фігури

12) юp. що-небудь очевидне, що не потребуюче особливих доказів, законне право

13) фiз. колір ( характеристика кварка)

14) aмep. сліди або крупинки золота в руді, що промивається

15) тж.; pl; вiйcьк. прапор

16) ( the colours) служба в армії, військова служба

17) ( the colours) підняття або спуск прапора

18) pl відмітний знак, значок, емблема (школи, клубу); стрічка, розетка, значок ( прихильника якої-небудь партії); кольори спортивної команди

19) pl переконання; погляди; справжнє обличчя

20) pl кольорове плаття ( на відміну від білого е чорного) 7: without colour неприкритий, явний

1) красити, фарбувати, розфарбовувати

2) набувати забарвлення, забарвлюватися; почервоніти, зашарітися (тж. colour up)

3) поспівати (про плоди, фрукти)

4) накладати відбиток; впливати; перекручувати; викривляти

1. n

1) (the outs) pl розм. опозиція

2) pl команда, яка в певний момент не відбиває (крикет)

3) друк. пропуск

4) амер., розм. вихід; лазівка

5) амер., розм. недолік

6) ділі, екскурсія, прогулянка (заміська)

2. adj

1) зовнішній

2) крайній, віддалений

3) незвичайний (за розміром); великий

4) спорт. що перебуває поза грою

5) вільний

6) виїзний

7) неточний, відхилений; що вийшов з ладу

8) вимкнутий (про світло)

3. adv

означає:

1) відсутність, перебування за межами чогось

2) рух назовні

3) розтягування, розгортання, простягання

4) віддаленість

5) появу, вихід, випуск чогось

6) пропуск, недогляд, усунення

7) завершеність дії, закінчення процесу

8) раптовість дії

9) чіткість, ясність

4. v

1) вигнати; виставити

2) гасити

3) спорт. нокаутувати

4) порішити на місці; убити

5) вивести з гри, усунути з поля

6) вибити м'яч за межі поля, вибити в аут

7) виходити, вирушати на прогулянку (екскурсію)

5. prep

з, із, за

6. int

геть

* * *

1) pl ( the-outs) опозиція

2) cпopт. аут; pl команда, яка в цей момент не відбиває ( крикет)

3) щось неправильне; те, що не в порядку; недолік, вада

4) aмep. відмовка, виправдання, привід, причина

5) aмep. вихід; вирішення, розв'язання (питання, проблеми)

6) пoлiгp. пропуск; те, що пропущено; пропущене слово

7) дiaл. екскурсія, прогулянка ( заміська)

1) зовнішній

2) крайній, віддалений

3) незвичайного розміру, великий

4) незайнятий, вільний

5) який втратив ( посаду); звільнений; необраний, непереобраний

6) виключений, вимкнений; погашений

7) відсутній; наявний у недостатній кількості

8) який вийшов з моди, з ужитку

9) який зазнав збитків

10) спрямований, направлений назовні

11) cпopт. який знаходиться поза грою

12) який діє або відбувається в іншому місці

13) рваний, продертий, розірваний ( про одяг)

14) непритомний

15) тex. який втратив точність, зміщений; який вийшов з ладу ( про механізм)

1) відсутність (на місці) або знаходження за межами чого-небудь- часто передається дiєcл. префіксом ви-

2) простягання, розтягування- передається дiєcл. префіксом роз-

3) віддаленість ( деяку)

4) появу чого-небудь (у полі зору)- передається дiєcл. префіксом ви-; появу, вихід або випуск чого- небудь- часто передається дiєcл. префіксом ви-

5) пропуск, недогляд або видалення чого-небудь- передається дiєcл. префіксами про-, ви-

6) завершеність дії- часто передається дiєcл. префіксами ви-, з-, до-, від-, роз-; доведення дії до кінця- часто передається дiєcл. префіксами ви-, про-, до-, роз-; закінчення або зникнення чого-небудь- часто передається дiєcл. префіксами ви, - до-, про-

7) високий ступінь якості зовсім, до межі; передається. дiєcл. префіксом пере-

8) виділення серед інших або на якому-небудь фоні- передається дiєcл. префіксом ви-; відхилення від норми, стандарту

9) раптовість дії- часто передається дiєcл. префіксом с-, з-

10) чіткість, ясність, гучність

11) розподіл- передається префіксом роз-

1) вигнати, виставити

2) гасити ( ліхтарі)

3) cпopт. нокаутувати; cл. вбити

4) cпopт. вивести з гри, видалити з поля; вибити м'яч за межі поля, за бічну лінію; вибити в аут

5) виходити, відправлятися на прогулянку, пікнік, екскурсію

6) ( with) розповісти, висловити; розбовкати

7) розкритися, виявитися, виникнути

1) з; за

2) уздовж, по

int cпopт. аут!

1) випалити

2) вигоріти

3) горіти довше (ніж інший ліхтар, багаття)

v (past і p.p. out-burnt)

1) випалити

2) вигоріти

3) горіти довше (ніж інше багаття тощо)

1) колір; тон; відтінок

2) фарба; барвник, пігмент

3) миcт. уміння користуватися кольором, колоритом

4) cпeц. колер

5) колір обличчя; рум'янець; колір шкіри ( крім білого); расова приналежність

6) видимість; відтінок, наліт; колорит

7) світло, вигляд

8) яскравість

9) мyз. тембр, відтінок

10) привід

11) pl; icт. риторичні фігури

12) юp. що-небудь очевидне, що не потребуюче особливих доказів, законне право

13) фiз. колір ( характеристика кварка)

14) aмep. сліди або крупинки золота в руді, що промивається

15) тж.; pl; вiйcьк. прапор

16) ( the colours) служба в армії, військова служба

17) ( the colours) підняття або спуск прапора

18) pl відмітний знак, значок, емблема (школи, клубу); стрічка, розетка, значок ( прихильника якої-небудь партії); кольори спортивної команди

19) pl переконання; погляди; справжнє обличчя

20) pl кольорове плаття ( на відміну від білого е чорного) 7: without colour неприкритий, явний

1) красити, фарбувати, розфарбовувати

2) набувати забарвлення, забарвлюватися; почервоніти, зашарітися (тж. colour up)

3) поспівати (про плоди, фрукти)

4) накладати відбиток; впливати; перекручувати; викривляти

1) випалити

2) вигоріти

3) горіти довше (ніж інший ліхтар, багаття)

догореть догоряти, догорювати, догоріти, допалюватися, допалитися; дотлівати, дотліти; вигоряти, вигоріти. Догореть ярким пламенем - допалати. Догореть без пламени - дожевріти. [І остатня догоряє його свічка лойова (Рудан.). День літній уже дотліває (Дн. Чайка). Каганчик мій догорює. У печі допалюється, вигоряє. Четверта свічка допалала, нім договорили (Голов.)]. Догоравший - догорілий, дотлілий, дожеврілий, допалений, (провинц.) догорений. [Недогорене поліно].

* * *

несов.; сов. - догор`еть

1) (жировой нарост на теле) жирвак (ум. жирвачок) (Сквир. п.);

2) каганець. [Засвітила-б каганець, та вже лій увесь вигорів];

3) камінь-жировик, стеатит (Steatites).

* * *

1) мед. жирва́к, -а

2) мин. жирови́к, -у

1) грище, гра, (спектакль) вистава. -ща, мн. - грища, ігрища, (і)гри, вигри (р. вигор);

2) (место игр) грище, ігрище, ігрисько, гулянка, вулиця, гульбище. [Що то за гуляння на тім грищі було превеселе (М. Вовч.)].

* * *

згоріти, вигоріти; см. Изгарать.

* * *

см. изгорать

випалення, випал, вигорілість (р. -лости).