-
1 вигоріти
техн. выгора́ть, угора́ть -
2 вигорілий
техн. вы́горевший, угоре́вший -
3 выгорелый
-
4 выгорать
выгореть1) вигоряти, вигорювати, вигоріти;2) выгореть (потускнеть) от солнца - зблякувати, зблякнути, вигоріти від сонця. [Фарба зблякувала на церкві]. Выгоревший - вигорілий, збляклий;3) дело выгорит - діло вгорить, справа вкипить. [«Знайти тільки свідка - і діло вгорить» (Тесл.)].* * *несов.; сов. - в`ыгоретьвигоря́ти и вигора́ти, ви́горіти; ( тускнеть от солнца) бля́кнути, збля́кнути -
5 лес
1) (ростущий) ліс (-су, им. мн. ліси). [Кругом яру зеленіє старий ліс (Н.-Лев.)]. Лес на корню - ліс на пні. Вековечный, извечный, девственный, первобытный лес - відвічний, незайманий ліс, праліс (-су), дівича пуща. [Острів на Дніпрі, вкритий одвічним лісом (Стор.). Тайга - праліс сибірський (Калит.)]. Выборочный лес - вибірний ліс. Вырубленный лес - зрубаний ліс, зруб (-бу). Высокоствольный лес - високостовбурний, високостовбуристий ліс, високолісся (-сся). Горелый лес - горілий, вигорений, вигорілий ліс, вигор (-ра) (Сл. Ум.), (гал.) згар (-ри, ж. р.). [Кози пасуть у згарах - вигорілих лісах (Щух. I)]. Государственный, казённый лес - державний, скарбовий (казенний) ліс. Густой лес - густий ліс, густвина, товща. [Товща самарська (Сл. Гр.)]. Дремучий лес - дрімучий (темний) ліс, пуща, (дебри) нетрі и нетри (-рів), нетра (-тер). [У такі убрався нетрі, у таку зблукався пущу, де й нога людська не ходить (Грінч.)]. Жердневой, жердяной лес - воринний, жердяний ліс, ліс на вориння, на вір'я. Заказно[ы]й, заповедно[ы]й лес, божьи -са - см. Заповедной. Защитный лес - захисний ліс. Камышевый лес - см. КамышникI. Красный, хвойный лес - шпильковий, глицевий (хвояний, хвойовий, чатинний, боровий) ліс, бір (р. бору). Крупный, матерой лес - товстоліс (-су). Лиственный, чёрный лес - листяний ліс, чорний ліс (Київщ.). Мелкий лес - дрібноліс (-су), дрібний (малий, невеличкий) ліс, (кустарник) чагар (-ря) и чагарі (-рів), чагарник (-ка), кущі (-щів). Мешанный лес - мішаний ліс. Молодой лес - молодий ліс, молодня[и]к (-ка). Небольшой лес - невели(ч)кий ліс, лісок (-ска), (роща) гай (р. гаю), (зап.) гаїна, (на низине или над рекой) луг (-гу), лужина; срвн. Лесок и Роща. Непроходимый лес - неперехідний ліс, (неисходимый) несходимий ліс (Звин.); см. Дремучий лес. Низкоствольный лес - низькостовбурний ліс, низьколісся (-сся). Общественный лес - громадський ліс. Редкий, жидкий лес - рідкий ліс, рідколісся (-сся). Сухоподстойный, сухостойный лес - сухостій (-тою), сухоліс (-су), сушник (-ка). Хворостяный лес - хворостяний ліс. Берёзовый, дубовый лес - березовий, дубовий ліс. Пихтовый лес - смерековий ліс. Сосновый лес - сосновий ліс; (бор) бір (р. бору). Здесь много -сов - тут багато лісів, тут лісно (Полтавщ.). Итти через лес или -сом - іти лісом. Прочищать, прочистить, прорубать, прорубить лес - прочищати, прочистити, прорубувати, прорубати, протереблювати, протеребити ліс. Ходит, как в -су - ходить як у лісі. Наука в лес не ходит - наука не в ліс веде, а з лісу. Чем дальше в лес, тем больше дров - що далі в ліс, то краще на дрова. Кто в лес, кто по дрова - одно (хто) до лісу[а], а друге (хто) до бісу[а]; хто в луг, а хто в плуг; хто в горох, хто в сочавицю (Борзенщ.); хто (котрий) сторч, хто (котрий) в борщ (Приказки). Из-за деревьев -са не видно - за деревами лісу не видко. Волка бояться, в лес не ходить - вовків боятися, в ліс не ходити. Сколько волка ни корми, он всё в лес глядит - годуй вовка, а він у ліс дивиться; вовча натура в ліс (до лісу) тягне; вовк, то вовче й думає (Приказки). Лес по топорищу (по дереву) не плачет - хіба в лісі лісу мало? На сухой лес будь помянуто - сухій деревині все нівроку; на сухий ліс нівроку! Лес мачт - ліс (безліч) щогол;2) (в срубе) дерево, соб. деревня (-ні). Бочарный, клёпочный лес - бондарське, клепкове дерево. Брусный, брусовый лес - брусоване дерево. Буреломный лес - вітролом (-лому), лім (р. лому). Валежный лес; см. Валежник. Деловой лес - а) (на корню) виробний ліс; б) (в срубе) виробне дерево. Дровяной лес - а) (на корню) дров'яний ліс; і б) (в срубе) дерево на дрова. Корабельный, мачтовый лес - а) (на корню) корабельний, щогловий ліс; б) (в срубе) корабельне, щоглове дерево. Окантованный, острокантный лес - покантоване, гострокантоване дерево. Пильный, пиловочный лес - а) (кругляк для распилки) дерево на пиляння; б) (пиленый материал) пиляне (порізане) дерево. Поделочный лес - виробне (виробкове) дерево, надібок (-бку). Прозванный лес - бракове или з(а)браковане щоглове дерево. Сплавной, гоночный лес - сплавне дерево, сплавний ліс. Строевой лес - будівне (будівельне) дерево, деревня, ум. деревенька. [По самарських лугах і узбережжях була незчисленна сила будівного дерева (Куліш). Біля стіни лежала деревня на хату (Грінч.)]. Столярный лес - столярське дерево. Угловой, кантованный лес - кантоване дерево. Фанерочный лес - а) (на корню) форнірний ліс; б) (в срубе) форнірне дерево.* * *ліс, -у; (вековечный, первобытный) пра́ліс, -у; ( роща) гай, род. п. га́ю, перелі́сок, -ска, перелі́с, -у, дібро́ва; ( на низменности) луг, -у; ( вырубленный) ви́руб, -у, зруб, -у; ( в яру) байра́к; ( горелый) згар, -у, зга́ри, -рів (мн.); ( дубовий) дубня́к, -у, дуби́на; ( непроходный) не́трі, -рів, пу́ща; ( низкоствольный) низьколі́сся; ( северный) тайга; ( сосновый) бір, род. п. бо́ру, сосня́к, -у, сосни́на; ( тропический) джу́нглі, -лів; ( о материале) де́рево; деревина́ -
6 пригорать
пригореть1) пригоряти, пригорювати, пригоріти, присмажуватися, присмажитися, присмагнути, присмагнутися. [Пиріжки трохи присмаглися (Звиног.). Печене порося аж присмагле (Греб.)];2) (погорать, сгорать) вигоряти, вигорювати, вигоріти, догоряти, догорювати, догоріти, згоріти, погоріти. Свеча -рела - свічка догоріла, вигоріла. Трава, степь -рела - трава погоріла, степ погорів, вигорів. [Погоріли степи, поля і зелені байраки (К. п.)].* * *несов.; сов. - пригор`етьпригоря́ти и пригора́ти, пригорі́ти и попригоря́ти и попригора́ти; ( подгорать) підгоря́ти и підгора́ти, підгорі́ти, присма́жуватися, присма́житися -
7 наголо
нрч.1) (обнажённо) наголо. [Шаблі наголо (Сл. Ум.)];2) (дотла) наголо, геть, геть- чисто, до-останку, до-щадку и (полон.) дощенту, до-цури, до-пня, у-пень, до-ноги. [Село геть-чисто вигоріло (Сл. Ум.). Ліс вигорів до-пня (Богодух.)]. Обокрали -ло - обікрали до нитки (до-щенту, до-цури). Вырезали всех -ло - вирізали всіх до-ноги (у-пень, до-щадку, до- щенту). Надень сапог -ло - взуй чобіт на босу ногу.* * *тж. н`аголо; нареч.1) наголо́ и на́голодержать ша́шки на́голо — трима́ти (держа́ти) ша́шки наголо
2) ( догола) на́голо, догола́ и до́голаостричь наголо — обстри́гти на́голо (догола)
-
8 colour
1. n1) колір; тон; відтінок2) фарба; пігмент3) колір обличчя; рум'янець4) забарвлення5) яскравість; колорит6) муз. тембр, відтінок7) привідcolour bearer — військ. прапороносець
colour film — кольоровий фільм; кольорова плівка
colour filming — кін. кольорова зйомка
colour filter — фот. світлофільтр
2. v1) фарбувати; забарвлювати2) забарвлюватися3) червоніти; зашарітися4) накладати відбиток5) прикрашати* * *I n1) колір; тон; відтінокout of colour — вицвілий, вигорілий
colour printing — пoлiгp. кольоровий друк, хромотипія
colour response — фiз. спектральна чутливість ( до кольору)
2) фарба; барвник, пігмент3) миcт. уміння користуватися кольором, колоритом4) cпeц. колер5) колір обличчя; рум'янець; колір шкіри ( крім білого); расова приналежність6) видимість; відтінок, наліт; колорит7) світло, вигляд8) яскравість9) мyз. тембр, відтінок10) привід11) pl; icт. риторичні фігури12) юp. що-небудь очевидне, що не потребуюче особливих доказів, законне право13) фiз. колір ( характеристика кварка)14) aмep. сліди або крупинки золота в руді, що промивається15) тж.; pl; вiйcьк. прапор16) ( the colours) служба в армії, військова служба17) ( the colours) підняття або спуск прапора18) pl відмітний знак, значок, емблема (школи, клубу); стрічка, розетка, значок ( прихильника якої-небудь партії); кольори спортивної команди19) pl переконання; погляди; справжнє обличчя20) pl кольорове плаття ( на відміну від білого е чорного) 7: without colour неприкритий, явнийII v1) красити, фарбувати, розфарбовувати2) набувати забарвлення, забарвлюватися; почервоніти, зашарітися (тж. colour up)3) поспівати (про плоди, фрукти)4) накладати відбиток; впливати; перекручувати; викривляти -
9 out
1. n1) (the outs) pl розм. опозиція2) pl команда, яка в певний момент не відбиває (крикет)3) друк. пропуск4) амер., розм. вихід; лазівка5) амер., розм. недолік6) ділі, екскурсія, прогулянка (заміська)◊ at outs, амер. on the outs with smb. — у поганих стосунках з кимсь
2. adj1) зовнішній2) крайній, віддалений3) незвичайний (за розміром); великий4) спорт. що перебуває поза грою5) вільний6) виїзний7) неточний, відхилений; що вийшов з ладу8) вимкнутий (про світло)3. advозначає:1) відсутність, перебування за межами чогосьhe is out — його немає вдома, він вийшов
2) рух назовніout! — спорт. аут!
3) розтягування, розгортання, простяганняto smooth smth. out — розгладити щось
4) віддаленість5) появу, вихід, випуск чогось6) пропуск, недогляд, усунення7) завершеність дії, закінчення процесу8) раптовість дії9) чіткість, ясністьspeak out please! — говоріть, будь ласка, голосніше!
◊ out loud — уголос
◊ to be out — страйкувати
◊ to be out to do smth. — збиратися зробити щось
◊ he is out to make a record — він хоче установити рекорд
◊ to be out with smb. — посваритися з кимсь
◊ out and away — значно; повністю
◊ out and out — безсумнівно, безперечно; цілком, повністю
4. v1) вигнати; виставити2) гасити3) спорт. нокаутувати4) порішити на місці; убити5) вивести з гри, усунути з поля6) вибити м'яч за межі поля, вибити в аут7) виходити, вирушати на прогулянку (екскурсію)5. prepз, із, за6. intгетьout! — спорт. аут!
◊ out upon you! — а) як вам не соромно!; б) геть!
* * *I n1) pl ( the-outs) опозиція2) cпopт. аут; pl команда, яка в цей момент не відбиває ( крикет)3) щось неправильне; те, що не в порядку; недолік, вада4) aмep. відмовка, виправдання, привід, причина5) aмep. вихід; вирішення, розв'язання (питання, проблеми)6) пoлiгp. пропуск; те, що пропущено; пропущене слово7) дiaл. екскурсія, прогулянка ( заміська)II a1) зовнішній2) крайній, віддалений3) незвичайного розміру, великий4) незайнятий, вільний5) який втратив ( посаду); звільнений; необраний, непереобраний6) виключений, вимкнений; погашений7) відсутній; наявний у недостатній кількості8) який вийшов з моди, з ужитку10) спрямований, направлений назовні11) cпopт. який знаходиться поза грою13) рваний, продертий, розірваний ( про одяг)14) непритомний15) тex. який втратив точність, зміщений; який вийшов з ладу ( про механізм)III adv1) відсутність (на місці) або знаходження за межами чого-небудь- часто передається дiєcл. префіксом ви-he is out — його немає вдома, він вийшов; рух назовні- часте передається дiєcл. префіксом ви-
to fall out — випасти; не бути переобраним
2) простягання, розтягування- передається дiєcл. префіксом роз-to smooth smth out — розгладити що-небудь; витягування- передається дiєcл. префіксами ви-, про-
3) віддаленість ( деяку)to be out at sea — бути у ( відкритому) морі
4) появу чого-небудь (у полі зору)- передається дiєcл. префіксом ви-; появу, вихід або випуск чого- небудь- часто передається дiєcл. префіксом ви-5) пропуск, недогляд або видалення чого-небудь- передається дiєcл. префіксами про-, ви-6) завершеність дії- часто передається дiєcл. префіксами ви-, з-, до-, від-, роз-; доведення дії до кінця- часто передається дiєcл. префіксами ви-, про-, до-, роз-; закінчення або зникнення чого-небудь- часто передається дiєcл. префіксами ви, - до-, про-to burn out — вигорати; випалювати
7) високий ступінь якості зовсім, до межі; передається. дiєcл. префіксом пере-tired out — дуже втомлений, перевтомлений
8) виділення серед інших або на якому-небудь фоні- передається дiєcл. префіксом ви-; відхилення від норми, стандарту9) раптовість дії- часто передається дiєcл. префіксом с-, з-10) чіткість, ясність, гучністьspeak out, please! — говоріть, будь ласка, голосніше!
11) розподіл- передається префіксом роз-IV v1) вигнати, виставити3) cпopт. нокаутувати; cл. вбити4) cпopт. вивести з гри, видалити з поля; вибити м'яч за межі поля, за бічну лінію; вибити в аут5) виходити, відправлятися на прогулянку, пікнік, екскурсію6) ( with) розповісти, висловити; розбовкати7) розкритися, виявитися, виникнутиV prep; амер.1) з; за2) уздовж, поVIint cпopт. аут! -
10 outburn
-
11 ready-faded
-
12 out-burn
-
13 colour
I n1) колір; тон; відтінокout of colour — вицвілий, вигорілий
colour printing — пoлiгp. кольоровий друк, хромотипія
colour response — фiз. спектральна чутливість ( до кольору)
2) фарба; барвник, пігмент3) миcт. уміння користуватися кольором, колоритом4) cпeц. колер5) колір обличчя; рум'янець; колір шкіри ( крім білого); расова приналежність6) видимість; відтінок, наліт; колорит7) світло, вигляд8) яскравість9) мyз. тембр, відтінок10) привід11) pl; icт. риторичні фігури12) юp. що-небудь очевидне, що не потребуюче особливих доказів, законне право13) фiз. колір ( характеристика кварка)14) aмep. сліди або крупинки золота в руді, що промивається15) тж.; pl; вiйcьк. прапор16) ( the colours) служба в армії, військова служба17) ( the colours) підняття або спуск прапора18) pl відмітний знак, значок, емблема (школи, клубу); стрічка, розетка, значок ( прихильника якої-небудь партії); кольори спортивної команди19) pl переконання; погляди; справжнє обличчя20) pl кольорове плаття ( на відміну від білого е чорного) 7: without colour неприкритий, явнийII v1) красити, фарбувати, розфарбовувати2) набувати забарвлення, забарвлюватися; почервоніти, зашарітися (тж. colour up)3) поспівати (про плоди, фрукти)4) накладати відбиток; впливати; перекручувати; викривляти -
14 outburn
-
15 ready-faded
-
16 догорать
догореть догоряти, догорювати, догоріти, допалюватися, допалитися; дотлівати, дотліти; вигоряти, вигоріти. Догореть ярким пламенем - допалати. Догореть без пламени - дожевріти. [І остатня догоряє його свічка лойова (Рудан.). День літній уже дотліває (Дн. Чайка). Каганчик мій догорює. У печі допалюється, вигоряє. Четверта свічка допалала, нім договорили (Голов.)]. Догоравший - догорілий, дотлілий, дожеврілий, допалений, (провинц.) догорений. [Недогорене поліно].* * *несов.; сов. - догор`етьдогоря́ти и догора́ти, догорі́ти, сов. допала́ти; (несов.: тлеть) жарі́ти -
17 жировик
1) (жировой нарост на теле) жирвак (ум. жирвачок) (Сквир. п.);2) каганець. [Засвітила-б каганець, та вже лій увесь вигорів];3) камінь-жировик, стеатит (Steatites).* * *I см. жирник II1) мед. жирва́к, -а2) мин. жирови́к, -у -
18 игрище
1) грище, гра, (спектакль) вистава. -ща, мн. - грища, ігрища, (і)гри, вигри (р. вигор);2) (место игр) грище, ігрище, ігрисько, гулянка, вулиця, гульбище. [Що то за гуляння на тім грищі було превеселе (М. Вовч.)].* * *гри́ще, і́грище -
19 изгореть
-
20 Выгар
випалення, випал, вигорілість (р. -лости).
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Вигор — польск. Wiar укр. Вігор Вигор у … Википедия
вигорілий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вигоріти … Український тлумачний словник
Вигор — придворный доктор 1767 1769 г. {Половцов} … Большая биографическая энциклопедия
вигоріти — див. вигоряти … Український тлумачний словник
вигор — (лат. vigor) животна сила, крепкост, бодрост … Macedonian dictionary
вигоріти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
вигорілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
вигорілий об'єм пласта — выгоревший объем пласта volume of burned out part of reservoir *gebranntes Schichtenvolumen – частина об’єму нафтонасиченого пласта, через яку пройшов фронт горіння під час реалізації процесу внутрішньопластового горіння … Гірничий енциклопедичний словник
Сен-Вигор-ле-Гран — Коммуна Сен Вигор ле Гран Saint Vigor le Grand Страна ФранцияФранция … Википедия
Сен-Вигор-де-Мезре — Коммуна Сен Вигор де Мезре Saint Vigor des Mézerets Страна ФранцияФранция … Википедия
Боволента, Вигор — Вигор Боволента … Википедия