-
61 вибіркове обстеження
-
62 вибіркове фінансування
-
63 вибірковий контроль
spot check; spot test; random check; random verification; random sampling -
64 вибіркові торги
-
65 вибігатися
вы́бегаться -
66 вибідувати
пробе́дствовать, пробедова́ть -
67 вибійка
-и; текст.вы́бойка, набо́йка -
68 вибійний молоток
горн.отбо́йный молото́к -
69 вибійник
-а1) текст. набо́йщик2) горн. забо́йщик -
70 вибійниця
-і; текст.набо́йщица -
71 вибійчаний
текст.вы́бойчатый, набо́йчатый -
72 вибілений
1) вы́беленный; отбелённый2) вы́луженный -
73 вибілка
-и; спец.вы́белка, отбе́лка -
74 вибілювання
спец.вы́белка, отбе́лка -
75 вибілюватися
Iбели́ться, вы́белиться; отбе́ливаться, отбели́тьсяII страд. з., несоверш.бели́ться; отбе́ливаться; вылу́живаться -
76 вибілювач
-абели́тель, отбе́ливатель -
77 вибільний
спец.отбе́льный -
78 вибільник
-а́; спец.отбе́льщик -
79 вибільниця
-і; спец.отбе́льщица -
80 вибірка
-ивы́борка
См. также в других словарях:
ВИБ — может означать: Владимирский институт бизнеса Вологодский институт бизнеса … Википедия
вибіліти — іє, док., рідко. Те саме, що вибілитися 2) … Український тлумачний словник
вибій — забой face, slope, hole bottom Ort, Stoß, Sohle, Endteufe 1) Місце (зона), де розробляють корисні копалини. В шахтах і рудниках розрізняють вибій горизонтальний, вертикальний та похилий; очисний та підготовчий, або прохідницький. На відкритих… … Гірничий енциклопедичний словник
вибігати — вибігти (бігцем залишати якесь приміщення, місце / з являтися де н.), вилітати, вилетіти, вихоплюватися, вихопитися, вискакувати, вискочити, висипати, висипати, випорскувати, випорснути, виноситися, винестися; вислизати, вислизнути, висмикуватися … Словник синонімів української мови
вибігання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
вибійний — прикметник … Орфографічний словник української мови
вибійник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
вибійниця — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
вибійчаний — прикметник … Орфографічний словник української мови
вибілювання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
вибілювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови