вибо

несов.; сов. - в`ыпутаться

1) (в букв. смысле и переносно - как поведение) дорога (ум. доріжка, доріженька, доріжечка), шлях (ум. шляшок, р. -шку), путь (ж. р. пути), тропа (ум. тропка). [З батька була людина чесна, а син пішов иншою дорогою. По-під темним гаєм ідуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Шляшок битий звивався до міста (М. Вовч.). Перед вікном широка бита путь. Московський поїзд стоїть на третій путі]. Дорога большая, торная, торговая - битий шлях, великий шлях, гостинець (р. -нця). Д. проезжая - проїзний шлях, проїзна дорога. Д. столбовая, почтовая - верстовий (стовповий) шлях. Д. железная - залізниця, залізна колія. Д. просёлочная - путівець (р. -вця) (Г. Барв.). Д. перекрестная - перехресний шлях, середохресна дорога, (гал.) крижова дорога. Д. окольная - манівець. [Хто манівцями простує, той удома не ночує (Присл.).]. Д. на гору из оврага, от берега - узвіз (р. узвозу). [Боричів узвіз]. Д. для прогона скота - прогін (р. -гону). Д. уторенная (летом) - накочений шлях; (зимой) натертий, утертий шлях. Гладкая санная дорога - плавкий шлях. Установившаяся дорога - становкий шлях. [Поїдемо нехай, як становкий шлях буде]. Д. ухабистая - вибоїста путь. Д. весенняя, летняя, зимняя - вешняк, літняк, зимняк. Д. забитая снегом - забивна путь. Д. с колотью - грудна путь. Д. покрытая шероховатым льдом - дерешуватий шлях. Часть дороги, по которой бегут лошади - ступа. Боковые части дороги - обочини. Без дороги - бездоріжно, бездоріж. [Пішов бездоріжно, навмання]. Место расхождения дорог - розвилки, перехрестя. Какою дорогою? - яким шляхом? кудою? Вот этой дорогой - сюдою, осюдою. Той дорогой - тудою. По дороге - по руці; в завороті. Не по дороге - не по руці, не в завороті, не в шляху. Живущий за дорогой - задорожній;

2) (путешествие) дорога, подорож, путь (р. пути). Дальняя дорога - велика дорога, далекий шлях, далекая путь. [Ой не їдь, синку, у велику дорогу. Далекая путь, хвилини не ждуть (Л. Укр.). В далекую путь піду (Грінч.)]. Собираться в дорогу - лаштуватися (лагодитися) в дорогу, в путь. Тянет в дорогу (шутл.) - мандрівочка пахне. [А вже весна, а вже красна, із стріх вода крапле, молодому чумакові мандрівочка пахне]. Устать от дороги - стомитися з дороги, здорожитися. [Здорожився, все тіло болить. Діти такі були здорожені, що зараз і поснули]. Счастливой дороги - щасливо! час добрий, щасливої дороги! Найти дорогу, стать на настоящую дорогу - вийти на певний шлях, тропи вхопити, тропи набігти. [Як-би мені вхопити тієї тропи, де щастя (Г. Барв.). Не набіжу тропи (Г. Барв.)]. Стать кому поперёк дороги - заступити стежку, стати поперек шляху, стати на перешкоді; (неблагоприятствовать) непутити. [Це мені непутить отой Улас Головатий, а то не взяли-б сина в москалі]. Туда ему и дорога - Своїм шляхом пішов! - Так йому й треба! Котузі по заслузі! «А як була пожежа, то крадений кожух згорів». - Своїм шляхом пішов!

* * *

1) прил. вибраний, виборний, (отборный) добірний, відбірний. [Вони задовольняли потребу всієї маси народу, а не самих тільки небагатьох вибраних (Грінч.). І талант Шевченка, і його життя - це надзвичайна трагедія виборної людської натури (Єфр.)]. -ное общество, -ная публика - виборне, вибране товариство, виборна, вибрана, добірна публіка. -ные сочинения - вибрані писання, (наилучшие) добірні писання;

2) прич. - см. под Избирать.

* * *

1) прич. о́браний, ви́браний; о́браний, ви́браний

2) (в знач. прил.: выбранный) ви́браний, о́браний; ( отборный) добі́рний, вибо́рний и ви́борний

тж. колдоб`оина

1) (выбоина, ухаб на дороге) диал. ковдо́бина, колодо́вбина, ковтьо́ба, ковтьо́бина; ви́бій, -бою, вибо́їна, баю́ра; ( болото на дороге) ви́рвихвіст, -хвоста, бака́й, -кая́

2) ( яма в реке) диал. ковба́ня, бака́й

1) груд(к)уватість, грудчастість, струп(ак)уватість, струплястість (-тости);

2) купинкуватість, купинястість (-тости).

* * *

(служащий для ломанья) ломовий; (грузовой) вантажний, тягловий. -вой волос - сиве з клопоту волосся. -вая дорога - вибоїста (грудна) путь (дорога). -вые дроги, роспуски - биндюги (-гів), биндюг (-га). -вое железо - (залізний) брухт (-ту). -вой извозчик - см. Ломовик 2. -вая лошадь - см. Ломовик 1. -вая скотина - тягло. -вая работа - важка праця, (стар.) канальська робота.

* * *

1) ломови́й; ( грузовой) ванта́жний

2) в знач. сущ. ломови́й, -о́го

1) (однократное погружение в воду) ну[и]рок (-рка). [Нурка дати (піти) (Сл. Желех., Сл. Кміцикевича). Нирка дати (Сл. Гр.)]; -рком - см. отдельно;

2) (ухаб) вибій (-бою), вибоїна;

3) см. Лазейка;

4) см. Нырялка;

5) орнит. - а) (Mergus albellus) нурець (-рця); б) (Nyroca nyroca Güld.) чурнь (-ни) (зірката), черник, чернушка, нирок (-рка), рінець (-нця); в) (Podiceps cristatus) пірникоза; г) (Netta rufina Pall.) чернь (червонозуба), готка.

* * *

1) ( действие) ниро́к, -рка́; ( ныряльщик) нире́ць, -рця́; ( утка) ниро́к, нуре́ць

2) ( в боксе) ниро́к

добірний, відбірний, виборний, вибірний, передніший, (крупный, выдающийся) чільний. [Добірна пшениця. Чільне зерно. Передніших коней повибирали з табуна, а залишили саму ледач]. Что-л. самое -ное - чоло, ум. чільце. [Хлібороб саме чоло продає, а послід їсть]; (насм.) спинковий. [Саме тобі спинкове панство (Мирн.)].

* * *

отвоевать

1) відвойовувати, відвоювати у кого и від кого що;

2) сов. відвоювати, скінчити воювати. Отвоёванный - відвойований.

* * *

несов.; сов. - отвоев`ать

проболтать

1) (жидкость) збовтувати, сколочувати (час від часу) що, збовтати, сколотити що; побовтати, поколотити якийсь час що; срв. Взбалтывать;

2) пробазікувати, пробазікати, протеревенити якийсь час; срв. Болтать 3;

3) см. Пробалтываться и Выбалтывать 2. Проболтанный - збовтаний, сколочений.

* * *

1) пробо́втувати, пробо́втати

2) (несов.: взбалтывать в течение определённого времени) пробо́втати; ( ложкой) проколоти́ти

1) ( выбалтывать) вибо́вкувати, ви́бовкати; (выдавать тайну, секрет) вика́зувати, ви́казати

2) (несов.: болтать в течение определённого времени) пробазі́кати, пробала́кати

1) ( косогор) косогі́р, -го́ру, ува́л, -у

2) ( ухаб) диал. ви́бій, -бою и -бо́ю, вибо́їна

1) ( холмистый) горбкува́тий, горби́стий, горба́стий, па́гористий, пагорбкува́тий; ( ухабистый) вибо́їстий

2) (о походке, поступи вразвалку) прост. перева́листий

уменьш. ух`абец, ух`абик; тж. ух`абина

1) см. язва 1)

2) ( щербина) щерби́на; ( выбоина) ви́бій, -бою, вибо́їна

западина, ямка, дучка, вибоїна.

1) (о дороге) вибоїстий, грудкуватий; (с грязью) баюристий;

2) см. Разухабистый, Разбитной;

3) (дерзкий) зухвалий; см. Нахальный.

ковдобистий, бакаюватий, бакаїстий; (ухабистый) вибоїстий. [Бакаювата дорога (Черкащ.). Там шлях дуже бакаїстий (Київщ.)].

що не висихає (не сохне), несхнучий, (нескоровысыхающий) нескоросохлий. [У вибоїнах асфальту стояли несхнучі калюжі (В. Підмог.)].