взять+взаймы

см. Взаём.

* * *

взаймы у позику, в позичку. Брать (взять) взаймы - позичати, -ся, позичити, зажичати, визичати, визичити, брати (взяти) в позику, в позичку. Брать взаймы деньги под залог чего-л. - брати (взяти) гроші під заставу (на застав). Давать, дать взаймы - позичати, позичити, зажичати, зажичити кому, давати, дати в позику. Давать денег взаймы под залог чего-н. - позичати, (сов.) позичити на застав. Набрать взаймы - напозичати, -ся. [Ніхто вже не дає: у всіх напозичалися]. Надавать взаймы - напозичатися. [Напозичався людям багато, та як те віддаватимуть!]. Раздать взаймы - порозпозичати. Взятый взаймы - позичений. [Їмо хліб позичений].

* * *

см. взаймы

I. під (р. поду). Печной под - черінь (-рени ж. р. и -реня м. р.). [Гаряча черінь]. Делать под печи (из глины) - набивати черінь.

II. и Подо предл.

1) с вин. пад. - під кого, під що, попід що (срв. п. 2), (только при обозначении времени) проти чого. Стать под дерево, под навес - стати під дерево, під повітку. Подойти под окно (снаружи) - підійти під вікно. Сесть под окно (у окна) - сісти край вікна. Ложись под стену, а я с краю - лягай повз (під, попід) стіну, а я з краю. Подступить под Москву - підступити під Москву. [Татарин далі вже й під Київ підступає]. Взять кого под руку, под руки - взяти кого під руку, попід руки. [Взяли царя попід руки (Рудан.). Мене вхопили двоє молодиць попід руки (М. Вовч.)]. Перейти под власть кого - перейти під кого, під чию руку. Посадить, взять под арест - узяти під арешт, за (під) сторожу. Отдать под суд - віддати до суду, поставити на суд (перед суд) кого. Дом отдан под постой - дім віддано на постій. Дать под заклад что-л. - дати на (в) заставу що. Давать взаймы под залог - давати позикою під заставу. Танцевать под фортепиано - танцювати під фортеп'яно. Петь под аккомпанимент гитары - співати під гітару, в супроводі гитари. Заснуть под плеск волн - заснути під плюскіт хвиль. Подделать медь под золото - підробити мідь під золото. Подобрать под цвет, под рост - добрати до кольору (під колір), до зросту (під зріст). Под силу, не под силу - до снаги, не до снаги. Под ряд - см. Подряд. Стричь волосы под гребёнку - стригти волосся під гребінець. Ехать под гору - їхати з гори. Подняться под (самые) облака - піднятися попід (самісінькі) хмари. Ему под пятьдесят лет - йому років під п'ятдесят, йому близько пятидесяти років. Под новый год, под праздник, под пятницу - проти нового року, проти свята, проти п'ятниці. [Проти п'ятниці мені приснився сон]. Под вечер - над вечір, проти вечора, надвечори - см. Вечер. Под утро - над світ, перед світом. Под пьяную руку - під п'яну руч, по-п'яному, по п'яну. Под конец года - наприкінці року;

2) с твор. пад. - під ким, під чим, (для обозначения пространности места, а также при множественности предметов или мест, под которыми или у которых действие совершается или что-л. имеет пребывание) попід чим. [Як іде, то під нею аж земля стугонить (Неч.-Лев.). Під ним коник вороненький на силу ступає (Шевч.)]. Сидеть под деревом, под кустом - сидіти під деревом, під кущем. Расположиться под деревьями - розташуватися попід деревами. Под горой, под горами - попід горою, попід горами. [Стоїть гора високая, попід горою гай (Гліб.). Два рядки білих хат попід горами біліють (Неч.-Лев.)]. Вдоль под чем - попід чим и попід що. [Карпо скочив через перелаз і пішов попід тином (Неч.-Лев.). Попід темним гаєм їдуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Була попід панським садом на великому ставу виспа (М. Вовч.). Попід те село є ліс (Звин.)]. Мы живём под Киевом - ми живемо під Київом. На дачах под Киевом - на дачах попід Київом. В сражении под Полтавой - в бою під Полтавою, коло Полтави. [А вже Палій під Полтавою із Шведом побився (Макс.)]. Под тенью дуба - в холодку під дубом. Под глазом, под глазами - під оком, попід очима. Под окном, под окнами - під вікном, попід вікнами, попідвіконню. Быть, находиться подо льдом, под снегом - бути, перебувати під льодом (під кригою), під снігом. [Ставок під кригою в неволі]. Поле под рожью, под овсом - поле під житом, під вівсом (під житами, під вівсами). Земля под огородом, под лесом - земля під городом; під лісом. Под родным кровом - під рідною стріхою. В рамке под стеклом - в рамках, в ра[я]мцях за склом. Под замком - на замку. Под арестом - під арештом, за (під) сторожею. [Держав їх на замку за сторожею до королівського суду (Куліш)]. Быть, находиться под следствием, под судом - бути, перебувати під слідством, під судом. Под опекою, под надзором - під опікою, під доглядом (під наглядом) чиїм. Быть, находиться под защитою - бути, перебувати під захистом чиїм, (в защищённом месте) за захистом. Быть под ружьём - бути при зброї. Быть под ветром - бути за вітром. Ходить под страхом - ходити під страхом. Под страхом смертной казни - під загрозою смертної кари. Под начальством, под предводительством, под командою кого - за чиїм (и під чиїм) приводом, під ким, під чиїм командуванням. Под начальством атамана такого-то - під отаманом таким-то. Под властью кого - під ким. [Буде добре запорозцям і під турком жити (Пісня)]. Под редакциею - за редакцією (за редагуванням) и під редакцією. Иметь под рукою - мати під рукою, на похваті. Узнать под рукою - довідатися нишком. Под секретом - під секретом. Под хреном - до хріну, з хріном. [Порося до хріну]. Что разумеете вы под этим словом - що розумієте ви під цим словом. Под 30-м градусом широты - на 30-му градусі широти. Из-под - см. Из.

* * *

1) с вин. п. під (кого-що)

2) с твор. п. під (ким-чим); (преим. с мест. "мною") пі́до, пі́ді (ким-чим)

1) повинність (р. -ности), обов'язок (р. -зку). [Виконую свій службовий обов'язок]; см. Обязанность. Первым долгом - що-найперше, першим ділом;

2) (заём) борг, позика, позичка, винне (р. -ного), винувате (р. -того), (старый) залеглість (р. -лости). [Ніяк боргів не повиплачую. Що після батька зосталося, те за позички (позики) пішло (Грінч.). Я взяв у нього коня за винне, бо він позичав у мене гроші і хліб, та й конем віддав. Цей чоловік косить мені не за гроші, а за винувате, - позичав весною]. Часть непогашенных торговцу долгов - (провинц.) недонос (Вас.). В долг - позикою, боргом, на-борг, (чаще - набір), на віру, на-повір. Брать в долг - позичати, брати на-борг (чаще - набір), на-повір, боргувати. [Пішов чумак до жидівки боргувати мед-горілку]. Взятый в долг - борговий, позичений. Накупить в долг - набрати набір, на-борг. Давать, дать в долг - боргувати, поборгувати, позичати, позичити, визичати, визичити, вірити, повірити, навіряти, навірити, у позику давати. [Як станеш усім боргувати, то доведеться без сорочки ходити. Не вірять шинкарі горілки. Шинкарочка мене знає, на сто рублів навіряє]. Раздать в долг - зборгувати, понавіряти, порозпозичати. [Увесь крам зборгував, а грошей кат-ма. Людям багато понавіряв (порозпозичав), як-би то всі повіддавали]. Погашать, погасить, заплатить долг - поплатити (покрити) борги, виплачуватися, (сов.) виплатитися (з боргів). Взыскать долг - виправити борг. Влезть в долги - заборгуватися, залізти в борги, загрузнути в боргах, втопитися в позиках. Он в долгу, как в шелку - він по шию в боргах; у боргах, як у реп'яхах; у його боргів більш як волосся на голові (в бороді). Не остаться в долгу - не занедбати (не попустити) свого, (зап.) віть за віть віддати. Отрабатывать за долг шитьём - відшивати кому що; пряденьем - відпрядати; косьбой - відкошувати; службой - відслужувати, и т. д. [Ваші два карбованці я вам відпряду].

* * *

1) ( обязанность) обо́в'язок, -зку, пови́нність, -ності

2) ( взятое взаймы) борг, -у

позика, позичка. -ём по векселю - векселева позичка. Государственный пятипроцентный -ём - державна п'ятипроцентова позика. Давать (дать) в -ём кому что - давати (дати) в позику (в позичку) кому що, позичати (позичити), (зап.) визичати (визичити) кому що. Брать (взять) в -ём у кого что - брати (взяти) в позику (в позичку) у кого що, позичати (позичити), зазичати (зазичити) у кого що, позичатися, позичитися у кого. Исполнение по -му - виконання позички. Набирание в -ём - позичання, оконч. позичення. [А мені тепер треба платити за його позичання?]. См. Взаём, Взаймы.

* * *