взуватися

См. также в других словарях:

• взуватися — (узува/тися), а/юся, а/єшся, недок., взу/тися (узу/тися), взу/юся, взу/єшся, док. 1) Надягати собі на ноги взуття. 2) Забезпечувати себе взуттям …   Український тлумачний словник

• взуватися — див. узуватися …   Словник синонімів української мови

• взуватися — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• узуватися — взуватися, узутися, взутися (надівати собі на ноги взуття), озуватися, озутися …   Словник синонімів української мови

• висковзуватися — 1 дієслово недоконаного виду ставати слизьким висковзуватися 2 дієслово недоконаного виду вислизати розм …   Орфографічний словник української мови

• вбуватися — (убува/тися), а/юся, а/єшся, недок., вбу/тися (убу/тися), вбу/юся, вбу/єшся, док., розм. Те саме, що взуватися …   Український тлумачний словник

• взутися — див. взуватися …   Український тлумачний словник

• зісковзуватися — і зско/взуватися, уюся, уєшся, недок., зісковзну/тися і зсковзну/тися, ну/ся, не/шся, док., розм. Те саме, що зісковзувати …   Український тлумачний словник

• набуватися — I а/юся, а/єшся, недок., набу/тися, у/дуся, у/дешся, док. 1) Бути довго, досхочу з ким небудь або де небудь. 2) Проводити час. II а/ється, недок. Виховуватися, вироблятися, здобуватися. III а/ється, недок., набу/тися, у/ється, док., діал.… …   Український тлумачний словник

• назуватися — а/ється, недок. Надіватися на кого небудь (про взуття); взуватися …   Український тлумачний словник

• обуватися — а/юся, а/єшся, недок., обу/тися, у/юся, у/єшся, док., розм., рідко. Те саме, що взуватися …   Український тлумачний словник