взглядов

колізія, сутичка.

* * *

1) лівий бік (р. боку);

2) виворо[і]т (-роту), спід (р. споду), низ (-зу): срвн. ещё Изнанка;

3) неправда; срвн. ещё Кривда;

4) (политич.) лівість (-вости), лівина, лівизна. Прикрывать правый уклон -ною фразы - приховувати правий ухил лівістю (лівизною) фрази. Он отличается -ною взглядов - він відомий з лівости (лівизни) поглядів. Детская болезнь -ны - дитяча хвороба лівини (лівизни).

* * *

набраться

1) (стр. з.) набиратися, бути набираним, набраним, понабираним; (вбираться) вбиратися, втягатися, бути вбираним, увібраним, втягуваним, втягненим и т. п.;

2) набиратися, набратися, понабиратися, (находить) находити, найти, понаходити, набиватися, набитися, понабиватися, (собираться, скопляться) збиратися, зібратися, назбиратися, (отыскиваться) знаходитися, знайтися, познаходитися. [Вже по всіх усюдах потроху набирається чималенько нашої свідомої інтелігенції (Крим.). На храм було у нас не без людей: то той, то сей, то куми, то побратими, - тай набереться (Кониськ.). Набралося в чобіт води (Сл. Гр.). О, де ви такі розумні й понабирались? (Номис). Вилили з колодязя всю воду до цятини, а вона-ж узнов найде (Борз.). Тоді дешевше все було, малолюдно було, тепер уже миру набилося (Март.)]. Понемногу -раются охотники (желающие) - потроху набираються (збираються, знаходяться) охочі. Много ли их? - С десяток -рётся - чи багато їх? - Душ з десять (з десяток) набереться (добереться, знайдеться). Несколько рублей, может быть, и -рётся - кілька (декілька) карбованців може й набереться (настягається, найдётся знайдеться, едва-едва витулиться). [Настягалося рублів на кілька грошей (Мирн.). Подивлюсь по грошах: може й витулиться копа з шагом (Лебединщ.)];

3) типогр. - складатися, скластися и зложитися, набиратися, набратися; бути складаним, набираним, складеним, зложеним, набраним. Книга скоро -рётся - книжка незабаром буде складена (набрана). Уже -рается десятый лист - уже десятий аркуш складається (набирається);

4) набиратися, набратися, (о мног.) понабиратися чого, (кругом) оббиратися, обібратися, наоббиратися чим и чого. [Як насиплеш тілько злота, що всі мої люди наберуться кілько зможуть, то твій палац буде (Рудан.). А я думаю собі: як дасть мені грошей, то пхатиму в пазуху і в рукава, і в пелену наберу, одно слово, так обберуся грішми, що вже більше нікуди (Київщ.)]. -браться репьев, блох - набратися реп'яхів, убратися (обібратися) в реп'яхи, набратися бліх. [Підеш, дак у реп'яхи й уберешся (Г. Барв.). Свиня в реп'яхи обібралася (Сл. Гр.)]. -браться денег взаймы - напозичатися (грошей). [Ніхто вже не дає: у всіх вже напозичалися (Харк.). Напозичався вже так що й у вічі людям дивитися ніяково (Тесл.)]. -браться барства - набратися панства. [Вона довго терлась коло панів і набралась од них трохи панства (Н.-Лев.)]. -браться ловкости, учёности - набратися спритности, учености. - браться вредных правил, взглядов - набратися шкодливих правил, думок. -браться дурных привычек - набратися поганих завичок (звичок). Я впутался в это дело и -брался одних оскорблений - я встряв у цю справу і набрався (наслухався, вульг. наївся) самих образ. -ться сил (силы) - набиратися, набратися сили, убиватися, убитися, убиратися, убратися в силу, (окрепнуть) осильніти, (диал.) нажитися. [Там діти замолоду набираються сили та досвіду (Наш). Український рух шириться, і в силу вбивається письменство (Рада). На восьмий тиждень я устав з ліжка, тоді вже почав жваво у силу вбиратись (М. Вовч.). У нас сю ніч знайшлося теля, тільки ще не осильніло: не може стояти на ногах (Хорольщ.). За такої погоди можна нажитися (Звин.)]. -ться здоровым - набирати(ся), набрати(ся) (нагулювати, нагуляти, закохувати, закохати) здоров'я, оздоровлятися, оздоровитися. [Неначе набирав здоров'я, слухаючи його (Франко). Давав синові нагуляти здоров'я, не будив його рано (Мирн.). Хай здоров'ячка закохує, щоб тоді хазяїнувать подужав (Тесл.). В сій воді він купався, оздоровлявся, оздоровить і тебе (Борз.)]. -ться смелости - набиратися, набратися відваги (смілости), збиратися, зібратися на смілість, насмілюватися, насмілитися, насміти (що зробити). [Перевірившися, що жахавсь по-дурному, набирався нової, ще більшої відваги (Коцюб.). Иноді хочеться поцілувати там чи приголубити, та й соромно чогось, не насмію (Васильч.)]. -ться греха - набиратися, набратися гріха. [Мо вона скоро вмре, дак не хочу гріха набираться (Борз.)]. -браться беды - набратися (зазнати, здобутися, вкусити) біди (лиха, шутл. чихавиці). [Вже-ж і зазнав я лиха з тим позовом! (Кониськ.). На цій широкій та прибитій, слізоньками перелитій дорозі не раз і не двічі здобудеться чумак лиха (Коцюб.). Певна річ, що були-б ми набралися доброї чихавиці (Кониськ.)]. -браться страху - набратися (наїстися) страху. [Судячи по страху, якого наївся за той час у самоті, був певний, що уйшов з десять миль (Франко)]. -браться охоты - підібрати охоти. [Я підібрала охоти їхати до міста (Вінниччина)].

* * *

несов.; сов. - набраться

1) набира́тися, набра́тися, -беру́ся, -бере́шся и мног. понабира́тися

2) тип. склада́тися, скластися (складеться), набира́тися, набра́тися

3) (напиваться пьяным) набиратися, набратися и мног. понабира́тися, сов. насмокта́тися, -смокчу́ся, -смокчешся, нажлу́ктитися, -кчуся, -ктишся

отклониться відхилятися, відхилитися від чого, (быстро) відхильнутися; (удаляться, отступать) відбігати, відбігти (напр., від розмови, теми), відбиватися, відбитися від чого, збочувати, збочити від чого; см. Уклоняться, Устраняться. -няться от обычных взглядов, нормы - відхилятися від звичайних поглядів, від норми. -няться от темы - відхилятися, відбігати, відбиватися від теми. Магнитная стрелка -нилась на два градуса - магне[і]тна стрілка (голка) відхилилася на два ступені. Заставить -ниться от пути (сбить) - збити з шляху. [Неможливо людській силі збити землю з її одвічного шляху (Єфр.)].

* * *

несов.; сов. - отклон`иться

1) відхиля́тися, відхили́тися; ( уклоняться) ухиля́тися, ухили́тися

2) строит. (несов.) відхиля́тися; відво́дитися; відверта́тися

отречься от кого, от чего зрікатися, зректися кого, чого, відрікатися, відректися кого, чого и від кого, від чого, вирікатися, виректися кого, чого, (отвергаться) кидатися, цуратися чого, відкидатися, відкинутися, відцуруватися, відцуратися від кого, від чого и кого, чого, відступатися, відступитися від кого, від чого, відкаснутися, відсахнутися від кого, (гал.) звергтися чого; (отпираться) запрещатися, запретитися. -чься от своих слов - зректися, відректися своїх слів. -чься от своих взглядов, от своего права - зректися своїх поглядів, свого права. -чься от своей веры, от отчизны - зректися (відректися) своєї віри, своєї батьківщини, відцуратися, відкинутися (від) своєї віри, (від) своєї батьківщини, відступитися, відкаснутися від своєї віри, від своєї батьківщини. -чься от света - світу відцуратися. Все родные от него -клись - всі рідні його (від нього) відреклися (відцуралися), від нього відкаснулися (відсахнулися), уся рідня від його відкинулася (відступилася, відцуралася). [Відступилася від мене вся моя родина]. Пётр трижды -кался от Христа - Петро тричі зрікався Христа, відрікався Христа и від Христа. Срв. Отступаться.

* * *

несов.; сов. - отр`ечься

розуміння, зрозуміння, (соображение, толк) тяма, тямок (-мку), (сознательн. представл.) свідомість (-мости), (взаимное) порозуміння. [Розуміння краси часто буває умовним (Грінч.). Нація була в розумінні Шевченка сім'єю з рівних людей-братів (Грінч.)]. - ние правды и добра - розуміння правди та добра. -ние права народного - зрозуміння права народнього. -ние своего положения - свідомість свого стану (становища). У толпы нет -ния - натовп не має тями. Нет -ния и телегу подмазать - нема тями й воза підмазати. Нет никакого -ния к чему - чорт-ма тями до чого. Вкладывать своё -ние в чьи-л. речи - вкладати власний тямок у чиїсь речі. Притти ко взаимному -нию - прийти (дійти) до порозуміння з ким.

* * *

1) вузьки́й; ( тесный) тісни́й

2) (лишённый широты взглядов, кругозора) вузьки́й; ( недалёкий) недале́кий

3) лингв. вузьки́й