-
1 весьма
-
2 весьма
нар. вельми, дуже.* * *нареч.ве́льми, ду́же, на́дто -
3 весьма мелкоигольчатый мартенсит
Словарь металлургической терминов > весьма мелкоигольчатый мартенсит
-
4 искушаться
искуситься1) (испытываться) випробовуватися, випробуватися, бути випробуваним, спитуватися, вивірятися, вивіритися, бути вивіреним. Золото огнём -тся - золото на огні випробовується;2) (навыкать, натореть в чём) досвідчатися, досвідчитися чого, звіряти, звірити що, (упражняться) управлятися, навправлятися в чому, наламатися на що, до чого. В этом деле достаточно -сился - цю справу доволі звірив, для цієї справи набрався досвіду доволі; мастак (набив руку) до цього діла. -сился в казуистике - навправлявся, випробувався в казуїстиці. -шаются в обходах закона - досвідчаються, як закон обминати. В чтении и толковании весьма -сился (весьма -шён) - читати й тлумачити (толкувати) умілець (мистець, мастак) чималий;3) (подвергаться искушению) спокушуватися, спокушатися, спокуситися, бути спокушеним, підкуш(ув)атися, підкуситися, скушатися, скуситися. Искусившийся -1) см. Искушённый;2) (в чём: навыкнувший) досвідчений, вправний, напрактикований на и в чому.* * *несов.; сов. - искус`иться1) ( соблазняться) спокуша́тися, спокуси́тися, -кушу́ся, -ку́сишся; (несов.: испытываться) випробо́вуватися, -бо́вується, випро́буватися, -бується2) (сов.: стать искусным в чём-л.) набра́тися (-беру́ся, -бере́шся) до́свіду, набу́ти (-бу́ду, -бу́деш) до́свіду, навправля́тися -
5 гораздо
1) багато, багацько, далеко, геть, значно. [Пшеничний хліб багато кращий від житнього. Далеко легше. Вона геть більше за мене знала (Конис.)];2) добре, гарно. Горазже - краще.* * *нареч.1) при сравн. ст. набага́то, бага́то, значно, дале́ко; куди́2) (при глаг. и прил. - очень, весьма) ду́же, ве́льми -
6 крайне
нрч. надто, аж надто, занадто, аж-аж, край, вкрай, прикро, геть, притьмом, пробі, конче, ґвалт, гостро, надзвичайно. [Це аж надто пекуча потреба (Криж.). Мені було соромно аж-аж (Крим.). Тут край треба грошей (М. Вовч.). Книжок прикро було треба (Грінч.). Пробі треба (Сл. Гр.). А їсти притьмом хочеться (Котл.). Чи треба молотника? - Треба та ще й геть (Г. Барв.). Як зібралися до гурту члени Думи, то виявилося, що половина їх - гостро-ліва (Стебн.)]. -не нужное дело - аж надто, пильна справа. -не необходимо - аж надто (конче) треба, аж надто потрібно. -не разговорчивый - занадто балакучий (говіркий, балакливий).* * *нареч.на́дто, аж на́дто; ( очень) ду́же, ко́нче; ( весьма) ве́льми; ( чрезвычайно) надзвича́йно; ( вконец) до кра́ю, укра́й -
7 кстати
нрч. до речи, (к делу) до діла, в діло, (к месту, влад) до ладу, влад, (к слову) до слова; (впору) саме вчас, (пров. всамчас), впору, вчас; (на руку) наруч, на руу. [Це лиш фрази, які до речи на своїм місці (Єфр.). Народові подобається «Кайдашева сім'я», до речи - писана прегарною мовою (Грінч.). А до речи: в голові вашій щось непевне одбувається (Крим.). Отся річ до діла (Квітка). Помажу комин - не біло, помию ложки - не в діло (Харк. Сб.). До ладу, як ложечка на меду (Номис). Що-б він не зробив, то все гаразд, все до ладу (Мирний). Дурень багатий, то й слово його влад (Номис). До слова: ти бачиш, як паскудно наша молода генерація вміє рідної мови? (Кониськ.). Всамчас приходиш (Куліш). А йому се й наруч (Сл. Гр.)]. Это весьма -ти - це дуже до речи, це саме до діла. -ти, не можете ли вы мне сказать? - до речи (до слова): може, ви могли-б сказати мені? Говорить -ти - говорити (казати) до речи (до ладу). Это сказано -ти - це сказано до речи (до ладу, до діла). Вы пришли -ти - ви прийшли саме вчас, саме впору. Прийтись -ти - прийтися до речи (до ладу), здатися. [Ваше слово дуже до речи прийшлося (Київщ.). На сей раз приказка здалась (Глібой)]. Случиться -ти (о ком-либо) - нагодитися. [Саме як на те й він нагодився (Звин.)]. Это ему как раз -ти - це йому саме до речи, це йому дуже на руку, (фамил.) це йому (як- раз) на руку ковінька, (приличествует) це йому дуже (саме) впадає. [Марусі на руку ковінька - мерщій з хати (Квітка). Нікому так не впадає (пасічником бути), як йому (Глібов)]. Не -ти - не до речи, не до діла, не до ладу; см. Некстати.* * *1) нареч. до ре́чі; до шми́ги; ( к месту) до ді́ла, до ладу́; ( вовремя) упо́ру, вча́сно, са́ме вчас2) в знач. вводн. сл. до ре́чі -
8 ленивый
лінивий, ледач[щ]ий, (с ленцой) ля[е]гавий, баглаюватий. [Били його, бо був розпещений, упертий, лінивий (Франко). Не здивуйте з лінивого вірша (Л. Укр.). Ледача шкапа скрізь припинки має (Номис)]. Очень, весьма -вый - дуже, вельми лінивий, лінющий, ледачущий, прелінивий, преледачий. Делаться -вым - лінивіти, ледащіти. -вые вареники - варені сирники (-ків). -вые щи - юшка (борщ) з свіжою капустою. -вый шаг - лінива хода, лінивий хід (р. ходу).* * *1) ліни́вий; ( не желающий работать) леда́чий2) ( о кушаньях) ліни́вий -
9 любопытно
цікаво, інтересно. [Се дуже цікаво! (Сл. Гр.)]. -но мне знать - цікаво мені знати, цікавий я знати. [Цікавий знати, хто мене прийняв-би (Л. Укр.). Що люди про нас балакають, - не цікавий я знати (Етн. Зб. II)]. Это весьма -но - це вельми (дуже) цікаво (інтересно).* * *нареч.1) ( с любопытством) ціка́во, з ціка́вістю; ( с интересом) інтере́сно, з інтере́сом; ( с любознательностью) допи́тливо, з допи́тливістю; ( с заинтересованностью) заціка́влено, з заціка́вленістю2) (интересно, занимательно) ціка́во, інтере́сно3) в знач. сказ. ціка́во, інтере́сно -
10 мечтать
1) мріяти, марити про (за) кого, про (за) що, (редко) марити, маріти (-рію, -рієш) чим, (о несбыточном) химерити про що. [Згадай, про яке діло ми колись мріяли (Грінч.). Марив про щасливу Україну (Крим.). Але маріючи, Летючий не догадався сховати хустки (Кониськ.). Та що! про се шкода химерити (Куліш)]. -тать о славе - мріяти (марити) про славу. Любить -тать - кохатися в мріях;2) (о самом себе) думати про себе. Он -тает о себе, что весьма учён - він гадає, що з його великий учений; він пошивається у великого вченого. Он много о себе -тает - він багато про себе думає, він заноситься (високо несеться), він зарозумілий.* * *мрі́яти, ма́рити; диал. мрі́ти -
11 нашуметь
1) (о неодушевл. предметах) нашуміти, нашелестіти, (о людях) нагаласувати, наробити галасу (шелесту), (о толпе) нагомоніти, наробити гомону. [Прийшов, наробив шелесту та й пішов (Полтавщ.). Нагомоніли вам повну хату (Глібів)];2) (перен.: наделать шуму) наробити (великого) шелесту, наробити (далекосяжного) відгомону (відголосу), прогусти (на ввесь світ). Это событие весьма -ло - ця подія набрала великого розголосу, ця подія наробила великого шелесту (далекосяжного відгомону, -ного відголосу), ця подія прогула на ввесь світ.* * *1) нашумі́ти, -млю́, -ми́ш; ( о громком разговоре) нагомоні́ти; ( накричать) нагаласува́ти, -су́ю, -су́єш, нароби́ти (-роблю́, -ро́биш) га́ласу2) перен. нароби́ти шу́му (га́ласу, ше́лесту), нашумі́ти, набра́ти (-бере́) [широ́кого] ро́зголосу, набу́ти (-бу́де) [вели́кого] ро́зголосу -
12 неглупый
недурний, недурноголовий, небезголовий, (доволі, досить) розумний. -пый совет - (доволі, досить) розумна порада. -ный человек - недурна людина, людина з головою, не дурень. Очень (весьма) -пый - аж надто недурний, розумний, (фам.) розумний нівроку, мудрячий, (сщ.) розумаха (общ. р.).* * *недурни́й; ( довольно умный) [до́сить] розу́мний\неглупыйый челове́к — людина з ро́зумом, [до́сить] розу́мна люди́на
-
13 нечто
I. мест. неопр.I. щось, (кое-что) дещо, (как сщ.) дещиця. [Я маю сказати вам щось (дещо) (Київ). Може в цій книжці є щось путнє (Кандід). Я маю дещо братові переслати (М. Вовч.). Ми хочемо розказати дещицю про місяць (Дещо)]. -то весьма удивительное - щось вельми дивне. -то невообразимое - щось неуявленне. -то поразительное - щось разюче, (невероятное) щось неймовірне. Взгляд и -то - погляд і дещо. -то иное - що (щось) инше. [Радить йому зовсім що инше, ніж досі правив (Кониськ.)].II. Нечто - см. Нешто.II. Не что) мест. указат.-отриц.I. 1) (ничто не) ніщо не; (не что иное) не що(сь) инше, ніщо инше. -то в лесу трещит, что не медведь ломится - не що(сь) инше в лісі тріщить (ніщо инше в лісі не тріщить), а ведмідь преться (суне). -то возьмёшь - нічого не візьмеш. -то ему сделаешь - нічого йому не зробиш, (ничего с ним не поделаешь) нічого з ним не вдієш;2) (с переносом удар. на отрицание - в косв. пад.). Нечого - нема(є) (прош. вр.: не було, буд.: не буде) чого, нема що, нічого; срв. Нечего 2 (отдельно). [Нема чого відписувати їм (Грінч.). Нічого з чужої мови на нашу перекладати (Крим.)]. Мне -го дать вам - мені нічого (мені нема чого, я не маю що или чого) дати вам. -го делать - а) нема чого (нічого) робити. Мне -го делать - я не маю що робити; б) нічого робити, (ничего не поделаешь) нічого не вдієш. От -го делать - зні[е]чев'я, від (з) нічого робити. [Знічев'я навіть згодилась дивитись, як розпинали трьох злочинців (Л. Укр.)]. -го сказать! - нівроку! нема що (й) казати! [Добра компанія буде, нівроку! (М. Левиц.)]. Больше (дальше) -го сказать - більше нема чого (нічого) сказати; (да и всё тут) та й годі! годі! [Сміх, та й годі! (Шевч.). Добре мені так, що годі! (М. Вовч.)]. Нечему - нема(є) чому, нічому. -му удивляться - нема з чого (на що) дивуватися, (незачем) нема чого дивуватися. Нечем - нема(є) чим, нічим. Не за что - нема(є) за що, ні за що. Не к чему - нема(є) до чого, ні до чого. Не на чем - нема(є) на чому, ні на чому. -чем сесть - нема на чому (ні на чому) сісти. «Спасибо!» - «-чем» - «Дякую!» - «Нема за що (ні за що)». Не на что - нема(є) на що, ні на що, нема(є) за що, ні за що. -что купить хлеба - нема(є) за (на) що (ні за (на) що) купити хліба. Не от чего - нема(є) від чого, ні від чого, нема(є) з чого, ні з чого. Не с чем - нема(є) з чим, ні з чим.II. Нечто, нрч. (народн.) - (ничего) нічого; (вестимо) звичайно, звісно, а звісно, авжеж; (пожалуй) (не)хай і так; (ладно) гаразд, ну-ну. Дать то бы -то, да было бы за что - дати не важко (не страшно), аби було за що. «Бывал ли ты в Москве?» - «-то» - «Чи ти бував у Москві?» - «Звичайно (Авжеж, Звісно)». «Берёшь, что ли, полтину?» - «-то, давай» - «Береш півкарбованця,чи що?» - «Гаразд (Ну-ну), давай».* * *мест.щось; ( кое-что) де́що\нечто то ино́е — щось (де́що) і́нше
-
14 низко
нрч.1) низько, (о рубке, стрижке ещё: при корне, близко к краю) прикро. [Голова йому низько похилилась на груди (Кінець Неволі). Прикро одрубав дерево (Хорольщ.). Нащо ти так прикро його підстригла? (Борз.)]. Инструмент настроен -ко - інструмент(а) настроєно (нала(го)джено) низько. Поклониться -ко кому - вклонитися низько кому. Очень, весьма -ко, -ко-ко - дуже, вельми низько, низько-низько, низенько(-низенько). [Сонце низенько, вечір близенько (Пісня). Прикрутили низенько лямпу (Васильч.)];2) низько, (простецки) по-простому, по-простацькому, (вульгарно) вульгарно. -ко выражаться - вульгарно висловлюватися;3) (в нравств. смысле) низько, ницо, (недостойно) негідно, (подло) підло, підлотно, падлючно, по-падлюцькому, (позорно) ганебно. -но мыслить - низько (вульгарно: вульгарно) мислити (думати). -но пасть - низько впасти, зледащіти, пуститися берега. -ко поступать - поводитися низько (підлотно, підло, негідно, ганебно, ницо). -ко поступить - повестися підлотно (підло, негідно, ганебно, ницо), зробити (вчинити) низький (ниций, негідний, підлотний, підлий) учинок.* * *1) нареч. ни́зько; ни́зько, ни́це; негідно; підло2) в знач. сказ. ни́зько -
15 обнаруживать
обнаружить1) (открывать, устранять то, что закрывает предмет) відкривати, відкрити що. Для осмотра дерева нужно -жить корни - щоб оглянути дерево, потрібно коріння відкрити; (находить) (з)находити, знайти. Обнаружить большие залежи каменного угля - знайти великі поклади кам'яного (земляного) вугля (вугілля);2) (выводить наружу, делать явным) виявлювати и виявляти що (редко являти), виявити (о мног. повиявлювати) що, виказувати, виказати що (реже на що), викривати, викрити (преим. о чём-л. нежелательном, отрицательн.), появляти, появити що, винести на явність що, давати, дати ознаку чого; (о своих чувствах, мыслях) виявлюватися, виявлятися, виявитися з чим. [Тут він виявлював розум проникливий (Куліш). Українська народність придбала змогу виявляти своє «я» (Грінч.). Сьогодні треба всю правду виявити (М. В.). Мотря згоджувалась, але не виказувала цього (Коц.). Український народ появив початки власної культури (Єфр.)]; (о преступлениях) викривати, викрити, виводити, вивести на світ; (преим. о научн. данных) винаходити, винайти що. [Порівнюючи, можна винайти деякі паралелі]. -жить себя - об'явитися чим, визначити себе, зрадитися з чим перед ким. [Ходімо звідси, щоб ти не об'явивсь досадним словом (Кул.). Скільки обережности треба, щоб не зрадитися перед ворогами (Коцюб.)]. -жить свои чувства, мысли - виявити (несов. виявляти) свої почуття. -жить преступление, заговор - викрити злочин, змову. -жить противоречие в чём- л. - викрити суперечність чогось. -жить тайные замыслы врагов - викрити таємні заміри ворогів. -жить чьё-л. намерение - виказати, виявити чийсь намір. Эти памятники -вают весьма развитую цивилизацию - ці пам'ятки дають ознаку дуже розвиненої цивілізації. Обнаруживаемый -1) відкриваний;2) виявлюваний, виказуваний, викриваний. Обнаруженный -1) відкритий, знайдений;2) виявлений, виказаний, викритий, винайдений. -жены нелегальные собрания - викрито нелегальні зібрання. Не об-ные преступления - невикриті злочинства.* * *несов.; сов. - обнар`ужитьвиявля́ти, ви́явити; ( отыскивать) знахо́дити, знайти́ и познахо́дити; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти; ( раскрывать) розкрива́ти, розкри́ти; ( разоблачать) викрива́ти, ви́крити -
16 очень
дуже, вельми, сильне[о], тяжко, прикро, кріпко, притьма, притьмом, багато, багацько, велико, здорово. [Гуде вітер вельми в полі (Забіла). Той чоловік був сильне багатий. Голова мене (у меня) тяжко болить. Тяжко яр глибокий. Прикро посивів дід. Зрадів кріпко. Мак притьма червоний. Вона багато скидається на його. Прислужився свойому краєві він велико. Здорово ви всього знаєте]. Очень и очень - добре та й добре, геть-то. [Це їм добре та й добре знайома річ. Я йому таки й геть-то вподобався]. Не очень - не дуже, не вельми, не надто, не тяжко, не багато, не велико, не геть, не гурт, не з-так, не притьма, не конче, не конечне, не що. [Смійся, лютий враже, та не дуже (Шевч.). Не надто він розумний. Додому йому не тяжко далеко. З того часу не геть я турбуюся. Знаю французької мови не гурт. Не з-так їх багато. Не конче їх мені треба. Він не що й старий]. Не очень-то - не дуже-то, не гурт-то, не геть-то, не з-так-то. [У нас такі вироби не гурт-то часті. Вона не з- так-то поганенька].* * *нареч.; тж. `оченно -
17 премного
нареч.ду́же бага́то; пребага́то; премно́го; ( весьма) ду́же, ве́льми -
18 пренелепый
1) абсолю́тно (зо́всім, цілко́м) безглу́здий (нісені́тний)2) ( весьма несуразный) ду́же недола́дний -
19 препакостный
ду́же ка́посний (па́косний, па́кісний); ( весьма мерзкий) паску́дний, препаску́дний -
20 преподобный
1) (титул) велебний, превелебний, преподобний. [Не турбуйтесь, велебний отче (О. Лев.). Благослови нас, брате преподобний (Л. Укр.)];2) (праведный) преподобний, праведний, святий. [Не зовіте преподобним лютого Нерона (Шевч.)]. -ный (как сущ.) - преподобник, преподобниця. Сделаться -ным - преподобитися; см. Преподобиться;3) (весьма подобный) дуже подібний до кого, до чого, дуже схожий на кого, на що; см. Подобный.* * *церк.преподо́бний; ( титул) веле́бний, превеле́бний
Страницы
- 1
- 2
См. также в других словарях:
весьма — весьма … Морфемно-орфографический словарь
ВЕСЬМА — ВЕСЬМА, нареч. (книжн.). Очень. Весьма старательный человек. Весьма удовлетворительно. «Весьма и весьма желаю, чтобы имя мое… не было упомянуто.» Достоевский. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
весьма — См … Словарь синонимов
ВЕСЬМА — ВЕСЬМА, нареч. (все, всема?) очень, крайне, сильно, больно, крепко; более чем очень. Весьма много; хорошо; жалею. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
весьма — нареч. (с отриц. не употр.). Очень. Весьма рад. Вещица весьма неплохая … Энциклопедический словарь
ВЕСЬМА — ВЕСЬМА, нареч. (книжн.). То же, что очень. В. рад. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
весьма — ВЕСЬМА, отчаянно, сильно, страшно, чрезвычайно, разг. больно, разг. до смерти, разг. до чрезвычайности, разг. дьявольски, разг. жутко, разг. зверски, разг. здорово, разг. крайне, разг. смертельно, разг. ужасно, разг. чертовски … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
весьма — весьма/ Валерий Николаевич остался весьма доволен поездкой в Японию … Правописание трудных наречий
весьма — нар., др. русск., ст. слав. вьсьма πάντως, ὅλως; от весь … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
Весьма — нареч. качеств. обстоят. Чрезмерно, чрезвычайно, очень. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
весьма́ — нареч. Очень. Добро пожаловать, весьма рад вас видеть, Федор Алексеич. Чехов, Три года. Грунт залива весьма примечателен: соль, а под ней известковая глина. Паустовский, Кара Бугаз … Малый академический словарь
