Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

верх+горы

  • 1 Вершина горы

    верх, вершина, верховина, кичера (гал.), (соб.) верхогір'я. В. обнаженная - лисогора (Коцюб.). В. дерева - верх, вершина, верховина, (соб.) верховіття, верхів'я, верхівля, (крона) чоло. [Заснув і дуб вершиною високий (Грін.). Навкруги дерева спали, вгору знявши темні чола (Грінч.)]. См. Верхушка 1.

    Русско-украинский словарь > Вершина горы

  • 2 верхушка

    1) верх, вершок, вершечок, верхів'я. [Вершок на шапці синій. Дощова хмара висовує з-за гори своє верхів'я (Коцюб.)]. В. горы - вершок, вершечок, шпиль, шпилечок, щолопок; (соб.) верхогір'я. Крутая в. - щовб, щовба. Острая в. - остриця (гал.). В. растения - щит, щиток (р. -тка) чуб, чубок (р. -бка), вершечок (р. -чка), верхівка, кудер (р. - дря). В. дерева (соб.) - верховіття. [А я на тій руті-м'яті щити позриваю. Зломив щиток з дубка. На дубові, на вершечку, там посіяв мужик гречку. Золотії верхівочки]. См. Вершина;
    2) анат., в. легкого - вершок.
    * * *
    1) верхі́вка, верх, -у, верхі́в'я, вершо́к, -шка́, верше́чок, -чка, верхови́на; ( дерева) верхові́ття; ( горы) шпиль, -ля
    2) перен. верхі́вка
    3) анат. верхі́вка

    \верхушка лё́гкого — верхі́вка леге́ні

    Русско-украинский словарь > верхушка

  • 3 Гора

    1) гора (ум. гірка, гіронька, гірочка), бескид (р. -ду). Гора лишённая растительности - лиса гора, лисогора, лисогір (р. -гору). Ледяная (пловучая) гора - льодова (крижана) гора. Крутая гора - крута (стрімка) гора. Отлогая, покатая гора - улога гора, полога гора. Вершина горы - см. Верхушка и Вершина. Склон (склоны) горы - згірок (р. -ку), узбіч (р. узбочи), узгір'я, узбіччя. На склоне горы - на згірку, на узбочі, на узгір'ї, на узбіччі. Подошва горы - низ гори, підошва гори, (обширнее) підгір'я. Отрог горы - віднога. Цепь гор - пасмо гір. Ходить по горам и по долам - ходити горами й долами (долинами), гір'ям і поділлям. В гору (вверх по горе) - на гору, у гору, під гору, до гори. [Підійматися у гору. Коняці під гору важко їхати, не те, що з гори]. Под гору - з гори. По горе - горою, по горі [Дорога йшла горою. Ой чиї то воли по горі ходили]. Через гору - через гору, через верх. Под горой - під горою, попід горою, (обширнее) по-підгір'ю. На горе - на горі. Лежащий, живущий за горами, между горами, на горах, под горою (горами), пред горою (горами) - см. Загорный, Межгорный, Нагорный, Подгорный, Предгорный. Житель гор - см. Горец. Итти в гору (приобретать значение) - іти вгору, силу брати (забирати), у силу вбиватися. Надеяться на кого, как на каменную гору - покладатися на кого мов на твердий мур, цілком (як на себе) здаватися на кого, цілком увіряти (звірятися) на кого. Не за горами - незабаром, незабавом, невдовзі, невзадовзі. Как гора с плеч - як камінь із серця, з плечей (з пліч). Гора родила мышь - могила мишу породила, з лемеша вийшла швайка;
    2) (масса: чаще горы) купа, сила (силенна), безліч. Гора денег, гора бумаги, горы книг и т. д. - купа (сила силенна, безліч) грошей, паперу, книжок, ціла гора паперу. Сулить золотые горы - золоті гори обіцяти, кози в золоті показувати кому. Горою, нар. -
    1) горою, як гора. Волны, поднимаются горою - горою хвиля встає. Волосы горой стояли - волосся їжилося, волосся дубора йшло, до-гори стояло. Грива горой - грива дибом (дубом) стала. Пир горой - бенькет на всю губу, на славу. Стоять за кого горой - розпинатися за кого (и за ким);
    2) (берегом, сухим путём) - берегом, горою, суходолом, грудком.
    * * *
    полит. ист.
    Гора́

    Русско-украинский словарь > Гора

  • 4 гора

    1) гора (ум. гірка, гіронька, гірочка), бескид (р. -ду). Гора лишённая растительности - лиса гора, лисогора, лисогір (р. -гору). Ледяная (пловучая) гора - льодова (крижана) гора. Крутая гора - крута (стрімка) гора. Отлогая, покатая гора - улога гора, полога гора. Вершина горы - см. Верхушка и Вершина. Склон (склоны) горы - згірок (р. -ку), узбіч (р. узбочи), узгір'я, узбіччя. На склоне горы - на згірку, на узбочі, на узгір'ї, на узбіччі. Подошва горы - низ гори, підошва гори, (обширнее) підгір'я. Отрог горы - віднога. Цепь гор - пасмо гір. Ходить по горам и по долам - ходити горами й долами (долинами), гір'ям і поділлям. В гору (вверх по горе) - на гору, у гору, під гору, до гори. [Підійматися у гору. Коняці під гору важко їхати, не те, що з гори]. Под гору - з гори. По горе - горою, по горі [Дорога йшла горою. Ой чиї то воли по горі ходили]. Через гору - через гору, через верх. Под горой - під горою, попід горою, (обширнее) по-підгір'ю. На горе - на горі. Лежащий, живущий за горами, между горами, на горах, под горою (горами), пред горою (горами) - см. Загорный, Межгорный, Нагорный, Подгорный, Предгорный. Житель гор - см. Горец. Итти в гору (приобретать значение) - іти вгору, силу брати (забирати), у силу вбиватися. Надеяться на кого, как на каменную гору - покладатися на кого мов на твердий мур, цілком (як на себе) здаватися на кого, цілком увіряти (звірятися) на кого. Не за горами - незабаром, незабавом, невдовзі, невзадовзі. Как гора с плеч - як камінь із серця, з плечей (з пліч). Гора родила мышь - могила мишу породила, з лемеша вийшла швайка;
    2) (масса: чаще горы) купа, сила (силенна), безліч. Гора денег, гора бумаги, горы книг и т. д. - купа (сила силенна, безліч) грошей, паперу, книжок, ціла гора паперу. Сулить золотые горы - золоті гори обіцяти, кози в золоті показувати кому. Горою, нар. -
    1) горою, як гора. Волны, поднимаются горою - горою хвиля встає. Волосы горой стояли - волосся їжилося, волосся дубора йшло, до-гори стояло. Грива горой - грива дибом (дубом) стала. Пир горой - бенькет на всю губу, на славу. Стоять за кого горой - розпинатися за кого (и за ким);
    2) (берегом, сухим путём) - берегом, горою, суходолом, грудком.
    * * *
    1) гора́

    в го́ру — ( вверх по склону) на го́ру, під го́ру, уго́ру

    в го́ру идти́ (поднима́ться) — перен. уго́ру йти (підніма́тися, підійма́тися)

    2) (нагромождение, куча чего-л.) ку́па, гора́; ( множество) бе́зліч, -і, си́ла, си́ла-силе́нна; диал. ва́лява

    Русско-украинский словарь > гора

  • 5 глава

    голова, глава, а теснее -
    1) господар (р. -ря), хазяїн;
    2) см. Главарь;
    3) (на церкви) верх, (купол) баня, (макушка) маківка;
    4) (в книге) розділ, (торж.) голова. [Том перший, розділ третій]. Во главе - на чолі. [На чолі війська]. Быть во главе - вести перед, стояти на чолі.
    * * *
    I
    1) ( голова) голова́; глава́
    2) ( главное лицо) голова́, глава́; ( предводитель) проводи́р, -я; ( хозяин) госпо́дар, -я, хазя́їн

    \глава прави́тельства — голова́ (глава́) у́ряду

    3) ( купол церкви) ба́ня, верх, -у
    4) (вершина горы, дерева) верши́на, верх, верхі́в'я, верхови́на, шпиль, -ля

    во главе́ с кем — на чолі́ з ким

    быть (идти́, стоя́ть) во главе́ кого́-чего́ — бу́ти (іти́, стоя́ти) на чолі́ кого́-чого́

    ста́вить (класть) что во главу́ угла́ — кла́сти (ста́вити) що в осно́ву (в осно́ву осно́в), бра́ти що за осно́ву

    II
    (раздел книги, статьи) ро́зділ, -у, глава

    Русско-украинский словарь > глава

  • 6 вершина

    1) верши́на, верх, -ху, верхі́в'я; ( горы - ещё) шпиль, -лю
    2) ( высшая степень) верши́на
    - вершина клетки
    - вершина многогранника
    - вершина цепи
    - висячая вершина
    - главная вершина
    - граничная вершина
    - достижимая вершина
    - изолированная вершина
    - инцидентная вершина
    - насыщенная вершина
    - обобщённая вершина
    - разделяющая вершина
    - симметрическая вершина
    - смежная вершина
    - смешанная вершина
    - существенная вершина

    Русско-украинский политехнический словарь > вершина

  • 7 вершина

    1) верши́на, верх, -ху, верхі́в'я; ( горы - ещё) шпиль, -лю
    2) ( высшая степень) верши́на
    - вершина клетки
    - вершина многогранника
    - вершина цепи
    - висячая вершина
    - главная вершина
    - граничная вершина
    - достижимая вершина
    - изолированная вершина
    - инцидентная вершина
    - насыщенная вершина
    - обобщённая вершина
    - разделяющая вершина
    - симметрическая вершина
    - смежная вершина
    - смешанная вершина
    - существенная вершина

    Русско-украинский политехнический словарь > вершина

  • 8 вершина

    1) верши́на, верх, -у, верхі́в'я, верхови́на; ( дерева) верхові́ття; ( горы) шпиль, -ля́

    Русско-украинский словарь > вершина

  • 9 низ

    1) (нижняя часть предмета) низ (-зу), долина, (испод) спід (р. споду). [Стіни всі од вишки до низу розмальовані червоними пташками (М. Вовч.). Я подаю нотатки не в тексті, а в долині під текстом (Франко). Підпалили сосну від споду до верха (Чуб. V)]. Низ и верх строения - низ і верх будівлі. Низ горы - низ гори, підгір'я (-р'я), підгірок (-рка). Низ подсвечника - низ (спід) свічника. В самом -зу - на самому споді (низу). [У бричці, десь аж на самому споді цвірчав цвіркун (Яворн.)]. На низ - наспід. Под низ - під спід, наспід. [Підверне всіх собі під спід (Котл.). Сховала в скриню аж наспід (Сл. Гр.)]. Под -зом - насподі, під сподом. Станови тюк -зом - став паку сподом;
    2) (нижний этаж) діл (р. долу), долішній поверх (-ху). [Ви, матусю, казали-б ліжко перенести в діл, бо вам сутужно лазити на сходи (Л. Укр.). На Москві не звичай, щоб жінка мешкала на долі (Л. Укр.)];
    3) (фундамент) фундамент (-ту), (каменный ещё) підмурок (-рка), підмурівок (-вка);
    4) (низина) низ (-зу), низькоділ (-долу), (дол) діл (р. долу), долина. [Над долиною, низом - сонце горою! (П. Тичина). Пішли низами (Сл. Гр.). Скрізь уже висохло, а по низах вода стоїть (Кролевеч.). Я чвалав низькодолом, натрапляючи на кущі (Остр. Скарбів). Неси мене, сивий коню, горами, долами (Грінч. III). Що на горах та все сніги лежать, по долинах води стоять (Гнід.)]. Низ реки - пониззя (низ) ріки (річки); см. Низовье. Было, да на низ сплыло - було, та за водою пішло;
    5) Ходить, пойти на низ - випорожнятися, випорожнитися, (эвфем.) ходити, піти до вітру (до двору), (о больных) сідати на горщик (горня). Было на низ у кого - випорожнявся хто, (эвфем.) ходив до вітру (до двору) хто; сідав на горщик (горня) хто. Проглоченная монета вышла -зом - проковтнута монета вийшла відходом;
    6) низові ноти, (бас) бас (-са), низи (-зів). Бери -зом, а я верхом - бери басом (низами), а я горою (верхами), (в обиходе) бери товсто, а я тонко;
    7) -зы (мн.) - нижчі (неимущие: незаможні) класи (верстви), спід (суспільства); низ (-зу) и низи (-зів); (чернь) низота; (подонки) поденки (потолоч) (суспільства). [Вийшов із самого споду соціяльної піраміди (Рада). Із споду, з народніх мас вийшов Шевченко (Р. Край). Я прийшов із мас, із поля, з низу (Сосюра)].
    * * *
    1) низ, -у; ( нижняя часть) спід, род. п. спо́ду

    в са́мом \низ зу́ — ( на дне) на са́мому спо́ді

    2)

    \низ зы́ — (мн.: массы населения) низи́, -зі́в

    3)

    \низ зы́ — (мн.: низкие ноты) муз. низи́

    Русско-украинский словарь > низ

  • 10 из-за

    I. 1) (і)з-за кого, (і)з-за чого, з-поза кого, з-поза чого. [Сіло сонце, з-за діброви небо червоніє (Шевч.). З-поза срібного туману хвиля срібного фонтану плеще та бринить (Крим.)]. Встать из-за стола - встати з-за столу. Возвратиться из-за границы - повернутися (о мног. повертатися) з-за кордону. Выглянуть из-за двери - виглянути, визирнути з-поза дверей. [З-поза дверей визирнуло веселе Одарчине обличчя (Крим.)]. Из- за горы - (і)з-за гори, з-поза гори. [Із-за гори вітер віє, березоньку хилить (Метл.). З-поза скали виїхало двоє кавказців-верхівців (Крим.)]. Из-за тучи (туч) - з-за, з-поза хмари (хмар). Из-за моря - (і)з-за моря, з-поза моря;
    2) (вследствие, по причине чего) за чим, через що, (диал., зап.) без що; (ради чего) за-для чого, за-ради, ради чого, (диал.) про що, (за что) за що. [Довго не спали обоє - кожне за своїми думками (Грінч.). За лихими людьми та за ворогами гуляти не вільно (Пісня). Мусів через малярію й болюче знервування покинути тепле Туапсе (Крим.). Ой вронила я віночок без свій дурний розумочок (Чуб. V). Отож і є найважніші причини, за-для яких я вдягаюся бідно (Крим.). За-ради власних інтересів (Корол.). Стида ради не зможе вимовити ні словечка (Квітка). Як я тепер мушу рідні свої чада про хліба кавалок тручати до аду? (Федьк.). За карії оченята, за чорнії брови серце рвалося, сміялось, виливало мову (Шевч.). Йому ця квартира незвичайно припала до вподоби за свою ідеальну тихість і безшумність (Крим.)]. Из-за собственной неосторожности - через власну необережність. Из-за кого (меня, тебя и т. д.) - через кого (мене, тебе і т. д.). [Через неї мій вік молодий пропадає (М. Вовч.). Ідіть, діти, ви од нас, нема життя через вас (Гнід.)]. Спорить, ссориться из-за чего, из-за пустяка - сперечатися (суперечитися), сваритися за щось, за дурницю. [От учора взяла за щось суперечитися зо мною (Крим.)]. Из-за выеденного яйца - за масляні вишкварки, за онучу. [За онучу збили бучу]. Соперничество из-за кого, чего - суперництво за кого, за що, через кого, через що.
    II. см. под Из.
    * * *
    предл. с род. п.
    1) (при обозначении действия или движения откуда-л.) з-за, із-за, з-по́за, з-по́між, з-над, з-по́над

    из-за грани́цы — з-за (із-за) кордо́ну

    из-за двере́й — з-за (із-за) двере́й

    из-за крыш — з-за (із-за, з-по́за, з-по́над) дахі́в

    из-за кусто́в — з-за (із-за, з-по́за, з-по́між) кущі́в

    из-за о́блака — з-за (із-за, з-по́за, з-над, з-по́над) хма́ри

    из-за угла́ — см. угол 2)

    2) (по вине, по причине кого-чего-л.) че́рез (кого-що), з-за, із-за (чого), за (що), по (чому); за́для (кого-чого)

    из-за вас — че́рез вас

    из-за отсу́тствия — че́рез відсу́тність

    из-за сла́бости — че́рез сла́бість, по сла́бості

    из-за со́бственной неосторо́жности — че́рез вла́сну необере́жність

    из-за чего́ — че́рез що

    ссо́ра из-за пустяка́ — сварка за дурни́цю

    3) ( при указании цели действия) ра́ди, зара́ди

    из-за куска́ хле́ба — ра́ди (зара́ди) шматка́ (куска́) хлі́ба

    Русско-украинский словарь > из-за

См. также в других словарях:

  • на верх горы — на верх горы …   Орфографический словарь-справочник

  • ВЕРХ — муж. верех сев., ·противоп. низ, исподь, дол, основание, подошва; оконечность, бок, сторона или часть предмета, обращенная к небесам, выше по уровню (а на сколько выше, покажет отвес); верхушка, вершина, верхня оконечность чего. Верх мироколицы… …   Толковый словарь Даля

  • ВЕРХ — ВЕРХ, верха (у), мн. верхи, муж. 1. Верхняя оконечность, самая высокая часть чего нибудь; ант. низ. Верх горы. Итти по верху. Взобраться на самый верх холма. || Самая высокая часть жилого помещения, верхние этажи. Он занимает весь верх дома.… …   Толковый словарь Ушакова

  • верх — См. апогей, вершина, высший, идеал взять верх, одержать верх, плавать по верху, чердак без верху... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. верх апогей, вершина, высший, идеал,… …   Словарь синонимов

  • Верх-Нейвинский завод — Верх Нейвинский (Верхне Нейвинский) чугуноплавильный и железоделательный завод (ныне Верх нейвинский завод вторичных цветных металлов) на реке Нейве (Невье) в Екатеринбургском уезде Пермской губернии (ныне в посёлке Верх Нейвинский Свердловской… …   Википедия

  • Верх-Исетская (станция метро) — «Верх Исетская» Вторая линия Екатеринбургский метрополитен …   Википедия

  • верх — а ( у), предлож. о верхе, на верху; мн. верхи и верха; м. 1. Самая высокая, расположенная над другими часть чего л.; верхняя часть, оконечность чего л. (противоп.: низ). В. дома, горы, мачты. Замшевый верх сапожек (голенище). Забраться на самый в …   Энциклопедический словарь

  • верх — верх, а; на верх (дома), по верху (горы), о верхе, на верху (дома)(но нареч.: доверху, наверх, поверху); мн. верхи, ов и (при обозначении верхней части обуви, шапок, экипажей)верха, ов; хватать верхи; скользитьпо верхам …   Русское словесное ударение

  • Верх-Исетская (станция метро, Екатеринбург) — Екатеринбургский метрополитен Информация Страна Россия Город Екатеринбург …   Википедия

  • верх — а ( у), предлож.; о ве/рхе, на верху/; мн. верхи/ и верха/; м. 1) Самая высокая, расположенная над другими часть чего л.; верхняя часть, оконечность чего л. (противоп.: низ) Верх дома, горы, мачты. Замшевый верх сапожек (голенище) Забраться на… …   Словарь многих выражений

  • верх — а, о ве/рхе, на верху/, мн. верхи/, о/в и верха/, о/в, м. 1) (верхи/) Самая высокая, находящаяся над другими часть чего л. Верх дома. Расположиться на самом верху горы. Ветру доступны только верхи/ деревьев (Арсеньев). Синонимы …   Популярный словарь русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»