венера

астр. венера, вечірня (вечерова) зоря. См. Аврора. Венерин башмачок (Cypripedium) - зозулині черевички. -ин гребень - гребениця.

* * *

(у рта) піна; (вообще) піна, шум, шумовина, шумовиння (ср. р.). [Вода клекотіла і вкривала каміння білим шумом (Загірня)]. Родилась как Венера из пены морской - зродилась як (мов, наче) Венера з шумовиння морського (Єфр.). С пеной на устах, у рта - запінившись, запінений. [Блідий, запінений, він кричав на цілу вулицю (Коц.)]. Покрыть, -ся -ной - запінити, запінитися, (обычно о лошадях) змилити, -ся. См. Запенить, -ся.

* * *

-ся, замуслить, -ся, замусолить, -ся заслинювати, -ся, заслинити, -ся, (засуслить) засуслити, -ся; срвн. Заслюнивать. [Дитина сорочечку заслинила (Харківщ.). Прийшла Венера іскривившись, заслинившись і завіскрившись (Котл.)]. Замусленный - заслинений, засуслений. [Засуслений пряник].

* * *

см. замусоливать

-ся, засморкать, -ся зашмаркувати, -ся, зашмаркати, -ся, засоплювати, -ся, засоплити, -ся, завіскрюватися, завіскритися. [Прийшла Венера іскривившись, заплакавшись і завіскрившись (Котл.)].

* * *

несов.; сов. - засморк`ать

за кого кому за что мститися, помщатися, (диал.) пімститися над ким, на кому, кому, (отмщать) відомщати, (редко) мстити кому що и на що. [Як вийде злодій з тюрми, то ще гірше буде мститися (Звягельщ.). Але сі ніжні істоти мстиві: вони мстяться над людьми за їх лихі почування (Г. Барв.). Користувавсь ненавистю народньою Хмельницький, мстячись на панах за свої обіди (Куліш). Инші згадували залюбки про давніх опришків, що мстилися на панах (Франко). Не заводься з ними і не жалійсь нікому, бо стануть пімститися, - гірше буде (Звин.). Щоб відомщати Орді за своїх родичів, що займала вона в неволю (Куліш). Клеветницю пізви до суду, сама зневаги ти не мсти (Франко)]. -тить за себя - мститися за себе, мститися. [Ну, та звичайно Венера на себе мститься, дається в знаки (Крим.). Огонь святий мститься, як його не шануєш (Номис)]. -тить своим врагам - мститися над своїми ворогами и на своїх ворогах.

* * *

непокритий, невкритий, неокритий, ненакритий, (крышей) безверхий. [Тяжко матір покидати у безверхій хаті (Шевч.)]. -тая головушка - непокрита (нескрита) головонька (дівчина). -тая бедность - голе злидарство, злидні злиденні, (соб.) бідна голота. С -той головой - простоволосий, непокритий. [Голе, босе й простоволосе (Номис). Венера без спідниці, боса, в халатику, простоволоса (Котл.). Ледве не збивши з ніг непокритої на цей раз, біловолосої Адолят-Хон (Ле)]. Ходить с -той головой (о женщине) - ходити простоволосою (незапнутою, без очіпка), (насм.) волоссям (головою) світити. [«А дружину бачив?» - «Бачив: вибачайте, волоссям світить, простоволоса ходить, неначе дівка!» (Н.- Лев.)].

* * *