велич

См. также в других словарях:

• величінь — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

• велич — чи, Вр. Щось величезне. Така велич тота хыжа …   Словник лемківскої говірки

• Велич Л. —         (настоящая фам. Величкова) Люба (р. 10 VII 1913, Борисово Тырговиштского окр.) болгарская певица (сопрано).         Училась пению в Софии у Г. Златева Черкина и в Венской академии музыки (1935 38) у Т. Лирхамера; дебютировала в Граце… …   Музыкальная энциклопедия

• велич — і, ж. 1) заст. Дуже великий, надзвичайних розмірів предмет. 2) Повнота видатних, надзвичайних рис, особливостей когось, чогось великого, могутнього, які викликають подив, повагу. || Велике значення, висока політична, суспільна, культурно… …   Український тлумачний словник

• величінь — і, ж. Абстр. ім. до великий 1), 3 6) …   Український тлумачний словник

• велич — 1) (повнота видатних, надзвичайних рис, особливостей когось / чогось великого, могутнього, які викликають подив, повагу), величчя, величність, високість, маєстат 2) (велике значення, висока політична, суспільна, культурно історична значущість… …   Словник синонімів української мови

• велич — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

• велич — величезний …   Лемківський Словничок

• Велич Люба — (наст. фам. Величкова; р.1916) – болг. певица. В 1938 41 солистка оперного т ра в Граце. В 1941 45 пела в различ. нем. т рах. В 1946 62 солистка Венской гос. оперы. Постоянно выступала на междунар. муз. фестивалях. Получила почетное звание… …   Энциклопедический словарь псевдонимов

• Уланский л.-гв. ее Имп. Велич. Государыни Императрицы Александры Феодоровны полк — сформирован в 1803 г. Боевые отличия: 1) георгиевский полковой штандарт за 1812 г.; 2) 22 георгиевские трубы за 1813 14 гг.; 3) знаки на шапки с надписью: За Телиш 16 окт. и Балканы 18 дек. 1877 г …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

• величавый — велич/ав/ый …   Морфемно-орфографический словарь