Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

ведро

  • 1 ведро

    мн. вёдра
    1) відро, (деревянное) кінва, (большое ведро у колодца) цебро. [Пішла по воду, відра побила. Молодичка кароока бігла з кінвами по воду]:
    2) (мера жидкости) відро. [Дві відрі горілки привіз]. Мера в 3 ведра - спуст. [Взяв спуст горілки]. Дождь льёт как из ведра - дощ іллє, як з рукава, як із коновки, як з-під ринви.
    * * *
    відро́, цебе́рка, цебе́рко

    \ведро деревя́нное — (конусное) коно́вка, кі́нва

    Русско-украинский словарь > ведро

  • 2 ведро

    ведрò погóда.

    Лексис, Сирѣчь реченїя, Въкратъцѣ събранъны и из словенскаго языка на простый рускій діалектъ истолъкованы > ведро

  • 3 ведёрный

    1) відерний. [Відерна клепка];
    2) (мерою в 1 ведро) відровий. [Відрове барило];
    3) Ведёрная продажа - продаж на відро;
    4) Ведёрный промысел - відерництво. Ведёрная - відерня, бондарня.
    * * *
    віде́рний; ( вместимостью в одно ведро) відрови́й

    ведёрная бо́чечка — віде́рна (відро́ва) ді́жечка

    Русско-украинский словарь > ведёрный

  • 4 вёдро

    мн. вёдра
    1) відро, (деревянное) кінва, (большое ведро у колодца) цебро. [Пішла по воду, відра побила. Молодичка кароока бігла з кінвами по воду]:
    2) (мера жидкости) відро. [Дві відрі горілки привіз]. Мера в 3 ведра - спуст. [Взяв спуст горілки]. Дождь льёт как из ведра - дощ іллє, як з рукава, як із коновки, як з-під ринви.
    * * *
    [ясна́, со́нячна, ти́ха, пого́жа, погі́дна, погі́длива] годи́на, [га́рна] пого́да; ( погожий день) ясна́ (со́нячна, ти́ха, пого́жа, погідна, погі́длива) дни́на

    Русско-украинский словарь > вёдро

  • 5 горшок

    горщик (р. горщика), горщок (р. горшка), горнець (р. горнця); ум. - горщичок, горщечок, горща (р. горщати, ср. р.), горщатко (р. -ка, ср. р.), горня (р. -няти, ср. р.), горнятко (р. -ка, ср. р.). Реже: (медный г.) мідняк, мідень (р. -дня); (чугунный) чавун, ум. чавунець (р. -нця); (большой медный) ґалаґан; (металлическ.) баняк; (г. в одно ведро) відерник; (для варки) варильник; (для варки борща) борщівник; (для каши) кашник; (для бученья белья) золій[ль]ник; (больш. г.) покотило; (высокий, цилиндрич.) стовбун, стовбунчик; (маленький г.) питунчик, маценя (р. -яти). Цветочный г. - вазон (р. -ну). Ночной г. - уринал, (эвфем.) генерал. Плавильный г. - тигель. Не боги горшки обжигают - не святі горшки ліплять. Принадлежащий -ку, относящийся к -ку - горщиків (-ова, -ове).
    * * *
    горщик, -щика, горщо́к, -ршка́; диал. го́рне́ць, род. п. го́рнця́; ( высокий) стовбу́н, -а; ( большой) диал. сага́н, -а

    Русско-украинский словарь > горшок

  • 6 неудобно

    1) нрч. - невигідно, (чаще несподручно) незручно;
    2) (сказ. безл. предл.) - а) невигідно и (редко) (є) невигода, неспосібно, (чаще несподручно) незручно, (зап. ненаручно), не з руки, не від руки, (неприятно) прикро, (плохо, круто) мулько. [Одному легше тікати тими лісами, а двом невигідно (Франко). Мені є невигода тут сидіти (Л. Укр.). Їхати цим возом неспосібно (Звин.). Лівою рукою незручно робити (Київ). Ненаручно йому вертатися дорогою, котрою прийшов (Маковей). Сидіти було прикро, бо скринька була перев'язана гудзоватим мотузком (М. Левиц.). І в того (сина) старому хутко стало мулько (Драг.)]. Сидеть в этом кресле -но - сидіти в цьому кріслі невигідно. Нести это ведро -но - нести це відро незручно; б) (неловко) незручно, ніяково, (диал.) яковось; (не пристало) не випадає. [Тепер їй незручно було зустрічатися з цим учителем (Васильч.). Незручно було нагадувати начальникові про його обов'язки (М. Левиц.). Мені чогось ніяково було просити його про це (Крим.). І не хотілось-би йти в гості, та яковось, бач (Кобеляч.). Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)].
    * * *
    нареч.
    незру́чно; неви́гідно; ні́яково и нія́ково, нія́ко; неви́гідно

    Русско-украинский словарь > неудобно

  • 7 носка

    носіння; срв. Ношение. Ведро для -ки воды - відро (щоб) носити воду. Материя прочная в -ке - міцна матерія, що не швидко зношується; матерія, що дається довго носити; довготривала матерія.
    * * *
    1) носі́ння, но́шення; ср. носить I
    2) несі́ння, не́сення

    Русско-украинский словарь > носка

  • 8 поганый

    1) (гадкий, мерзкий) поганий, паскудний; плюгавий, мерзенний;
    2) (языческий) поганський.
    * * *
    1) пога́ний; ( сильнее) паску́дний

    пога́ное ведро́ — поми́йне відро́

    \поганый гриб — пога́ний (отру́йний) гриб; пога́нка

    2) (нехристианский, языческий) пога́нський
    3) ( запрещённый верованием) пога́ний, нечи́стий

    Русско-украинский словарь > поганый

  • 9 полный

    полон
    1) (содержащий сколько может вместить) повний, повен чого. [Напою коня з повного відра. Хіба ревуть воли, як ясла повні? (Мирн.). Нарвала грушок повен фартушок]. Совершенно -ный, полным -ный - повнісінький, повніненький, (преимущ. в песнях) повна-повниця. -ная луна - місяць уповні, повня, повний місяць. -ная вода - повновіддя, велика вода. Становиться -ным - сповнятися, виповнятися. -ный возраст - повноліття. Ему -ных тридцать лет - йому сповна (всі) трицять років. Ведро -но воды - у відрі повно води; відро повне води. Двор -лон людей - у дворі повно людей. Увидел двор -ный людей - побачив у дворі повно людей; побачив двір повен людей. -ный до краёв - повний ущерть, повний аж по (самі) вінця. -ный с верхом - повний з верхом (з наспою). Глаза -ны слёз - в очах повно сліз. -ные слёз глаза - очі сліз повні. Человек -ный надежд - людина повна надій. Голова -на дум - у голові повно думок. Взгляд -ный муки - погляд повний муки. -ный интереса к чему - повний цікавости до чого, дуже цікавий до чого;
    2) (содержащий в себе всё должное, неумалённый) повний, зуповний, цілий, (у)весь, всенький. [Та-ж кожний задум наш у цій юдолі своїх надій зуповних не доходить (Куліш). Треба, кажуть, ізозвати зуповную раду, щоб і військо з Запоріжжя було на раді (Куліш)]. При -ном собрании - при повному зборі. -ное собрание сочинений - повна (комплетна) збірка творів (писаннів). -ный пансионер - пансіонер (пожилець) на всьому готовому. В -ном уме - при повному розумі, сповна розуму бувши. В -ном ли ты уме? - чи ти сповна розуму? В -ном объёме - до краю, цілком. Он изучил эту науку в -ном объёме - він простудіював цю науку цілком (до краю). -ный рабочий день - цілий робітний день;
    3) (законченный, до конца доведенный или дошедший) цілковитий, довершений, повний. Цілковите розуміння справи. Цілковитий безлад. Цілковита ілюзія. Довершене безглуздя. Повна радість]. Предоставить -ную свободу - дати повну (цілковиту, всю) волю;
    4) -ный в лице - повновидий; (в теле) гладкий, огрядний, опасистий, опалистий, тілистий, дебелий, (насм.) барилькуватий. Срв. Толстяк;
    5) (об одежде) рясний. [Рясна спідниця, рясна свита].
    * * *
    1) по́вний, по́вен, -вна, -вне
    2) (совершенный, абсолютный, достигший предела) по́вний; ( полнейший) цілкови́тий
    3) ( толстый) по́вний; ( о человеке) огря́дний и огрядни́й, нато́птаний, нато́птуваний, уто́птаний; ( о теле) тіли́стий

    Русско-украинский словарь > полный

  • 10 течь

    I глаг.
    1) текти́; ( бежать) бі́гти, струми́ти; ( вытекать струёй) точи́тися, ціди́тися, дзю́рити, дзюрча́ти, усилит. дзюркота́ти, дзюркоті́ти; (сильно, ручьём) цебені́ти; ( медленно) слизоті́ти, слизи́ти, слези́ти, слези́тися; ( о слезах) ка́нути; ( о крови) ю́шити; ( изливаться) ри́нути; (изливаться в каком-л. направлении) пливти́, плисти́ и пли́сти (пливе́), пли́нути

    ведро́ течёт — відро́ тече́

    река́ течёт — рі́чка (ріка́) тече́ (біжи́ть, пливе́, струми́ть)

    2) ( о времени) сплива́ти, збіга́ти; ( протекать) пливти́, пли́сти́, пли́нути; ( проходить) точи́тися, схо́дити, зіхо́дити; ( уходить) мина́ти, іти́ (іде́)

    вре́мя течёт бы́стро — час мина́є (іде́, сплива́є, збіга́є, пливе́, пли́не, схо́дить) шви́дко

    3) ( плавно двигаться) пливти́, ли́нути, пли́нути
    4) (идти, двигаться) поэз. іти́, текти́, ру́хатися; ( трогаться с места) руша́ти; ( двигаться массой) су́нути
    II сущ.
    те́ча

    \течь в корме́ су́дна — те́ча в кормі́ судна́

    заде́лать \течь — заби́ти (закла́сти) мі́сце те́чі

    Русско-украинский словарь > течь

  • 11 Запрастывать

    запростать (занимать) запорожнювати и -рожняти, запорожнити, заповнювати и заповняти, заповнити, (о мног.) позапорожнювати, позаповняти що чим. [Не запорожнюй миски, бо вона не наша (Сл. Гр.)]. Запростанный - запорожнений, заповнений. Ведро -но водой - відро з водою. Миска -на мукою - миска з борошном (мукою), під борошном.

    Русско-украинский словарь > Запрастывать

  • 12 Колган

    1) (деревян. ведро) кінва, ум. коновка;
    2) ківш (р. ковша), коряк (-ка), ум. корячок (- чка); срвн. Ковш 1;
    3) (для валянья хлебов) ночви (-чов);
    4) (для пойки скота) цебер (-бра), ум. цебрик.

    Русско-украинский словарь > Колган

  • 13 Наливок

    1) (свинчатка) литок (-тка), битка, свинчатка, олив'янка, ллянка;
    2) (ведро) черпак (-ка).

    Русско-украинский словарь > Наливок

  • 14 стармна

    стармна ведро.

    Лексисъ съ толкованiемъ словенскiхъ мовъ просто > стармна

См. также в других словарях:

  • ВЕДРО — ВЕДРО, архан. ведрие, ведренье ср. краснопогодье; ясная, тихая, сухая и вообще хорошая погода; ·противоп. ненастье. Не все ненастье, будет и ведро. После ненастья ведро. По ненастью ведро. Где гроза, тут и ведро. Отколе гроза, оттоле и ведро.… …   Толковый словарь Даля

  • ВЕДРО — ВЕДРО, архан. ведрие, ведренье ср. краснопогодье; ясная, тихая, сухая и вообще хорошая погода; ·противоп. ненастье. Не все ненастье, будет и ведро. После ненастья ведро. По ненастью ведро. Где гроза, тут и ведро. Отколе гроза, оттоле и ведро.… …   Толковый словарь Даля

  • ведро — сущ., с., употр. часто Морфология: (нет) чего? ведра, чему? ведру, (вижу) что? ведро, чем? ведром, о чём? о ведре; мн. что? вёдра, (нет) чего? вёдер, чему? вёдрам, (вижу) что? вёдра, чем? вёдрами, о чём? о вёдрах 1. Ведро это железный или… …   Толковый словарь Дмитриева

  • ВЕДРО — без дна. Жарг. мол. Шутл. Баскетбольное кольцо. Максимов, 56. Ведро молока! Яросл. Приветственное пожелание доящим корову. ЯОС 2, 51. Ведро с болтами. Жарг. авто. Шутл. ирон. 1. Автомобиль в плохом состоянии. БСРЖ, 92. 2. Автомобиль «Волга».… …   Большой словарь русских поговорок

  • ВЕДРО — ВЁДРО, ведра, мн. нет, ср. (прост.). Теплая ясная сухая погода (не о зимней поре). «В дождь избы не кроют, а в ведро и сама не каплет.» (посл.) После ненастья ведро. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ВЕДРО — ВЁДРО, ведра, мн. нет, ср. (прост.). Теплая ясная сухая погода (не о зимней поре). «В дождь избы не кроют, а в ведро и сама не каплет.» (посл.) После ненастья ведро. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ВЕДРО — ВЕДРО, а, мн. вёдра, вёдер, вёдрам, ср. 1. Сосуд, обычно цилиндрической формы, с ручкой в виде дужки для жидкостей, сыпучего. 2. Старая русская мера жидкостей, равная 1/40 бочки (12 литров). | уменьш. ведёрко, а, ср. (к 1 знач.). | прил. ведёрный …   Толковый словарь Ожегова

  • ведро — ведро, вёдра, ведра, вёдер, ведру, вёдрам, ведро, вёдра, ведром, вёдрами, ведре, вёдрах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • ведро — См …   Словарь синонимов

  • ведро — и вёдро. В знач. «сосуд для жидкости или чего либо сыпучего» ведро. Ведро с водой. В знач. «ясная, сухая погода» вёдро. Вёдро наступило …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • Ведро — см. Кувшин, ведро, водонос …   Библейская энциклопедия Брокгауза

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»