Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

вдоволь+наглядеться

  • 1 вдоволь

    доволі, вволю, удозвіль, усмак, досить, вдосталь, удостачу, уповні, досхочу, до призволящого. [Всього є вдосталь (удостачу, доволі). Чого, чого, а сього уповні буде! (М. Вовч.)]. Наїстися усмак (досхочу, удозвіль, до призволящого). Насумуватися, наспіватися усмак, уволю].
    * * *
    нареч.
    удо́сталь, удоста́чу, диал. подоста́тком; ( вволю) досхочу́, уво́лю, доне́схочу, доне́хочу; ( достаточно) дово́лі

    Русско-украинский словарь > вдоволь

  • 2 наглядеться

    наглядітися, нагледітися, надивитися на кого, на що. [Глядько не наглядиться, хвалько не нахвалиться (Комар). На все надививсь я за днів марного життя мого (Куліш)].
    * * *
    надиви́тися, -дивлю́ся, -ди́вишся, нагляді́тися, -джу́ся, -ди́шся

    Русско-украинский словарь > наглядеться

  • 3 назеваться

    1) напозіхатися, назіхатися, випозіхатися, визіхатися. [Виспавшись любенько, випозіхавшись, устав (Квітка)];
    2) (наглядеться) надивитися, налупатися очима, наловити ґ[г]ав (витрішків) досхочу.
    * * *
    1) (вдоволь, много позевать) напозіха́тися
    2) ( наглазеться) надиви́тися; налу́патися очи́ма, наловити гав (витрішків) [досхочу]

    Русско-украинский словарь > назеваться

  • 4 достаточно

    до́сить, доста́тньо; ( довольно) дово́лі; ( вдоволь) удо́сталь

    Русско-украинский политехнический словарь > достаточно

  • 5 достаточно

    до́сить, доста́тньо; ( довольно) дово́лі; ( вдоволь) удо́сталь

    Русско-украинский политехнический словарь > достаточно

  • 6 удосталь

    доста́точно ( вдоволь)

    Українсько-російський політехнічний словник > удосталь

  • 7 вволю

    досхочу, до-волі, уволю, до-любости; (всласть) всмак; (достаточно) удосталь, уприпуск, уприпуст; (по горло, до отвала) до-нехочу, до-несхочу. [Досхочу розкошував (Гліб.). Пий, їж до-любости. Харчів, скільки хоч, уприпуск дають].
    * * *
    нареч.
    досхочу́, уволю; доне́схочу, доне́хочу; ( вдоволь) удо́сталь, удоста́чу

    Русско-украинский словарь > вволю

  • 8 вдосталь

    нар. зовсім, цілком, геть чисто, вкрай. Срв. Вдоволь.
    * * *
    нареч.
    2) ( вконец) до кра́ю, укра́й, до оста́нку, до ре́шти, цілко́м, зовсім, геть-чи́сто

    Русско-украинский словарь > вдосталь

  • 9 всласть

    усмак, до смаку.
    * * *
    нареч.
    усма́к, до смаку́; ( вдоволь) вдо́сталь; диал. удоста́чу; ( вволю) уво́лю, досхочу́, доне́схочу, доне́хочу

    Русско-украинский словарь > всласть

  • 10 выбалтываться

    несов.; сов. - в`ыболтаться и однокр. в`ыболтнуться
    2) (сов. наговориться вдоволь) ви́говоритися, ви́балакатися
    3) страд. несов. вибо́вкуватися, вика́зуватися

    Русско-украинский словарь > выбалтываться

  • 11 доставлять

    доставить
    1) привозити, привезти, довозити, довезти, приставляти, приставити, пристановити; спроваджувати (провадити), спровадити (гал.). [Законтрактувався довозити будівельне дерево до військового депо (Франко). Вони дрова продають дешево, та не приставляють. Ми вас у город пристановимо поцінно. Аж з Рейну і з Угорщини бочками провадили рейнське і всякі налитки (Стор.)];
    2) (поставлять) постачати, постачити, достачати, достачити, вистачати, вистачити, достарчати, достарчити; (угощение) поставлятися, поставитися. -ть вдоволь - настачати, -ся, настачити, -ся. [Галичина постачала культурних робітників на всю Україну (Н.-Лев.). На всіх і страви не настачиш. За се їм харч злиденну вистачають (Куліш). Хоч застався, а постався! (Ном.). Прядива на верівки не настачилися];
    3) (причинить) завдавати, завдати, спричиняти, спричинити чого кому. [Великого клопоту завдав мені син. Слаба дитина багато ночей безсонних їй спричинила (М. Левиц.)]. Доставить неприятность, огорчение - завдати прикрости, завдати жалю. Доставлять утешение, радость кому - тішити, потішити кого, завдати втіхи кому. [Потішила ти мене, донечко, онуком].
    * * *
    несов.; сов. - дост`авить
    1) ( препровождать к месту назначения) доставля́ти, доста́вити, приставля́ти, приста́вити и мног. поприставля́ти (кого-що); достача́ти, доста́чити; диал. достарча́ти, доста́рчити (що, чого); доправля́ти, допра́вити (кого-що)
    2) (давать, предоставлять) дава́ти, да́ти (що), надава́ти, нада́ти (що, чого)
    3) (причинять, вызывать) завдава́ти, завда́ти (чого́)

    Русско-украинский словарь > доставлять

  • 12 достаточно

    доволі, досить, удосталь, удостач, удостачу, достатн(ь)о, подостатком, (провинц.) доста, уволю. [Чого чекати? і так доволі ждали (Коцюб.). Ще нам не досить болячок від наших мук, від наших ран (Самійл.). Худоби маю подостатком. Усього у мене вдостач, ще й людям помагаю]. Совершенно достаточно, более чем достаточно - задосить. [Торік було садовини задосить. І сього задосить, щоб пізнати, що то інспектор (Свидн.)]. Этого для меня совершенно достаточно - цього мені задосить. -но пищи - досить харчи, (поэтич.) доїжно. -но сна - доліжно. [Чи доїжно, чи доліжно тобі?]. Достаточно кому - буде з кого. [Буде з мене, поки живу, і доброго слова (Шевч.)]. -но для чего - стає, вистачає на що. [Неначе вам дня не стає на ці мелодрами! (Крим.)]. Не достаточно много знать, нужно ещё… - не досить знати багато, ще треба… Ему заплатили -но - йому заплачено досить (подостатком). Этого будет -но - цього виста(р)чить.
    * * *
    нареч.
    1) до́сить, доста́тньо; ( довольно) дово́лі; ( вдоволь) удо́сталь, удоста́чу; диал. подоста́тком
    2) в знач. сказ. до́сить

    Русско-украинский словарь > достаточно

  • 13 набаловать

    -ся напустувати, -ся, нажартувати, -ся, нажирувати, -ся.
    * * *
    1) ( избаловать) розпе́стити, -пе́щу, -пе́стиш; ( распустить) розбе́стити, -бе́щу, -бе́стиш, розпусти́ти, -пущу́, -пу́стиш
    2) ( напроказничать) напустува́ти, -ту́ю, -ту́єшнаба́ловаться
    3) ( вдоволь побаловаться) напустува́тися, -ту́юся, -ту́єшся; ( забавляясь) наба́витися, -влюся, -вишся, наті́шитися
    4) ( избаловаться) розпе́ститися, -пе́щуся, -пе́стишся; ( распуститься) розбе́ститися, -бе́щуся, -бе́стишся, розпусти́тися, -пущуся, -пу́стишся

    Русско-украинский словарь > набаловать

  • 14 наблёвывать

    наблевать набльовувати, наблювати, (во многих местах) понабльовувати. Наблёванный - набльований, понабльовуваний. -ться -
    1) набльовуватися, бути набльовуваним, набльованим, понабльовуваним;
    2) (вдоволь, сов.) наблюватися, (о мног.) понабльовуватися.
    * * *
    вульг.; несов.; сов. - наблев`ать
    набльовувати, -бльо́вую, -бльо́вуєш, наблювати, -блюю́, -блює́ш и мног. понабльо́вувати

    Русско-украинский словарь > наблёвывать

  • 15 набросаться

    (вдоволь, много побросать) наки́датися, наве́ргатися

    Русско-украинский словарь > набросаться

  • 16 навариваться

    навариться
    1) наварюватися, наваритися, понаварюватися; бути наварюваним, навареним, понаварюваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) наваритися, натомитися варячи; накуховаритися.
    * * *
    нава́рюватися, -рюється

    Русско-украинский словарь > навариваться

  • 17 навевать

    навеять
    1) что куда, на что - навівати, навіяти, наві(й)нути, нашугати, (о мног.) понавівати що и чого куди; (перен. ещё: внушать) надихати, надихати, надихнути, (вызывать, порождать) насувати що на кого или кому, викликати що в кому. [Ой, вітрику, наш милий друже, навій нам дощику мерщій (Гліб.). Що бог навіне, того ніхто не мине (Номис). Нашугає нам оцей вітер дощу (Кролевеч.). І втома від цілоденної важкої праці і холод, і ця сумна картина мимохіть насували мрію про теплу хату, гарячу страву, суху постіль (Коцюб.)]. Ветерок -вает прохладу - вітерець навіває (надихає) прохолоду. Ветерок -вает (без вин. п.) - вітерець повіває (подихає). Метель -веяла снегу - завірюха (метелиця) навіяла (намела) снігу. -вать, -веять думы, грёзы, спокойствие, задумчивость, грусть - навівати, навіяти (реже надихати, надихати, надихнути) думи, мрії, спокій (упокій), задуму, смуток. [Думи і мрії розкішні усе навіває (Грінч.). Сонцем твоїм освіти, в серце спокою навій (Самійл.). Увесь той упокій, що надихнула їй Катря своїм словом, мов розвіявся десь (Грінч.)]. Эта музыка -веяла на меня грусть - ця музика навіяла на мене смуток;
    2) (веялкой) навіювати, навіяти, (о мног.) понавіювати чого. Много ль хлеба -веяли - чи багато пашні (збіжжя) навіяли? Навеянный -
    1) навіяний, надиханий. [Крізь навіяний смуток просяяла в його очах тиха радість (Васильч.)];
    2) навіяний, понавіюваний. -ться -
    1) (стр. з.) - а) навіватися, надихатися, бути навіяним, надиханим; б) навіюватися, бути навіюваним, навіяним, понавіюваним;
    2) (привеяться, сов.) навіятися, наві(й)нутися, привіятися. Ты отколе -веялся сюда - ти звідки сюди привіявсь? яким тебе вітром сюди навіяло?
    3) (вдоволь, сов.) навіятися.
    * * *
    несов.; сов. - нав`еять
    навіва́ти и наві́ювати, -ві́юю, -ві́юєш, наві́яти и мног. понавіва́ти и понаві́ювати

    Русско-украинский словарь > навевать

  • 18 навёрстываться

    наверстаться
    1) надолужуватися, надолужитися, понадолужуватися; бути надолужуваним, надолуженим, понадолужуваним и т. п.; срв. Навёрстывать 1. [Народнє віршування не до читання складено, а до співу, і ритм надолужується тут голосом, мелодією (Єфр.)];
    2) типогр. - наверстуватися, наверстатися, понаверстуватися; бути наверстуваним, наверстаним, понаверстуваним;
    3) (вдоволь, сов.) наверстатися, напрацюватися верстаючи.
    * * *
    I несов.; сов. - наверст`аться
    надолу́жуватися, -жується, надолужитися
    II тип.
    наве́рстуватися, -тується

    Русско-украинский словарь > навёрстываться

  • 19 навинчивать

    навинтить наґвинчувати, наґвинтити, нашрубовувати, нашрубувати, накручувати, накрутити, (о мног.) понаґвинчувати, понашрубовувати, понакручувати що. Навинченный - наґвинчений, нашрубований, накручений, понаґвинчуваний и т. п. -ться -
    1) наґвинчуватися, наґвинтитися, понаґвинчуватися; бути наґвинчуваним, наґвинченим, понаґвинчуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) наґвинтитися, попоґвинтити (досхочу), (о мног.) понаґвинчуватися.
    * * *
    несов.; сов. - навинтить
    нагви́нчувати, нагвинти́ти, -нчу́, -нти́ш, накру́чувати, накрути́ти, -кручу́, -кру́тиш

    Русско-украинский словарь > навинчивать

  • 20 навирать

    наврать
    1) на кого - набріхувати, набрехати, (о мног.) понабріхувати на кого;
    2) (насказывать небылиц) набріхувати, набрехати, наплітати, наплести, наторочувати, наторочити (дурниць). -врал с три короба - наплів сім мішків (гречаної) вовни. Навранный -
    1) набреханий, понабріхуваний;
    2) набреханий, наплетений, наторочений. -ться -
    1) (стр. з.) набріхуватися, бути набріхуваним, набреханим, понабріхуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) набрехатися, попобрехати (досхочу), (о мног.) понабріхуватися. [Набрехавсь та й геть подавсь (Приказка)].
    * * *
    несов.; сов. - навр`ать
    набрі́хувати, -брі́хую, -брі́хуєш, набреха́ти, -брешу́, -бре́шеш и мног. понабрі́хувати; (говорить небылицы, вздор) напліта́ти, наплести́, -плету́, -плете́ш, вибріхувати, вибрехати, -брешу, -брешеш

    Русско-украинский словарь > навирать

См. также в других словарях:

  • вдоволь — Вволю (вволюшку), всласть, досыта, до отвала, по душе, сколько угодно. Этого нам не занимать стать; сколько хочешь, столько просишь. Наесться и напиться досыта. В помоях по уши до сыта накупалась... Крыл. Ср …   Словарь синонимов

  • Наглядеться — сов. неперех. Насмотреться вдоволь. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • НАДИВИТЬСЯ — НАДИВИТЬСЯ, надивлюсь, надивишься, совер., кому чему или на кого что (разг.). Вдоволь наглядеться, наслушаться, наузнавать чего нибудь удивительного. «Ибрагим не мог надивиться быстрому и твердому его разуму.» Пушкин. Не мог надивиться на его… …   Толковый словарь Ушакова

  • нагляде́ться — гляжусь, глядишься; сов. 1. Вдоволь поглядеть на кого , что л.; насмотреться. [Цыплунов:] Я думал, что опять потеряю вас из виду, и хотел наглядеться на вас, чтобы ясней и дольше удерживать ваш очаровательный образ в своей памяти. А. Островский,… …   Малый академический словарь

  • налюбова́ться — буюсь, буешься; сов. Вдоволь полюбоваться. Я желаю надышаться Свежим воздухом полей, Их красой налюбоваться. И. Суриков, За городом. [Воевода:] Не прячь своих очей И ненаглядной красоты девичьей, Дай наглядеться, дай на расставанье Налюбоваться… …   Малый академический словарь

  • набе́гаться — аюсь, аешься; сов. разг. Вдоволь побегать. Раннее развитие истощает силы ребенка; ему надо хорошенько набегаться, нарезвиться. Григорович, Проселочные дороги. || Устать, утомиться от беготни. Бегаю по городу весь день. Не могу наглядеться и… …   Малый академический словарь

  • НАВИДАТЬСЯ — чего, насмотреться, наглядеться. Навидались мы чудес. | С кем, повидаться вдоволь. Что сидишь у соседки, аль еще не навидались? Навидеть его не могу, вят. ненавижу, не могу видеть без ненависти. Навидеться с кем, свидеться, повидаться, пск.… …   Толковый словарь Даля


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»