-
1 vulpicide
n1) полювання на лисицю без гончаків2) мисливець, що убив лисицю не за правилами полювання* * *n.2) мисливець, що вбив лисицю не по правилам полювання -
2 vulpicide
-
3 расклинить
сов.( что)1) (выбить из чего-л. клин) чөен чыгару, чөен бәреп чыгару2) (вбив клин, раздвинуть) чөй кагып киңәйтү, чөй кагып аеру, чөй кагып яру -
4 живучий
живущий живучий, живущий. [Живучий як кішка. Живуща вона: чоловік так б'є, що водою відливають, а отже й досі не вбив].* * *живу́чий -
5 каторга
1) (ссылка) каторга, Сибір (-ру). Присудить к -ге кого - засудити на каторгу кого. Сослать в -гу - заслати, завдати на каторгу (на Сибір) кого. [На вічну каторгу завдав (Сл. Гр.). На Сибір засудили за те, що брата вбив (Харківщ.)];2) (турецк. галера) като[е]рга. [Не один же то з козаків побував у турецькій неволі; там на галерах-каторгах ковано невольника до опачин (вёсел) (Куліш)];3) (перен. о тяжел. работе, беспросветной тяж. жизни) каторга. [Хоч би вже швидше смерть мене з цієї каторги визволила (Богодух. п.)].* * *ка́торга -
6 неблагополучно
нрч. негаразд; нещасливо; небезпечно; непевно, неладно; срв. Неблагополучный. [Виходить, що й у вас в родині негаразд стає, не з медом? (Кониськ). У нас негаразд: Пахоменко фершалку вбив (Кониськ.). Боїмося, що в касі нашій трохи непевно (Звин.)]. -но упасть - нещасливо (небезпечно, недобре) впасти. -но обстоит дело с чем - негаразд стоїть справа (діється) з чим. [Негаразд діється с символізмом Яцкова (Рада)]. -но окончиться - недобре (с)кінчитися, вийти на зле (не на гаразд).* * *нареч.нещасли́во -
7 неизвестный
сщ.I. невідомий, незнаний, (незнакомый) незнайомий (-ого), незнайома людина. [Закон не вимагає одвічати незнаному на визов (Куліш)].II. Неизвестный и Неизвестен, прлг. -1) невідомий, незнаний, незвісний, беззвісний, (незнакомый) незнайомий, несвідомий (кому), (преимущ. непостижимый) недовідомий; срв. Неведомый. [Що там, на тих невідомих річках, якими пливе чужий тобі народ? (Коцюб.). Зовсім невідомий мені чоловік (Кониськ.). Перша причина речей нам невідома (В. Підмог.). Незнані таємниці (Дніпр. Ч.). Доля незнана (Л. Укр.). Я приїхав у незнаний край (М. Рильськ.). Незнані досі твори Шевченка (Доман.). Незвісне досі чуття любови (Франко). Дивився на незнайому йому молодицю (Кониськ.). Манастир той недалечко, а дорога несвідома, стежками (М. Вовч.). Діло нове, або й зовсім недовідоме (Куліш)]. -ное будущее - невідоме (недовідоме) майбутнє, (описат.) безвість (-ти) віків. -ная величина, мат. - невідома величина. -ное время - невідомий час. -ный народ - невідомий народ (гал. нарід). Он никому -тен - його ніхто не знає, він нікому невідомий. Мне это -но - мені це невідомо, я цього не знаю, (пров.) я про (за) це (те) не (з)вістен (не звісний, не відомий). [Чи вона їх знівечила, - я про те не вістен (Кониськ.). Може хто і вбив, а ми про те не відомі (Кониськ.)]. Мне -но это дело - мені невідома ця справа, я не знаю цієї справи. Имя его -но - ім'я його невідоме (незнане);2) (незнаменитый) невідомий, незнаний. [Не сумуй, поете безталанний, що ти малий, поміж людьми незнаний (Грінч.). Брут скоріше буде незнаним селюхом, ніж… (Куліш)].* * *1) прил. невідо́мий; незна́ний; недовідо́мий2) в знач. сущ. невідо́мий, -ого; ( незнакомец) незнайо́мий -
8 полюбить
полюбити, улюбити, злюбити, (реже залюбити), покохати, укохати, закохати, (понравить) у[с]подобати кого, що. [Наше серце не питає, кого полюбити (Руд.). Покохала ти співи мої (Ворон.). Голубонька вбив, голубку злюбив (влюбив). Уподобав книжки, найбільш історичні (Грінч.). І гостинців брать не хоче, не хоче й пана закохать (Шевч.)]. -бить друг друга - полюбити (покохати) одне (один) одного полюбитися, покохатися. Больно уж он её -бил - дуже (тяжко) вже він її покохав (полюбив). -би нас чорненькими, а беленькими всяк полюбит - полюби мене в чорній (подразумевается - сорочці), а в білій і аби-хто полюбить.* * *(кого-что) полюби́ти (кого-що); ( о понравившемся) уподо́бати, сподо́бати, укоха́ти, злюби́ти; ( влюбиться) покоха́ти (кого), залюби́тися (в кого-що), улюби́ти, закоха́ти (кого) -
9 признаваться
признаться1) визнаватися, признаватися, бути ви[при]знаним від кого; визнаватися, вважатися, узнаватися, бути визнаним, вваженим за кого, за що; пізнаватися, угадуватися, бути пізнаним, угаданим (оттенки см. Признавать);2) кому в чём - признаватися, признатися кому в чому, визнавати, визнати що (на себе), (о мн.) попризнаватися; (хвалясь, хвастаясь) хвалитися, похвалитися кому про що; срв. Сознаваться. [Настя призналась матері, що любить Гната (Коцюб.). Боїться йому признаватися (Грінч.). Хто такий дурний буде, щоб сам на себе визнав таке (що вбив) (М. Вовч.). Слухай, щиро тобі визнаю (Куліш). Він радів, хвалився Маланці і вірив (Коцюб.). Він-же й знав, а не похвалився про це нам (Кролевеч.)]. -ться в любви кому - освідчатися, освідчитися кому, освідчати, освідчити, визнавати, визнати кому кохання (любов). [Освідчилися ви по правді досконало (Самійлен.). Ви навпростець мені освідчили кохання (Самійл.). Він пані визнавав любов свою (Куліш)]. -знаться в преступлении, в воровстве - признатися в злочині, у злодійстві. -наться, люблю поспать после обеда - признатися, люблю поспати по обіді. [Признатись, по обіді звик я спати (Самійл.)];3) -ться к кому, к чему - признаватися, признатися до кого, до чого.* * *несов.; сов. - призн`аться1) (в чём-л.) признава́тися, призна́тися и попризнава́тися; ( сознаваться в своих проступках) зізнава́тися, зізна́тися; ( объясняться в любви) осві́дчуватися, осві́дчитисяпризна́ться в любви́ — призна́тися в коха́нні, осві́дчитися
до́лжен призна́ться, что — му́шу призна́тися (признать: ви́знати; согласиться: зго́дитися, пого́дитися), що
призна́юсь, призна́ться [сказа́ть] — вводн. сл. жарг. сказа́ти пра́вду (по пра́вді), призна́юся, призна́тися
2) страд. (несов.) визнава́тися; вважа́тися; пізнава́тися -
10 проваливаться
провалиться1) провалюватися, провалитися, увалюватися, у[за]валитися, западати(ся), запасти(ся), (быстро очень) шурхнути(ся), шугати, шугнути, (проломивши что-л.) заломлюватися, заломитися, (о мн. или местами) попровалюватися, поввалюватися, позападати(ся), позаломлюватися. [Стеля провалилась. Ой, не ходи по льоду; бо увалишся (Мил.). Западає в землю (Куліш). Обоє западаються в землю (Л. Укр.). Чом її грім не вбив, або земля не запалася під нею? (Коцюб.). Рад-би був в тій хвилі запастися під землю (Франко). На клуні солома попровалювалась (Кониськ.). Серед ставу заломився на тонкім леду (Рудан.). Шурхнув у яму (М. Вовч.). Ноги сами зігнулись і шугнули в провалля (Коцюб.)]. Под ногами -лась земля - під ногами запалась земля (Коцюб.). Дом -лился - хата запалася. -литься на льду или под лёд - провалитися, у[за]валитися, заломитися на льоду. Хоть сквозь землю -литься - хоч крізь землю піти. Словно сквозь землю -лся - мов крізь землю пішов (пропав), мов у землю запався; як пійма поняла; як лиз злизав. И где он -лился? - і де він запався, подівся? Пропал, словно -лился - пропав, наче (мов) запався (крізь землю пішов). Чтоб ему -ться - (не)хай він крізь землю піде! щоб (бодай) він запався! щоб (бодай) він крізь землю пішов! [Щоб він запавсь, той Рим (Куліш)]. Провались! - іди к бісу! геть к бісу! згинь!;2) -литься (на испытании) провалитися (на іспиті). [Другого дня мені трапилось грати на сцені… я провалилась (Л. Укр.)]. -лось наше дело - провалилася (не вкипіла) наша справа;3) -литься - завалитися - см. Обрушиться. [Хата завалилася]. Провалившийся -1) запалий. [А он запала могила (Тесл.)];2) що провалився (на іспиті);3) що завалився (-лася), завалений.* * *несов.; сов. - провал`итьсяпрова́люватися, провали́тися и попрова́люватися, запада́тися, запа́стися запада́ти, запа́сти; ( падать) ува́люватися, ували́тися; ( обрушиваться) зава́люватися, завали́тися -
11 Bacchus has drowned more than Neptune and has killed more than Mars
var: wine has drowned more men than the seaбахус втопив більше людей, ніж Нептун і вбив більше, ніж Марс (вино погубило більше людей, ніж море та війна) ≅ в чарці більше людей тоне, як у моріEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > Bacchus has drowned more than Neptune and has killed more than Mars
-
12 çivləmək
глаг. заклинивать, заклинить (закрепить, вбив клин во что-л.) -
13 pazlamaq
глаг.1. заклинивать, заклинить (закрепить, вбив клин)2. раскалывать, вбивая клин -
14 ама
I1. допустова спол. енкл. хоч, хоча, нехай Г-К; грек ӧзӱмӱз ама, грек тиль дӱгӱль бизим тилимиз хоча самі ми греки, але грецька мова не є нашою мовою СБ; тили бар ама, лафетмей коп хоча язик у ньогоє, але він багато не балакає П; сен ӧльдӱрдӱң ама, сен ӧльдӱрдӱң йарамаз кишини хоч ти й убив, але вбив негідника СМ; кӱльсӱн кӱльмесиннер ама, мен тойунҗасы ойнадым нехай собі сміються чи ні, але я натанцювався досхочу Б; айахташ ама, доғмуш дӱгӱль хоч і товариш, але не родич У; олар бир бирне беңзийлер ама, бир дӱгӱль хоча вони й подібні один до одного, але це не те саме У; чох билир эдим мен ама, энди йох хоча я знав був багато, але тепер ні У; доғру ама, т'им айтты буну саа? це таки правда, але хто тобі це сказав? СГ; олар мени аннай ама, лафетмеэ оламайляр хоча мене вони розуміють, але говорити не вміють М.2. посил. енкл. все-таки, однак; Илюшака масал билий ама? а все-таки дядько Iлля знає казки? СБ; халған ама атсыз энди він лишився все-таки без коня Б; не хадар да бой тӱркӱ билий эдим ама а все ж таки скільки ліричних пісень я знала СК; салыхнен вар, оғлум, ама, — дэди консул, — мейдана чых, сӧле бир хач җоғап тӱркӱ бувай здоров і йди собі, синку, однак,— сказав консул,— вийди на майдан, заспівай кілька пісень СК.3. прот. спол. але, однак, проте; о гӱзель киши, ама ону йаманлай він хороша людина, але йоло ганьблять СМ; Т'ӧр оғлуға сорайляр, ама олар бильмейлер онун дэрменҗи олғаны вони запитують у самого Тьороглу, але не знають, що мельник — він Б; мен сенин доғру анан, ама чаре йох маа да шанма я твоя рідна матір, але й мені не можна довіряти Г; сиз раатлан, ама йухламаң ви спочивайте, однак не спіть Г; ахыл д'елий, ама д'еч д'елий розум приходить, але запізно СГ; кичкене эт'ен оса да, ама хуватлы эт'ен хоча він був і малий віком, але дуже сильним СГ.4. присл., вставне слово втім, однак, одначе, проте, тим не менше; ама, колхоз чыхты башна а втім, з'явилися на їхню голову колгоспи СК; да ама биль але, тим не менше, знай СМ; йа ама т'им олаҗах мында оса — хартын оғлу Йыбран а втім, якщо хтось і може тут опинитися, то лиш Їбран, син старого Г.IIритмічне слово СЛ; ах, ама-ама, шет'ерим, ама ах, оййой, мая солодка, ой СЛ; пор. аман. -
15 расклинить
1. сов. чтовыбить клиншынаһын сығарыу2. сов. чтовбив клин, расщепитьшыналап ярыу
См. также в других словарях:
вбивание — вбив ание, я … Русский орфографический словарь
вбивать — вбив ать, аю, ает … Русский орфографический словарь
вбиваться — вбив аться, ается … Русский орфографический словарь
Вампир — в преданиях народов Европы мертвец, который по ночам встаёт из могилы и является в облике летучей мыши. Вампир насылает кошмары спящим людям, сосёт их кровь. Считалось, что тела вампиров не разлагались в могилах и обезвредить их можно, вбив в… … Исторический словарь
Кит в народных сказаниях — Баснословные сказания о К. проиникли с востока к грекам и таким образом внесены были в апокрифы. В греческом Физиологе , где К. назыв. άσπιδοχελώνη, о нем приводится то же сказание, что и в сборнике арабских сказок 1001 ночи : К. похож на остров; … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
заклини́ть — ню, нишь; прич. страд. прош. заклинённый, нён, нена, нено; сов., перех. (несов. заклинивать). 1. Закрепить, вбив клин. Заклинить топорище. 2. Забив чем л., повредить, лишить возможности вращаться, двигаться. Возник вопрос, куда девать… … Малый академический словарь
расклини́ть — ню, нишь и расклинить, ню, нишь; прич. страд. прош. расклинённый, нён, нена, нено и расклиненный, нен, а, о; сов., перех. (несов. расклинивать). 1. Выбить из чего л. вколоченный клин. 2. Вбив клин, раздвинуть, расщепить … Малый академический словарь
РАСКЛИНИТЬ — РАСКЛИНИТЬ, расклиню, расклинишь, совер. (к расклинивать), что (спец.)). 1. Выбить вколоченный клин из чего нибудь. 2. Вбив клин, расщепить. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
РАСКЛИНИТЬ — РАСКЛИНИТЬ, ню, нишь; ненный и РАСКЛИНИТЬ, ню, нишь; нённый ( ён, ена); совер., что. 1. Выбить вколоченный клин из чего н. 2. Вбив клин, расщепить. | несовер. расклинивать, аю, аешь. | сущ. расклинивание, я, ср. Толковый словарь Ожегова. С.И.… … Толковый словарь Ожегова
РАСКЛИНИТЬ — РАСКЛИНИТЬ, ню, нишь; ненный и РАСКЛИНИТЬ, ню, нишь; нённый ( ён, ена); совер., что. 1. Выбить вколоченный клин из чего н. 2. Вбив клин, расщепить. | несовер. расклинивать, аю, аешь. | сущ. расклинивание, я, ср. Толковый словарь Ожегова. С.И.… … Толковый словарь Ожегова
ВАМПИР — в низшей мифологии народов Европы мертвец, по ночам встающий из могилы или являющийся в облике летучей мыши, сосущий кровъ у спящих людей, насылающий кошмары. В. становились «нечистые» покойники преступники, самоубийцы. умершие преждевременной… … Энциклопедия мифологии
