Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

в исправном виде

  • 1 порядок

    порядок (-дку), ряд (-ду), лад (р. ладу), стрій (-рою), полад, розпорядок, (в действии, в работе) рада, чин (-ну), (очередь следования) черга, колія. [Громадський порядок (Куліш). Після татарщини нові порядки на Україні постали (Куліш). Народній добробут залежить від того, які закони дають народові ряд (Леонт.). Державний лад. Приватна власність, то - основа теперішнього капіталістичного ладу (Єфр.). Світовий стрій одвічний (Л. Укр.). Ні ладу, ні поладу нема. Життя починалось своєю чергою (Коцюбинськ.). Тепер прийшла колія, так треба йти]. Привычный -док (обыкновенье) - звичай (р. звичаю). Установленный -док (правило) - установа. [Сам я знаю всі входи й звичаї в (його) хаті (Франко). У нього (пана) така встанова, що попереду відроби панові, хоч-би ту громові кулі летіли, а вже відтак - собі (Франко)]. В -дке - як слід, у порядку. [У мене все як слід, каже Оверко: худобі позаносив, понапував, клуня і возівня на замку (Кониськ.)]. В таком -дке размещать(ся) (о людях) - таким ладом, таким розпорядком ставити, поставити (ставати, стати). По -дку - по ряду, по ряду черги, за рядом, по колії, у порядок. [Спало на думку й мені, довідавшись пильно про все з початку, списати по ряду (Єв.). Він правив по ряду черги своєї службу перед богом (Єв.). Тоді по колії підходили і другі (до столу) і кожен розписувавсь (Свид.)]. В -дке содержать (дело) - мати, тримати (справу) в порядку; на порядках содержувати (справу). [Господарство содержувала на порядках (Квіт.)]. Давать -док - знаходити, знайти лад кому, чому, давати, дати лад кому, чому, знаходити, чинити, давати ярміс кому, чому, рядити, урядити, розпорядити що. [Військо стояло, ладу не знало, пан Іван ішов, лад війську знайшов. Мене на дворі другі дожидаються; - треба усім ярміс дати (Мирн.). Старшина приїде, розпорядить та й знов на хутір. Чоловік мислить, а бог рядить]. Приводить в -док -
    1) (о деле, работе или группе предметов) доводити, довести до ладу, робити, зробити лад чому, зводити, звести до порядку (на лад), упорядковувати, упорядкувати, улагоджувати, улагодити, уладжувати, уладити, уладнати, направляти, направити що. [Силувалась дорогою упорядкувати свої думки, зупинити їх на чім-небудь однім (Франко). Хтось штовхнув діжечку з водою… пообливав одежу, з'явився сторож… і довів знову все до ладу (Грінч.)];
    2) (о предметах отдельных) оправляти, оправити, облагоджувати, облагодити, опоряджувати, опоряджати, опорядити, упоряджувати, упоряджати, упорядити, припоряджати, припорядити, наряджати, нарядити, направляти, направити, виладновувати, виладнати, порати, упорати що; (наводить чистоту) прибирати, прибрати, чепурити, причепурити -ся (себя), відхрещувати, відхрестити. [Збери всі човни, що остались, і гарно зараз їх оправ (Котл.). Треба упорядить школу. Ми йому ґанки нарядили. Погонич узяв порати санки (Крим.). Вмилася холодною водою, щоб не знати було сліз, ще причепурилася трохи й пішла (Грінч.). Там таке вдома застала, що насилу-силу відхрестила (Свид.)]. Заводить -дки - порядкувати; лад, порядок, розпорядок запроваджувати, запровадити. [Козацтво перебивало королівським урядам порядкувати по своїй уподобі (Куліш)]. Заведены, существуют -дки - звичаї поводяться. [Що то за люди в ній (у бурсі) живуть, і що то за звичаї поводяться в ній (Яворн.)]. -док наводить в чём - лад давати, дати, лад робити, лад знаходити чому, упорядковувати, упорядкувати, на лад зводити, звести що. [Дячиха господарювала і всьому лад давала (М. Вовч.)]. Прийти в -док - зійти, спасти на лад. [Як попорядкує з тиждень, то наче все й на лад спаде (Мова)]. Стать, поставить на -док дня - стати, поставити на чергу дня, на порядок денний. [Жіноче питання стало нарешті тут (у Галичині) на чергу дня (Єфр.)]. Соблюдать -док - додержувати, додержати порядку, глядіти, доглядіти порядку. [Гляди, дядьку, порядку]. Нарушать -док - порушувати, порушити лад, порядок, розпорядок, ламати, зламати звичай, -чаї. Нарушение -дка - порушування, порушення ладу и т. д., ламання звичаю, -їв. Плохие -дки - безладдя (-дя), безлад (-ду); (по вине блюдущих или устанавливающих -дки органов) - безуряддя. Никакого -дка не стало - ніякого ладу не стало. Поддерживать -док - пильнувати ладу. Правовой -док - правний, правовий лад. Смотреть за -дком - вести порядок. По порядку - підряд, по-черзі, поряду. В алфавитном -ке - за абеткою, в абетковім порядку. В обычном -ке - звичайним порядком. В спешном -ке - негайно, спішно. В -ке очереди - за рядом, по ряду черги. В -ке настоящего постановления - порядком цієї постанови. В -ке назначения, выдвижения - порядком призначення, висування. В судебном -ке - судовно[е]. Для -ку (без существен. надобности) - для годиться. В -ке вещей - як водиться, як звичайно, як слід, як годиться. Это в -ке вещей - це річ звичайна.
    * * *
    1) (состояние налаженности, организованности) поря́док, -дку, лад, род. п. ла́ду и ладу́

    всё в поря́дке — ( в исправном виде) все в поря́дку, все як слід; (перен.: благополучно) все гара́зд

    для поря́дка — для поря́дку; ( для соблюдения обычая) для годи́ться

    наводи́ть, навести́ \порядок — наво́дити, навести́ поря́док (лад), роби́ти, зроби́ти лад

    приводи́ть, привести́ в \порядок что — упорядко́вувати, упорядкува́ти що, дава́ти, да́ти лад чому́, дово́дити, дове́сти до ладу́ що; ( убирать) прибира́ти, прибра́ти що

    приводи́ть, привести́ себя́ — ( свой туалет)

    в \порядок — опоряджа́тися, опоряди́тися

    э́то в поря́дке веще́й — це звича́йна (приро́дна, норма́льна) річ, це норма́льно

    2) (строй, режим) лад, поря́док, у́стрій, -рою, стрій, род. п. стро́ю; (обычай, обыкновение) зви́чай (-чаю и -ча́ю) и звича́й, постано́ва

    поря́дки — (мн.: общественные отношения) поря́дки, -ків, зви́ча́ї, -чаїв и -ча́їв, постано́ви, -но́в

    3) ( последовательность) поря́док; ( очередь следования) че́рга и черга́

    в поря́дке о́череди — по че́рзі, че́ргою, за че́ргою, почерго́во, почере́жно

    \порядок дня — поря́док де́нний, поря́док дня

    по \порядок дку — за поря́дком, згі́дно з поря́дком; ( по очереди) по черзі, че́ргою, за че́ргою, почерго́во, почере́жно

    идти́ свои́м поря́дком — іти́ [собі] свої́м зви́ча́єм (своє́ю че́ргою; диал. свої́м три́бом)

    4) (способ, метод осуществления чего-л.) поря́док

    в спе́шном поря́дке — спі́шно; ( немедленно) нега́йно

    5) (тип, род чего-л.) рід, род. п. ро́ду

    соображе́ния такти́ческого поря́дка — міркува́ння такти́чного шти́бу, такти́чні міркува́ння

    два поря́дка мы́слей — два на́прями думо́к

    напряже́ние поря́дка 500 вольт — напру́га бли́зько (ко́ло) 500 вольт

    6) воен. поря́док
    7) биол. поря́док
    8) (ряд домов, составляющих одну сторону улицы в деревне) диал. перія́

    Русско-украинский словарь > порядок

  • 2 выдерживание

    техн.
    витри́мування; (бетона, строения) висто́ювання; ( вина) виде́ржування

    Русско-украинский политехнический словарь > выдерживание

  • 3 выдерживать

    техн., несов. выде́рживать, сов. вы́держать
    ( нагрузку) витри́мувати, ви́тримати; ( бетон) висто́ювати, ви́стояти; ( вино) виде́ржувати, ви́держати

    Русско-украинский политехнический словарь > выдерживать

  • 4 расчерчивать

    техн., несов. расче́рчивать, сов. расчерти́ть
    розкре́слювати, розкре́слити; ( изображать в виде чертежа) накре́слювати, накре́слити

    Русско-украинский политехнический словарь > расчерчивать

  • 5 стакан

    Русско-украинский политехнический словарь > стакан

  • 6 ступенчатый

    1) (расположенный в виде лестницы, имеющий выступы, уступы) східча́стий, ступі́нчастий, уступо́вий
    2) (с переходом из одной стадии в другую; работающий на таком принципе) ступене́вий

    Русско-украинский политехнический словарь > ступенчатый

  • 7 выдерживание

    техн.
    витри́мування; (бетона, строения) висто́ювання; ( вина) виде́ржування

    Русско-украинский политехнический словарь > выдерживание

  • 8 выдерживать

    техн., несов. выде́рживать, сов. вы́держать
    ( нагрузку) витри́мувати, ви́тримати; ( бетон) висто́ювати, ви́стояти; ( вино) виде́ржувати, ви́держати

    Русско-украинский политехнический словарь > выдерживать

  • 9 расчерчивать

    техн., несов. расче́рчивать, сов. расчерти́ть
    розкре́слювати, розкре́слити; ( изображать в виде чертежа) накре́слювати, накре́слити

    Русско-украинский политехнический словарь > расчерчивать

  • 10 стакан

    Русско-украинский политехнический словарь > стакан

  • 11 ступенчатый

    1) (расположенный в виде лестницы, имеющий выступы, уступы) східча́стий, ступі́нчастий, уступо́вий
    2) (с переходом из одной стадии в другую; работающий на таком принципе) ступене́вий

    Русско-украинский политехнический словарь > ступенчатый

  • 12 кухоль

    Українсько-російський політехнічний словник > кухоль

  • 13 накреслювати

    матем.; техн. наче́рчивать, расче́рчивать ( изображать в виде чертежа)

    Українсько-російський політехнічний словник > накреслювати

  • 14 східчастий

    ступе́нчатый (расположенный в виде лестницы, имеющий выступы, уступы)

    Українсько-російський політехнічний словник > східчастий

  • 15 вид

    1) (образ, подобие, наружность) вигляд, образ, подоба, постать, постава, стать, (к)шталт, визір (р. -зору), врода. [Мати веселий (гордий, сумний, нужденний) вигляд. Дух святий прийняв подобу (постать) голуба. Постава свята, а сумління злодійське]. В таком виде - в такому вигляді, в такій постаті. В наилучшем виде - в найкращому вигляді, в найкращому світлі, як-найкраще. В п'яном виде, в трезвом виде - по-п'яному, п'яним бувши, по-тверезому, тверезим бувши. Внешний (наружный) вид - зверхній (надвірній) вигляд, врода. На вид, с виду - на вигляд, на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з погляду, з виду, з лиця. [Пшениця гарна на взір]. Странный на вид - дивний з погляду, дивного вигляду, дивно виглядаючи. При виде - бачучи, побачивши. Под видом кого, чего - наче-б то хто, що, ніби-то хто, що, в вигляді кого, чого, в образі кого, чого, під позором кого, чого. В виде наказания ему решено… - за кару йому визначено… В виде опыта, милости - як спроба[у], як ласка, за ласку. Иметь вид кого, чего, представляться в виде кого, чего - мати подобу, вигляд кого, чого, виглядати, показуватися, видаватися, як (немов) хто, як що и ким, чим. [Гарне хлоп'я, шкода тільки, що паненям визирає. Виглядає немов винний]. Делать, сделать вид - удавати, удати кого, чинитися ким, виставляти себе як, що. [Удавати невинного, удавати ображеного. Удавав, немов спить. Старе виставляє себе, що не скоро їсть]. Принимать, принять какой-л. вид - набирати, -ся, якого вигляду, перейматися видом, брати (узяти) на себе лице (лик). Подавать, показывать вид - давати в знаки, давати ознаку, вдавати ніби. Не показывать и вида, что… - і навзнаки не давати, що…;.
    2) (матем.: форма, фигура) стать, подоба, форма, вигляд;
    3) (ландшафт, пейзаж) крайовид, вигляд, вид. [Чудовий гірський крайовид. Ой, що за чудові вигляди тут у вас і на річку й за річку (Н.-Лев.). Вид навкруги був сумний];
    4) (видимость, возможность быть видимым): На виду - на оці, на видноті. Быть на виду у кого-л. - бути в оці, в очу, перед очима, перед віччю в кого. [Перед очима в хижої татарви]. Иметь в виду кого, что (рассчитывать на кого, на что) - мати на увазі (на оці) кого, що, важити на кого, на що. [Письменник, що важить і на сільського читача…]; (принимать во внимание, сообразоваться) - оглядатися, уважати на кого, на що, мати кого (що) на думці, на оці, в очу, на увазі, думати на кого. [Народоправство централістичне раз-у-раз оглядатиметься на потреби центральних людей більш, ніж на наші (Єфр.). Передовики лядської політики мали в очу саме панство (Куліш). На кого ви думаєте? = кого вы имеете в виду?]. Имелось в виду - була думка. Имея в виду, что… - маючи на увазі (на оці), що…, уважаючи на те, що… В виду того, что… - з огляду[ом] на те, що… В виду (чего) - через що, уважаючи на що, з оглядом[у] на що, тим що… В виду ранней весны - уважаючи (з огляду[ом]) на ранню весну. Ставить кому на вид - виносити кому перед око, звертати чию увагу, подавати кому на увагу, виставляти (завважати) кому. Скрыться из виду - загубитися, щезнути з очей. Выпустить из виду - спустити з уваги, з очей, забутися. Итти за кем, не выпуская из виду - іти за ким назирцем (назирці), наглядом (наглядці). Для виду - про (людське) око, для [ради] годиться, на визір, для призору. [Аби був на визір]. Ни под каким видом - жадним способом, ні в якому разі. Видом не видать - зазором не видати, і зазору немає;
    5) (разновидность) відміна, порідок, відрід (р. -роду), вид. [А це дерево вже иншого порідку];
    6) (биол.) відміна, вид. [Численні відміни звірів];
    7) пашпорт, посвідка, картка (на перебування, на проживання десь);
    8) (грам.) вид, форма. [Вид недоконаний, доконаний, одноразовий];
    9) виды, -ов, мн. - думка, гадка, намір, мета, сподіванки. Из корыстных видов - за-для корисної мети. В видах чего - за-для чого, маючи на увазі щось, за-для якихсь виглядів. В служебных видах - за-для виглядів (в в-ах) службових. Иметь виды на кого, на что - бити (цілити, важити) на кого, на що, накидати оком на кого, на що. [Не дуже б'є на кріпацьких парубків (Мирн.)]. Виды на урожай, на будущее - сподіванки (вигляди) на врожай, на майбутнє. Видать виды - бувати (бути) в бувальцях, у Буваличах. Видавший виды - обметаний, бувалий.
    * * *
    I
    1) ( внешность) ви́гляд, -у; ( облик человека) о́браз, подо́ба, по́стать, поста́ва; ( состояние) стан, -у
    2) (перспектива, открывающаяся взору) вид, ви́гляд; ( пейзаж) краєви́д, -у, крутови́д, -у
    3)

    ви́ды — (мн.: планы, расчёты) ви́ди, -дів, пла́ни, -нів; ( перспективы) перспекти́ви, -ти́в; ( намерения) на́міри, -рів

    4) ( паспорт) вид; по́свідка

    \вид на жи́тельство — по́свідка на прожива́ння

    быть на виду́ у всех — бути на виду́ (на оча́х, перед очи́ма) в усіх

    в ви́де чего́ — у ви́гляді чо́го; (в качестве чего-л.) як що

    вида́вший ви́ды — бува́лий, яки́й (що) бува́в у бува́льцях, сущ. бува́лець, -льця

    де́лать, сде́лать \вид — удава́ти, уда́ти

    для ви́да — для (задля) годи́ться; про лю́дське́ о́ко

    из ви́ду (из ви́да) скры́ться — зни́кнути (ще́знути, пропа́сти) з оче́й

    име́ть в виду́ — ( предполагать) ма́ти на ува́зі; ( иметь намерение) ма́ти на́мір, збира́тися

    име́ть в виду́ кого́-что — ма́ти на ува́зі (на меті́, на ду́мці) кого що

    на виду́ — на видноті́

    на \вид ду́ у всех — на оча́х (пе́ред очи́ма, на виду́) у всіх; ( публично) прилю́дно

    II биол., лингв.
    и пр. вид, -у

    \вид расте́ний — вид росли́н

    ви́ды обуче́ния — ви́ди навча́ння

    Русско-украинский словарь > вид

  • 16 вилка

    -очка виделка, виделочка и виделко, видельце, виделечко.
    * * *
    1) ( столовый прибор) виде́лка, виде́льце, ви́лка
    2) техн., шахм. и пр. ви́лка

    ште́псельная \вилка — ште́псельна ви́лка

    захвати́ть цель в ви́лку — воен. захопи́ти ціль у ви́лку

    Русско-украинский словарь > вилка

  • 17 вилочка

    (у птиц) анат. дужка.
    * * *
    1) уменьш. виде́лочка, виде́льце
    2) анат. ви́лочка, ду́жка

    Русско-украинский словарь > вилочка

  • 18 вилочный

    виделковий. [Виделкова колодочка].
    * * *
    1) виде́лковий
    2) ви́лочний

    Русско-украинский словарь > вилочный

  • 19 выдерживание

    витримування, витривання; витерплювання; (о стиле) додержування.
    * * *
    витри́мування, виде́ржування; дотри́мування, доде́ржування; склада́ння, скла́дення

    Русско-украинский словарь > выдерживание

  • 20 выдерживать

    выдержать
    1) видержувати, видержати, здержувати, здержати, витримувати, витримати, витривати, викрепити, втерпіти. [Земля не здержить мене. Корабель витримав не одну бурю. Не втерпів і розповів про все];
    2) в. горе, страдание - терпіти, витерпіти, перетерпіти, стерпіти, викрепити, витривати. Нет сил выдержать - невидержка. Не могу выдержать - невидержка мені, йому и т. д.;
    3) выдерживать стиль, тон, характер - додержувати, додержати чого. [Додержав своєї теорії повною мірою (Грінч.). Пильно додержано етнографічної вірности (О. Пчілка)];
    4) в. экзамен - складати (скласти, здавати, здати) іспит, екзамен. Выдержанный (о человеке) - витривалий, витресуваний; (о стиле и пр.) - додержаний, (о вине) видержаний.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыдержать
    (кого-что) витри́мувати, ви́тримати, виде́ржувати, ви́держати (кого-що); ( удерживать) зде́ржувати, здержа́ти (кого-що); ( соблюдать) дотри́мувати, дотри́мати, доде́ржувати, доде́ржати (чого); ( экзамен) склада́ти, скла́сти (що)

    Русско-украинский словарь > выдерживать

См. также в других словарях:

  • Срезневский, Измаил Иванович — филолог славист и палеограф, род. 1 июня 1812 г. в Ярославле, где отец его Иван Евсеевич, состоял профессором Демидовского высших наук училища; при переходе отца профессором российского красноречия в Харьков, он был перевезен туда двухмесячным… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Спасание на водах* — Спасанием судов и грузов занимаются особые общества, преследующие коммерческие цели; в России существует одно такое общество Российско балтийское спасательное общество. Спасание же гибнущих на воде людей поставили себе целью довольно… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Триерархия — (τριηραρχία) самая дорогая и обременительная из всех чрезвычайных афинских литургий, т. е. натуральных повинностей, которые отправлялись в виде бесплатных общественных должностей. Т. освобождала гражданина в продолжение данного года от всех… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Спасание на водах — Спасанием судов и грузов занимаются особые общества, преследующие коммерческие цели; в России существует одно такое общество Российско балтийское спасательное общество. Спасание же гибнущих на воде людей поставили себе целью довольно… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Триерархия — (греч. τριηραρχία)  самая дорогая и обременительная из всех чрезвычайных афинских литургий, то есть натуральных повинностей, которые отправлялись в виде бесплатных общественных должностей. Триерархия освобождала гражданина в продолжение… …   Википедия

  • Панин, граф Александр Никитич — д. с. с., начальник 1 го отделения Императорского Московского общества сельского хозяйства, старший сын графа Никиты Петровича и графини Софьи Владимировны Паниных, родился в Москве 22 го марта 1791 г., † там же 15 го февраля 1850 г. Воспитывался …   Большая биографическая энциклопедия

  • Петр Красс — (Petrus Crassus) законовед и публицист, друг Виберта Равеннского (антипапы Климента III) и горячий защитник императора Генриха IV. Генриха занимала мысль о созвании собора с целью упорядочения церкви. Для теоретического ее оправдания ему указали… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • ПОРЯДОК — порядка, м. 1. только ед. Состояние благоустройства и налаженности, систематичность, правильность в расположении чего–н., в ходе дел; противоп. беспорядок. «Привести в порядок впечатления.» Тургенев. В комнате полный порядок. Восстановить порядок …   Толковый словарь Ушакова

  • СТИВИДОРНЫЕ РАБОТЫ — работы, связанные с погрузкой, укладкой и выгрузкой грузов на суда. Успешное выполнение этих операций требует больших и специальных знаний. Надлежащее размещение и укладка грузов имеют первостепенное значение для безопасности и мореходности судна …   Морской словарь

  • Сом (подводная лодка) — «Сом» Fulton …   Википедия

  • Тяжёлый крейсер «Адмирал граф Шпее» — Graf Spee Schwerer Kreuzer Тяжёлый крейсер «Адмирал граф Шпее» на Спитхедском морском параде 1937 г. Основная информация …   Википедия

Книги



Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»